АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дифузний нетоксичний зоб

Дифузний нетоксичний зоб розвивається в тих випадках, коли за якихось причин незначно знижується вміст тиреоїдних гормонів у крові, і по суті є компенсаторною гіперплазією, спрямованою на відновлення еутиреоїдного стану в організмі. Точні механізми гіперплазії не встановлені. У хворих рівень тиреотропного гормону (ТТГ) залишається нормальним. Передбачається, що клітини щитовидної залози стають більш чутливими до дії ТТГ через виснаження в них органічного йоду при порушенні синтезу гормонів.

Етіологія. Основною причиною дифузного нетоксичного зоба є порушення син­тезу тиреоїдних гормонів. У залежності від причини цих порушень виділяють енде­мічний і спорадичний зоб.

Ендемічний зоб розвивається в результаті хронічного дефіциту йодидів у їжі і воді. Найчастіше він спостерігається в людей, що проживають у гірській місцевості, відда­леній від моря, наприклад, у Карпатах, центральних районах Кавказу, Альпах, Гімала­ях. Серед цього населення у 5 % людей спостерігається розвиток дифузного неток­сичного зоба, причому збільшення щитовидної залози може бути значним. У гірських районах, що граничать з морем, ендемічний зоб зустрічається рідко через достаток йодидів у морській воді. Ендемічний зоб частіше розвивається у жінок, припустимо через те, що потреба в йоді зростає під час вагітності і лактації. Часто для зниження частоти даного захворювання в ендемічних вогнищах у звичайну кухонну сіль додають солі, що містять йод.

Рідше у цих районах виявляють «зобогенні чинники», що порушують синтез тиреої-дних гормонів. Так, при вивченні ендемічних вогнищ у деяких районах Південної Аме­рики, Голландії і Греції було встановлено, що зобогенні чинники можуть бути присутніми у рослинах, яких вирощують у даному регіоні, наприклад, у капусті і маніоку.

Розвиток спорадичного зоба не пов'язаний з місцевістю проживання. Причиною його може бути збільшена потреба організму в йоді, наприклад, у пубертатному пері­оді або при вагітності. Рідше він розвивається при природженому дефекті ферментів, що беруть участь у синтезі гормонів. Також може спостерігатися посилений синтез тиреоїд зв'язуючого глобуліну крові, який зв'язує вільні тиреоїдні гормони, порушуючи їх взаємодію з рецепторами на клітинах-мішенях. При цьому загальний рівень тиро­ксину може бути нормальним або збільшеним, а рівень вільного тироксину - різко зниженим. Однак у більшості випадків причину спорадичного нетоксичного дифузно­го зоба установити не вдається.

Морфологічні зміни. Терміном «зоб» позначається збільшення щитовидної зало­зи незалежно від її причини. При дифузному нетоксичному зобі на ранніх етапах відбувається рівномірне збільшення залози, а потім з'являються численні вузли, іноді великих розмірів. Вважається, що утворення вузлів відбувається через періодичну зміну періодів гіперплазії та інволюції тканини залози в залежності від періодичних коливань рівня йодидів у їжі. На поверхні зрізу визначається желеподібний блискучий колоїд.

Мікроскопічно на ранніх стадіях визначаються невеликі гіперплазовані фолікули, вистелені високим призматичним епітелієм, з малим вмістом колоїду. Припускають, що при збільшенні кількості йодидів, які надходять в організм, синтез гормонів різко збільшується, що морфологічно виявляється збільшенням фолікулів через накопичен­ня колоїду, епітелій стає кубічним або сплощеним. Ці зміни найчастіше співіснують, тобто одночасно присутні і переповнені колоїдом великі фолікули, і гіперпластичні не­великі бідні колоїдом фолікули. Крім того, часто спостерігаються виражений склероз у стромі залози, вогнища крововиливів і кальцифікації.

Вихід. При нормалізації рівня йодидів, що надходять з їжі, залоза звичайно змен­шується, при ранньому початку лікування можливе повернення до норми. Однак у більшості випадків розміри не повертаються до норми, окремі вузли зберігаються. У цьому випадку застосовують хірургічне лікування. Ризик розвитку злоякісних пухлин при дифузному нетоксичному зобі вкрай низький.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 429 | Нарушение авторских прав