АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

М’язова тканина

Рухова функція здійснюється в організмі м’язами, які складаються з м’язової тканини. Розрізняють дві основних різновидності м’язової тканини: поперечносмугасту і гладеньку, серед яких виділяється особливостя­ми своєї будови і функцій серцевий м’яз.

Поперечносмугаста (посмугована) м’язова тканина складається з волокон циліндричної форми завдовжки до 10—12 см. Кожне м’язове волокно складається з цитоплазми (саркоплазми), оболонки (сарколеми) і великої кіль­кості ядер. Подібні багатоядерні утвори, які можна розглядати як сукупність невідокремлених одна від одної клітин дістали назву симпласта.

У цитоплазмі кожного м’язового волокна міститься велика кількість тонюсіньких волоконець — міофібрил, які складаються з темних і світлих ділянок, що правильно чергуються. Темні і світлі ділянки всіх міофібрил м’язового волокна лежать на одному рівні, що справляє враження попереч­ної смугастості. З поперечносмугастої м’язової тканини утворені всі скелетні м’язи людини.

Основною властивістю м’язової тканини є скоротливість. На всяке подразнення м’язова тканина відповідає скороченням, при якому відбувається зменшення довжини і збільшення товщини її волокон. Завдяки цій властивості м’язи, які складаються в основному з м’язової тканини, виконують всі рухи організму тварини і людини.

В умовах експерименту скорочення м’яза можна викликати найрізноманітнішими подразниками: уколом, стискуванням м’яза, дією електричного струму, впливом кислот, лугів, солей тощо. Все це будуть так звані прямі подразники, бо прикладаються вони безпосередньо до м’яза. Прямі подразники можуть діяти на м’яз тільки в штучних умовах (дослід), коли м’яз видалено з організму, тобто коли він ізольований. Коли ж м’яз перебуває в організмі, то всі ці подразники діють на нього тільки у виняткових випадках.

Природним збудником поперечносмугастих м’язів є нервові імпульси, що надходять у м’яз з центральної нервової системи по нервах. Подразнення м’яза через нерв називається непрямим.

Гладенька (не посмугована) м’язова тканина складається з клітин веретеноподібної форми з витягнутим ядром. Протоплазма їх немає поперечної смугастості.

Клітини цієї тканини щільно спаяні одна з одною тоненькими прошарками міжклітинної речовини. Гладенька м’язова тканина утворює м’язи внутрішніх органів — кишечника, кровоносних судин, селезінки, сечового міхура та ін., діяльність яких відбувається без участі нашої свідомості.

Як своєю будовою, так і фізіологічними властивостями гладенька м’язова тканина різко відмінна від поперечносмугастої. Скорочуються гладенькі м’язи в десятки разів повільніше, ніж поперечносмугасті, і притому незалежно від нашої волі (наприклад, перистальтичні рухи кишечника, скорочення м’язів кровоносних судин, вивідних проток залоз тощо).

Серцевий м’яз утворений поперечносмугастою тканиною, яка, проте, має свої особливості будови і функцій, що дає підставу виділити її в окрему групу. На відміну від скелетних м’язів, волокна серцевого м’яза утворюють між собою численні сполучення: міофібрили переходять із одного волокна в інше, зв’язуючи серцевий м’яз в єдине ціле. Довгий час вважали серцевий м’яз синцитієм

Але з застосуванням електронного мікроскопа було з’ясовано, що серцевий м’яз не утворює синцитію. Скорочується серцевий м’яз, на відміну від скелетних, незалежно від нашої волі. Його робота здійснюється авто­матично і регулюється збуджен­нями, що виникають у самому серці, а також надходять з центральної нервової системи по особливих нервах.

М’язовий тонус. Усі м’язи тіла (і поперечносмугасті, і гла­денькі) постійно перебувають у стані незначного скорочення, яке не супроводиться перемі­щенням тіла в просторі або рухом його частин. Таке скорочення, що викликає певне на­пруження м’язів, дістало назву м’язового тонусу.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 702 | Нарушение авторских прав