АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова нервової тканини.

Нервова тканина складається з нервових клітин, які називаються нейронами. Нейрон — одноядерна клітина, в якій роз­різняють тіло і відростки. Величина тіл нерво­вих клітин (в поперечнику) буває від 25 до 150 мк. Форма їх також різна. Зустрічаються клітини круглі, овальні, багатокутні, зірчасті, грушоподібні та ін. (мал. 0018).

Цитоплазма нервової клітини пронизана густою сіткою тонесеньких ниточок — нейрофібрил, які заходять і в усі відростки.

Зустрічаються нейрони одно-, дво- і багатовідросткові. Відростки бувають двох видів. Одні з них короткі, порівняно товсті, деревовидне розгалужені називаються дендритами; інші — довгі, тонкі і розгалужені звичайно тільки на своєму кінці — називаються нейритами, або аксонами (мал. 0016).

По всій своїй довжині аксон дає рідкі бічні відгалуження — колатералі. Багатовідросткові нейрони мають завжди один аксон і кілька дендритів. Довгі відростки нервових клітин утворюють нервові волокна. Кожне нервове волокно складається з осьового циліндра, утвореного цитоплазмою з її нейрофібрилами, і двох оболонок. Внутрішня, товща оболонка, яка складається з жироподібної речовини, називається мієліновою. Зовнішня оболонка, що складається з плоских клітин, називається шваннівською. Мієлінова оболонка подекуди перери­вається. У цих місцях шваннівська оболонка щільно прилягає до осьового циліндра, через що на нервовому волокні утворюються ніби перехвати, які дістали назву перехватів Ранв’є. Частина нервових волокон не має мієлінових оболонок — їх називають безм’якушевими. Пучки нервових волокон називаються нервами. Вони вкриті відповідними оболонками.

Крім нервових клітин, до складу нервової тканини входять ще утвори, які мають для власне нервової тканини опорне і трофічне значення і називаються нейроглією. Нейроглія складається з тонесеньких волокон і клітин.

Після народження організму нервові клітини втрачають здатність до розмноження. Але відростки їх зберігають здатність до росту протягом усього життя людини. Пошкоджений нерв відновлюється за рахунок підростання відростків, що зберегли зв’язок з нервовими клітинами, до робочих органів.

Збудливість і провідність нервової тканини. Основними властивостями нервових клітин є збудливість і провідність. Збудливість проявляється в здатності відповідати на вплив подразника певним видом діяльності. Збудливість характерна для всіх живих клітин. Так, м’язова тканина на дію подразника відповідає скороченням своїх волокон; залозистий епітелій — виділенням секрету. Збудливість особливо висока у нервових клітин. У нейроні внаслідок подразнення виникає підвищення процесів життєдіяльності, яке називається збудженням. Виникле в одному місці збудження поширюється по всьому нейрону, а з нього передається на сусідні нейрони. Ця здатність збудження поширюватись називається провідністю і є характерною властивістю нервової тканини.

Нервові волокна здатні проводити збудження в обох напрямках від місця подразнення, проте в природних умовах вони проводять в організмі збудження тільки в одному напрямку — одні з периферії до спинного або головного мозку, а інші навпаки — з центра на периферію. Перші з них дістали назву доцентрових (аферентних), а другі — відцентрових (еферентних). Чутливі нервові закінчення, що сприймають подразнення з зовнішнього і внутрішнього середовища організму, називаються рецеп­торами. За будовою вони різні. В одних випадках —це прості закінчення нервових волокон, в інших — досить складні мікроскопічні утвори, до яких підходять доцентрові нервові волокна.

Доцентрові і відцентрові нерви. Нервові волокна, збираючись у пучки, утворюють нерви, які у вигляді білих ниток пронизують усі частини тіла. Кожен такий нерв вкритий спільною мієліновою оболонкою, яка і надає йому білого кольору. В складі нерва можуть бути або тільки доцентрові, або тільки відцентрові нерви, або ж і ті й другі разом.

Нерв, який складається лише з доцентрових волокон, називається доцентровим, або чутливим, або аферентним; він передає збудження від рецепторів до центральної нервової системи. Нерв, утворений тільки відцентровими волокнами, називається відцентровим, або ефекторним, бо в результаті проведення ним збудження виникає діяльність органу (скорочення м’яза, виділення залозою секрету і т. д.).

Якщо до складу нерва входять і доцентрові, і відцентрові волокна, він називається мішаним.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1519 | Нарушение авторских прав