АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Морфологія вусика, суцвіття і квітки .

Мета заняття. Вивчити морфологічні особливості вусика, суцвіття, квітки, а також різні типи квіток винограду.

Загальні відомості. Вусик — орган, за допомогою якого однорічні пагони виноградної рослини прикріплюються до опори (дерева, пагонів, кілків, дроту і т. ін.). При контакті з опорою верхня частина вусика під впливом подразнення закручується навкруги опори, а вільна нижня частина його набуває форму спіралі і підтягує пагін до опори. Таким чином, у пошуках опори верхівка вусика протягом двох годин здійснює коловий (нутаційний) рух, описуючи повне коло. Якщо вусик під час свого і колового росту не зустрічає на своєму шляху опори, то він залишається трав'янистим, потім засихає і відпадає. При контакті з опорою вусик обвиває її, в подальшому внаслідок утворення у вусику механічних тканин (лібріформа) дерев'яніє і стає дуже міцним.

Рис. 3. Суцвіття винограду: а - молоде; 6 - досить розвинуте.

Розрізняють вусики прості і розгалужені (подвійні, сильно-розгалужені). Галуження вусика відбувається так, як і пагона.

Нерідко в місцях розгалуження на вусику утворюються листки. Інколи сам вусик перетворюється в пагін з листками, суцвіттями і вусиками. Такі пагони називаються позапазушними. Утворення позапазушних пагонів доводить стеблове походження вусиків.

Суцвіття закладається в пазушній (пасинковій) бруньці і в бруньках зимуючого вічка. Спочатку має вигляд напівкруглого горбочка, з ростом воно диференціюється на головну вісь суцвіття, на бокові осі і примордії квіток. Ріст суцвіття відбувається від основи розгалуження до верхівки, при цьому в напрямку до верхівки ріст поступово слабшає. Суцвіття, що повністю розвинулося, має конусовидну форму, всі частини його зеленого кольору.

Суцвіття складається з ніжки, що відходить від пагона, і самого суцвіття з розгалуженнями (рис.3). На кінцях всіх розгалужень суцвіття знаходяться бутони квіток, зібрані в групи по три. Середній бутон розвинутий сильніше, ніж два бічних.

Значна частина зав'язей після цвітіння під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів середовища обсипається. Але нерідко спостерігається і надмірне обсипання бутонів та зав'язей з різних причин.

Від величини суцвіття І кількості ягід, що зав'язалися, значною мірою залежить і величина майбутнього грона. Завдання агронома полягає в тому, щоб запобігти причинам, що викликають надмірне опадання бутонів і зав'язей, а також досягти повноцінного розвитку грон.

Суцвіття відрізняються одне від одного величиною і ступенем розвитку. У сортів винограду з дрібними гронами в одному суцвітті нараховується 50 — 100 квіток, а у сортів з великими гронами — до 700 — 1200 і більше квіток.

На виноградниках часто можна побачити всі перехідні форми від вусика до суцвіття, тобто на вусику декілька бутонів, а на суцвітті вусики. Вивчення морфології вусика і суцвіття свідчать, що вони мають стеблове походження І є однотипними органами.

Рис. 4. Фасціація суцвіття.

Поява на пагоні вусика вище суцвіття є характерним показником того, що на цьому пагоні суцвіття вище не буде. Чим ближче до основи пагона розташоване суцвіття, тим більше суцвіть на пагоні і відповідно вищим буде коефіцієнт плодоношення.

Нерідко трапляються і аномалії в будові суцвіття, які виражаються у фасціаціях, утворенні широких і плоских осей суцвіття і великих пучків бутонів квіток з укороченими квітконіжками (рис.4).

Квітка. Виноград у дикому стані — рослина дводомна: на одних рослинах у суцвіттях тільки чоловічі квітки, на інших — тільки функціонально-жіночі.

Культивовані сорти винограду мають в основному двостатевий тип квітки і рідше функціонально-жіночий; сорти з чоловічим типом квітки (за винятком сортів підщеп) не зустрічаються. У винограду квітки маленькі, зелені, розміщені на тонкій ніжці, що розширюється біля основи квітки в квітколоже і має п'ятичленну будову.

Чашечка недорозвинена, зрослолистна, побудована за п'ятірним типом і утворена з п'яти недорозвинених зрослих чашолистків, що охоплюють основу квітки слабо виступаючими тупими зубчиками.

Віночок складається з 5 — 6 зрослих уверх пелюсток, які закривають до цвітіння внутрішні органи квітки.

Тичинки розташовані навпроти пелюсток віночка, їх звичайно в квітці 5 — 6, рідше 7 — 8; складаються вони з тичинкової нитки і пиляка. У двостатевих сортів винограду тичинкові нитки тонкі, прямостоячі, а в місці прикріплення до пиляка — злегка вигнуті. Пиляки двогнізді, з широким в'язальцем, прикріпленим своєю основою до тичиночної нитки. В кожному гнізді є по два пилкових мішки, які під час цвітіння відкриваються поздовжніми щілинами, і з них висипається пилок.

