АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

С. Тому, що білкові фракції молока знижують рівень холестерину в крові

Прочитайте:
  1. A. Зменшення онкотичного тиску плазми крові
  2. D. Зниження гідростатичного тиску крові
  3. D. Порушенням співвідношення білкових фракцій крові
  4. А. Достроково в залежності від титру Ат у крові вагітної.
  5. А. Наявності у матері Ат до еритроцитів групи крові плода.
  6. Активна реакція крові
  7. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження крові, спинномозкової рідини, сечі, калу, мієлограми, медико-генетичних проб, ІФА-діагностики.
  8. Аномалії рефракції ока
  9. Базовий рівень підготовки
  10. Биологическая значимость материнского молока для ребенка. Преимущества грудного вскармливания ребенка.

С. Сприяє віддачі води клітинами тканин, знижує осмотичний тиск в них

Д. Сприяє швидкому виведенню ендогенної води з організму

Е. Збільшує фільтраційну можливість нирок

 

7. Чому молоко рекомендується для харчування людині похилого віку:

А. Тому, що молоко містить метіонін та холін (біологічно активні речовини), які знижують рівень холестерину в крові

В. Тому, що молоко нейтралізує кислі радикали в організмі

С. Тому, що білкові фракції молока знижують рівень холестерину в крові

Д. Тому, що молочний цукор молока знижує рівень холестерину крові

Е. Тому, що у молоці немає холестеринових сполук, які підвищують рівень холестерину в крові

8. Режим харчування пенсіонера 68 років трьохразовий, з наступним розподілом енергетичної цінності за прийомами: на сніданок – 20 %, на обід – 30 %, на вечерю – 50 %. Режим харчування пенсіонера повинен бути.

A. Чотириразовим з перевагою енергетичної цінності на обід

B. Чотириразовим з перевагою енергетичної цінності на сніданок

C. Чотириразовим з рівномірним розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі

D. Триразовим з перевагою енергетичної цінності на обід

E. Чотириразовим з перевагою енергетичної цінності на вечерю

 

9. Для нормального забезпечення пластичних та енергетичних потреб підлітка необхідне постачання організму всіх поживних речовин у певних співвідношеннях. Співвідношення білків, жирів та вуглеводів за масою у раціоні харчування повинно складати:

A. Повинно складати 1: 1,5: 4,5

В. Повинно складати 1: 1,1: 4,8

С. Повинно складати 1: 1,1: 4,5

D. Повинно складати 1: 2: 4,5

Е. Повинно складати 1: 1,2: 6

 

10. Яка кількість добових витрат енергії при раціональному харчуванні повинна бути забезпечена жировою квотою раціону?

А. Повинна бути забезпечена 5-10%.

В. Повинна бути забезпечена 30-35%.

С. Повинна бути забезпечена 35-40%.

Д. Повинна бути забезпечена 40-45%.

Е. Повинна бути забезпечена 25-30%.

 

11. Яка кількість добових витрат енергії при раціональному харчуванні повинна бути забезпечена білковою квотою раціону?

А. Повинна бути забезпечена 11-13%.

В. Повинна бути забезпечена 15-20%.

С. Повинна бути забезпечена 20-25%.

Д. Повинна бути забезпечена 25-30%.

Е. Повинна бути забезпечена 30-35%.

 

12. Назвіть продукти, які є джерелом ПНЖК родини ω3:

А. Сало

В. Морські жири, льняна та конопляна олії, сало

С. Соняшникова олія

Д. Олеінова олія

Е. Вершкове масло

 

13. Назвіть продукти, які є джерелом ПНЖК родини ω6:

А. Яловичий жир

В. Вершкове масло

С. Соняшникова олія

Д. Кукурудзяна олія

Е. Олеінова олія, сало

 

14. До якої професійної групи відносяться хірурги?

А. До першої, як і всі медпрацівники

В. До другої, як і середній і молодший медперсонал

С. До третьої (середня по тяжкості праця)

Д. До четвертої (важка фізична праця)

Е. До п'ятої (надзвичайно емоційно напружена праця)

 

15. Потреба в енергії визначається:

А. За величиною добових енерговитрат

В. За величиною добової калорійності раціону

С. За величиною добової потреби в білках

Д. За величиною добової потреби в жирах

Е. За величиною добової потреби у вуглеводах

 

16. Специфічно - динамічну дію їжі визначають:

А. За величиною основного обміну

В. Ваговим методом

С. Розрахунковим методом

Д. Хронометражним методом

Е. За антропометричними даними за допомогою таблиць

 

17. Частка простих сахарів в їх добовій кількості при раціональному харчуванні (не більш %):

А. Частка простих сахарів 40

В. Частка простих сахарів 35

С. Частка простих сахарів 45

Д. Частка простих сахарів 50

Е. Частка простих сахарів 20

 

18. Середня величина основного обміну у чоловіків 18-39 років з масою тіла 70кг (ккал):

А. ОО 1700

С. ОО 1500

В. ОО 1400

Д. ОО 2000

Е. ОО 2700

 

19. Метод аліментарної энергометрії - це точний облік енергетичної цінності їжі і контроль за масою тіла на протязі:

А. 15 - 16 днів

В. Місяця

С. Тижні

Д. Трьох тижнів

Е. 25 - 26 днів

 

20. Чому в середньому дорівнює основний обмін у жінок 18-30 років з масою тіла 60кг (ккал)?

А. ОО 1280

В. ОО 1380

С. ОО 1780

Д. ОО 1080

Е. ОО 1580

 

21. Сутність методу прямої калориметрії:

А. Облік енергії, що виділяється організмом, за допомогою спеціальних камер

В. Облік енергії, що виділяється організмом, за допомогою спеціальних розрахункових таблиць

С. Облік енергії, що виділяється організмом, залежно від статі, віку і ваги

Д. Облік енергії, що виділяється організмом, залежно від професійної діяльності

Е. Облік енергії, що виділяється організмом, залежно від статі, віку і професії

 

22. Правило ізодинамії - це:

А. Заміна одного продукту іншим за умови збереження його ваги

В. Заміна одного продукту іншим за умови рівності в їх складі тваринних білків

С. Заміна одного продукту іншим за умови рівності в їх складі рослинних жирів

Д. Еквівалентність продуктів за їх хімічним складом

Е. Еквівалентність продуктів за їх енергетичною цінністю

 

23. Якою повинна бути квота тваринного білка в їх добовій кількості при раціональному харчуванні (%)?

