АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ланки патогенезу

1. Найбiльш частою причиною антигенемiї є антигени коров'ячого молока. Наявна антигенемiя провокує ще не досконалий захист дитячого органiзму: подразнює незрiлi iмунокомпетентнi клiтини (гiперпродукцiя О-клiтин, дисбаланс спiввiдношення хелпери/супресори), що спричиняє вироблення великої кiлькостi Ig E. Слiд зауважити, що не завжди антигенемiя зумовлює манiфестацiю клiнiчних проявiв. Це залежить вiд стану природних бар'єрiв та мiсцевого iмунiтету.

2. гiдролабiльнiсть, тканин що спричиняє затримку в органiзмi води, а тому клiнiчно вони пастознi, мають надлишкову масу i при патологiї швидко зневоднюються з великою втратою маси тiла.

3. особливостi обмiну речовин: метаболiчний ацидоз, активацiя вiльнорадикального перекисного окиснення лiпiдiв, тенденцiя до гiпопротеїнемiї, гiперглiкемiї, гiперлiпiдемiї через порушення функцiї печiнки, схильнiсть до гiповiтамiнозу (В6, А, Д, Е, С, В1), залiзодефiцитних анемiй, дефiциту мiкроелементiв (цинку, мiдi, селену).

4. стан реактивностi центральної (гiпоксiя) та вегетативної (пiдвищення парасимпатичної активностi) систем,

5. ендокриннi порушення (дискортицизм),

6. функцiональна незрiлiсть печiнки (недостатньо диференцiйована паренхiма i низька ферментативна здатнiсть),

Клiнiка.

Клiнiчна симптоматика, її вираження залежать вiд часу виникнення та характеру i сили причинного алергену.

Загальними ознаками є:

· надмiрна або нормальна маса тiла в бiльшостi дiтей, яка в патологiчних умовах може легко зменшуватись;

· пiдшкiрно-жирова клiтковина розвинута надмiрно, вона пухка, гiдрофiльна,

· тургор тканин та еластичнiсть шкiри знижені

·, шкiра блiдо-рожева, на щоках завжди рум'янець.

· У перiод ремiсiї ЕКАК дiти життєрадiснi, добре iнтелектуально розвиненi, за типом наближаються до сангвiнiкiв.

· При загостреннi ЕКАК у них помiтно переважають процеси збудження над гальмуванням у центральнiй нервовiй системi, (неспокiй, сверблячка, дратівливість).

· Першi ознаки ЕКАК можна з'ясувати вже з перших днiв життя дитини, але максимум проявiв припадає на вiк 3-5 мiсяцiв, що збiгається iз введенням у рацiон фiзiологiчних добавок чи пiдгодовувань.

· Першими провiсниками ЕКАК є: молочний струп, еритема шкiри, попрiлiсть, гнейс.

Молочний струп - гiперемований iнфiльтрат шкiри щiк, вiдмежований вiд здорової шкiри, який супроводжується сильною сверблячкою. Тому виникають розчухи, далi ексудат, який засихає, утворюючи кiрочки i струп.

Еритема шкiри - почервонiння шкiри в дiлянцi природних складок на кiнцiвках та тулубi.

Попрiлiсть - мокнуче подразнення в шкiрних складках (на шиї, за вухами, в пахових складках, дiлянцi промежини, аксилярних дiлянках, лiктьових, колiнних згинах i т. iн.) при доброму гiгiєнiчному доглядi.

Гнейс - поява жирних лусочок (iнколи з мокнучою пiд ними поверхнею) на головi навколо великого тiм'ячка, на чолi, надбрiвних дугах.

· У подальшому, з ростом дитини, з'являються строфулюс, дрiбнопапульознi, а далi полiморфнi висипання, розчухи, себорейна, справжня та мiкробна екземи, нейродермiт, що трактується сьогоднi як атопiчний дерматит.

