Апоплексія яєчника
Апоплексія яєчника – це патологічний крововилив у тканину яєчника та кровотеча з нього в черевну порожнину. Апоплексія яєчника складає 0,3% серед усіх хворих з гінекологічними захворюваннями.
Розрив або апоплексія яєчника складає за даними В.А. Соляні на (1984) 0,8-3,1% усіх жінок, які направляються в стаціонар з діагнозом гострий апендицит. За даними А.П. Доценко, В.Н. Шкіра (1983) помилки на операціях з приводу апендициту за рахунок недіагностованої апоплексії яєчника коливаються від 3 до 34%.
Апоплексія яєчника може бути у дівчаток, дівчат та жінок. Наступає в любий день менструального циклу, але частіше в середині циклу та перед менструацією, іноді без причини. В деяких випадках виявляються сприяючі захворюванню фактори: бурхливий статевий акт, травма живота, неправильне розташування матки, психічне потрясіння, хронічний апендицит.
Апоплексія правого яєчника зустрічається частіше, ніж лівого, що пояснюється більш сильним кровопостачанням правого яєчника.
А.А. Вербунко в залежності від клініки розділяє хворих на три групи:
- в І групу входять хворі з легкою формою апоплексії. Вони скаржаться на приступ раптової болі внизу живота, який продовжується від 30 хвилин до 3-4 годин. Характер болю може бути різним: постійним, приступоподібним, колючим, відмічається нудота, болючість при пальпації під лоном та в паху, перитоніальні явища та шок відсутні;
- ІІ група – хворі з апоплексією середньої тяжкості. У цих хворих мають місце сильні болі внизу живота, загальна слабкість, блідість шкірних покривів, нудота,блювота, може бути запаморочення, шок І ступеня, нерідко виражені перитоніальні явища;
- в ІІІ групу входять хворі з тяжкою формою апоплексії. У хворих постійні сильні болі внизу живота, які віддають в задній прохід, крижі, пахвину, ногу. Спостерігається нудота, блювота, здуття живота, шок ІІ-ІІІ ступеня, колапс. Шкіра бліда, покрита холодним потом, кінцівки холодні, температура знижена, пульс частий, слабкого наповнення, виражені перитоніальні явища, френікус симптом, анемія, притуплення перкуторного звуку в нижніх та бокових відділах, може бути парез кишківника та затримка сечовиділення.
Піхвове обстеження допомагає встановити гінекологічну природу захворювання: матка частіше нормальних розмірів, щільна. Додатки можуть бути кістозно збільшенні, болючі, заднє склепіння нависає. Зміщення матки в бік викликає сильний біль.
Велике значення мають допоміжні методи дослідження: пункція через заднє склепіння, лапароскопія, кульдоскопія. Під час пункції отримують серозно-кров’янистий (розрив кісти) або кров’янистий пунктат.
Диференціювати захворювання потрібно від позаматкової вагітності та гострого апендициту.
Хворих І групи А.А. Вербунко пропонує лікувати консервативно: суворий ліжкой режим, холод на низ живота, свічки з беладоною, анальгетики. Після стихання приступу призначають теплі спринцювання (39-45ºС) з додаванням йоду, тампони з димексідом, електрофорез з СаСІ2, діатермія.
Хворим ІІ та ІІІ груп необхідне оперативне лікування з приводу гострого живота. Розтин черевної стінки продольний нижньосерединий. Об’єм операції: якщо в яєчнику велика гематома, а тканина майже повністю зруйнована крововиливами, яєчник видаляють. При наявності кровотечі із судин розриву яєчника, виконують ушивання розриву або клиновидну резекцію яєчника. Ранєву поверхню ушивають вузловатими або непреривними швами за допомогою тонкої кетгутової нитки та круглою або атравматичною голкою. Нитки затягують обережно та повільно, тому що яєчникова тканина легко прорізається. При своєчасному розпізнаванні апоплексії яєчника та правильному лікуванні прогноз боагоприємний.
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 509 | Нарушение авторских прав
|