В12 – дефіцитна анемія.
Добова потреба: 3 – 7 мкг;Всмоктується: 6 – 9мкг за добу в нижній і середній частинах клубової кишки;Депонується в печінці;Втрата: 2 – 5 мкг за добу з сечею та калом.
Етіологія:
1.Порушення синтезу внутрішнього фактору Кастла;
1)Атрофічний аутоімунний гастрит з продукцією антитіл до парієнтальних клітин шлунка та до гастромукопротеїна;
2)Тотальна гастректомія;
3)Рак, поліпоз шлунку;
4)Токсичний вплив великих доз алкоголя.
2. Порушення надходження вітаміна В12 з їжею (строге вегетаріанство);
3.Порушене всмоктування вітаміну В12:
1)Резекція клубової кишки
2)Синдром мальабсорбції;
3)Рак, лімфома кишечника;
4)Хронічний панкреатит;
5)Застосування ліків (неоміцин, ПАСК, бігуаніди, циметидин)
4.Вроджена відсутність рецепторів до комплексу вітаміна В12 з гастромукопротеїном;
5.Конкурентне витрачання вітаміну В12:
1)Інвазія гельмінтами;
2)Дивертикульоз, операції з утворенням сліпих петель;
6.Збільшена потреба в вітаміні:
1)Багатоплідна вагітність;
2)Хронічна гемолітична анемія;
3)Множинна мієлома;
4)Мієлопроліферативні захворювання;
5)Тиреотоксикоз.
7.Зниження запасів вітаміну (цироз печінки);
8.Порушення транспортування вітаміна В12 (дефіцит транскобаламіну).
Патогенез:
1.Недостатність коферменту вітаміну В12 – метилкобаламіну, приводить до порушення синтезу тимідину, а отже і порушення синтезу ДНК. Внаслідок цього порушується мітоз, насамперед, швидкоростучих клітин організму - кісткового мозку та епітелію ШКТ. Розвивається мегалобластне кровотворення, яке характеризується сповільненням дозрівання ядра в порівнянні зі ступенем гемоглобінізації цитоплазми, та вкороченням тривалості життя мегалобластів, що приводить до неефективності гемопоезу. Одночасно відмічається неефективність тромбоцитопоезу та гранулоцитопоезу. Наряду з цим виникає атрофія слизової ШКТ.
2.Недостатність іншого коферменту вітаміну В12 – дезоксиаденозилкобаламіну, приводить до порушення обміну токсичних для нервової системи жирних кислот, пропіонової та метилмалонової. При відсутності дезоксиаденозилкобаламіну метилмалонова кислота не перетворюється в янтарну. В результаті цього виникає пошкодженя аксонів нейроныв та порушення синтезу мієліну задніх та бокових стовпів спинного мозку.
Клінічна картина:
1.Анемічний синдром.
2.Враження шлунково – кишкового тракту:
1)Запально – атрофічні зміни слизової ротової порожнини:
- афтозний стоматит;
- Гунтеровський глосит (червоний, гладенький, «лакований», потрісканий, з атрофованими сосочками язик, іноді з вираз куванням, відчуття печіння, болю, поколювання та розпирання в ньому);
2) атрофічний гастрит;
3) атрофічний ентерит;
4) гепатоспленомегалія.
3.Враження нервової системи (обумовлене дегенеративними змінами та демієлінізацією нервових волокон спинного мозку та нервів):
- враження задніх стовпів спинного мозку (сенсорна атаксія – оніміння ніг, відчуття повзання мурашок, «ватні ноги», у зв’язку з відсутністю пропріоцептивної чутливості; утруднення ходіння, зниження сухожильних рефлексів, атрофія м’язів ніг, порушення функції тазових органів (нетримання сечі, калу);
- враження бокових стовпів спинного мозку (центральний параліч нижніх кінцівок з підвищенням сухожильних рефлексів, появою патологічних рефлексів; можливий периферичний параліч нижніх кінцівок; порушенням функції тазових органів по центральному чи периферичному типу. Рідко спостерігається порушення функції верхніх кінцівок, нюху, слуха.
- психічні розлади(психози, депресії, галюцинації, марення).
План обстеження:
1.ЗАК;
2. Мієлограма;
3. Біохімічне дослідження крові:
- вміст вітаміну В12;
- вміст білірубіну;
- вміст ЛДГ1, ЛДГ2;
- вміст метилмалонової кислоти.
3.ЗАС (підвищений вміст уробіліну), загальний аналіз калу (підвищений вміст стеркобіліну).
4.Фіброгастродуоденоскопія;
5.рН – метрія;
6. Визначення титру антитіл до внутрішнього фактору Кастла;
6.УЗД органів черевної порожнини;
7.Аналіз калу на виявлення широкого ціп’яка;
8.Тест Шелінга (для визначення патогенетичного варіанту анемії: дефіцит гастромукопроеїну чи порушення всмоктування).