А. Квота тваринного білка 45 - 50

В. Квота тваринного білка 40

С. Квота тваринного білка 45

Д. Квота тваринного білка 55

Е. Квота тваринного білка 55 - 60

 

24. Надлишок білків (особливо тваринних) в харчовому раціоні небажаний, оскільки:

А. Надлишок білків приводить до порушення функцій білої крові (зокрема, до порушення фагоцитозу)

В. В організмі утворюється токсичний аміак і розвивається гнильна мікрофлора в кишечнику

С. В організмі утворюється токсичний сірководень і розвиваються процеси бродіння в кишечнику

Д. Надлишок білка трансформується в жири що приводить до розвитку гіперглікемії

 

25. Квота рослинних жирів в їх добовій кількості при раціональному харчуванні (%):

А. Квота рослинних жирів 35

В. Квота рослинних жирів 15

С. Квота рослинних жирів 20

Д. Квота рослинних жирів 25

Е. Квота рослинних жирів 30

 

26. Добові енерговитрати складаються з:

А. Енергії основного обміну і енергії м'язової і розумової діяльності

В. Енергії основного обміну, специфічно-динамічної дії їжі і енергії нервово-м'язової діяльності

С. Енергії основного обміну і енергії, що вивільнюється при розпаді в циклі Кребса білків, жирів і вуглеводів

Д. Енергії основного обміну і енергії специфічно-динамічної дії їжі

Е. Енергії основного обміну та енергії нервовом'язової діяльності

 

27. Середня вага добового харчового раціону, що рекомендується (кг):

А. Середня вага 1,5 - 2,0

В. Середня вага 1,5 - 2,5

С. Середня вага 3,0 - 3,5

Д. Середня вага 3,5 - 4,0

Е. Середня вага 2,5 - 3,0

 

28. Квота вечері при триразовому харчуванні (%):

А. Квота вечері 5,0 - 10,0

В. Квота вечері 10 - 15

С. Квота вечері 15 - 20

Д. Квота вечері 20 - 25

Е. Квота вечері 25 - 30

 

29. Квота обіду при триразовому харчуванні (%):

А. Квота обіду 30 - 35

В. Квота обіду 35 - 40

С. Квота обіду 40 - 45

Д. Квота обіду 45 - 50

Е. Квота обіду 50 - 55

 

30. Квота сніданку при триразовому харчуванні (%):

А. Квота сніданку 20

В. Квота сніданку 15

С. Квота сніданку 35

Д. Квота сніданку 30

Е. Квота сніданку 10

 

31. Яка кількість добових витрат енергії при раціональному харчуванні повинна бути забезпечена вуглеводною квотою раціону?

А. Вуглеводна квота 44 - 50

В. Вуглеводна квота 30-40

С. Вуглеводна квота 40-44

Д. Вуглеводна квота 50-54

Е. Вуглеводна квота 62-64

 

32. Основними постачальниками енергії є білки, жири та вуглеводи. Скільки ж енергії в середньому акумулюється організмом при дисиміляції 1г білків?

А. 4,1 ккал

В. 6,3 ккал

С. 7,1 ккал

Д. 8,1 ккал

Е. 9,3 ккал

 

33. Основними постачальниками енергії є білки, жири та вуглеводи. Скільки ж енергії в середньому акумулюється організмом при дисиміляції 1г жирів?

А. Біля 4,1ккал

В. Біля 6,3ккал

С. Біля 7,1ккал

Д. Біля 8,1ккал

Е. Біля 9,3ккал

 

34. Основними постачальниками енергії є білки, жири та вуглеводи. Скільки ж енергії в середньому акумулюється організмом при дисиміляції 1г вуглеводів?

А. Біля 4,1ккал

В. Біля 6,3ккал

С. Біля 7,1ккал

Д. Біля 8,1ккал

Е. Біля 9,3ккал

 

35. Основними постачальниками енергії є білки, жири та вуглеводи. Скільки ж енергії в середньому акумулюється організмом при дисиміляції 1г білків?

А. Біля 17,1кДж

В. Біля 18,6ккал

С. Біля 25,7ккал

Д. Біля 38,9ккал

Е. Біля 29,5ккал

 

36. Основними постачальниками енергії є білки, жири та вуглеводи. Скільки ж енергії в середньому акумулюється організмом при дисиміляції 1г вуглеводів?

А. Біля 17,1кДж

В. Біля 18,6ккал

С. Біля 25,7ккал

Д. Біля 38,9ккал

Е. Біля 29,5ккал

 

37. Основними постачальниками енергії є білки, жири та вуглеводи. Скільки ж енергії в середньому акумулюється організмом при дисиміляції 1г жирів?

А. Біля 17,1кДж

В. Біля 18,6ккал

С. Біля 25,7ккал

Д. Біля 38,9ккал

Е. Біля 29,5ккал

 

38. Скільки енергії акумулюється організмом при дисиміляції 1г етилового спирту?

А. Біля 4ккал

В. Біля 6ккал

С. Біля 7ккал

Д. Біля 8ккал

Е. Біля 9ккал

 

39. Обмін енергії в організмі людини відбувається у відповідності з фундаментальними законами рівноваги в відкритій системі, що саморегулюється. До якого віку у людини асиміляція переважає над дисиміляцією?

А. До 20 років

В. До 25 років

С. До 30 років

Д. До 35 років

Е. До 40 років

 

40. Обмін енергії в організмі людини відбувається у відповідності з фундаментальними законами рівноваги в відкритій системі, що саморегулюється. В якому віці у людини дисиміляція переважає над асиміляцією?

А. В 20-29 років

В. В 30-39 років

С. В 40-49 років

Д. В 50-59 років

Е. Після 60 років

 

41. При оцінці адекватності харчового раціону жінки 60 років, хворої на цукровий діабет 2 типу, було встановлено, що на сніданок нею було вжито 200мл виноградного соку та 400г фруктового салату (банани, курага, апельсини, яблоки з 1% йогуртом). Які з перелічених продуктів є джерелами прихованого цукру?

А. Виноградний сік

В. Банани

С. Курага

Д. Яблоки

Е. Йогурт

 

42. При оцінці адекватності харчового раціону чоловіка 50 років, хворого на ожиріння II типу, було встановлено, що на обід ним було вжито картофель відварний 200г, відварна риба 150г та 200г салату (огірки, помідори, болгарський перець, цибуля ребчата з майонезом), зелений чай 200мл. Які з перелічених продуктів є джерелами прихованого жиру?

А. Картофель

В. Відварна риба

С. Болгарський перець

Д. Майонез

Е. Помідори

 

43. При оцінці адекватності харчового раціону жінки 45 років, хворої на ожиріння III типу, було встановлено, що на вечерю нею було вжито 400г фруктового салату (авокадо, апельсини, банани, курага із знежиреним йогуртом). Які з перелічених продуктів є джерелами прихованого жиру?

А. Авокадо

В. Апельсин

С. Банани

Д. Курага

Е. Знежирений йогурт

 

44. При оцінці адекватності харчового раціону жінки 40 років, хворої на ожиріння I типу, було встановлено, що на сніданок нею було вжито 30г мигдалю, 30г грецьких горіхів, 50г знежиреного сиру, 30г фініків та 200мг апельсинового соку. Які з перелічених продуктів є джерелами прихованого жиру?

А. Мигдаль

В. Грецькі горіхи

С. Фундуки

Д. Фініки

Е. Апельсиновий сік

 

45. При оцінці адекватності харчового раціону жінки 45 років, хворої на ожиріння III типу, було встановлено, що на вечерю нею було вжито 400г фруктового салату (авокадо, апельсини, банани, курага із знежиреним йогуртом) та 50г шоколаду молочного. Які з перелічених продуктів є джерелами прихованого цукру та жиру?

А. Авокадо

В. Шоколад

С. Банани

Д. Курага

Е. Знежирений йогурт

 

46. При оцінці адекватності харчового раціону жінки 45 років, хворої на ожиріння I типу, було встановлено, що за рахунок білків забезпечено 15% харчового раціону, за рахунок жирів 38%, за рахунок вуглеводів 47%.Яка кількість добових витрат енергії при раціональному харчуванні повинна бути забезпечена жировою квотою раціону?

