АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Белая линия живота -

Прочитайте:
  1. VI) Симпатические сплетения живота
  2. А потім перемістився до правої здухвинної ділянки живота. При пальпації відмічається
  3. Аускультация живота.
  4. Белая линия живота
  5. Белая линия живота
  6. Белая линия живота
  7. Блок 5. Загальна міологія (м’язова система). М’язи та фасції спини, грудної клітки, діафрагми, живота, шиї і голови.
  8. Блок 7. Топографія (ділянки, борозни, канали, ямки, отвори, трикутники) спини, грудної клітки, живота, шиї, голови, верхньої та нижньої кінцівок.
  9. Большая, полностью сформированная грыжа живота

Белая линия живота. Апоневрозы широких мышц живота, сходясь и соединяясь друг с другом по средней линии, образуют между прямыми мышцами сухожильную полосу, так называемую белую линию, linea alba, которая тянется от мечевидного отростка грудины до лобкового симфиза. В верхней своей части белая линия довольно широка (2-2,5 см на уровне пупка).

Внизу же на некотором расстоянии от пупка она быстро суживается, но зато утолщается в переднезаднем направлении. Почти на середине linea alba, находится так называемое пупочное кольцо, annulus umbilicalis, выполненное рубцовой тканью, соединяющейся с кожей пупка. Светлый цвет линии обусловлен перекрестом сухожильных волокон во фронтальной плоскости (при переходе с одной стороны на другую) и в сагиттальной (с поверхности в глубину), а также бедностью кровеносными сосудами. Этим обстоятельством пользуются хирурги, когда необходимо при операции (например, при кесаревом сечении) широко открыть брюшную полость.

 

 

Череп у цілому. Кістки черепа з'єднуються між собою волокнистими, хрящо­вими, кістковими та м'язовими сполученнями. Ьнгнто кісток черепа з'єднуються між собою швами. Шов (ліійга) — це такті нп.ц з'єднання, коли між краями міс­титься шар (0,2 — 0,5 мм) сполучної тканини,,'інлсжпо від форми країв кісток, які з'єднуються між собою, виділяють зубчасті, лускоподібні та плоскі шви. Зубчасті

шви находяться між лобовою, тім'яною та потиличними кістками; лускоподібні __

між висковими та тім'яними, а плоскими швами з'єднані кістки лиця, крім нижньої щелепи, яка зчленовується з висковими кісікамп ннсконо-ппжньощелепними су­глобами (рис. 57).

Вискові, клиноподібна та потилична кістки з'єднуються між собою хрящовими зчленуваннями, а під'язикова кістка з'єднується з черепом за допомогою м'язів.

Уділяти' пшіи можуть бути вставні кістки. Відомі випадки, коли вставних *іс-ток було до 100, а іноді з таких кісток складався мало не весь череп.

Череп умовно поділяють па черепне склепіння та основу.

Черепне склепіння (саіуагіа) утворюють лобова та потилична луски, лускоподібні частини вискових кісток та тім'яні кістки.

В черепному склепінні розрізняють зовнішню та внутрішню плас­тинки, між якими міститься губчатка (сііріое). В губчатці прохо­дить багато каналіз, в яких лежать судини кісток, які крізь отвори в кістках сполучаються із судинами зовнішніх утворів голови та судинами оболонок мозку.

На внутрішній поверхні черепного склепіння є багато дрібних борозен, в яких розміщені гілки оболонкових артерій, а також паль­цеподібні втиснення (ітргеззіопез с!і«і1аіае), до яких прилягають закрутки мозку.

Основа черепа має складнішу будову; її поділяють на внутріш­ню та зовнішню основу (Ьазіз сгапіі ехіегпа еі іпіегпа).

На внутрішній основі черепа виділяють три черепні ями (перед­ню, середню та задню; рис. 58).

Передня черепна яма (їбзза сгапіі апіегіог) утворена очноямко­вою частиною лобової кістки, малими крилами клиноподібної кіст­ки та решітчастою пластинкою решітчастої кістки. В центрі перед­ньої ями розміщений півнячий гребінь, а позаду від нього є численні отвори, крізь які проходять нитки нюхових нервів. Від середньої черепної ями передня яма відділена заднім краєм малих крил кли­ноподібної кістки.

Середня черепна яма (Ї05$а сгапіі тесЗіа) утворена клиноподіб­ною та висковою кістками. В ямі виділяють три частини: дві бічні та центральну, утворену турецьким сідлом. На дні турецького сід­ла знаходиться ямка мозкового придатка, де розміщується мозко­вий придаток (Ьурбрпузіз).

Попереду від неї знаходиться борозна перехрестя, яка продов­жується в парний зоровий канал (сапаїіз оріісиз), крізь який у по­рожнину черепа проходять зорові нерви. Між малими та великими крилами клиноподібної кістки розміщена верхня очноямкова щілина (їіззйга ог Ь і і а 1 і з зирєгіог), де проходять судини та нерви.

Біля верхівки кам'янистої частини вискової кістки поруч з внут­рішнім отвором сонного каналу розміщується рваний отвір (іюга-птеп Іасегшті), крізь який проходять судини та нерви.

Крім того, середня черепна яма за допомогою овального, остис­того та круглого отворів (їогатеп оуаіе, зріпбзит еі гоійпсіит) спо­лучається з крилопіднебінною і підвисковою ямками та із зовнішньою основою черепа. Крізь ці отвори в порожнину черепа та з неї проходять судини і нерви, оточені сполучною та жировою тка­нинами.

