 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Д. Зменшення синтезу еритропоетинуЕ. Хронічна крововтрата с. 395
3.1.142. Хворий 38 років. Протягом останнього року почав відмічати підвищену втомлюваність, загальну слабість. Після дослідження крові направлений в стаціонар. Аналіз крові при поступленні: еритроцити – 3,1х1012/л, гемоглобін – 100 г/л, колірний показник – 0,91, тромбоцити – 160х109/л, лейкоцити – 5,7х109/л. Лекоцитарна формула: С/я – 9%, лімфобласти – 3%, пролімфоцити – 4%, лімфоцити – 81%, моноцити – 3%. В мазку: нормохромія, велика кількість тілець Боткіна-Гумпрехта. Про яку патологію системи крові свідчать дані зміни? А. Хронічний лімфолейкоз В. Гострий лімфобластний лейкоз С. Залізодефіцитна анемія Д. Гемолітична анемія Е. Туберкульоз с. 396
3.1.143. Хворий зі скаргами на погане самопочуття, слабість, підвищувану втомлюваність, часті простудні захворювання звернувся до лікаря. Після проведеного обстеження поставлений діагноз гострого мієлобластного лейкозу. Які зміни у лейкоцитарній формулі характерні для даного захворювання? А. Лейкемічний провал В. Гіперрегенераторне зрушення вліво С. Регенераторне зрушення вліво Д. Регенераторно-дегенеративне зрушення вліво Е. Просте ядерне зрушення вліво с. 395
3.1.144. При обстеженні в аналізі крові пацієнта виявлено лейкоцитоз, гіперрегенераторне зрушення вліво з поодинокими мієлобластами, збільшення в лейкоформулі кількості еозинофілів і базофілів. Яке захворювання можна запідозрити в даному випадку? А. Хронічний мієлолейкоз В. Гострий мієлобластний лейкоз С. Хронічний лімфолейкоз Д. Хронічний монолейкоз Е. Гострий монобластний лейкоз с. 396
3.1.145. Поділ лейкозів на гострі і хронічні залежить від: А. Субстрату пухлинного росту В. Перебігу хвороби С. Клінічних проявів Д. Етіологічного фактору Е. Механізму розвитку с. 392
3.1.146. До гострих лейкозів належать: мієло-, лімфо-, моно-, мегакаріобластний лейкози. Їх розрізняють за: А. Цитохімічними особливостями В. Біохімічними особливостями С. Фізико-хімічними особливостями Д. Генеалогічними особливостями Е. Функціональними особливостями с. 392
3.1.147. Скільки стадій розрізняють у розвитку лейкозів? А. Дві В. Три С. Чотири Д. П’ять Е. Одну с. 395
3.1.148. Хворий 26 р., поступив в терапевтичне відділення з приводу ексудативного плевриту. В анамнезі – рецидивуюча ангіна, бронхопневмонія, фурункульоз. Аналіз крові: еритроцити- 2,8х1012/л, гемоглобін – 90 г/л. Лейкоцити – 100х109/л, тромбоцити – 160х109/л. Лейкоформула: Б-0, Е – 1, С - 9, лімфобласти – 1, пролімфоцити – 5, лімфоцити – 80, моноцити – 4. В мазку переважають мікрогенерації лімфоцитів. Багато тіней Боткіна-Гумпрехта. Яка патологія виявлена у даного хворого? А. Хронічний лімфолейкоз В. Гострий лімфобластний лейкоз С. Хронічний мієлолейкоз Д. Хронічний монолейкоз Е. Гострий мієлобластний лейкоз с. 395-396
3.1.149. Хворий 26 р., поступив у терапевтичне відділення з приводу ексудативного плевриту. В анамнезі – рецидивуюча ангіна, бронхопневмонія, фурункульоз. Аналіз крові: еритроцити- 2,8х1012/л, гемоглобін – 90 г/л. Лейкоцити – 100х109/л, тромбоцити – 160х109/л. Лейкоформула: Б-0, Е – 1, С - 9, лімфобласти – 1, пролімфоцити – 5, лімфоцити – 80, моноцити – 4. В мазку переважають мікрогенерації лімфоцитів. Багато тіней Боткіна-Гумпрехта. Діагностовано хронічний лімфолейкоз. Яка форма лейкозу за кількістю лейкоцитів у даного хворого? А. Лейкемічна В. Сублейкемічна С. Алейкемічна Д. Лейкопенічна с. 395