Діагностичні критерії:
Основні критерії:
1.ЗАК:
-гіперхромна (КП > 1,1), макроцитарна (МСV > 95мкм3), гіпорегенераторна (ретикулоцити можуть бути в нормі) анемія;
-тільця Жолі, кільця Кебота (залишки ядра), базофільна пунктуація в еритроцитах;
-лейкопенія (нейтропенія, еозинопенія, відносний лімфоцитоз)гіперсегментація ядер нейтрофілів.
-тромбоцитопенія;
- ШОЕ (підвищене при важкій анемії).
2.Мієлограма:
- гіперплазія червоного паростку;
-«синій» кістковий мозок (збільшена кількість базофільних та поліхроматофільних мегалобластів, зменшена кількість оксифільних);
-мегалобластне кровотворення;
3.Клінічні прояви фунікулярного мієлозу (враження задніх та бокових канатиків спинного мозку).
4.Зниження вмісту вітаміну В12 в крові.
Додаткові критерії:
1.Атрофічний гастрит; рак шлунку;
2.Операція на шлунку;
2. Зниження вмісту соляної кислоти, пепсину та гастромукопротеїну;
3.Виявлення антитіл до гастромукопротеїну;
4.Хронічний панкреатит;
5.Хронічний гепатит, цироз печінки;
6.Захворювання клубової кишки (запалення, рак, операції)
6.Дизбактеріоз, інвазія широким ціп`яком;
7.Збільшений вміст метилмалонової кислоти;
8. Похилий вік.
9.Позитивний ефект від лікування вітаміном В12.
Диференційний діагноз:
Повинен проводитись з анеміями, для яких характерне мегалобластний тип кровотворення.
1)фолієво – дефіцитна анемія – за клінікою та даними ЗАК і мієлограми майже не відрізняється від В12 дефіцитної анемії, однак характерна відсутність гастроентерологічної та неврологічної симптоматики в клінічній картині, підвищення в крові вмісту гомоцистеїну та нормальний вміст метилмалонової кислоти. При забарвленні алізариновим червоним кістковий мозок не забарвлюється.
2)мієлодиспластичний синдром – в клінічній картині відсутні прояви неврологічної симптоматики та ознаки враження ШКТ; відсутня гіперсегментація ядер нейтрофілів в ЗАК, в кістковому мозку присутні ознаки дизгемопоезу. Вміст вітаміну В12 в крові нормальний чи підвищений.
3)хвороба ди Гульєльмо(еритролейкоз) – варіант гострого лейкозу. У зв’язку з цим клінічні ознаки будуть характерні для лейкозу (інтоксикаційний, геморагічний та імунодефіцитний синдроми, оссалгії, часто – гемолітичний синдром, гепатоспленомегалія), можлива ревматологічна симптоматика. В загальному аналізі крові – мегалобластоподібні клітини; не характерна гіперсегментація ядер нейтрофілів. В мієлограмі – гіперплазія червоного паростку, збільшена кількість мегалобластоподібних клітин, а іноді і мієлобластів. Вміст вітаміну В12 нормальний.
4)гемолітична анемія – характерний анемічний, жовтяничний синдром, гепатоспленомегалія. Анемія нормоцитарна, нормохромна, гіперрегенераторна. Підвищений вміст загального білірубіну за рахунок непрямого, ЛДГ1, ЛДГ2.
Приклади формулювання діагнозів:
1.В12 – дефіцитна анемія гатрогенного походження на фоні аутоімунного гастриту, середнього ступеню важкості.
2. Полідефіцитна анемія (залізодефіцитна, В9 та В12 – дефіцитна) ентерогенного походження на фоні синдрому мальабсорції, зумовленого амілоїдозом кишківника, тяжкого ступеню.
3. В9 та В12 – дефіцитна анемія гепатогенного ґенезу на фоні цирозу печінки, тяжкого ступеню.
4. В12 – дефіцитна анемія підвищеної потреби на фоні багатоплідної вагітності, легкого ступеню.
5. В12 – дефіцитна анемія на фоні дефіциту транскобаламіну.
Лікування:
1.За відсутності неврологічної симптоматики призначається препарат вітаміну В12 – ціанкобаламін чи оксикобаламін в дозі 500 мкг (1 ампула)в/м протягом 7 - 10 діб, далі дозу зменшують вдвічі і вводять через день протягом 4 – 6 тижнів. Закріплююча терапія: 1 раз на тиждень - 2 місяці, далі - двічі на місяць постійно (при збереженні причини, що викликала анемію).
2. При наявності ознак неврологічного синдрому вітамін В12 призначається в дозі 1000 мкг протягом 10 – 14 діб, а далі - по приведеній схемі.
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 878 | Нарушение авторских прав
|