АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анатомо-фізіологічні особливості системи кровотворення

Кількість крові в новонародженого — близько 5 л, а в дорослого — 4—6 л. У новонародженого кількості крові на одиницю маси тіла приходиться більше, ніж у дорослого.

У хлопчиків відносна кількість крові більша, ніж у дівчаток. Даний по­казник змінюється протягом віку (мал. 22). Більша кількість крові в дітей пов'язана з інтенсивністю обміну речовин. У віці 12 років відносна кількість крові наближується до кількості, що характерна для дорослих. У період ста­тевого дозрівання відносна кількість крові збільшується. У стані спокою в дорослих людей у циркуляції по судинах бере участь 2/3 об'єму крові, реш­та крові міститься в депо. Головну роль у цьому відіграє селезінка. Капсула

і скоротливий апарат судин формується у віці 12—14 років, саме в цей час встановлюється функція депонування крові селезінкою. Питома вага крові новонароджених вища, ніж у дорослих (у 10—15 разів більша від питомої ваги води).

Гематокритне число — це відношення об'єму формених елементів до об'єму плазми крові (мал. 23). У дорослих гематокритне число дорівнює 42—45 %. У 1-й день після народження гематокритне число вище, ніж у дорослих і становить 54 %. Високе число зумовлене високою концент­рацією еритроцитів. На 5—8-му добу в новонародженого гематокритне число становить 50—52 %, до кінця 1-го місяця — вже 42 %. У дитини віком 1 рік гематокритне число дорівнює 35 %, у 5 років — 37 %, в 11— 15 років — 39 %. Під час завершення статевого дозрівання гематокритне число досягає показника дорослих.

Реакція плазми крові дорослих слаболужна, рН дорівнює 7,35—7,4. Для плода і новонародженого характерний зсув реакції крові в бік кислої. У плода рН дорівнює 7,3—7,23. Цей ацидоз пов'язаний з утворенням не-доокиснених продуктів обміну речовин.

Протягом 1-ї доби після народження ацидоз поступово зменшується і через 5 днів рН досягає показників, які визначають у дорослих. Для дітей до періоду статевого дозрівання характерний невеликий компенсований ацидоз (знижена кількість буферних основ). Це явище зменшується з віком.

Білки в плазмі крові плода і дитини містяться в меншій концентрації, ніж у дорослих. У новонародженого концентрація білків становить у середньому 56 г на 1 л крові. У віці 1 міс концентрація білків знижується до 48 г на 1 л, а потім поступово збільшується і в 3—4 роки досягає норми дорослої людини — 70—80 г на 1 л.

Для плазми крові новонароджених дітей характерна більша концент­рація гамма-глобулінів. У віці 3 міс рівень гамма-глобулінів знижується, а потім поступово збільшується і досягає норми дорослих у 2—3 роки. Зі зменшенням глобулінової фракції збільшується альбумінова фракція крові й навпаки. У віці 2—3 роки альбумінова фракція становить 66—76 %, ре­шта — глобулінова фракція. У новонароджених дітей еритроцити поліхро-матофільні, мають різну величину, переважають макроцити. У перші дні життя виражений ретикулоцитоз, він досягає 20—40 %. У дітей віком по­над 1 міс ретикулоцитів стає 6—8 %. У новонароджених дітей зустріча­ються ядерні форми еритроцитів. Концентрація еритроцитів у крові після народження становить у середньому 7,2 х 10¹²/л. Після декількох годин життя концентрація еритроцитів збільшується через плацентарну транс­фузію. З кінця 1-го дня життя новонародженого і до 5—7 дня кількість еритроцитів знижується. Концентрація еритроцитів на 5—7-й день стає 4,5—5 х 10¹²/л крові, тобто досягає рівня дорослих (мал. 24). Відповідно до кількості еритроцитів змінюється вміст гемоглобіну.

Після народження гемоглобін дорівнює 170—240 г/л, на 5—7-й день після народження вміст гемоглобіну становить 116—130 г/л. Середня тривалість життя еритроцитів у новонароджених менша, ніж у дорослих. У дітей віком понад 1 рік тривалість життя еритроцитів така сама, як у до­рослих (120 днів).