3.1.150. У хворого після екстракції зуба лунка загоюється погано. З неї виділяється сукровиця. Аналіз крові: еритроцити-3,6х1012/л, гемоглобін- 140 г/л, колірний показник – 1,0. Лейкоцити - 25х109/л. Лейкоформула: мієлобласти – 3, промієлоцити – 2, мієлоцити – 3, Ю – 1, П – 12, С – 44, Е – 8, Б – 8, Л – 16, М – 3. Тромбоцити – 220х109/л. Яке захворювання можна запідозрити в даному випадку? А. Хронічний мієлолейкоз В. Хронічний лімфолейкоз С. Хронічний моноцитарний лейкоз Д. Хронічний еритромієлоз Е. Хронічний мегакаріоцитарний лейкоз с. 395-396
3.1.151. У хворого при обстеженні в аналізі крові: еритроцити-3,4х1012/л, гемоглобін- 112 г/л, колірний показник –0,9. Лейкоцити - 25х109/л. Лейкоформула: мієлобласти – 3, промієлоцити – 2, мієлоцити – 3, Ю – 1, П – 12, С – 44, Е – 8, Б – 8, Л – 16, М – 3. Тромбоцити – 220х109/л. Поставлений діагноз хронічного мієлолейкозу. За вмістом лейкоцитів у крові дана форма лейкозу належить до: А. Сублейкемічної В. Алейкемічної С. Лейкемічної Д. Лейкопенічної с. 395
3.1.152. Хворий звернувся до лікаря з приводу болей в лівому підребер’ї. 3-4 місяці тому став відмічати підвищену втомлюваність, загальну слабість. Аналіз крові: еритроцити – 3,5х1012/л, гемоглобін 110 г/л, колірний показник – 0,94. Лейкоцити – 23х109/л. Лейкоформула: мієлобласти – 2, промієлоцити – 8, мієлоцити – 16, Ю – 20, П – 16, С – 12, Е – 6, Б – 4, Л – 12, М – 4, тромбоцити 160 х109/л. Про яку патологію системи крові свідчить дана гемограма? А. Хронічний мієлолейкоз В. Хронічний лімфолейкоз С. Хронічний моноцитарний лейкоз Д. Хронічний еритромієлоз Е. Хронічний мегакаріоцитарний лейкоз с. 395-396
3.1.153. У хворого з лейкозом загальна кількість лейкоцитів: 3х109/л. До якої форми лейкозів згідно кількості лейкоцитів їх можна віднести? А. Лейкопенічна В. Сублейкемічна С. Алейкемічна Д. Лейкемічна Е. Лімфобластична с. 395
3.1.154. Аналіз крові хворого дав такі результати: гемоглобін – 100 г/л, еритроцити – 3,1Т/л, лейкоцитів – 300 Г/л, тромбоцитів – 120 Г/л. Лейкоцитарна формула: еозинофілів – 25%, базофілів – 15%, промієлоцитів – 3%, мієлоцитів – 8 %, метамієлоцитів – 11%, П – 8%, С – 10%, лімфоцитів – 18%, моноцитів – 2%. Який росток кісткового мозку зазнав пухлинної трансформації? А. Мієлоїдний В. Лімфоїдний С. Мегакаріоцитарний Д. Моноцитарний Е. Еритроцитарний с. 391, 395-396
3.1.155. У хворого в аналізі крові: еритроцити – 3,6х109/л, гемоглобін – 140 г/л, колірний показник – 1,0. Лейкоцити – 30х109/л. Лейкоформула: мієлобласти – 2%, промієлоцити – 3%, мієлоцити – 4%, Ю – 1%, П – 11%, С – 43%, Е – 8%, Б – 9%, Л – 15%, М – 4%. Тромбоцити – 210х109/л. Поставлений діагноз хронічного мієлолейкозу. За вмістом лейкоцитів у крові дана форма лейкозу належить до: А. Сублейкемічної В. Алейкемічної С. Лейкемічної Д. Лейкопенічної с. 395
3.1.156. Хворий протягом останнього року почав відмічати підвищену втомлюваність, загальну слабість. Аналіз крові: еритроцити – 4,1х1012/л, гемоглобін – 119 г/л, колірний показник – 0,87. Лейкоцити – 97х109/л. Лейокформула: Ю – 0%, П – 0%, С –9%, Е – 0%, Б –0%, лімфобласти – 7%, пролімфоцити – 9%, лімфоцити – 72%, М – 3%, тромбоцити – 160х109/л. В мазку велика кількість тіней Боткіна–Гумпрехта. Про яку патологію системи крові свідчить дана гемограма? А. Хронічний лімфолейкоз В. Хронічний еритромієлоз С. Хронічний моноцитарний лейкоз Д. Хронічний мієлолейкоз Е. Хронічний мегакаріоцитарний лейкоз с. 396
