Великий грудний м»яз; Малий грудний м»яз; Підключичний м»яз;передній зубчатий м»яз; внутрішні та зовнішні міжреброві м»язи; Підреброві м»язи; Поперечний м»яз грудної клітки; М»яз піднімач ребер.
М»язи живота:
Зовнішній і внутрішній косий м»яз живота; поперечний м»яз живота; прямий м»яз живота; пірамідний м»яз; квадратний М»яз попереку.
60. М»язи голови: класифікація, особливості будови, функції.
Всі м'язи голови діляться на дві групи: 1) м'язи обличчя і 2) жувальні м'язи. М'язи обличчя (мімічні) представляють собою тонкі м'язові пучки, позбавлені фасцій. Вони відрізняються від інших м'язів людського тіла тим, що, починаючись від кісток черепа, вплітаються в шкіру. Скорочення їх викликає зміщення шкіри, утворення складок і зморшок. Це визначає міміку обличчя. Прояв складних відчуттів (емоцій): радості, сорому, презирства, горя, болю і т.д. - визначається численними комбінаціями скорочень мімічних м'язів, підпорядкованих імпульсам, що йде до них від кори головного мозку за особовим нерву. Розташовуючись групами навколо природних отворі особи (очниці, рот, вуха, ніздрі), мімічні м'язи беруть участь в замиканні або розширенні цих отворів. Вони забезпечують також рухливість щік, губ, ніздрів.
Нижче наводиться опис лише найбільш важливих мімічних м'язів. Над черепна м'яз складається з великого над черепного апоневрозу (сухожильний шолом). Він міцно зростається зі шкірою і пухко - з окістям черепа. У нього вплітаються частини потилично-лобового м'яза: спереду - лобне черевце, ззаду - потиличний черевце. Скорочення потиличного черевця натягує сухожильний шолом і шкіру волосистої частини голови. При скороченні лобового черевця брови піднімаються, а шкіра чола збирається у поперечні складки, тому її називають м'язом подиву. М'яз, зморщуються брову, лежить під лобової м'язом, починається від носової частини лобової кістки і вплітається в шкіру трохи вище середини брови. При двосторонньому скороченні зближує брови, утворюючи між ними вертикальні складки. Вона отримала назву м'язи болю, страждання. Круговий м'яз ока складається з циркулярних м'язових пучків, що оточують очну ямку і вплетающихся в шкіру повік. При скороченні змикає очну щілину. Круговий м'яз рота залягає у вигляді циркулярних м'язових пучків під шкірою губ і навколо них. При скороченні замикає рот. М'яз, що опускає кут рота, трикутної форми, починається широкою основою на нижній щелепі, а верхівкою вплітається в шкіру кута рота. Розправляє носогубну складку, тягне вниз кут рота, надаючи обличчю виразу печалі, невдоволення. М'яз, що піднімає кут рота - квадратна, починається від верхньої щелепи, прикріплюється до шкіри кута рота і верхньої губи. Тягне кут рота догори, піднімає верхню губу. Щічний м'яз утворює бічну стінку ротової порожнини. Починаючись від задніх відділів щелеп, йде в поперечному напрямку і вплітається у шкіру щоки і губ. При скороченні притискає щоку до зубів, сприяючи передвіганію харчової грудки, бере участь в акті смоктання. Поверх неї розташовано скупчення жирової клітковини, що визначає опуклий контур щік (краще виражено у дітей і жінок). До групи мімічних входять і інші м'язи, наприклад велика і мала виличні м'язи, м'язи сміху, «м'язи зверхників», м'язи, що піднімають і опускають губи, підборіддя м'яз і т. д. Жувальні м'язи представлені чотирма парами сильних м'язів, з яких дві є поверхневими (власне жувальна і скронева м'язи), дві - глибокими (латеральна і медіальна крилоподібні м'язи). Спільним для жувальних м'язів є те, що, починаючись на кістках черепа, вони прикріплюються на різних ділянках нижньої щелепи і приводять в дію скронево-нижньощелепний суглоб. Жувальна м'яз починається від виличної дуги і прикріплюється до зовнішньої поверхні кута нижньої щелепи. Піднімає нижню щелепу, притискаючи корінні зуби обох щелеп один до одного. Прикриває її щільна фасція переходить на що лежить поруч привушну слинну залозу і називається тому привушно-жувальної фасцією. Скроневий м'яз віялоподібно починається від тім'яної та скроневої кісток, виконує всю скроневу яму; прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи. М'яз покрита міцної сухожильной блискучою скроневої фасцією. Піднімає нижню щелепу. Самі задні волокна скроневої м'язи тягнуть назад нижню щелепу. Латеральна крилоподібний м'яз трикутна, лежить в підскроневої ямці. Починається від крилоподібні відростки клиноподібної кістки і прикріплюється до мищелкового відростку нижньої щелепи. При двосторонньому скороченні м'язів нижня щелепа висувається вперед. Одностороннє скорочення зміщує нижню щелепу в протилежний бік. Медійна крилоподібний м'яз починається від ямки крилоподібні відростки і прикріплюється до однойменної шорсткості на внутрішній поверхні кута нижньої щелепи. Разом з жувальною м'язом утворює фізіологічну м'язову петлю, що забезпечує найбільш щільне притискання нижньої щелепи до верхньої. Під час акту жування руху нижньої щелепи у людини відрізняються великою різноманітністю, якого немає в інших представників ссавців
61.М»язи тазу.
Внутрішні:клубово – поперекові, внутрішній затульний, грушоподібний м»яз.
Зовнішні: Великий, середній, малий сідничні м»язи; Зовнішній затульний м»яз; два близнюкові м»язи верхній і нижній; кводратний м»яз стегна; М»яз напружувач широкої фасції.
62.М»язи шиї: глибокі поверхневі. Їх класифікація і функції. М'язи шиї поділяються на поверхневі і глибокі. В окрему групу виділяються м'язи, що прикріпляються до під'язикової кістки, - над під'язикові і під - під'язикові м'язи. До поверховим м'язам шиї відносяться підшкірний м'яз шиї та грудинно - ключично - соскоподібного м'яза. До глибоким м'язам шиї відносяться сходові м'язи (передня, середня і задня) і предпозвоночной м'язи (довгі м'язи голови і шиї, передня і латеральна прямі м'язи голови). Сходові м'язи починаються від поперечних відростків шийних хребців і прикріплюються до ребер: передня і середня - до I ребру, а задня - до II ребра. Перед передній сходовому м'язом є предлестнічний проміжок, між передньою і середньої - міжсходові проміжок, в якому проходять судини і нерви.
63.М»язи які забезпечують рухи суглобів кисті.
Це м»язи передаліччя
Ліктьовий згинач зап'ястя; Поверхневий згинач пальців; Променевий згинач кисті; Круглий пронатор; Квадратний пронатор; Глибокий згинач пальців; Довгий згинача великого пальця; Ліктьовий розгинач зап'ястя; Довгий і короткий променеві розгиначі зап'ястя; Супінатор.
64.М»язи що здійснюють рухи в гомілковому суглобі:
65, 66, 67, 68, 69.- смотри в таблицах
70. Основні правила розташування м»язів на тілі людини. Зв»язок з функціями, приклади.