Межа між середньою та задньою ямами черепа проходить по вер­хньому краю кам'янистої частини вискової кістки та спинці турець­кого сідла.

Задня черепна яма (і'бзза сгапіі розіегіог) утворена тілом клино­подібної кістки, задніми поверхнями кам'янистих частин вискових кісток, потиличною кісткою та невеликими частинами тім'яних кіс­ток. У центрі її є великий отвір, до якого спереду спускається схил, утворений тілами клиноподібної та потиличної кісток. Латераль­ні ше від великого отвору розміщені яремні отвори (іогатеп ]и§и-Іаге), де закінчуються борозни сигмоподібних пазух.

 

 

 

У задню черепну яму відкривається внутрішній слуховий хід, там також знаходиться отвір каналу під'язикового нерва. В цій ямі розміщуються середній мозок, частина довгастого мозку та мозочок.

Зовнішню основу черепа умовно поділяють на передній та задній відділи. Передній відділ утворений піднебінними та комірковими відростками верхніх щелеп, а також горизонтальними пластинками піднебінних кісток. Задній відділ зовнішньої основи черепа складається з частини тіла і великих крил клиноподібної кістки, а також вискової та потиличної кісток.

Рельєф зовнішньої основи черепа дуже складний (рис. 59). В її передній частині розташоване кісткове піднебіння (раїаїшп бззеит),по середній лінії якого проходить шов та починається різцевий канал. В його задньому відділі є поперечний піднебінний шов та великі і малі піднебінні отвори, які продовжуються в однойменні канали.

Кісткове піднебіння, крилоподібні відростки та леміш формують задні носові отвори (сЬоапае), які ведуть у носову порожнину, Біля верхівки кам'янистої частини вискової кістки є рвані отвори,

а латеральніше від них — остисті отвори та шилоподібні відростки. У середній частині тіла потиличної кістки розміщується глоткових горбок, де прикріплюється глотково-основна фасція. Далі містить­ся великий отвір, по обох боках якого лежать потиличні виростки, що зчленовуються з першим шийним хребцем. В основі потилични-виростків проходять виросткові канали, латеральніше від яких зна­ходяться яремні отвори, де лежать цибулини однойменних вен. Ще далі назад розміщені соскоподібні відростки, попереду яких є зов­нішні слухові отвори.

Крім вищеописаних утворів на черепі виділяють: носову порож­нину, а також очні, вискові, підвискові та крилопіднебінні ямки. Носова порожнина (сауііаз пазі) є кістковою основою початко­вого відділу дихальної системи та органу нюху. Ця порожнина но­совою перегородкою поділена на дві нерівні частини, які мають шість стінок: верхню, нижню, задню, передню, присередню та бічну. Найскладніший рельєф має бічна стінка, на поверхні якої знахо­дяться верхня, середня та нижня носові раковини. Носові раковини утзорюють верхній, середній та нижній носові ходи, у які відкри­ваються приносові пазухи (рис. 60).

Парні очні ямки (огЬііа) розміщуються з обох боків від носової порожнини і мають вигляд неправильних чотиригранних пірамід, верхівки яких обернені назад та присередньо.

В орбіті розміщуються: очне яблуко з оболонками, м'язами та очноямковою фасцією, зоровий нерв, слізна залоза, а також багато різних судин та нервів, вкритих жировою тканиною. В стінках оч­них ямок є багато отворів та щілин, крізь які проходять судини та нерви. Зорові канали зв'язують порожнину орбіти з середньою че­репною ямою; нижня очноямкова щілина відкривається у підви­скову та крилопіднебінну ямки, а носослізний канал — у нижній носовий хід. Крім того, є ще значна кількість отворів та щілин, де знаходяться різні морфологічні структури (рис. 61).

Крилопіднебінна ямка ({бзза ріегу^ораіаііпа) знаходиться між верхньощелепним горбом, прямовисною пластинкою піднебінної кістки та крилоподібним відростком клиноподібної кістки. Ямка з'єднується з рваним отвором, середньою черепною ямою (крізь круглий отвір), носовою порожниною (через клинопіднебінний от­вір) та очною ямкою (через нижню очноямкову щілину). Зовні кли-нопіднебінна ямка продовжується у підвискову ямку. У крилопід-небінній ямці є багато жирової тканини, де лежить однойменний парасимпатичний вузол і проходять судини та нерви.

Підвискова ямка (їозза іпггаіешрогаїіз) знаходиться на бічній поверхні черепа і утворена великим крилом клиноподібної кістки, бічною пластинкою клиноподібного відростка, лускоподібною час­тиною вискової кістки, підвисковою поверхнею верхньої щелепи, виличною кісткою та гілкою нижньої щелепи (рис. 62). Ямка запов­нена крилоподібними м'язами, судинами, нервами та жировою тка­ниною, яка продовжується у жирову тканину крилопіднебінної

ямки.

Вискова ямка ({база іетрогаїіз) знаходиться вище від підвиско­вої ямки і відділяється від неї підвисковим гребенем. Стінки вискової ямки утворені тім'яною, висковою, клиноподібною, лобовою та виличною кістками. її порожнина заповнена висковим м'язом, його фасцією та жировою тканиною, яка спускається у підвискову ямку.

 

 

 

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 2363 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)