3.1.157. У Хворого з хронічним лімфолейкозом аналіз крові: еритроцити – 4,1х1012/л, гемоглобін – 119 г/л, колірний показник – 0,87. Лейкоцити – 97х109/л. Лейокформула: Ю – 0%, П – 0%, С –9%, Е – 0%, Б –0%, лімфобласти – 7%, пролімфоцити – 9%, лімфоцити – 72%, М – 3%, тромбоцити – 160х109/л. В мазку велика кількість тіней Боткіна–Гумпрехта. За вмістом лейкоцитів у крові дана форма лейкозу належить до: А. Лейкемічної В. Сублейкемічної С. Алейкемічної Д. Лейкопенічної с. 395
3.1.158. У хворого при обстеженні виявили тромбоцитопенію, що виникла внаслідок підвищеного руйнування тромбоцитів. До якої групи тромбоцитопеній вона належить? А. Імунна В. Мієлотоксична С. Дефіцитна Д. Дизрегуляторна Е. Споживання с. 397
3.1.159. У пацієнта при незначних механічних травмах з’являються підшкірні крововиливи. Що може бути причиною такого явища? А. Тромбоцитопенія В. Лейкопенія С. Зменшення вмісту гемоглобіну Д. Еритропенія Е. Лімфоцитоз с. 397
3.1.160. Після накладання джгута у обстежуваного спостерігаються точкові крововиливи на поверхні передпліччя (15 штук). З порушенням функції яких клітин крові це пов’язано? А. Тромбоцитів В. Базофілів С. Нейтрофілів Д. Еритроцитів Е. Макрофагів с. 397
3.1.161. Хворий, що приймав участь в ліквідації аварії на атомній електростанції, скаржиться на кровоточивість ясен, появу шкірних крововиливів. Який патогенез кровоточивості? А. Ураження мегакаріоцитарного ростка В. Посилене руйнування тромбоцитів С. Підвищене споживання тромбоцитів Д. Порушення синтезу факторів зсідання крові Е. Підвищене споживання факторів зсідання крові с. 397
3.1.162. У хлопчика 9 років, у якого часто виникають гострі простудні захворювання вірусного походження, на шкірі з’явилися дрібні крововиливи. Яку патологію можна запідозрити у хлопчика? А. Тромбоцитопенію В. Гіпопластичну анемію С. Агранулоцитоз Д. Гемофілію Е. Справжню поліцитемію с. 397
3.1.163. У хворого з геморагічним діатезом часто виникають спонтанні кровотечі. При якій кількості тромбоцитів вони будуть спостерігатись? с. 397 А. Менше 30х109/л В. 40 -- 50х109/л С. 50 -- 70х109/л Д. 70 -- 90х109/л Е. 90 -- 120х109/л
3.1.164. У хворого з діагнозом гостра променева хвороба з’явилися численні крововиливи на шкірі, кров у сечі і калі. Ці зміни зумовлені: с. 397, 57-58 А. Тромбоцитопенією В. Анемією С. Еритроцитозом Д. Лейкоцитопенією Е. Еритропенією
3.1.165. Однією з причин кровоточивості при геморагічних вазопатіях є зменшення продукції ендотелієм стінки судин: А. Фактора Віллебранда В. Фактора Хагемана С. Фактора Крістмаса Д. Фібринстабілізуючого фактора Е. Вітамін К-залежного фактора
3.1.166. Геморагічний синдром може розвинутись при посиленні перекисного окислення мембранних фосфоліпідів. В даному випадку він зумовлений синтезом в ендотелії і секрецією надлишкової кількості: А. Простациклінів В. Тромбоксанів С. Лейкотриєнів Д. Фібрину Е. Серотоніну с. 398
3.1.167. Розвиток геморагічних вазопатій пов’язаний із підвищенням проникності та деструкцією стінки судин, що можуть бути зумовлені порушенням синтезу колагену. Причиною цього є: А. Гіповітаміноз С В. Гіпервітаміноз С С. Гіповітаміноз К Д. Гіпервітаміноз К Е. Гіповітаміноз А с. 398
3.1.168. У хворої дитини з геморагічним синдромом при лабораторному обстеженні виявлена якісна неповноцінність тромбоцитів. Які генетичні дефекти можуть зумовити розвиток тромбоцитопатії? А. Дефіцит тромбостеніну В. Надлишок фактора 3 тромбоцитів С. Дефіцит фактора Хагемана Д. Дефіцит простациклінів Е. Надлишок лейкотрієнів с. 398
