Бронхіти
Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей (невеликий діаметр бронхів та бронхіол, менша кількість еластичної тканини, недорозвиненість хрящів, відсутність «допоміжного току» повітря між сусідніми бронхами, відносно товста та добре васкуляризована слизова оболонка, велика концентрація слизових залоз, і тому – більша схильність до гострої та рецидивуючої обструкції за рахунок гіперсекреції і набряку слизової оболонки бронхіального дерева) та недосконалість імунологічної реактивності (знижена здатність до синтезу імуноглобулінів та лімфоцитів, особливості фагоцитозу та запальної реакції та інш.) визначають схильність до захворювань бронхіального дерева.
Бронхіт – запальне захворювання бронхів різноманітної етіології, патогномонічними клінічними симптомами якого є кашель та хрипи (сухі та незвучні різнопухирчасті вологі) в бронхіальному дереві при відсутності інфільтративних та вогнищевих змін легеневої тканини.
Класифікація захворювань бронхолегеневої системи (БЛС) прийнята на П з’їзді фтизіатрів та пульмонологів України у 1998 році, передбачає виділення наступних форм бронхітів:
Гострі бронхіти
- гострий простий бронхіт;
- гострий обструктивний бронхіт;
- бронхіоліт.
Рецидивуючий бронхіт
Хронічний облітеруючий бронхіт
Хронічний бронхіт (первинний та вторинний).
За глибиною ураження стінки бронху розрізняють ендобронхіт, перібронхіт та панбронхіт.
Характер запалення бронхів обумовлює катаральний, катарально-гнійний, гнійний, фібринозний, некротичний або геморагічний варіант бронхіту.
В основі патогенезу бронхітів лежить дисфункція компонентів захисту дихального апарату таких як: кондиціонування (обігрівання, охолодження, зволоження) повітря в порожнині носа, носовій частині глотки, трахеї та головних бронхах; механічне очищення повітря – дренажна функція бронхів (фільтрація повітря в порожнині носа, мукоциліарний транспорт трахео-бронхіального секрету, кашльовий та чхальний рефлекси, активна і пасивна перистальтика бронхів, кінетична енергія руху повітря, сурфактантна система легенів); нейрорефлекторні та гуморальні механізми нормалізації тонусу бронхіальних м’язів; ендоцитоз вмісту бронхів епітеліальними клітинами дихальних шляхів; дія місцевих неспецифічних факторів захисту легень (система альвеолярних макрофагів, антивірусна та антибактеріальна дія лізоциму, лактоферіну, фібронектіну, інтерферону, протеолітичних та антипротеолітичних факторів); фактори місцевого імунітету (Т-лімфоцити, секреторний Ig A).
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 421 | Нарушение авторских прав
|