Процес інтенсивного руйнування й утворення еритроцитів у новона­роджених необхідний для заміни фетального гемоглобіну (НЬР) на дорос­лий гемоглобін (НЬА). Зменшення кількості еритроцитів відбувається про­тягом перших місяців життя і в 5—6 міс у середньому становить 4,1 х 10¹²/л. Від 1 року до 12 років кількість еритроцитів становить 4,2— 4,6 х Ю¹²/л. У віці 12—14 років спостерігаються значні індивідуальні ко­ливання концентрації еритроцитів у крові. У віці 16—18 років концент­рація еритроцитів відповідає нормам дорослих: у жінок — 3,5— 4,5 х 10¹²/л; у чоловіків — 4,0—5,0 х 10¹²/л.

Відповідно до кількості еритроцитів встановлюється рівень гемо­глобіну: у жінок — 120—140 г/л; у чоловіків — 130—160 г/л.

Для новонароджених характерний фізіологічний лейкоцитоз. Через 1 год після народження дитини лейкоцитів у крові в середньому 16 х 10⁹/л. Протягом 1-го дня життя показники лейкоцитів можуть коливатися від 10 х 10⁹/л до 30 х 10⁹/л. Зниження кількості лейкоцитів може бути посту­повим або різким між 4-м і 9-м днем після народження. До 10-го дня кон­центрація лейкоцитів становить 9 х 10⁹/л (6,0—12,0 х 10⁹/л). Такою кількість лейкоцитів у крові залишається протягом 1-го року життя.

У віці від 1 року до 10 років кількість лейкоцитів поступово зни­жується і досягає рівня дорослої людини — 4—6 х 10⁹/л (мал. 25). Для лейкоцитів у новонароджених характерна висока осмотична стійкість. У

лейкоцитарній формулі у дітей розрізняють: еозинофіли, базофіли, нейт­рофіли, лімфоцити, моноцити (табл. 6). Серед лейкоцитів високий вміст незрілих форм нейтрофілів. Діаметр нейтрофілів у новонароджених більший, ніж у дорослих. Фагоцитарна функція лейкоцитів знижена.

Показники червоної та білої крові змінюються в дитячому віці (табл. 7) і стають стабільними, як у дорослих, у віці 14—15 років.

Відносний вміст нейтрофілів і лімфоцитів у дітей значно змінюється.

У 1-й день після народження нейтрофіли становлять 68 %, лімфоци­ти — 25 %.

З 2-го дня життя вміст нейтрофілів зменшується, лімфоцитів — збільшується.

На 5—6-й день життя вміст нейтрофілів дорівнює вмісту лімфоцитів і становить по 43—44 %.

На 2—3-му місяці життя кількість нейтрофілів становить 25 %, лімфоцитів — максимум 69 %.

На 5—6-му році життя вміст нейтрофілів і лімфоцитів однаковий і становить 43—44 % (мал. 26).

Після 15 років життя картина лейкоцитарної формули така сама, як у дорослих: нейтрофілів — 69—70 %, лімфоцитів — 24—26 %.

Кількість тромбоцитів у перші години після народження в крові дити­ни становить 140—400 х 10⁹/л. Таким чином, у дітей встановлюється така сама концентрація тромбоцитів, як у дорослих.

Процес гемокоагуляції підтримує кров у рідкому стані й запобігає тромбоутворенню, а також виникненню кровотеч, забезпечує сталість сис­теми згортання крові. Порушення з боку цієї системи призводять до роз­витку тромбозів або кровотеч.

Головні компоненти згортання крові:

— цілісність судинної стінки;

— клітини крові — тромбоцити, які забезпечують адгезію та агрегацію;

— плазменні фактори (їх нараховується понад 13). Процес згортання крові відбувається протягом 2 хв.

Плазменні фактори, які перебувають у неактивному стані, послідовно активуються і стають активними ферментами. Починається складний ба-гатоетапний каскадний ферментативний процес:

І фаза — утворення тромбопластину; II фаза — протромбін, тромбін; III фаза — фібриноген, фібрин; IV фаза — лізис кров'яного згустка і відновлення прохідності судин під впливом фібринолізу.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 1166 | Нарушение авторских прав