3.1.169. Хвора 25 р. знаходилась у гематологічному відділі з приводу перніціозної анемії. В аналізі крові: еритроцити-- 1,8х1012/л; гемоглобін -- 72 г/л; колірний показник -- 1,2; лейкоцити -- 3,3х109/л, тромбоцити -- 140х109/л. Який механізм зменшення кількості тромбоцитів у хворої? А. Порушення утворення В. Підвищення руйнування С. Підвищення споживання Д. Перерозподіл тромбоцитів с. 397, 379-380
3.1.170. У хворого з діагнозом анемія Адісон-Бірмера в аналізі крові виявлено зменшення кількості тромбоцитів. Який патогенез тромбоцитопенії при даному захворюванні? А. Порушення утворення тромбоцитів В. Посилене руйнування тромбоцитів С. Підвищене споживання тромбоцитів Д. Перерозподіл тромбоцитів Е. Підвищена втрата тромбоцитів с. 379-380, 397
3.1.171. У хворого з діагнозом гостра променева хвороба з’явилися численні крововиливи на шкірі, кров у сечі, калі. При лабораторному обстеженні виявлено значне зменшення кількості тромбоцитів. Тромбоцитопенія в даному випадку виникає внаслідок: А. Пригнічення утворення тромбоцитів В. Посиленого руйнування тромбоцитів С. Підвищеного споживання тромбоцитів Д. Перерозподіл тромбоцитів Е. Підвищеного тромбоутворення с. 397
3.1.172. У хворого із спленомегалією розвинувся геморагічний синдром. При дослідженні периферійної крові виявлено зменшення кількості тромбоцитів до 150х109/л. Що є причиною тромбоцитопенії у даному випадку? А. Механічне ушкодження тромбоцитів В. Ураження мегакаріоцитарного ростка С. Дефіцит ціанокобаламіну Д. Спадковий дефект утворення тромбоцитів Е. Посилене споживання тромбоцитів с. 397
3.1.173. У дитини після перенесеного вірусного захворювання спостерігаються дрібні точкові крововиливи, що виникають при незначних травмах. В аналізі крові: еритроцити – 3,9 х1012/л, гемоглобін – 100 г/л, колірний показник – 0,7. Ретикулоцити – 0,2%; лейкоцити -- 4 х109/л; тромбоцити – 140 х109/л. Зменшення кількості тромбоцитів у дитини може бути пов’язане з: А. Імунними реакціями В. Механічним ушкодженням тромбоцитів С. Ураженням мегакаріоцитарного ростка Д. Дефіцитом ціанокобаламіну Е. Спадковим дефектом утворення тромбоцитів с. 397
3.1.174. У хворої спостерігаються часті повторні кровотечі. При лабораторному обстеженні в аналізі крові: еритроцити – 3,2х1012/л, гемоглобін – 80 г/л, колірний показник – 0,7, лейкоцити – 4,1 х109/л, тромбоцити 130 х109/л. Порушення гемостазу і кровоточивість при тромбоцитопенії зумовлені: А. Підвищенням проникності стінки судин В. Підвищення мадгезивно-агрегаційної функції тромбоцитів С. Підвищення реакції вивільнення тромбоцитарних факторів зсідання крові Д. Спазмом судин Е. Дефіцитом факторів згортання крові с. 397
3.1.175. Робітник фармацевтичного виробництва звернувся до лікаря із скаргами на біль при ковтанні, загальну слабість, носові кровотечі, значну кровоточивість ясен. В аналізі крові: еритроцити – 2,2 х1012/л, гемоглобін – 49 г/л; лейкоцити – 2,4 х109/л, нейтропенія з відносним лімфоцитозом; тромбоцити -- 36 х109/л. Тромбоцитопенії і порушення гемостазу у даного хворого пов’язані з: А. Ураженням мегакаріоцитарного ростка В. Імунними реакціями С. Механічним ушкодженням тромбоцитів Д. Посиленим споживанням тромбоцитів с. 397