А. Біля 5-10%

В. Біля 30-35%

С. Біля 35-40%

Д. Біля 40-45%

Е. Біля 25-30%

 

47. При оцінці адекватності харчового раціону жінки 45 років, яка працює диспетчером, було встановлено, що за рахунок білків забезпечено 13% харчового раціону, за рахунок жирів 30%, за рахунок вуглеводів 57%; співвідношення білків, жирів, вуглеводів складає 1:1:4; загальна кількість кальцію 1000мг, фосфору 1200, вітаміну С 60мг. Які недоліки даного раціону?

А. Квота білків не відповідає вимогам раціонального харчування

В. Квота жирів не відповідає вимогам раціонального харчування

С. Співвідношення Б:Ж:В не відповідає вимогам раціонального харчування

Д. Кількість Са не відповідає добовій потребі

Е. Кількість вітаміну С не відповідає добовій потребі

 

48. Яким має бути співвідношення кальцію та фосфору при раціональному харчуванні?

А. Співвідношення 1:1-1:2

В. Співвідношення 1:0.9-1,1

С. Співвідношення 1:1-1:3

Д. Співвідношення 1:1-1:5

Е. Співвідношення 1:1-1:4

 

49. При оцінці адекватності харчового раціону чоловіка 30 років, який працює оператором ЕОМ, було встановлено, що співвідношення білків, жирів, вуглеводів складає 1:1:4; співвідношення кальцію та фосфору 1:6, кількість вітаміну С 80мг, режим харчування триразовий, проміжки між прийомами їжі складають 3-4години, осатаній прийом їжі за 2години до сну. Які недоліки даного раціону?

А. Кратність прийомів їжі не відповідає вимогам раціонального харчування

В. Співвідношення Б:Ж:В не відповідає вимогам раціонального харчування

С. Співвідношення Са: P не відповідає вимогам раціонального харчування

Д. Проміжки між прийомами їжі не відповідає вимогам раціонального харчування

Е. Кількість вітаміну С не відповідає добовій потребі

 

50. При оцінці адекватності харчового раціону чоловіка 30 років, який працює слюсарем, було встановлено, що співвідношення білків, жирів, вуглеводів складає 1:2:8; співвідношення кальцію та фосфору 1:5, кількість вітаміну С 80мг, режим харчування чотириразовий, проміжки між прийомами їжі складають 4години. Які недоліки даного раціону?

А. Кратність прийомів їжі не відповідає вимогам раціонального харчування

В. Співвідношення Б:Ж:В не відповідає вимогам раціонального харчування

С. Співвідношення Са: P не відповідає вимогам раціонального харчування

Д. Проміжки між прийомами їжі не відповідає вимогам раціонального харчування

Е. Кількість вітаміну С не відповідає добовій потребі

 

51. Яким чином визначають величину енерговитрат людини за методом непрямої калориметрії?

А. По виділенню тепла з організму

В. По кількості спожитого кисню та виділеної вуглекислоти

С. Вимірюванням частоти і наповнення пульсу

Д. За спеціальними таблицями

Е. Шляхом лабораторного визначення калорійності добового раціону

 

52. Яким чином визначають величину енерговитрат людини за методом прямої калориметрії?

А. По виділенню тепла з організму

В. По кількості спожитого кисню та виділеної вуглекислоти

С. Вимірюванням частоти і наповнення пульсу

Д. За спеціальними таблицями

Е. Шляхом лабораторного визначення калорійності добового раціону

 

53. Яким чином визначають величину енерговитрат людини за методом Гарріса-Бенедікта?

А. По виділенню тепла з організму

В. По кількості спожитого кисню та виділеної вуглекислоти

С. Вимірюванням частоти і наповнення пульсу

Д. За спеціальними таблицями

Е. Шляхом лабораторного визначення калорійності добового раціону

 

54. Яким чином визначають величину енерговитрат людини за методом аліментарної енергометрії?

А. По виділенню тепла з організму

В. По кількості спожитого кисню та виділеної вуглекислоти

С. Вимірюванням частоти і наповнення пульсу

Д. За спеціальними таблицями

Е. Шляхом лабораторного визначення калорійності добового раціону

55. Чому в середньому дорівнює коефіцієнт засвоєння білків?

А. Біля 75,5%

В. Біля 84,5%

С. Біля 90,6%

Д. Біля 94%

Е. Біля 95,6%

 

56. Чому в середньому дорівнює коефіцієнт засвоєння жирів?

А. Біля 75,5%

В. Біля 84,5%

С. Біля 90,6%

Д. Біля 94%

Е. Біля 95,6%

 

57. Чому в середньому дорівнює коефіцієнт засвоєння вуглеводів?

А. Біля 75,5%

В. Біля 84,5%

С. Біля 90,6%

Д. Біля 94%

Е. Біля 95,6%

58. Під час розрахунку основного обміну людини треба враховувати, що на його величину впливають:

А. Час доби

В. Клімат

С. Пора року

Д. Деякі патологічні стани організму (гипертиреоз)

Е. Всі перераховані фактори

 

59. Які умови треба враховувати при вимірюванні енергії методом непрямої калоріметрії?

А. Людина повинна лежати на спині

В. Дослідження проводити одразу після пробудження людини

С. Дослідження проводити натщесерце

Д. В приміщенні повинна бути температура повітря біля 200

*Е. Всі ці умови потрібно забезпечити

 

60. Під час вивчення біологічної цінності білків в якості стандартного білку для дорослих використовують:

А. Еталонний білок

В. Альбумін молока

С. Гамаглобулін

Д. Білок грудного молока

Е. Сичужний білок

 

61. Під час вивчення біологічної цінності білків в якості стандартного білку для дорослих використовують:

А. Гамаглобулін

В. Казеїн

С. Альбумін молока

Д. Білок грудного молока

Е. Сичужний білок

 

62. Які білки найшвидше перетравлюються в організмі людини?

А. М’ясні

В. Білки бобових

С. Зернові

Д. Яєчні

Е. Білки грибів

 

63. Які білки найшвидше перетравлюються в організмі людини?

А. Рибні

В. Білки бобових

С. Зернові

Д. М’ясні

Е. Білки грибів

 

64. Які компоненти їжі є незамінними пластичними речовинами?

А. Білки

В. Жири

С. Вуглеводи

Д. Мікроелементи

Е. Вітаміни

 

65. Які з перелічених амінокислот є ессенціальними?

А. Лізин

В. Метіонін

С. Валін

Д. Треонін

Е. Всі перераховані

 

66. Який відсоток від енергетичної цінності добового раціону повинні складати есенціальні ПМЖК, щоб їх кількість була оптимальною?

А. Біля 2-4%

В. Біля 4-6%

С. Біля 5-8%

Д. Біля 10-15%

Е. Біля 20-25%

 

67. Які з нижчеперелічених тваринних жирів є найбільш цінними?

А. Вершкове масло

В. Маргарин

С. Баранячий жир

Д. Яловичий жир

Е. Курячий жир

 

68. Які з нижчеперелічених тваринних жирів є найбільш цінними?

А. Курячий жир

В. Яловичий жир

С. Баранячий жир

Д. Свиняче сало

Е. Маргарин

 

69. Як впливає надлишок харчових волокон у раціоні на функції організму людини?