1. Строфулюс - мiхурцi, наповненi прозорою рiдиною, або щiльнi на дотик папульознi висипання розмiром 2-3 мм, оточенi гiперемованим вiнчиком. Згаданi змiни локалiзуються на шкiрi тулуба i кiнцiвок, супроводжуються вираженою сверблячкою, яка особливо турбує дiтей у вечiрнiй та нiчний час. Масивнi розчухи при зниженiй бар'єрнiй функцiї шкiри часто призводять до iнфiкування ерозивних поверхонь, стрептодермiї. Строфулюс проявляється здебiльшого у дiтей 6-8-мiсячного вiку, характеризується тривалим та рецидивним перебiгом. Iнколи доводиться проводити диференцiйну дiагностику з вiтряною вiспою (рис.1).

2. Свербець проявляється висипанням на розгинальних поверхнях кiнцiвок, бiльше нижнiх. Елементи висипання мають своєрiдний вигляд: пруригiнознi вузлики - папули розмiром вiд 1-3 до 5-7 мм, дуже щiльної консистенцiї на дотик, за забарвленням не вiдрiзняються вiд навколишнiх дiлянок шкiри. Стiйка сверблячка, особливо вночi, призводить до руйнування вузликiв з утворенням екскорiацiй, що вкриваються кiрочкою чорно-бурого кольору. Висипання змiнюються пiгментними плямами або маленькими бiлими рубцями

3. Себорейна екзема - уражується шкiра волосистої частини голови, обличчя, а далi всього тiла. Шкiра при цьому гiперемована, незначно iнфiльтрована, вкрита лусочками сiро-бiлого кольору. Сверблячка не значна, практично не буває мокнуття

4. Справжня екзема проявляється на 3-5 мiсяцях життя. На еритематозно змiненiй шкiрi щiк виникають дрiбнi, симетричнi мiхурцi з прозорим вмiстом, що супроводжується сверблячкою. Мiхурцi в'ялi, швидко лопають, утворюючи мiкроерозивнi поверхнi. Останнi здебiльшого зливаються, надалi вкриваються жовтими кiрочками, котрi згодом вiдпадають, залишаючи яскраво-рожевого кольору шкiру

5. Мiкробна екзема представлена асиметричним висипанням, чiткими краями, полiморфними висипаннями. Шкiра при цьому слабоiнфiльтрована. У мiсцях ураження вона яскраво гiперемована, набрякла, нерiдко з мокнуттям або серозними, серозно-гнiйними чи геморагiчними кiрочками. Навколо основних вогнищ спостерiгаються розсiянi пустули. Улюбленою локалiзацiєю висипань є нижнi кiнцiвки, рiдше шкiра тулуба, голови

6. Нейродермiт характеризується тим, що уражена шкiра стає буро-рожевою (може бути цiанотичний вiдтiнок), папули зливаються мiж собою, шкiра iнфiльтрована, часто з'являються множиннi кiрочки, екскорiацiї, трiщини. Пiд час загострення шкiра яскраво гiперемована, набрякла, виникає мокнуття. Особливiстю є те, що спочатку з'являється iнтенсивна сверблячка, а потiм висипання. Типова локалiзацiя висипань - на тильнiй поверхнi кистей, лiктьових та колiнних згинах, шиї, навколо променезап'ясткових та гомiлковоступневих суглобiв. Нейродермiт спостерiгається здебiльшого на 2-3 роцi життя i в старших дiтей

· ураження слизових рiзноманiтної локалiзацiї.

1. Злущ ення епiтелiю обумовлює виникнення "географiчного" язика, котрий є "вiзиткою" дiатезу практично на все життя.

2. повторні ринiии,

3. кон'юнктивiти,

4. фарингіти,

5. бронхiтаи

6. закрепи чи проноси.

7. Ендоскопiчне дослiдження нижнiх вiддiлiв кишечника у дiтей з ЕКАК виявляє змiни, що наближаються до таких при виразково-некротичному колiтi.

8. рецидивнi хвороби верхнiх дихальних шляхiв, частiше бувають ГРВI, пневмонiї.

9. є збiльшення периферичних лiмфатичних вузлiв, iнколи печiнки.

10. Дiти схильнi до виникнення дифузних захворювань сполучної тканини (склеродермiя, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит), нирок (гломерулонефрит), а також алергiчних хвороб слизових (бронхiальна астма, атопiчний ринiт) та шкiри.

