 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Cтатистика розповсюдження у світі
Серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті у всьому світі: ні по якій другій причині кожен рік не помирає стільки людей, скільки від серцево-судинних захворювань. - Ця проблема в різному ступені торкається країн з низьким та середнім рівнем доходу. Біля 82% випадків смерті від серцево-судинних захворювань трапляється у цих країнах майже однаково, як серед чоловіків, так і серед жінок. - За даними ВОЗ, к 2025 року прогнозується захворюваність на рівні 1,5 мільярдів людей у світі (кожен п`ятий). - За даними ВОЗ, якщо ситуація не зміниться, к 2030 року біля 23,6 мільйонів людей помре від серцево-судинних захворювань, головним чином, від хвороб серця та інсульту, які по прогнозам залишаться основними причинами сме Хворі із захворюваннями серцево-судинної системи можуть скаржитися на болі в ділянці серця і за грудиною, серцебиття, відчуття перебоїв в роботі серця, задишку, появу набряків і інші симптоми. Болі в ділянці серця - одна із найбільш характерних ознак. Причини болю можуть бути різні. Це і пораження коронарних судин (найбільш небезпечна причина, яка веде до розвитку інфаркту міокарду, кардіогенного шоку), неврози, пораження плеври, перикарду міжреберних нервів, м'язів, хребта, органів черевної порожнини. При болях внаслідок коронарної недостатності характерні ознаки: приступоподібний характер болів, локалізація болю за грудиною, поширення болю в ліву руку, лопатку, плече, шию, виникнення болю або внаслідок фізичного чи нервового перенапруження або у старшому віці вночі, або вдень у спокої. Задишка при захворюваннях серця виникає внаслідок вмісту підвищеного вуглекислого газу в тканинах, яке виникає від застою крові в них. Характерним для серцевої задишки є її підсилення в горизонтальномуположенні і зменшення у вертикальному. Сильно виражена задишка (серцева астма) - одна із грізних ознак гострої серцевої недостатності. Приступ задухи виникає несподівано: дихання стає часте (30-40 в хв.), клекочуче, чутне на відстані, деколи виділяється рожеве пінисте харкотиння. Набряки при захворюваннях серця розвиваються від скупчення рідини в тканинах в першу чергу у ходячих хворих на стопі, гомілках, а у лежачих - на поререку. При значних набряках - вони можуть поширитися на все тіло (анасарка), а набрякова рідина скупчується в порожнинах – плевральній (гідроторакс), черевній (асцит), перикарді (гідроперикард). Причиною набряків є підвищення тиску у венулах і порушення водно-солевого обміну.Догляд за хворими із набряками полягає в старанному догляді за шкірою, тому що можливість появи у таких хворих пролежнів дуже велика (порушене живлення тканин із-за застою в них крові), слідкуванням за діурезом таводним балансом, строго дотримуватися дієти, виключити введення ліків в сідничну ділянку (застій крові і ліки погано всмоктуються), даватихворим сечогінні засоби.Гіпертонічним кризом називають різке підвищення у хворих гіпертонічною хворобою артеріального тиску, що супроводиться головним болем, особливо в потилиці, головокружінням, шумом в голові, нудотою, інколи блювотою, миготінням мушок перед очима. Непритомність - це короткочасна втрата свідомості, яка обумовлена гострою недостатністю кровенаповнення судин головного мозку. Причиною його є сильні нервово-психічні подразнення (переляк, вигляд крові,больові подразнення), при перевтомі, хвилюванні, в душному приміщенні. Хворий відчуває головокружіння, нудоту, в нього темніє в очах, він втрачає свідомість. Хворий блідий, покритий холодним потом, кінцівкихолодні, слабкий частий пульс. В неускладнених випадках непритомність триває не більше 20-40 сек. Колапс - це прояв гострої судинної недостатності із різким зниженням артеріального тиску і розладами периферичного кровообігу. Появляєтьсяслабість, головокружіння, шум в вухах. Свідомість переважно зберігається, але хворі заторможені, майже не реагують на зовнішні подразники. Шкіра холодна, покрита холодним липким потом. Через деякий час губи, пальці рук і ніг стають синюшні. Риси обличчя загострені,пульс ниткоподібний, систолічний тиск нижче 80 мм рт. ст.,а діастолічний визначити не вдається. Одним із важких ускладнень захворювань серця є хронічна серцево-судинна недостатність. Її ознаки, це: задишка, набряки, виражений ціаноз, перебої в роботі серця, серцебиття. Догляд за хворими з цією патологієюполягає: Пульс - це поштовхоподібні коливання стінок артерій, зумовлене викиданням крові із лівого шлуночка в артеріальну систему. Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерій. Він змінюється припсихічному збудженні, фізичній роботі, коливаннях навколишньої температури, залежить від віку, пори доби, статі. Характеризує пульс: частота, ритм, наповнення і напруження. Частота пульсу - це кількістьпульсових коливань за 1 хв. У здорової людини дорівнює 60-80 за 1 хв. Частота пульсу понад 80 – називають тахікардією, а частоту менше 60 – брадікардією. Частота пульсу у фізіологічних умовах залежить від слідуючих факторів: від віку: у новонароджених – 120-140 фізичної роботи, статі (у жінок пульс на 5-10 частіший), від психічного стану, часу доби (підчас сну пульс сповільнюється). Підвищення температури тіла на 1 прискорює пульс на 8-10 за хв. У здорової людинисерце скорочується ритмічно, з однаковими інтервалами між пульсовими хвилями. При захворюваннях серцево-судинної системи часто виникають аритмії. Екстрасистолічна - це позачергове скорочення серця з послідуючою компенсаторною паузою. Вони можуть бути поодинокі та зустрічатися через одне, два, три і більше скорочень серця. Миготлива аритмія - порушення закономірності ритму і наповнення пульсу.Пульсові хвилі виникають хаотично, безладно. При миготливій аритмії характерний дефіцит пульсу - різниця між серцевими скороченнями і пульсом. Тому при миготливій аритмії обов'язково рахують крім пульсу ічастоту серцевих скорочень. Підрахунок проводять протягом 1хв. Наповнення пульсу - ступінь наповнення кров'я артерій підчас систоли серця. Воно залежить від кількості крові, яку викидає серце (лівий шлуночок) в артеріальне русло. При доброму наповнений -висока пульсовахвиля, при поганому - малі пульсові хвилі. Напруження пульсу - ступінь опору артерії натиску пальця, залежить від тиску крові в артерії, що зумовлене діяльністю серця (кількість крові) ітонусу судинної стінки. Напр., при гіпертонічній хворобі тонус артеріальних судин підвищений, судину стиснути важко, пульс тут суде напружений. твердий. При різкому падінні артеріального тиску, напр. приколапсі, досить легко натиснути на артерію, як пульс зникає такий пульс називають м'який, ниткоподібний. різні патологічні процеси величина діастолічного тиску маєбільше діагностичне значення, ніж систолічного. Пульсовий тиск в норміколивається від 40 до 30 мм рт. ст. Підвищення його буває при підвищенні систолічного тиску, а зниження - при порушенні скорочуючої активності міокарду (інфаркт). Вимірювати AT по правилам потрібно вранці, натще, лежачи. При одноразовому епізодичному вимірюванні АТ довідуються про випадковий тиск, який може бути вище основного. Вимірювати AT необхідно декілька разів, так як у нервових людей воно різко коливається.
Висновок: Захворювання серцево-судинної системи стали масовимявищем серед населення економічно розвинених країн. Сучасні принципи профілактики серцево-судиннихзахворювань засновані на боротьбі з факторами ризику.Проведені в нашій країні і за кордоном великі профілактичніпрограми показали, що це можливо, і зниження смертності від серцево-судинних захворювань, спостерігається в останніроки в деяких країнах, кращий тому доказ. Слід особливопідкреслити, що деякі із зазначених факторів ризику є загальними для цілого ряду захворювань. Основні звички способу життя закладаються в дитячому таюнацькому віці, тому особливо актуальним стає навчаннядітей здоровому способу життя, щоб попередити розвиток у них навичок, які є факторами ризику серцево-судиннихзахворювань (паління, переїдання та інші).
Література: 1.Скумин В.А. Культура здоровья. Избранные лекции. – Чебоксары, 2002. – 264 с. ISBN 5-88167-019-1 2. Скумин В.А. Психологические аспекты реабилитации больных, оперированных по поводу приобретённых пороков сердца. – В кн.: Реабилитация при ИБС и пороках сердца. – Горький, 1980, с. 136 – 138. 3. Бендет Я.А., Морозов С.М., Скумин В.А. Психологические аспекты реабилитации больных после хирургического лечения пороков сердца. // Кардиология. – 1980. – №6. – C. 45 – 50.
Інформаційні джерела: 1. http://www.zdorovakrayina.com.ua 2.http://uk.wikipedia.org/wiki/серцеві_хвороби 3.http://www.ukrreferat.com 4. http://reff.net.ua
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 440 | Нарушение авторских прав |