А. Стимулює виділення травних ферментів

В. Сприяє розвитку у травному каналі біфідобактерій

С. Сприяє розвитку у травному каналі умовно патогенних бактерій

Д. Сприяє розвитку у травному каналі патогенних бактерій

Е. Зменшує засвоєння нутрієнтів

 

70. Як впливає на величину основного обміну (ВОО) підвищення температурі тіла на 10С (при станах, які супроводжуються лихоманкою)?

А. Не призводить ні до яких змін

В. Зменшує ВОО на 2-5%

С. Підвищує ВОО на 2-5%

Д. Зменшує ВОО на 10-15%

Е. Підвищує ВОО на 10-15%

 

71. Яка кількість води повинна поступати щоденно в організм людини, з урахуванням власно води, напоїв та рідкої частини харчів та блюд (за нормальних умов)?

А. В середньому 0,5-1,0 л

В. В середньому 1,5-2,0 л

С. В середньому 2,5-3,0 л

Д. В середньому 3-5 л

Е. В середньому 5-10 л

 

72. Який вид традиційного харчування не існує?

А. Раціональне

В. Лікувально-профілактичне

С. Превентивне

Д. Дієтичне (лікувальне)

Е. Специфічне

 

73. Що таке раціональне харчування?

А. Харчування, скориговане з урахуванням несприятливого впливу виробничих чинників

В. Фізіологічно повноцінне харчування здорових людей

С. Харчування, скориговане з урахуванням чинників ризику неінфекційних мультифакторних захворювань (ГХ, ЦД тощо)

Д. Харчування, в якому широко використовують парафармакологічну дію їжі

Е. Все відповіді вірні

 

74. Що таке лікувально-профілактичне харчування?

А. Харчування, скориговане з урахуванням несприятливого впливу виробничих чинників

В. Фізіологічно повноцінне харчування здорових людей

С. Харчування, скориговане з урахуванням чинників ризику неінфекційних мультифакторних захворювань (ГХ, ЦД тощо)

Д. Харчування хворих людей

Е. Все відповіді вірні

 

75. Що таке дієтичне (лікувальне) харчування?

А. Харчування, скориговане з урахуванням несприятливого впливу виробничих чинників

В. Фізіологічно повноцінне харчування здорових людей

С. Харчування, скориговане з урахуванням чинників ризику неінфекційних мультифакторних захворювань (ГХ, ЦД тощо)

Д. Харчування хворих людей

Е. Все відповіді вірні

 

76. Що таке превентивне харчування?

А. Харчування, скориговане з урахуванням несприятливого впливу виробничих чинників

В. Фізіологічно повноцінне харчування здорових людей

С. Харчування, скориговане з урахуванням чинників ризику неінфекційних мультифакторних захворювань (ГХ, ЦД тощо)

Д. Харчування, в якому широко використовують парафармакологічну дію їжі Е. Все відповіді вірні

Тема 11. Вітаміни.

1. До водорозчинної групи вітамінів відносяться:

A. Аскорбінова кислота (С), біофлавоноїди, вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12), ніацину (РР), фолацин(В9), пантотенова кислота (В3),біотин (Н)

B. Кобаламін, ретинол, вітамін К

C. Вітамін Е, рибофлавін, ніацин

D. Тіамін, токоферол, вітамін С

E. Фолацин,кальциферол, каротиноїди

 

2. До жиророзчинної групи вітамінів відносяться:

A. Кобаламін, вітамін А, рибофлавін

B. Ретиноїди, піридоксин, біотин

C. Aскорбінова кислота, вітамін В3, ретинол

D. Вітамін D, тіамін, рибофлавін

E. Вітамін А (ретинол), каротиноїди (провітаміни А), вітамін Е (токофероли і токотрієноли), вітамін D (кальциферол), вітамін К (філохінон, менахінон)

 

3. Найменш стійкий в процесі зберігання та кулінарної обробки вітамін:

A Тіамін

B. Ретинол

C. Вітамін «C»

D. Рибофлавін

E. Кальциферол

 

4. Антибіотики негативно впливають на вітамінний обмін, зокрема:

A. Руйнуються жиророзчинні вітаміни

B. Руйнуються водорозчинні вітаміни

C. Пригнічують кишкову мікрофлору

D. Руйнуються ферменти, частиною яких є вітаміни

E. Знижується активність вітамінів в обміні речовин

 

5. Добова потреба в аскорбіновій кислоті для дорослих (мг):

A. Становить - 50 (Ж) – 70 (М) мг

B. Становить - 70 (Ж) – 80 (М)мг

C. Становить - 10 (Ж) – 30 (М) мг

D. Становить - 70 (Ж і М) мг

E. Становить - 80 (Ж і М) мг

 

6. Добова потреба в вітаміні «Е» для дорослих (мг):

A Становить - 20

B. Становить - 17

C. Становить - 25

D. Становить - 15

E. Становить - 10

 

7. Добова потреба в рибофлавіні для дорослих (мг):

A. Становить - 1,5 (Ж) – 2,6 (М) мг

B. Становить - 1,6 (Ж) – 2,0 (М) мг

C. Становить - 17 (Ж) - 25 (М) мг

D. Становить - 1,0 (Ж) - 2,0 (М) мг

E. Становить - 12 (Ж) – 15 (М) мг.

 

8. Умови утворення холекальциферолу:

A. Синтезується в шкірі при опроміненні її штучними джерелами УФ-променів (спектр С)

B. Синтезується в шкірі при опроміненні її штучними джерелами УФ-променів (спектр В)

C. Синтезується в шкірі при опроміненні її штучними джерелами УФ-променів (спектр А)

D. Синтезується в організмі тільки при інсоляції

E. Синтезується в кістках при інсоляції

 

9. Основні джерела токоферолів:

A. Продукти переробки злаків

B. Тваринні жири

C. Свинний жир

D. Рослинні масла

E. Печінка тварин і риб

 

10. Біологічні властивості ретинолу:

A. Необхідний для утворення зорової пурпури

B. Нормалізує білковий обмін

C. Необхідний для синтезу білка

D. Нормалізує вуглеводний обмін

E. Бере участь в окисно – відновних процесах

 

11. Основні джерела тіаміну:

A. Яйця

B. Овочі та фрукти

C. Молоко та молочні продукти

D. Пивні дріжджі

E. Продукти переробки злаків і бобові

 

12. Одна з основних функцій вітаміну B1:

A Бере активну участь в окисно – відновних процесах

B. Бере участь у підтримці нормального стану епітелію

C. Відіграє важливу роль у вуглеводному обміні

D. Відіграє важливу роль у жировому обміні

E. Стимулює перехід ергокальциферолу в холекальциферол

 

13. Основні джерела каротину:

A. Яйця (жовток)

B. Риб’ячий жир

C. Тільки тваринні продукти

D. Продукти рослинного і тваринного походження

E. Фрукти та овочі

 

14. Добова потреба у вітаміні «D» для дорослих (мкг):

A. Становить - 10,0

B. Становить - 5,0

C. Становить - 2,5

D. Становить - 4,0

E. Поповнюється за рахунок прийому від одної до 3–х столових ложок риб’ячого жиру

15. Біологічні властивості токоферолів:

A. Беруть участь в процесах, що пов’язані з розмноженням

B. Необхідні для синтезу зорового пурпура

C. Входять в структуру вітаміну F

D. Необхідні для підтримки нормального стану епітелію

E. Відіграють важливу роль в покращенні сутінкового зору

 

