АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Морфологія і анатомія грона, ягоди і насіння

Прочитайте:
  1. Анатомія великих травних залоз
  2. Анатомія м’язів та фасцій верхніх та нижніх кінцівок
  3. Анатомія спинного мозку
  4. Анатомія та фізіологія дихальної системи
  5. Анатомія та фізіологія дихання
  6. Анатомія як наука, її місце серед інших біологічних дисциплін. Методи анатомічних досліджень. Анатомічна термінологія.
  7. АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
  8. Анатомія. Конспект.
  9. Биомеханизм родов при чисто ягодичном предлежании
  10. Биомеханизм родов при чистом ягодичном предлежании.

 

Мета заняття. Вивчити морфологічні і анатомічні особливості будови грона, ягоди і насіння.

Загальні відомості. Гроно. З суцвіття в процесі його подальшого росту і розвитку після цвітіння і природного обсипання зайвих квіток і зав'язей утворюється гроно. Ніжка суцвіття перетворюється в ніжку грона, вісь суцвіття з розгалуженнями — в гребінь, зав'язі — в ягоди (рис. 8). Ніжки грона бувають короткі і довгі. У одних сортів ніжка грона весь час залишається трав'янистою (зеленою), у інших вона дерев'яніє. За допомогою ніжки гроно прикріплюється до пагона. Гребінь грона складається з великої кількості розгалужень. Від ступеня і характеру галуження гребеня і довжини осей першого, другого і наступних порядків залежить форма, величина і щільність грона. Ягоди з'єднані з гребенем плодоніжкою. Біля основи ягоди плодоніжка розширюється в подушечку. Через плодоніжку і подушечку проходять судинно-волокнисті пучки, які розходяться під шкірочкою в м'якоті ягоди.

 

 

Рис. 8. Гроно винограду: 7 - ос­нова ніжки грона; 2 - вузол на ніжці грона; 3 - місце відходжен-ня перших розгалужень гребеня; 4 - вершина грона; 5, 6 - лопаті; 7 - вусик с ягодами на кінці

При відокремленні ягоди від плодоніжки на подушечці залишаються відірвані судинно-волокнисті пучки — щіточка (рис. 9). Плодоніжки можуть бути короткими і довгими. Чим коротші плодоніжки, тим компактніше гроно.

Грона розрізняють за формою (циліндричні, конічні, циліндрично-конічні, гіллясті, крилаті та ін.) і щільністю (дуже щільні, щільні, середньої щільності, рихлі). Щільність грона залежить не тільки під характеру гребеня, а й від кількості ягід і їх величини. Чим більше в гроні ягід і чим вони крупніші, тим вища щільність грона.

Ягода винограду складається з шкірочки, м'якоті і насіння. Ягоди розрізняють між собою за величиною (від дрібних до дуже великих), формою (кругла, овальна, сплюснута та ін.) і забарвленням (біле, чорне, червоне, сіре, рожеве). На вершині ягоди є маленький бурий горбочок, що називається пупком, який являє собою залишок засохлої приймочки маточки.

Поверхня шкірочки дозрілої ягоди вкрита восковидним сизо-блакитним нальотом — пруїном, особливо помітним у сортів з темно-синім забарвленням ягід. Пруїн захищає ягоду від несприятливих зовнішних умов, втрати води, гниття та ін. В період росту виноградні ягоди залишаються весь час зеленими і мають на кутикулі продихи. Тільки на початку достигання вони починають набувати характерного для сорту забарвлення. Забарвлення ягід зумовлюється появою до моменту достигання в шарах клітин шкірочки різних барвних речовин — антоціанів і пігментів, які надають їм того чи іншого кольору. Деякі сорти винограду (Сапераві, Тентюр'є та ін.) містять барвні речовини в клітинному соку м'якоті.

 

Рис. 9. Будова ягоди вино­граду: 1 - подушечка; 2 - щіточка; З- бородавки; 4 - судинні пуч­ки; 5 - насіння; 6 - шкірка; 7 - судини під шкіркою ягоди. Рис. 10. Поздовжній розріз насінини винограду: 1 - заро­док; 2 - ендосперм; 3 - обо­лонка; 4 - халаза.  

М'якоть ягоди може бути щільною, хрусткою, м'ясистою, ніжною, слизистою, соковитою та ін. Смак ягоди залежить від вмісту в її;оку пукру і кислоти. Деякі сорти ягід винограду мають специфічний присмак і аромат: мускатний (Мускат білий), ізабельний Ізабелла), пасльоновий (Каберне) та ін. Властивий кожному сорту присмак ягід надають ароматичні речовини, що утворюються, як і барвні речовини, в шкірочці і м'якоті ягоди в період її достигання.

Насіння у винограду дрібне, звичайно грушовидної форми, з видовженим дзьобиком, в якому розміщений зародок. Насінина ікрита дуже міцною оболонкою, під якою знаходяться ендосперм зародок (рис. 10).

Насінина має черевний і спинний бік. На черевному боці є насіннєвий шов і дві борозенки (впадини), па спинному — халаза (місце проникнення судинних пучків у насінину).

У зеленій ягоді винограду насіння, що розвивається в ній, також має зелений колір, оскільки перебуває ще в молочній стиг-юсті. При доброму заплідненні і нормальному розвитку всіх насіннєвих бруньок в ягоді міститься не більше чотирьох насінин, але, як правило, їх буває менше (2 — 3). Це свідчить про те, Ю не всі насіннєві бруньки були добре розвинуті і не всі їх яйцеклітини запліднилися.

Трапляються також безнасіннєві ягоди, тобто ті, що розвинулися без запліднення (партенокарпія). Партепокарпічні ягоди дрібні, круглі, звичайно не більші горошини. Наявність у гроні великої кількості партенокарпічних ягід називають «горошінням».

Кишмишним сортам винограду властива так звана стеноспермокарпія, коли розвиток зародка і насіннєвої оболонки зупиняється на початку їх росту. Такі недорозвинені пусті насінини не відчуваються при їді, тому кишмишні сорти відносять до безнасіннєвих.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 571 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)