Дiагностика ЕКАК включає дослiдження периферичної кровi (еозинофiлiя), бiохiмiчнi критерiї (гiпо- i диспротеїнемiя) та результати алергологiчного обстеження. Останнє включає, окрiм анамнестичного уточнення iмовiрного алергену, що є можливим лише у разi ведення мамою харчового щоденника, шкiрне тестування. Значно покращують рiвень дiагностики сучаснi iмунологiчнi дослiдження, якi виявляють зниження показникiв клiтинного iмунiтету, гiперпродукцiю О-клiтин i Ig Е, дисбаланс спiввiдношення хелпери/супресори за рахунок дефiциту супресорiв.

Лiкування даної аномалiї конституцiї, як такої, не проводять.

1. Першочерговим напрямком вважають дiєтичне харчування, важливiсть якого пояснюється тим, що основним шляхом сенсибiлiзацiї дитини грудного вiку є алiментарний. Головним завданням залишається забезпечення рацiонального та збалансованого харчування вiдповiдно до вiку дитини, але необхiдно виключити з рацiону продукти, що мiстять харчовi алергени (табл. 1).

Таблиця 1. Типовi продукти - харчовi алергени

·
Добову потребу в жирах слiд задовольняти бiльшою мiрою рослинними, а не тваринними.

· Соки необхiдно давати у свiжоприготовленому виглядi, а не консервованi (останнi мiстять консерванти, що можуть бути алергенами).

· обмежувати вживання солi, цукру, рiдини.

· Додатково збiльшується потреба у вiтамiнах, в основному за рахунок продуктiв харчування.

· слiд стежити, щоб дитина отримувала адекватну вiку кiлькiсть бiлкiв, що мiстять незамiннi амiнокислоти.

· Призначаючи малюку гiпоалергенну або елiмiнуючу дiєту, треба пам'ятати, що можна доступними методами пiдсилити елiмiнуючий ефект. Останнього досягають шляхом збагачення рацiону продуктами, що мiстять харчовi волокна i пектини (з урахуванням iндивiдуальної чутливостi), таким, як: злаки та крупи з них (геркулес, гречана, вiвсяна, перлова, ячмiнна крупи, пшоно, рис), овочi (морква, буряк, гарбуз, цибуля, часник, петрушка, крiп, селера, цвiтна i бiлокачанна капуста), ягоди i фрукти.

2. Наступний етап - забезпечення рацiонального гiгiєнiчного догляду за дитиною з проявами ЕКАК

· використання одягу та постiльної бiлизни з бавовняних i льняних тканин (не дозволяються синтетичнi, шерстянi речi),

· прання дитячої бiлизни лише iз застосуванням нейтрального мила ("Дитяче").

· При вираженiй сверблячцi необхiдно ретельно стежити за станом та довжиною нiгтiв у дітей. З цiєю метою можна користуватись рукавичками з бавовни або сорочечкою iз зашитими внизу рукавами.

· Особливостi гiгiєнiчного догляду за шкiрою залежать вiд глибини та поширеностi змiн на шкiрi.

· При локальних формах ЕКАК гiгiєнiчний догляд проводять за загальними правилами, але з використанням не води, а вiдвару трав (череди, триколiрної фiалки, календули i т. iн./.

· При поширених формах туалет шкiри здiйснюють iз застосуванням лiкувальних засобiв 2-3 рази на добу.

· Протягом дня треба збiльшити тривалiсть повiтряних ванн, а в лiтню пору року - сонячних, оскiльки ультрафiолетовi променi позитивно впливають на уражену шкiру.

· проводять ретельний туалет дiлянки промежини пiсля випорожнень; шкiрних складок, щоб запобiгти поширенню попрiлостi, й т. д.

· Гiгiєнiчнi ванни призначають до року щодня, застосовуючи вiдвари трав (череди, триколiрної фiалки, ромашки, шалфею, кори дуба, материнки, м'яти, валерiани). Вибiр ванни залежить вiд характеру висипання. Так

·, при попрiлостi, свербецi, строфулюсi, себорейнiй та справжнiй екземах, використовують череду, кору дуба або крохмальнi ванни.