16. Біологічні властивості токоферолів:

A. Відіграють важливу роль в забезпеченні сутінкового зору

B. Мають антиоксидантні властивості

C. Необхідні для підтримки нормального стану епітелію

D. Входять в структуру вітаміну F

E. Необхідні для синтезу зорового пурпура

 

17.Визначте поняття вітаміни:

A. Низькомолекулярні органічні речовини, які частково синтезуються в організмі, які надходять в організм зовні, що не мають енергетичних та пластичних властивостей, необхідні в малих кількостях

B. Високомолекулярні речовини, які не синтезуються в організмі людини, що надходять в організм зовні, необхідні в малих кількостях

C. Низькомолекулярні органічні та неорганічні речовини, які частково синтезуються в організмі, які надходять в організм зовні, що не мають енергетичних властивостей, необхідні в малих кількостях

D. Низькомолекулярні органічні речовини, які частково синтезуються в організмі, які надходять в організм зовні, що не мають енергетичних та пластичних властивостей, необхідні в великих кількостях

E. Високомолекулярні органічні речовини, які не синтезуються в організмі, що мають незначні енергетичні та пластичні властивості, біологічно активні в малих кількостях

 

18. Добова потреба в тіаміні:

A. Становить - 17 (Ж) – 25 (М)

B. Становить - 2,0 (Ж) – 2,5 (М)

C. Становить - 1,3 (Ж) – 1,6 (М)

D. Становить - 15 (Ж) – 20 (М)

E. Становить - 1,0 (Ж) – 1,5 (М)

 

19. Основне джерело вітаміну «С» в зимовий та весняний періоди:

A. Цибуля

B. Буряк

C. Морква

D. Білокачанна капуста

E. Часник

 

20. Вітамін «С» визначається в фруктах та овочах методом:

A. Експрес – методом

B. Ваговим

C. Колориметричним

D. Йодометричним

E. Розрахунковим

 

21. Добова потреба у вітаміні «А» для дорослих (мкг):

A. Cтановить - 600

B. Cтановить - 500

C. Cтановить - 250

D. Cтановить - 800

E. Cтановить – 1000

 

22. Основні джерела ретинолу:

A. Гарбуз

B. Риб'ячий жир

C. Салат

D. Диня

E. Шоколад

 

23. Основні джерела провітаміну А (В-каротину):

A. Диня

B. Пастернак

C. Морква

D. Сир кисломолочний

E. Мед

 

24. Жиророзчинні вітаміни накопичуються в організмі, що може призвести до проявів гіпервітамінозів. Добові дози вітаміну «А» при тривалому вживанні повинні бути:

A. Не менше 3 мг (10 150 МО)

B. Не більше 5 мг (16 650 МО)

C. Не більше 8 мг (18 400 МО)

D. Не менше 10 мг (20 130 МО)

E. Не більше 7 мг (17 210 МО)

 

25. Симптоми вітамінної недостатності ретинолу:

A. Кон’юнктивіт

B. Синюшна кайма на яснах

C. Болючість м'язів литок

D. Фолікулярний гіперкератоз (на шкірі сідниць, стегон, литок, розгинальних поверхонь рук в області волосяних фолікул посилене ороговіння епітелію), симптом "гусячої шкіри"

E. Поліневрит

 

26. Біологічні властивості ретинолу:

A. Бере участь в актах присмеркового (нічного) зору і відчуття кольору

B. Регулює процес декарбоксилювання ПВК (піровиноградної кислоти)

C. Регуляція обміну амінокислот

D. Виконує нервово-трофічну функцію

E. Чинить широку анаболічну дію шляхом участі в продукуванні АТФ

 

27. Біологічні властивості ретинолу:

A. Впливає на біосинтез у печінці протромбіну, одного з факторів згортання крові

B. Регулює обмінні процеси в шкірі, слизових оболонках очей, дихальних, травних і сечових шляхах

C. Необхідний для утворення ацетилхоліну - передавача нервових імпульсів

D. Поліпшує світловий і колірний зір

E. Регулює обмін кальцію і фосфору

 

28. Біологічна роль тіаміну:

A. Активація іонних каналів в біомембранах, регуляція тим самим руху натрію і калію та проведення нервового імпульсу і м'язового скорочення

B. Виконує коферментну функцію в складі флавінів, які беруть участь в окисних реакціях метаболізму

C. Синтез гема, нуклеїнових кислот

D. Мобілізація кальцію із кісткового депо

E. Інгібірування активності протеінкінази С

 

29. Клінічна симптоматика при авітамінозі В1 -(бері-бері):

A. Ураження ССС, проявляється прогресуючою серцево-судинною недостатністю у вигляді тахікардії, задухи та набряків

B. Хронічні захворювання печінки

C. Ураження функції надниркових залоз

D. Прояви дисбактеріозу запальні захворювання кишечнику

E. Нейтралізує вільні радикали

 

30. Біологічна роль вітаміну В1:

A. Стимулює кровотворення

B. Регулює біологічний процес декарбоксилювання ПВК, процеси синтезу жирних кислот, дезамінування і переамінування амінокислот

C. Прискорює окисно-відновні реакції

D. Впливає на функцію статевих та ендокринних залоз

E. Підтримує оптимальний фізіологічний стан м'язів

 

31. Основні харчові джерела тіаміну:

A. Арахіс

B. Вишня

C. Проростки пшениці

D. Гриби

E. М'ясо птиці

 

32. Основні харчові джерела тіаміну:

A. Сметана

B. Полуниці

C. Вівсяні пластівці

D. Макаронні вироби

E. Салат

 

33. Клінічна симптоматика при авітамінозі В1 - бері-бері:

A. Ураження периферичної нервової системи у вигляді нейропатії, м'язової слабкості

B. Хронічні захворювання нирок

C. Нейродерматит

D. Прояви деменції

E. Дискенезія кишечника

 

34. Біологічні властивості рибофлавіну:

A. Перетворюється в організмі на метилкобаламін, який відіграє важливу роль в утворенні метіоніну та сукцинілкоензиму А (утворення енергії із ліпідів і білків та синтез гемоглобіну)

B. Бере участь в обміні вітамінів - В6, РР, В9, а також заліза

C. Поліпшує функціональний стан нервової системи

D. Чинить антисклеротичну дію

E. Впливає на тканинне дихання

 

35. Фізіологічна роль вітаміну В2:

A. Поліпшує світловий і колірний зір, стимулює кровотворення, регулює функцію печінки, шкіри, слизових оболонок, функціональний стан нервової, серцево-судинної та травної систем

B. Підвищує біодоступність аліментарного заліза із рослинних компонентів

C. Знижує ефект статевих гормонів за рахунок блокування їх клітинних рецепторів

D. Біосинтез холестерину, жирних кислот, стероїдних гормонів

E. Сприяє розвитку і ремоделювання кісткової тканини

 

36. Клінічна діагностика дефіциту В2 включає триаду симптомів:

A. Міалгія, ентерит, себорейний дерматит

B. Глосит, діарея, мегабластична гіперхромна анемія

C. Ахілія, дискенезія кишечнику, біль у кістках та суглобах

D. Циліарна ін´єкція, ангулярний стоматит, хейлоз

E. Прояви остеопорозу

 