3.1.176. Хвора страждає на гострий лейкоз, який супроводжується частими крововиливами. Під час обстеження в аналізі крові виявлено: еритроцити – 2,6х1012/л, гемоглобін – 58 г/л, лейкоцити -- 23х109/л, тромбоцити -- 62 х109/л. Який патогенез порушень гемостазу у хворого? А. Пригнічення утворення тромбоцитів В. Підвищене споживання тромбоцитів С. Посилене руйнування Д. Перерозподіл тромбів Е. Дефіцит факторів згортання крові с. 395-397
3.1.177. Через деякий час після перенесеного вірусного захворювання у хворої на шкірі з’явилися дрібноточкові петехії, невеликі синяки, іноді виникають носові кровотечі. При дослідженні крові виявлена тромбоцитопенія. Який механізм зменшення кількості тромбоцитів в даному випадку? А. Посилене руйнування В. Зменшення продукції С. Підвищене споживання Д. Перерозподіл тромбоцитів с. 397
3.1.178. У молодої жінки на ногах періодично з’являються синяки, які швидко зникають. Іноді спостерігаються синяки різної давності: від синяків синього кольору до зелено-жовтих плям. Кількість тромбоцитів і їх функція у межах норми. Дефіциту факторів зсідання крові не виявлено. Порушення якого гемостазу може бути у хворої? А. Судинного В. Тромбоцитарного С. Коагуляційного Д. Судинно-тромбоцитарного с. 398
3.1.179. Хлопчик 4р., хворіє на гемофілію А. Який патогенез геморагічного синдрому при цьому захворюванні? А. Порушення утворення тромбопластину В. Порушення утворення тромбіну С. Порушення утворення фібрину-мономеру Д. Порушення утворення фібрину-полімеру с. 399
3.1.180. У хворої з геморагічним синдромом виявлено порушення утворення тромбіну. Це може бути пов’язано із захворюваннями: А. Печінки В. Селезінки С. Нирок Д. Кісткового мозку Е. Легень с. 399
3.1.181. Хворий скаржиться на тривалі кровотечі, які виникають навіть при незначних порізах або легких травмах. Страждає з дитинства. Діагностовано гемофілію А. Тривалі кровотечі виникають в результаті дефіциту: А. VІІІ фактора зсідання крові В. ІХ фактора зсідання крові С. Х фактора зсідання крові Д. ХІ фактора зсідання крові Е. ХІІ фактора зсідання крові с. 399
3.1.182. Гемофілія А – спадкове захворювання, зумовлене наявністю патологічного гена в: А. Х-хромосомі В. Y-хромосомі С. Хромосомі 1 Д. Хромосомі 2 Е. Хромосомі 3 с. 70
3.1.183. У хворого на гемофілію А для підтвердження діагнозу лікар призначив визначення рівня деяких факторів згортання крові. Дефіцит якого фактору буде виявлено? А. VIII В. IX С. X Д. XI Е. XII с. 399
3.1.184. Хворий скаржиться на тривалі кровотечі, що виникають при незначних травмах. Діагностовано гемофілію А. Тривалі кровотечі виникають в результаті порушення: А. Коагуляційного гемостазу В. Судинного гемостазу С. Тромбоцитарного гемостазу Д. Судинно-тромбоцитарного гемостазу с. 399
3.1.185. У хворої виявлено порушення першої фази зсідання крові – утворення тромбопластину. Це може спостерігатись при: А. Гемофілії В. Жовтяниці С. Дизбактеріозі Д. Ентериті Е. Гіповітамінозі К с. 399
3.1.186. У хворої дитини 2-х років, з вираженим геморагічним синдромом виявлено відсутність антигемофільного глобіну (фактора VIII) в плазмі крові. В якій фазі зсідання крові виникають первинні порушення гемостазу в даному випадку? А. Фаза утворення тромбопластину В. Фаза утворення тромбіну С. Фаза утворення фібрину Д. Фаза ретракції згустка с. 399
3.1.187. У хворого з цирозом печінки розвинувся геморагічний діатез в основі якого лежить порушення першої фази зсідання крові. Дефіцит якого фактору зумовить ці зміни? А. IX B. VІІІ С. V Д. ІІІ Е. ІІ с. 397
3.1.188. У хворої, що знаходиться на лікуванні з приводу механічної жовтяниці, спостерігається кровоточивість із слизових оболонок. Яка причина порушень гемостазу у даному випадку? А. Дефіцит вітаміну К В. Дефіцит вітаміну С С. Дефіцит вітаміну А Д. Дефіцит вітаміну Е Е. Дефіцит вітаміну В12 с. 399