Маточка складається із зав'язі, стовпчика і приймочки, має пляш-ковидиу чи грушовидну форму.

Зав'язь двогнізда, складається з двох плодолистиків, краї яких, щільно з'єднуючись, утворюють перегородку між двома гніздами. В кожному гнізді на коротких ніжках сидить по дві зворотні (анатропні) насіннєві бруньки, повернені пилковходами (мікропіле) до низу.

Насіннєва брунька (рис. 5) має багатоклітинне ядро нуцелус з двома покровами (іптегументами) — внутрішнім і зовнішнім, між якими залишається вузький канал — пилковхід. В ядрі насіннєвої бруньки розвивається зародковий мішок, який містить яйцеклітину, синергіди, полярні ядра та антиподи.

Біля основи зав'язі є п'ять нектарників, забарвлених у різних сортів винограду в жовтий, зелений чи оранжевий колір. У нектарниках містяться ефірні масла з приємним, дуже тонким запахом резеди.

Рис. 5. Поздовжній розріз на­сіннєвої бруньки: 1 - внутрішній інтегумент; 2 - зовнішній інте-гумент; 3 - зародковий мішок; 4 - нуцелус; 5 - халаза; 6 -судинний пучок; 7 - ніжка; 8 -мікропіле.

Стовпчик може бути різної форми: короткий і товстий, видовжений і тонкий. Приймочка найчастіше має блюдцеподібну форму з білуватими, трохи піднятими, рівними, рідше виїмчастими краями.

У період цвітіння віночок під тиском тичинок відділяється від зав'язі знизу і відпадає у вигляді ковпачка (рис.6). Пиляки розтріскуються, з них висипається пилок, частина якого потрапляє на приймочку квітки, а частина розноситься вітром і комахами. Пилок, що потрапляє на приймочку маточки, проростає в пилкову трубку, яка проходить по грифельному шару стовпчика, проникає через пилковхід, де відбувається її запліднення — спермій з пилкової трубки запліднює яйцеклітину. З кожної заплідненої насіннєвої бруньки розвивається одна насінина, а із заплідненої яйцеклітини — зародок. Залежно від кількості запліднених насіннєвих бруньок в ягоді може розвиватися від однієї до чотирьох насінин. Після запліднення зав'язь квітки починає збільшуватися, стовпчик і приймочка висихають і утворюється ягода.

Рис. 6. Розкривання квітки винограду: а – бутон; б – відділення віночка квітки; в - відпадання ковпачка.

Якщо цвітіння відбувається в несприятливих умовах, при пониженій температурі, в період випадання дощів, то нерідко ковпачки не опадають, залишаються на квітці і засихають. В такому випадку опилення відбувається під ковпачком, у закритій квітці. Таке явище (опилення приймочки без опадання ковпачка) називається клейстогамією.

У двостатевих квіток сортів винограду тичинки прямостоячі, вищі від маточки чи рівні з нею; складаються вони з тичиночної нитки і двогніздового пиляка, в якому знаходиться життєздатний (фертильний) пилок.

Пилок двостатевих і чоловічих квіток у сухому стані має видовжено-бочковидну форму, він життєздатний: при зануренні в 10%-ний розчин цукру пилок легко проростає в пилкову трубку при температурі 25 - 30°С.

Рис. 7. Типи квіток винограду: а - чоловічий; б - функціонально-жіночий; в - двостатевий: 1 - тичинки; 2 - маточка; 3 - нектарники; 4 - чашечка; 5 - квітконіжка.

У сортів винограду з функціонально-жіночим типом квітки теж є маточка і тичинки. Але квітки цього типу відрізняються від двостатевого недорозвиненими тичинками. Тичинкові нитки тут завжди коротші від маточки і відгинаються вниз після скидання віночка. Пилок у функціонально-жіночого типу квітки в сухому стані має різну неправильну, із загостреними краями форму: кутасту, ромбічну, тригранну, округло-овальну, шаровидну, багатогранну і т. д. У краплі розчину цукру пилок набуває округлої форми І не утворює пилкової трубки, тобто він не життєздатний, безплідний (стерильний). Сорти винограду з таким типом квітки самостерильні і потребують перехресного запилення.

Чоловічі квітки винограду мають сильнорозвинуті тичинки з великою кількістю плодючого (рис. 7.) пилку. Маточка у чоловічих квіток звичайно нерозвинена і має різні перехідні форми від маленького горбочка до сильно розвиненої великої зав'язі. В тих випадках, коли двостатевий і функціонально-жіночий тип квітки за морфологічними ознаками розпізнати важко, їх визначають пророщуванням і розглядом форми пилку під мікроскопом.

Крім вказаних основних типів квітки, у винограду трапляються і аномальні квітки. Найчастіше аномалії проявляються в розкриванні квітки (розеткою, зірочкою) і в явищах махровості. Махровість властива в основному сортам з функціонально-жіночим типом квітки. Махрова квітка не має тичинок, зав'язь її багатогніздна.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 678 | Нарушение авторских прав