АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Топографічна анатомія живота

Зовнішніми орієнтирами живота є:

зверху — лінія, яка йде від мечоподібного відростка груд­нини по ребровій дузі, вільних кінцях XI, XII ребер до остисто­го відростка XII грудного хребця;

знизу — від верхнього краю лобкового зчленування по пах­винних зв'язках і гребенях клубових кісток.

Ділянка живота представлена його стінками і порожниною живота, яка складається з очеревинної порожнини і заочеревинного простору. На передньобічній стінці живота виділяють дев'ять ділянок, у межах яких і проектуються органи черевної порожнини. Двома умовними горизонтальними лініями порож­нину живота поділяють на три поверхи:

• верхній поверх — епігастріум — розміщений між ребро­вими дугами, мечоподібним відростком і міжребровою лінією (проходить між хрящами X ребер);

• середній поверх — мезогастріум — розміщений між міжребровою лінією і міжостьовою лінією (проходить між верх­німи передніми остями клубових кісток);

• нижній поверх — гіпогастріум — розміщений між між­остьовою лінією і лінією, проведеною умовно на рівні пахвинних складок від верхньої передньої клубової ості до лобкового горбка.

Двома вертикальними лініями, умовно проведеними вздовж латеральних країв прямих м'язів живота від ребрової дуги до лобкового горбка, кожний з поверхів поділяється на три окре­мі ділянки. Верхній поверх поділяється на праву підреброву, ліву підреброву ділянку та епігастральну ділянку. Середній по­верх — на праву латеральну ділянку, ліву латеральну ділянку і пупкову ділянку. Нижній поверх — на праву пахвинну ділян­ку, ліву пахвинну ділянку і лобкову ділянку.

На передній стінці живота виділяють білу лінію живота — місце зрощення шести апоневрозів (апоневрози правих і лівих зовнішніх І внутрішніх косих і поперечних м'язів живота), яка розміщується по серединній лінії між присередніми кра­ями прямих м'язів від мечоподібного відростка до лобкового зрощення. Приблизно на середині білої лінії знаходиться пуп­кове кільце, через яке у внутрішньоутробний період проходили судини. Особливістю білої лінії є те, що в деяких місцях між сухожилковими пучками є невеликі отвори, заповнені жиро­вою тканиною. Ці отвори, а також пупкове кільце можуть бу­ти місцем утворення пупкової грижі та гриж білої лінії. У нор­мі крізь ці отвори проходять судини.

Правий та лівий прямі м'язи живота містяться в одно­йменній піхві, яка утворена апоневрозами м'язів латеральної групи. Передня стінка піхви вище від пупка утворена апонев­розом зовнішнього косого м'яза живота і переднім листком апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота; нижче від пуп­ка передня стінка піхви містить три апоневрози (апоневрози зовнішнього і внутрішнього косих і поперечного м'язів живо­та). Задня стінка піхви вище від пупка утворена заднім лист­ком апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота і апоневро­зом поперечного м'яза живота; нижче від пупка задня стінка піхви утворена лише поперечною фасцією.

У пахвинній ділянці знаходиться пахвинний канал, який проходить зверху вниз, містить сім'яний канатик (у чоловіків) або круглу зв'язку матки (у жінок). Довжина пахвинного ка­налу становить приблизно 5 см.

Пахвинний канал має, чотири стінки:

• передню, яка утворена апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота;

• задню — поперечною фасцією;

• верхню — нижніми краями внутрішнього косого і попе­речного м'язів;

• нижню — пахвинною зв'язкою.

Поверхневе пахвинне кільце утворене розходженням воло­кон апоневрозу зовнішнього косого м'яза на дві ніжки — при-середню І бічну, — міжніжковими волокнами та поверненою зв'язкою. Присередня ніжка прикріплюється до лобкового симфізу, бічна — до лобкового горбка.

Глибоке пахвинне кільце — заглибина в задній стінці пах­винного каналу, яка розташована латеральніше від бічної пуп­кової складки, називається бічною пахвинною ямкою.

Пахвинний канал може бути місцем утворення пахвинних гриж.

Біла смуга черева (linea alba abdominalis) ѕ представляє собою переплетення сухожильної частини широких м'язів живота. Через те що між її сухожильними волокнами утворюються ромбовидні, заповнені жировою клітковиною щілини, подібний утвір у верхній своїй частині, з огляду на герніогенез, є "слабким місцем"

Пупкове кільце (annulus umbilicalis) являє собою отвір в білій лінії черевної стінки, який обмежений зі всіх сторін сухожилковими волокнами.

Пахвинний канал (canalis inguinalis) розміщений в ділянці паховинного трикутника, межами якого є: зверху - горизонтальна лінія, від точки між зовнішньою і середньою третиною паховинної складки до зовнішнього краю прямого м'язу живота; знизу - пахова складка; зсередини - зовнішній край прямого м'язу живота. (рис. 5)
У пахвинному каналі розрізняють чотири стінки та два отвори. (рис. 6) Передня стінка каналу представлена апоневрозом зовнішнього косого м'язу, латеральною - волокна внутрішнього косого м'язу. Верхньою - нижній край поперечного м'язу живота, нижньою - поперечна фасція. Через пахвинний канал проходять funiculus spermaticus - у чоловіків, (рис. 7) і lig. teres uteri - в жінок.