АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема 4. Особливості періоду новонародженості.

Прочитайте:
  1. Активне ведення третього періоду пологів
  2. Акушерська тактика має відповідати фазі другого періоду пологів
  3. Акушерська тактика при ПВНРП під час вагітності та на початку І періоду пологів
  4. Анатомо- фізіологічна характеристика спинного мозку, вікові особливості в нормі та в паталогії
  5. Анатомо- фізіологічні вікові особливості трахеї, бронхів, легень. Механізм акту дихання, наслідки його розладів.
  6. Антропометричні дослідження дітей різного віку та особливості їх проведення
  7. Будова серця, серцевий цикл та його ругуляція, вікові особливості.
  8. Ведення III періоду пологів
  9. Ведення ІІІ періоду пологів
  10. Ведення ІІІ періоду пологів

 

 

1. Тема практичного заняття: Особливості періоду новонародженості.

 

2.Місце: учбова кімната у педіатричному відділенні.

 

3. Конкретні цілі:

- зробити висновок про стан новонародженої дитини

- трактувати виявлені зміни у новонародженої дитини на основі знання анатомо-фізіологічих особливостей

 

4. Професійна орієнтація студентів:

Період новонародженості – найважливіший критичний етап у житті дитини, впродовж якого відбувається адаптація організма дитини до умов поза утробного життя, а також існує високий рівень захворюваності і смертності. Ці показники суттєво вищі за аналогічні по тривалості періоди, протягом всього життя людини.

 

5. Базовий рівень знань та вмінь:

№ Дисципліна Знати
1.   2.   3.     4. Анатомія   Нормальна фізіологія   Гістологія     Патологічна фізіологія Розвиток органів і систем організму людини у внутрішньоутробному періоді. Регуляція і функціонування органів і систем у новонароджених дітей. Гістологічні особливості будови органів у плода та новонароджених. Основні компенсаторні та адаптаційні механізми у новонароджених дітей.

6. План проведення заняття:

№ Елементи практичного заняття Час (хвилин)
1.   2. 3.   4. 5. 6. 7.   8. 9.     Оголошення теми заняття з наголошенням її актуальності. Перевірка присутніх. Вхідний тестовий контроль знань. Демонстрація методики обстеження новонародженої дитини. Розподіл хворих для СРС. Самостійна робота з хворими. Обхід та розбір хворих. Оформлення протоколів за результатами курації хворих. Розв’язування клінічних ситуаційних задач. Підсумки та кінцева оцінка знань і умінь студентів та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття. 5 хв.   15 хв. 20 хв.   5 хв. 40 хв. 30 хв. 20 хв.   15 хв. 10 хв.     Разом: 160 хв.

7. Перелік теоретичних питань:

1. Визначення термінів “новонароджена дитина”, “доношений новонароджений”, “недоношений новонароджений”.

2. Поняття про зрілість і незрілість новонародженої дитини.

3. Поняття про недоношеність, основні анатомічні, морфологічні та функціональні ознаки недоношеності.

4. Фізіологічні та перехідні стани в періоді новонародженості:

а) транзиторна втрата маси тіла

б) транзиторні порушення теплового балансу

в) фізіологічна гіпербілірубінемія та жовтяниця новонароджених

г) гормональні стани

д) фізіологічні зміни шкіри

є) транзиторні зміни сечовивідної системи

ж) транзиторні зміни системи крові

з) транзиторна диспепсія та дисбактеріоз.

5. Первинний туалет новонародженого в пологовому залі, послідовність дій і правила їх виконання.

6. Первинний патронаж до новонародженого, задачі дільничного лікаря-педіатра і обов’язки дитячої медичної сестри.

7. Догляд за новонародженою дитиною в пологовому будинку і вдома, правила, техніка, предмети догляду, засоби.

8. Методика обстеження новонародженого, її особливості.

9. Санітарно-гігієнічний режим у відділеннях новонароджених дитячих лікарень і пологових будинків.

8. Методика проведення заняття:

1. Після перевірки присутніх та оголошення теми заняття з вказівкою на її

актуальність викладач проводить письмовий тестовий вхідний контроль

знань.

2. Аналіз виконаних тестів та розгляд припущених помилок.

3. В палаті відділення викладач демонструє методику обстеження новонародженої дитини.

4. Викладач розподіляє хворих для курації, дає завдання.

5. Студенти оформлюють протокол огляду дітей.

6. Викладач проводить розбір хворих з аналізом заключення.

7. Викладач проводить вихідний контроль знань студентів по даній темі з використанням ситуаційних клінічних задач.

8. Викладач підводить підсумок заняття, дає оцінку знань та умінь студентів. Дає завдання до самостійної підготовки до наступного заняття.

9. Форми і методи самоконтролю:

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 422 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)