· При вираженому нейродермiтi - ванни з настоєм ромашки, хвойним екстрактом, валерiаною, м'ятою.

· За наявностi ускладнень пiодермiї - з перманганатом калiю.

Медикаментозне лiкування передбачає два види:

специфiчну та неспецифiчну гiпосенсибiлiзацiю.

1.До специфiчної гiпосенсибiлiзацiї вдаються, коли шкiрним тестуванням встановлено причинний алерген. Тодi пiдшкiрно вводять алергени у зростаючих дозах до виникнення толерантностi до них.

2. Неспецифiчну гiпосенсибiлiзацiю здійснюють

· гiстаглобулiном,

· алергоглобулiном,

· протиалергiчним iмуноглобулiном.,

· проводять антигiстамiнними препаратами II поколiння (лоратадин, агiстам, кларитин, гiсманал, гiпостамiн, телдан, зиртек) у вiкових дозах.

· заслуговує на увагу використання препаратiв гiпосенсибiлiзувальної дiї, що здатнi стабiлiзувати опасистi клiтини: задитену, кетотифену, бронiтену, астафену. Останнi призначають мiнiмум на 2 мiсяцi, максимум до року.

· сорбцiйнi, зокрема ентеросорбцiйнi, методи лiкування

3. місцева терапія, що залежить вiд того, якi змiни на шкiрi переважають - сухiсть чи мокнуття.

З цiєю метою використовують вiдвари лiкарських трав у примочках або ваннах, рiзноманiтнi мазi та пасти.

Прогноз у дiтей з ЕКАК у бiльшостi випадкiв сприятливий за умови дотримання щадного режиму, гiпоалергенної дiєти.

Приблизно у 2-3 рiчному вiцi вних завершується диференцiацiя iмунної системи, стабiлiзуються обмiннi процеси, завершується становлення ферментних систем, пiдвищуються бар'єрнi функцiї шкiри i слизових оболонок, що в цiлому забезпечує гармонiю дитячого органiзму.

Ускладнення

· трансформацiя в алергiчнi хвороби (атопiчний дерматит, бронхiальна астма).

Профiлактика

· проводять ще з внутрiшньоутробного перiоду.

· Рацiональний режим харчування майбутньої

· обмежити вживання харчових продуктiв, що мiстять алергени, а у разi обтяженого алергiчногоанамнезу в мами - повнiстю їх виключити з рацiону.

· Пiд час вагiтностi жiнка повинна уникати контакту з алергенами будь-якого походження: хiмiчного (пральнi порошки, фарби для волосся, лаки, побутовi клеї i т. iн.), тваринного (пiр'я, шерсть, лупа кiшок, собак), медикаменти.

· При появi будь-яких алергiчних змiн нашкiрi чи слизових вагiтна повинна пройти курс гiпосенсибiлiзувальної терапiї.

· Якщо у сiм'ї є дiти, у котрих була ЕКАК, жiнка при наступних вагiтностях повинна строго дотримувати елiмiнацiйної дiєти та щадного режиму.

· З моменту народження дитини сiмейний лiкар зобов'язаний визначити фактори можливої ЕКАК. До них належать: обтяжена спадковiсть щодо алергiчних хвороб, вагiтнiсть, ускладнена токсикозом, медикаментозна стимуляцiя пологiв, впертий гнейс, попрiлiсть, еритема шкiри при доброму гiгiєнiчному доглядi.

· при введеннi, наприклад, сокiв слiд починати з фруктiв лише зеленого i жовтого кольорiв.

· Це ж стосується введення в рацiон пригодовувань, фiзiологiчних добавок.

· Щеплення дiтям слiд проводити в перiод ремiсiї ексудативно-катаральних змiн з боку шкiри.

· до щеплення дитину потрiбно готувати, зокрема на фонi гiпоалергенної дiєти провести короткий курс антигiстамiнними засобами та препаратами кальцiю (за 3-5 днiв до щеплення i 5-7 днiв пiсля нього).