37. Біологічні властивості піридоксину:

A. Забезпечення нормального функціонування біологічних мембран

B. Активна коферментна форма - ПАЛФ- (Пірідоксаль-5-фосфат) відіграє важливу роль в функціонуванні біля 100 ферментів, каталізуючих головним чином білковий обмін

C. Відіграє важливу роль у механізмі всмоктуванні кобаламінів

D. Впливає на процеси кровотворення

E. Регулює обмінні процеси в шкірі

 

38.Добова потреба в вітаміні В6 для дорослих (мг):

A. Становить - 1,0 (Ж) – 1,5 (М)

B. Становить - 2,5 (Ж) – 3,0 (М)

C. Становить - 1,5 (Ж) – 2,5 (М)

D. Становить - 1,8 (Ж) – 2,0 (М)

E. Становить - 0,5 (Ж) – 1,0 (М)

 

39. Фізіологічна роль вітаміну В6:

A. Нормалізує стан нервової системи шляхом седативного ефекту

B. Регулює функцію нирок

C. Стимулює тканинне дихання

D. Справляє ліпотропну дію

E. ПАЛФ - бере участь в синтезі нейротрансмітерів (серотоніну, дофаміну, норадреналіну, гама-аміномасляної кислоти) та в біосинтезі гему і нуклеїнових кислот

 

40. Клінічна діагностика дефіциту В6 включає ряд симптомів:

A. Ангулярний стоматит, хейлоз, гіпертрофія сосочків язика, ознаки себорейного та десквамативного дерматиту обличчя та потиличної області голови

B. Глосит, закрепи, головокружіння

C. Ахілія, біль у кістках та суглобах

D. Міалгія, ентерит, жовтяниця

E. Прояви остеомаляції

 

41. Основні харчові джерела піридоксину:

A. Шпінат, соняшникова олія, вишня

B. Молоко, проростки пшениці, яйця

C. М'ясо, риба, овочі, зернові

D. Гарбуз, кефір, салат

E. Боби, ряжанка, диня

 

42. Прояви дефіциту вітаміну В12:

A. Перніціозна анемія (хвороба Адіссона-Бірмера)

B. Захворювання ендокринних залоз

C. Скорбут

D. Цинга

E. Пелагра

 

43. Добова потреба в вітаміні «В12» для дорослих (мкг):

A. Становить - 10

B. Становить - 5

C. Становить – 3

D. Становить - 15

E. Становить - 7

 

44. Клінічна діагностика дефіциту В12 включає ряд симптомів:

A. Прояви остеомаляції

B. Глосит, закрепи, головокружіння

C. Ахілія, біль у кістках та суглобах

D. Міалгія, ентерит, жовтяниця

E. Глосит, ахілія, аутоімунне ураження слизової оболонки шлунку за рахунок утворення антитіл, дискенезія кишечник.

 

45. Добова потреба в вітаміні В9 (фолату) для дорослих (мкг):

A. Становить - 200 (Ж) – 250 (М)

B. Становить - 100 (Ж) – 150 (М)

C. Становить - 150 (Ж) – 200 (М)

D. Становить - 50 (Ж) – 100 (М)

E. Становить - 250 (Ж) – 300 (М)

 

46. Основні харчові джерела фолату:

A. Смородина, вершкове масло, салат

B. Молоко, м'ясо кролика, горіхи

C. Печінка гов'яжа, нирки, печінка тріски, зелень, гриби, хліб грубого помелу

D. Полуниця, свинина, ківі

E. Квасоля, м'ясо птиці, сливи

 

47. Прояви дефіциту вітаміну В9:

A. Дерматит, хейлоз

B. Стоматит, гастрит, ентерит

C. Деменція

D. Діарея

E. Міалгії, гіперстезії

 

48. Добова потреба в вітаміні «В3» для дорослих (мг):

A. Становить - 25-30

B. Становить - 5-10

C. Становить - 3-5

D. Становить - 15-20

E. Становить - 10-15

 

49. Фізіологічна роль вітаміну В3:

A. В складі коензиму А бере участь в біосинтезі жирних кислот, холестерину, стероїдних гормонів

B. Поліпшує світловий і колірний зір, регулює функцію печінки, шкіри, слизових оболонок

C. Регулює біопроцес декарбоксилювання ПВК, дезамінування і переамінування амінокислот

D. Стимулює кровотворення

E. Підтримує оптимальний фізіологічний стан м’язів

 

50. Фізіологічна роль вітаміну В3:

A. Експресія Т-лімфоцитів, дендритних клітин та макрофагів

B. Регулює функціональний стан нервової, серцево-судинної та травної систем

C. В складі коензиму А бере участь в синтезі нейромедіаторів, гемоглобіну

D. Блокування ланцюгової реакції перекисного окислення ліпідів

E. Стимулювання біосинтезу мембранного білку, який забезпечує міжклітинні взаємозв'язки при диференціації клітин

 

51. Добова потреба в вітаміні «Н» - біотині для дорослих (мкг):

A. Становить - 100-130

B. Становить - 50-100

C. Становить - 150-200

D. Становить - 80-160

E. Становить - 250-300

 

52. Біологічні властивості біотину:

A. Регулює обмін білків, жирів в печінці

B. В складі ацетилкоензиму А карбоксилази, бере участь в синтезі жирних кислот, холестерину та реплікації і транскрипції ДНК

C. Необхідний для утворення ацетилхоліну

D. Впливає на нервово-трофічні процеси

E. Регулює обмін кальцію та фосфору

 

53. До клінічних проявів синдрому Лейнера (дефіцит біотину) відносяться:

A. Ксерофтальмія з розвитком сліпоти в результаті кератомаляції

B. Прогресуюче ураження шкіри, астенічний синдром, міалгія, гіперстезія, анемія, підвищений рівень холестерину та жовчних пігментів в сироватці крові

C. Ураження гепатобіліарної системи

D. Хронічні захворювання кишечнику

E. Аутоімунне ураження слизової оболонки шлунку за рахунок утворення антитіл

 

54. Біологічна роль Вітаміну РР (ніацину):

A. Справляє ліпотропну дію

B. Синтез метіоніну із цистеіну, метилювання ДНК та РНК, металічний зв'язок з В6 і В12 на етапах біотрансформації гомоцистеіну

C. Бере участь в обміні вітамінів - В6, РР, В9, а також заліза

D. У вигляді активної форми - тетрагідрофолієвої кислоти, входить до складу багатьох ферментів, які забезпечують метаболізм аміно- і нуклеїнових кислот

E. Коферментні форми-НАД і НАДФ. які входять до складу більше 200 ферментів, каталізують окисно-відновні реакції

 

55. Основні харчові джерела ніацину:

A. Риба, крупа рисова, гарбуз

B. Молоко, полуниці, гриби

C. Ягоди, крупа гречнева

D. М'ясо, риба, овочі, зернові

E. Морепродукти, бринза, картопля

 

56. Недостатність нікотинової кислоти проявляється у вигляді:

A. Пелагри

B. Хейлозу

C. Кератиту

D. Ксерофтальмії

E. Гіперкератозу

 

57. Добова потреба в нікотиновій кислоті для дорослих (мг):

A. Становить - 70 (Ж) – 100 (М)

B. Становить - 16 (Ж) – 22 (М)

C. Становить - 1,5 (Ж) – 2,6 (М)

D. Становить - 2,0 (Ж) – 3,0 (М)

E. Становить - 10 (Ж) – 20 (М)

 

