АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні структури кори головного мозку людини

Прочитайте:
  1. D. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  2. E. - Бічний ріг сірої речовини спинного мозку на рівні СVIII – ThI.
  3. E. - Зарощення водопроводу головного мозку.
  4. E. - Кутова закрутка тім’яної частки великого мозку.
  5. I. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  6. N. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  7. V. Основні етапи заняття
  8. V. Створення умов для безперешкодного доступу інвалідів до соціальної інфраструктури
  9. Адаптаційний синдром – це комплекс реакцій адаптації людини у відповідь на значні за силою і тривалістю несприятливі впливи (стресори).
  10. Анатомія головного мозку

 


Головний мозок – передній відділ центральної нер­вової системи. Він розташований у порожнині че­репа, має дві півкулі (праву та ліву) і складаєть­ся із сірої та білої речовини. Сіра речовина утворює кору великих півкуль і підкіркові ядра. Вона сфор­мована тілами нейронів. Біла речовина – це про­відні шляхи: пучки довгих відростків нейронів, що сполучають різні відділи головного мозку між собою та зі спинним мозком. Головний мозок ке­рує роботою усіх внутрішніх органів, контро­лює наші рухи, відчуття. Маса головного моз­ку 1300-1400г.

Головний мозок поділяється на довгастий мозок, міст, мозочок, середній мозок, проміжний і кін­цевий, або передній, мозок. Відділи, розташова­ні між проміжним і спинним мозком, утворюють стовбур головного мозку. Довгастий мозок є природним продовженням спинного мозку (його частиною, що проникла в череп). Через нього проходять усі шляхи, що проводять імпульси від спинного мозку до вищих відділів головного моз­ку й назад. Тут також розташовані центри багатьох уроджених рефлексів (ссання, ковтання, кашлю, блювоти тощо). Крім того, у довгастому мозку бе­руть свій початок черепно-мозкові нерви (рухо­ві, чутливі, змішані). Він керує такими життєво важливими функціями, як дихання, травлення, робота серця (у разі руйнування довгастого моз­ку серце зупиняється).

Міст з’єднує довгастий мозок з мозочком, по­в’язаним із середнім мозком. Мозочок схожий на маленький (масою 150 г) мозок, у нього дві пів­кулі, вкриті корою, утвореною сірою речови­ною. Мозочок координує рухи, забезпечує рівно­вагу тіла, регулює м’язовий тонус. У разі пошкод­ження мозочка людина не може ходити й стояти, оскільки порушується відчуття рівноваги.

У середньому мозку розташовані центри пер­винної обробки зорових і слухових сигналів. Че­рез нього проходять висхідні шляхи від мозоч­ка й довгастого мозку до кори великих півкуль і від неї – до мозочка й спинного мозку. Основні функ­ції середнього мозку – регуляція рефлексів орієн­тування на зорові й слухові подразники, а також регуляція м’язового тонусу й пози. Він постійно надсилає до м’язів нервові імпульси, завдяки яким підтримується м’язовий тонус.

Основні частини проміжного мозку – таламус і гі­поталамус. Таламус одержує інформацію від орга­нів чуття (крім нюхових), аналізує її й відбирає найважливішу, котру надсилає до кори великих півкуль. Таким чином, він є фільтром, що про­пускає у вищі відділи мозку тільки важливу для ор­ганізму інформацію. Гіпоталамус служить спо­лучною ланкою між нервовою та ендокринною системами. Він керує діяльністю ендокринних залоз. До його нижньої частини прилягає найваж­ливіша залоза внутрішньої секреції – гіпофіз. Крім сприйняття сигналів від зовнішнього й внутріш­нього середовища проміжний мозок регулює також функції усіх органів нашого тіла.

Найголовніший відділ головного мозку – кінце­вий мозок, представлений великими півкулями, з’єднаними мозолистим тілом. їхня маса стано­вить 80% загальної маси мозку. Кора, що покриває півкулі, утворює борозни (заглиблення) і звиви­ни (складки). Така будова у багато разів збільшує поверхню кори. Товщина шару кори становить 1,5 -4,5 мм. Сіра речовина кори містить близько 14 млрд нейронів.

Будова кори та її функції у всіх людей однакові. Вона сприймає й аналізує сигнали, що надходять із зовнішнього та внутрішнього середовища, бере участь у створенні умовних рефлексів, забезпе­чує вищі психічні функції (пам’ять, мислення, уяву тощо).

Кожну півкулю головного мозку розділено на долі й зони, різні за будовою й функціями (чутливі, рухові, асоціативні). До чутливих зон на­лежать зорова (розташована в потиличній долі), слухова й нюхова (у скроневій), смакова та доти­кова зони (у тім’яній частині). Рухові зони розта­шовані у тім’яній та лобовій долях півкуль. Асоціа­тивні зони, що забезпечують мовлення, мислення, пам’ять, контролюють поведінку, зв’язують чут­ливі й рухові зони. Якщо уражено будь-яку ділян­ку кори великих півкуль, порушуються відповід­ні функції центральної нервової системи. Встановлено, що ліва півкуля головного мозку ке­рує правою половиною тіла, а права – лівою.

Коли людина говорить, читає, пише, розв’язує задачі, будує плани, активніше працює ліва півку­ля головного мозку, а коли вона слухає або пише музику, малює, милується природою, виражає свої почуття – права півкуля. Завдяки мозолистому тілу, що з’єднує обидві пів­кулі, вони працюють не ізольовано, а спіль­но. Тому людина може одночасно бачити те, що відбувається навколо, чути, думати, оцінюва­ти ситуацію, контролювати рухи тіла, планува­ти дії.


Додаток 2.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 909 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)