· при лiкуваннi соматичних, iнфекцiйних захворювань (пневмонiя, ГРВI, грип, ентероколiт тощо) обов'язково необхiдно призначити гiпосенсибiлiзувальнi засоби, щоб запобiгти загостренню.

Реабiлiтацiю дiтей з даною аномалiєю конституцiї розпочинають iз органiзацiї рацiонального харчування. Iдеальною їжею для них є грудне молоко. Коли дитина перебуває на штучному вигодовуваннi, перевагу вiддають адаптованим гiпоалергенним (НIРР-, НАН-гiпоалергеннi) або кисломолочним (НАН-кисломолочний), низьколактозним ("Симiлак-iзомiл"), соєвим ("Нутрi-Соя", "Бона-Соя", "Фрi-Соя", "Туттелi-Соя") сумiшам. При рецидивному шкiрному синдромi, що пов'язаний з алергiєю до бiлка коров'ячого молока, доцiльним використання сумiшi "НIРР-НА" (гiпоалергенний). У рацiон вводять харчовi добавки та свiжоприготовленi страви iз продуктiв, що не мiстять харчових алергенiв, а виключають м'яснi бульйони. Обмежують вживання коров'ячого молоко, а перевагу вiддають кисломолочним (кефiр, йогурт) продуктам.

Режим дня вiдповiдає вiку дитини, однак є доцiльним збiльшення тривалостi перебування її на свiжому повiтрi, в т. ч. денний сон. Необхiдно регламентовано i поступово проводити загартовування (сонцем, водою, повiтрям); обов'язково потрiбно виконувати комплекси лiкувальної фiзкультури.

Гiгiєнiчний догляд за шкiрою та слизовими оболонками проводять вiдповiдно до викладених вище вимог з кратнiстю, що узгоджується з вiком та станом дитини.

Медикаментозна реабiлiтацiя рекомендована з використанням препаратiв десенсибiлiзувальної терапiї, ентеросорбентiв, неспецифiчних iмуностимуляторiв (глiцирам, метилурацил, пентоксил), мембраностабiлiзаторiв опасистих клiтин (задитен, кетотифен). Обов'язковим моментом є санацiя вогнищ хронiчної iнфекцiї.

Диспансеризацiя.

Дiти з ЕКАК перебувають на диспансерному облiку, належать до II А групи здоров'я (табл. 23). Сiмейний лiкар повинен допомогти батькам i дитинi у рацiональному виборi майбутньої професiї. Протипоказанням є робота на хiмiчних заводах, пiдприємствах з пiдвищеним вмiстом дрiбних частинок у повiтрi (бавовняний комбiнат, цементний завод), у майстернях з обробки хутра та шкiри i цехах з високою температурою тощо., їм не рекомендують влаштовуватись на тривалу стоячу роботу (варикозне розширення вен нижнiх кiнцiвок). Тобто лiкар повинен пам'ятати, що прояви ЕКАК у першi роки життя - це своєрiднiсть гомеостазу органiзму людини впродовж всього життя.

Таблиця 2. Диспансеризацiя дiтей iз ЕКАК

Лiмфатико-гiпопластична аномалiя конституцiї

Лiмфатико-гiпопластична аномалiя конституцiї (ЛГАК), або дiатез, - це стан нестiйкої рiвноваги органiзму з навколишнiм середовищем, що характеризується

· переважанням процесiв гальмування над збудженням,

· гiперплазiєю лiмфоїдної тканини,

· тимомегалiєю (в 70 %),

· гiпоплазiєю скелета, внутрiшнiх органiв (серця, надниркових, щитоподiбної, паращитоподiбних, статевих залоз),

· ендокринною дисфункцiєю

· змiненою iмунологiчною реактивнiстю iз зниженням гуморального i клiтинного iмунiтету.

Актуальнiсть: 1 Дiти з ЛГАК схильнi до захворювань, якi перебiгають бiльш тривало, тяжко, з ускладненнями. 3.

При тяжких гострих захворюваннях, впливах сильних подразникiв неiнфекцiйного походження (травма, оперативне втручання, щеплення) у дiтей з тимомегалiєю може настати раптова смерть.