3.1.189. У хворих з механічною жовтяницею розвивається геморагічний синдром, що характеризується утворенням підшкірних гематом та крововиливів при незначних травмах. Який патогенез порушень гемостазу при цій патології? А. Порушення утворення К-вітамінзалежних факторів зсідання В. Порушення утворення фібринстабілізуючого фактора С. Порушення утворення плазмового попередника тромбопластину Д. Порушення утворення антигемофільного глобіну А Е. Порушення утворення фібриногену с. 399
3.1.190. Геморагічний діатез, що розвивається у хворих з механічною жовтяницею, зумовлений порушенням утворення К-вітамінзалежних факторів зсідання. Порушення якої фази зсідання крові спостерігається при цьому? А. Фаза утворення тромбіну В. Фаза утворення тромбопластину С. Фаза утворення фібрину Д. Фаза ретракції с. 399
3.1.191. У дитини 2-х років часті кровотечі з носа, з’являються синяки при незначних травмах. При обстеженні виявлений дефіцит фактору V. Геморагічний діатез у дитини пов’язаний із порушенням: А. Фаза утворення тромбіну В. Фаза утворення тромбопластину С. Фаза утворення фібрину Д. Фаза ретракції с. 399
3.1.192. У новонародженого спостерігається тривала кровотеча з пупкової рани і її незагоювання внаслідок дефіциту фактора ХІІІ. Низький вміст цього фактору зумовлює порушення утворення: А. Фібрину В. Тромбопластину С. Тромбіну Д. Протромбіну Е. Антигемофільного глобуліну с. 399
3.1.193. При проведенні звичайних внутрівенних ін’єкцій у хворої спостерігається тромбування вен. Це може бути зумовлене: А. Зменшенням синтезу антикоагулянтів В. Зменшення надходження прокоагулянтів С. Посиленням фібринолізу Д. Зменшенням вмісту тромбоцитів Е. Підвищення антитромботичних властивостей стінки судин с. 400
3.1.194. У породіллі внаслідок передчасного відшарування плаценти розвинувся синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. При дослідженні крові виявлена тромбоцитопенія. При даній патології тромбоцитопенія зумовлена: А. Посиленим споживанням тромбоцитів В. Ураженням мегакаріоцитарного ростка С. Імунними реакціями Д. Механічним ушкодженням тромбоцитів с. 400
3.1.195. У хворої з хронічною нирковою недостатністю розвинулась уремія, що ускладнилась ДВЗ- синдромом. Розвиток тяжких дистрофічних і функціональних порушень при цьому зумовлений: А. Припиненням мікроциркуляції В. Посиленням мікроциркуляції С. Втратою здатності тромбоцитів до агрегації Д. Зменшенням кількості прокоагулянтів Е. Збільшення кількості антикоагулянтів с. 400-401
3.1.196. Внаслідок автомобільної аварії у хворого розвинувся травматичний шок, який може бути причиною виникнення ДВЗ-синдрому. Що є пусковим фактором у патогенезі даного синдрому? А. Збільшення надходження в судинне русло прокоагулянтів В. Збільшення надходження в судинне русло антикоагулянтів С. Зменшення надходження в судинне русло прокоагулянтів Д. Зменшення вмісту в крові інгібіторів антикоагулянтів Е. Зменшення вмісту в крові активаторів зсідання крові с. 400
3.1.197. У хворого з опіковою хворобою як ускладнення розвинувся ДВЗ-синдром. Яку стадію ДВЗ-синдрому можна запідозрити, якщо відомо, що кров хворого згортається менше ніж за 3 хв? А. Гіперкоагуляції В. Активації протеаз С. Гіпокоагуляції Д. Фібринолізу Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 819 | Нарушение авторских прав |