58. Основні фізіологічні функції вітаміну С:

A. Необхідний для утворення ацетилхоліну

B. Бере участь і відновленні трьохвалентного заліза в двухвалентну форму, що легко засвоюється організмом та підвищує біодоступність аліментарного заліза із рослинних джерел

C. Впливає на нервово-трофічні процеси

D. ФАД являється коферментом антиоксидантної екзимної групи, входить до складу глутатіонредуктази, яка забезпечує відновлення окисної форми глутатіону - основного захисно-адапційного субстракту, підвищуючи тим самим антиоксидантні властивості щодо інактивації перекисних сполук

E. Стимуляція росту і розвитку плода

 

59. Основні фізіологічні функції вітаміну С:

A. Справляє антианемічну дію

B. Чинить антисклеротичну дію

C. Прискорює регенерацію гепатоцитів

D. Поліпшує світловий та колірний зір

E. Бере участь в підтриманні оптимальної імунореактивності організму на клітинному та гуморальному рівні

 

60. Повна відсутність вітаміну С може призвести до розвитку авітамінозу С:

A. Бері-бері

B. Пелагра

C. Цинга (скорбут)

D. Рахіт

E. Глосит, ахілія, порушення кровотворення

 

61. Клінічними симптомами цинги являються:

A. Циліарна ін'єкція, ангулярний стоматит, хейлоз

B. Гіпохромна анемія, міалгія, шлункові кровотечі

C. Ахілія, стоматит, ентерит

D. Себорейний дерматит з розвитком анорексії, нудоти, гіперстезії, анемії, гіперхолестеринемії

E. Підвищена втомлюваність, шкірні та порожнинні крововиливи і кровотечі, випадіння волосся та зубів, біль та набряки суглобів

 

62. При мед. огляді клінічними ознаками гіповітамінозу С являється:

A. Міалгія, ентерит, жовтяниця

B. Набряклі ясна з синюшним відтінком, себорея обличчя, фолікулярний гіперкератоз з геморагіями

C. Прояви остеомаляції

D. Кон´юнктивіт

E. Поліневрит

 

63. Фізіологічні функції вітаміну D (кальциферолу):

A. Бере участь у синтезі колагену

B. Бере участь в субстрактній підтримці синтезу або активації гормонів та медіаторів фенольної природи

C. Бере участь в процесах, що пов’язані з розмноженням

D. Необхідний для синтезу зорового пурпура

E. Сприяє розвитку та ремоделюванню кісткової тканини за рахунок підтримки механізмів перманентної заміни кальцію і фосфору в скелеті

 

64. Фізіологічні функції вітаміну D (кальциферолу):

A. Бере участь в підтриманні оптимальної імунореактивності організму на клітинному та гуморальному рівні

B. Регуляція секреції інсуліну і зміна толерантності до глюкози при ІНЦД та участь в ренінангіотензиновій регуляції артеріального тиску

C. Чинить антисклеротичну дію

ПАЛФ - забезпечує вивільнення глюкози із глікогену та синтез ніацину із триптофану

D. Регулює функцію печінки

 

65. Основні харчові джерела кальциферолу:

A. Рис, твердий сир, м'ясо кролика

E. Спаржа, броколі, авокадо

B. Молоко, полуниці, м'ясо куряче

C. Макарони, креветки, бринза

D. Жирні види риби, риб'ячий жир, яйця, ікра осетрова, печінка тріски

 

66. При глибокому дефіциті вітаміну D в дитячому організмі розвивається авітамінозний патологічний стан - рахіт. Проявами якого являються:

A. Підвищена втомлюваність, шкірні та порожнинні крововиливи і кровотечі

B. Відкладення остеоїдної тканини навколо зон тканинного росту в ребрах «четки» та в тяжких формах - викривлення хребта і кісток ніг

C. Гіпохромна анемія, міалгія, шлункові кровотечі

D. Ахілія, стоматит, ентерит

E. Випадіння волосся та зубів, біль та набряки суглобів

 

67. У дорослих тривалий дефіцит кальциферолу проявляється у вигляді:

A. Остеопорозу, остеомаляції

B. Атаксією, пігментною ретинопатією

C. Шкірними гематомами, гіперкератозом

D. Кровоточивістю ясен, гіперстезіями

E. Діареєю, гастроентеритом

 

68. Основні харчові джерела вітаміну К:

A. Квасоля, м'ясо кролика, вишні

B. Оливкова олія, м'ясо, горіхи

C. Ківі, риба, черешні

D. Петрушка, броколі, шпінат, капуста білокачанна, яблука

E. Редис, яйця, бринза

 

69. Фізіологічна потреба в вітаміні К для дорослих:

A. Складає 50-200 мкг/добу

B. Складає 100-150 мкг/добу

C. Складає 250-400 мкг/добу

D. Складає 200-300 мкг/добу

E. Складає 300-450 мкг/добу

 

70. Клінічними проявами дефіциту вітаміну К являються:

A. Носові, шлункові та кишкові кровотечі, гематурія, шкірні гематоми

B. Фолікулярний гіперкератоз, хейлоз

C. Діарея, дизбактеріоз, анемія

D. Стоматит, ентерит, дерматит

E. М´язова слабкість, нейропатія, геморагії

 

Тема 12. Гігієнічна експертиза продуктів рослинного та тваринного походження.

 

1. При дослідженні пшеничної муки 1 сорту отримані дані: органолептичні властивості - без особливостей; вологість - 10%, клейковини - 20 %, металодомішок - 2,0 мг/кг. При випічці хліба: кислотність - 4°, пористість - 48%. Гігієнічна оцінка:

А. Мука і випечений з неї хліб за всіма показниками не відповідають гігієнічним вимогам

B. Мука відповідає гігієнічним вимогам, а хліб має знижену пористість

C. Мука не відповідає гігієнічним вимогам за змістом клейковини, а хліб відповідає вимогам

D. Мука і випечений з неї хліб за всіма показниками відповідають гігієнічним вимогам

E. Мука не відповідає гігієнічним вимогам за змістом клейковини, а хліб - по величині пористості

 

2. Які властивості хліба дозволяють віднести його до основних продуктів харчування?

А. Високий вміст вітамінів А, Е,К,Д

B. Вуглеводи хліба на 85-95% складаються з простих цукрів, що сприяє високій їх засвоюваності

C. Абсолютна неприїдання

D. Білки хліба містять повний набір незамінних амінокислот

Е.Високий вміст солей Са і Р в оптимальному співвідношенні

 

3. Головна ознака розбавлення молока водою:

А. Блакитне забарвлення молока

B.Зниження вмісту жиру

C. Поява помаранчево-червоного забарвлення після додавання розолової кислоти

D.Зниження питомої ваги молока

Е.Зниження рівня сухого залишк.

 

4. З якою метою фальсифікується молоко содою?

А. З метою збільшення питомої ваги молока

B. З метою збільшення маси молока

C. З метою нейтралізації кислот, що утворюються

D. З метою поліпшення органолептики після додавання води

Е. З метою «маскування» при розбавленні молока водою

 

5. Що потрібно зробити для перерахунку величини питомої ваги молока в градуси лактоденсиметра?