Етiологiя.

1. спадкова схильнiсть.

2. рiзноманiтнi захворювання матерi

3. несприятливi впливи в антенатальний перiод (токсикоз вагiтних, захворювання матерi пiд час вагiтностi, алергiчнi реакцiї, невиношування);

4. перебiг iнтра- i постнатального перiодiв (передчасне вiдходження навколоплiдних вод, слабкiсть пологової дiяльностi, гiпоксiя плода, стрiмкi пологи

5., пологовi травми i т. iн.).

Патогенез.

· абсолютний та вiдносний лiмфоцитоз

· недостатнiсть системи "аденогiпофiз - кора надниркових залоз"

· функцiональна нездатнiсть якої призводить до тимомегалiї та гiперплазiї лiмфоїдної тканини

· функцiональна активнiсть знижена.

· зниженням клiтинного iмунiтету:

· зменшується кiлькiсть Т-лiмфоцитiв (Е-РУК),

· виникає дисбаланс мiж Т-хелперами та Т-супресорами,

· Наслiдком такого стану iмунiтету є частi ГРВI, бактерiальнi інфекції

· пов'язанi з клiтинною гiперчутливiстю уповiльненого типу. В них, як i при ЕКАК, має мiсце гiперпродукцiя Ig E,

· констатуються зниження адренокортикотропної функцiї аденогiпофiза, пiдвищення рiвня СТГ, пролактину,

· вторинна гiпофункцiя кори надниркових залоз (гiпоплазiя надниркових залоз, мозкової речовини i хромафiнної тканини).

· Дисбаланс мiж мiнералокортикоїдами i стероїдами призводить до порушень мiкроциркуляцiї та водно-сольового обмiну. Лабiльнiсть водно-сольового обмiну проявляється швидким зниженням маси тiла при захворюваннях.

· токсико-iнфекцiйнi захворювання,

· бiлковi перевантаження,

· Розвиток синдрому раптової смертi при ЛГАК можна пояснити недостатнiм надходженням у кров адреналiну при стресовiй ситуацiї, змiною тонусу серцево-судинної системи, переважаннямваготонiчних явищ i, як наслiдок, паретичним розширенням судин i зупинкою серця.

Клiнiка.

Клiнiчнi прояви ЛГАК

1. бiльш вираженi у вiцi 3-7 рокiв.

2. Частiше дiатез зустрiчається у хлопчикiв.

3. Такi дiти мають своєрiдну будову скелета: грудна клiтка звужена, тулуб вiдносно короткий, лопатки вузькi, кiнцiвки довгi. Тобто будова тiла диспропорцiйна.

4. Шкiра блiда,

5. пiдшкiрно-жирова клiтковина розвинута добре або надмiрно.

6. На шкiрi в 1/3 дiтей можуть бути елементи, як при ЕКАК.

7. Тонус м'язiв i тургор тканин зниженi.

8. схильнiсть до значного i стiйкого збiльшення лiмфатичних вузлiв, вилочкової залози

9. збiльшенi лiмфатичнi вузли можуть звертати увагу батьки i з приводу цього звертатися до лiкарiв.

10. Гiперплазуються мезентерiальнi й медiастинальнi лiмфатичнi вузли, лiмфатичнi фолiкули задньої стiнки глотки, пiднебiння i носоглотковi мигдалики.

11. При аденоїдному розростаннi в носоглотцi виникає порушення носового дихання, рот майже завжди вiдкритий, спостерiгається своєрiдний "аденоїдний" вираз обличчя.

12. Пiд час рентгенологiчного обстеження виявляють збiльшення вилочкової залози, рiдше - перкуторно.

13. Слизовi оболонки легко пошкоджуються, i виникають ринiти, фарингiти, отити, трахеобронхiти, тонзилiти, кон'юнктивiти, блефарити.

14. Такi дiти частiше мають "краплинне" серце, функцiональнi шуми.

15. Артерiальний тиск здебiльшого знижений.

16. Пiд час iнтенсивного росту (пубертатний перiод) може виникати бiль у дiлянцi серця, особливо при фiзичному навантаженнi.

17. Статеве дозрiвання у цих дiтей затримується.

18. У загальному аналiзi кровi визначаються помiрне пiдвищення рiвня лейкоцитiв, лiмфоцитоз, моноцитоз, вiдносна нейтропенiя. Перiодично може фiксуватися гiпоглiкемiя.

19. Такi малюки флегматичнi, в'ялi, апатичнi, iз сповiльненою реакцiєю на зовнiшнi подразники.

20. Утворення умовних рефлексiв вимагає бiльшого часу, нiж у iнших дiтей.

21. Морфо-функцiональна незрiлiсть iмунної системи призводить до частих i затяжних захворювань

22. дiтеи, якi часто i тривалий час хворiють. Серед захворювань на першому мiсцi перебувають ГРВI.

23. Пiсля ГРВI може спостерiгатися тривалий субфебрилiтет.

24. У дiтей шкiльного вiку можуть розвиватися вториннi кардiо- i нефропатiї.

Диференційний з

· захворюваннями, при яких генералiзовано збiльшуються лiмфатичнi вузли,

· первинним iмунодефiцитним станом,

· кардiопатiями.

Дiагностичнi критерiї. Дана аномалiя конституцiї базується на диспропорцiйному розвитку та системнiй гiперплазiї лiмфоїдної тканини у поєднаннi з тимомегалiєю, зниженням природної резистентностi органiзму та порушенням адаптацiйних механiзмiв до умов довкiлля.

Лiкування.

· Харчування повинно бути збалансованим, вiдповiдати вiковiй нормi за енергетичною цiннiстю та iнгредiєнтами.

· Необхiдно уникати перегодовування, особливо вуглеводами, якi легко засвоюються. Їх кiлькiсть потрiбно корегувати за рахунок овочiв i фруктів

·. Не менше 30 % жирiв у рацiонi дiтей, старших року, повинно бути рослинного походження.

· Слiд вводити продукти, збагаченi калiєм,

· обмежувати вживання кухонної солi.

· Для дiтей першого року життя оптимальним є грудне вигодовування.

· При змiшаному i штучному вигодовуваннi перевагу треба вiддавати адаптованим кисломолочним сумiшам.

· До 4-5 рокiв дитину бажано виховувати в домашнiх умовах, режим повинен вiдповiдати її вiку.

· Обов'язково з раннього вiку необхiдно проводити загартовування. Це приводить до зменшення захворюваностi у даного контингенту дiтей.

· Адаптогени стимулюють захиснi сили органiзму, наднирковi залози, тобто вони мають неспецифiчну дiю. До них вiдносять: глiцирам, дибазол, пентоксил, метацил, вiтамiни групи А, В, С, Е, елеутерокок, женьшень, алое, оротат калiю. Цi препарати призначають курсами, дози залежать вiд вiку дитини.

Тактика Ведення дитини з ЛГАК:

1. При виникненнi бактерiальних iнфекцiй показане введення iмуноглобулiну.

2. Пригострих захворюванях, пiд час оперативних втручань, коли виникає загроза ровитку надниркової недостатностi, рекомендують вводити ввечерi кортикостероїди. Їх призначення може попередити колапс, гiпоглiкемiю, раптову смерть.

3. Значне порушення носового дихання, що пов'язане з аденоїдними вегетацiями II-III ступенiв є показанням до проведення аденотомiї.

4. Проведення медикаментозної корекцiї стану iмунної системи передбачає обов'язкове iмунологiчне дослiдження (визначення стану клiтинного та гуморального iмунiтету), консультацiю лiкаря-iмунолога. Специфiчну iмуномодулюючу терапiю призначають лише дiтям iз II-III ступенями iмунодефiциту. Натомiсть розширилися показання до застосування неспецифiчних iмуномодуляторiв рослинного походження (iмунал, ехiнацея), мiсцевої дiї (iмудон, IRS-19), препаратiв, що мiстять бактерiальнi рибосоми (рибомунiл), iндукторiв iнтерферону (циклоферон).

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 866 | Нарушение авторских прав