А. Показники лактоденсиметра помножити на коефіцієнт 0,0002;

B. Зняти показники лактоденсиметра при температурі 20°С;

C. Помножити дробову частину щільності на 1000;

D. Помножити величину щільності на показники термометра лактоденсиметра;

Е. Нічого, оскільки щільність молока - це поняття, адекватне поняттю «Градуси лактоденсиметра».

 

6. Досліджений пшеничний формовий хліб: органолептичні властивості - без особливостей; кислотність -3°, пористість - 65%. Гігієнічна оцінка:

А. Всі показники хліба відповідають гігієнічним вимогам

B. Хліб має підвищену пористість

C. Хліб має знижену пористість

D. Хліб має знижену кислотність

Е. Хліб має знижену кислотність і підвищену пористість

 

7. При дослідженні житньої муки 1-го сорту встановлено: запах і смак - специфічні, вологість - 5%, вміст клейковини -25%,металодомішок -2,5мг/кг; при випічці хліба - кислотність його 15%, пористість - 53%. Гігієнічна оцінка:

А. Мука і хліб за всіма показниками відповідають гігієнічним вимогам

B. Мука відповідає гігієнічним вимогам, а хліб має знижену кислотність (не менше 11°)

C. Мука відповідає гігієнічним вимогам, а хліб має підвищену кислотність

D.Мука і хліб за всіма показниками не відповідають гігієнічним вимогам

E. Мука не відповідає гігієнічним вимогам по величині клейковини, а хліб по величині кислотності

 

8. Які «хвороби» можуть вражати хліб?

А. Афлотоксикоз

B. Мікотоксикози

С. «П'яна» хвороба хліба

D. Поразка «чарівною» паличкою

Е. Поразка шкідниками комор

 

9. Допустима величина вологості муки (%):

А. Не більше 10

B. Не більше.5 -10

C. Не більше 15

D.Не більше 15 - 20

Е. Не більше 20

 

10. Головна ознака розбавлення молока водою:

А. Блакитне забарвлення молока

B. Зниження вмісту жиру

C. Поява помаранчево-червоного забарвлення після додавання розолової кислоти

D. Зниження питомої ваги молока

Е.Зниження рівня сухого залишку

 

11. Назвіть норматив пористості для житнього хліба:

А. Не більше 48%

B. Не менше 65%

C. Не менше 45%

D. Не більше 63;

Е. Не більше 48 - 63%

 

12. Досліджений пшеничний формовий хліб. Органолептичні показники: форма правильна, поверхня гладка, без тріщин, м'якиш еластичний, від кірки не відстає, без сторонніх включень, смак і запах - специфічні; кислотність 4°, пористість 58%. Гігієнічна оцінка:

А. хліб має низьку кислотність;

B. хліб за всіма показниками відповідає гігієнічним вимогам;

C. хліб має низьку пористість;

D. хліб має підвищену пористість;

Е. хліб має підвищену кислотність.

 

13. У яких одиницях виражається величина клейковини муки?

А. В мг/кг муки

B. В г/кг

C. У відсотках

D. В градусах

Е. В г/см.

 

14. Яким способом можна визначити вміст металодомішок в муці?

А. Ваговим методом (мг/кг)

B. Седиментаційним методом (мг/кг)

C. Органолептичним методом

D. Електролітичним (мг/кг)

Е. Розрахунковим методом

 

15. Клейковина муки- це:

А. Вуглевод, що забезпечує смакові властивості хліба

B. Клітковина, що стимулює моторику ШКТ

C. Білкова речовина, що забезпечує еластичність і пружність тесту

D. Вуглевод, що забезпечує високу ступінь засвоюваності хліба

Е. Білкова речовина, що забезпечує високу засвоюваність

 

16. Величина сухого залишку молока (коров'ячого):

А. Не більше 12,0 - 12,5%

B. Не більше 8,0 - 8,5%

C. Не більше 8,0 - 8,5мг/л

D. Не більше 12,0 - 12,5мг/л

Е. Не більше 8,0 - 12,0%

 

17. З якою метою фальсифікується молоко содою?

А. З метою збільшення питомої ваги молока

B. З метою збільшення маси молока

C. З метою нейтралізації кислот, що утворюються

D. З метою поліпшення органолептики після додавання води

Е. З метою «маскування» при розбавленні молока водою

 

18. Що потрібно зробити для перерахунку величини питомої ваги молока в градуси лактоденсиметра?

А. Показники лактоденсиметра помножити на коефіцієнт 0,0002

B. Зняти показники лактоденсиметра при температурі 20°С

C. Помножити дробову частину щільності на 1000

D. Помножити величину щільності на показники термометра лактоденсиметра

Е. Нічого, оскільки щільність молока - це поняття, адекватне поняттю «Градуси лактоденсиметра»

 

19. При зміні питомої ваги молока лактоденсиметром отримана величина 1,027. Що потрібно зробити з цією величиною для того, щоб використовувати її для обчислення сухого залишку за формулою Фаррінгтона?

А. Виразити величину питомої ваги в градусах Тернера

B. Виразити величину питомої ваги в градусах лактоденсиметра, для чого дробову частину помножити на 1000

C. Підставити у формулу Фаррінгтона величину питомої ваги без змін

D. Помножити величину питомої ваги на коефіцієнт 0,0002 і підставити у формулу

Е. Перевести одиниці питомої ваги (г/см3) у відсотки і підставити у формулу

 

20. Досліджений пшеничний формовий хліб. Органолептичні показники: форма правильна, поверхня гладка, без тріщин, м'якиш еластичний, від кірки не відстає, без сторонніх включень, смак і запах - специфічні; кислотність 4°, пористість 58%. Гігієнічна оцінка:

А. Хліб має низьку кислотність

B. Хліб за всіма показниками відповідає гігієнічним вимогам

C. Хліб має низьку пористість

D. Хліб має підвищену пористість

Е. Хліб має підвищену кислотність

 

21. При дослідженні пастеризованого коров'ячого молока встановлено: колір - білий з жовтуватим відтінком, маса - однорідна, запах і смак - специфічні. Питома вага - 1,024; вміст жиру - 2,5%; кислотність - 20°Т; при додаванні розолової кислоти - рожеве фарбування. Сухий залишок - 12%. Дайте гігієнічну оцінку.

А. Молоко розбавлене водою (понижена питома вага)

B. Молоко фальсифіковане содою (позитивна реакція з розоловою кислотою)

C. Молоко відповідає вимогам Госту

D. В молоці понижена величина сухого залишку

Е. Молоко має підвищену кислотність

 

22. Хімічний склад хліба:

А. До 12 -15% білків; 55 - 56% вуглеводів; 1 - 3% жирів; вітаміни (група В, Д, Е); мінеральні солі (фосфор, залізо, магній); клітковина

B. До 6 - 7% білків; 45 - 50% вуглеводів; вітаміни (В1, В2, РР); мінеральні солі (фосфор, магній, залізо); клітковина

C. До 12% білків; до 70% вуглеводів; вітаміни (група В, РР); до 2 % жирів; мінеральні солі (фосфор, залізо, натрій); до 15% клітковини

D. До 20% білків; до 70% вуглеводів; 1 - 3% жиру; вітаміни (група В, Е,Р); мінеральні солі(фосфор, натрій, калій); клітковина до 20%

Е. До 15% білків; 6 - 65% вуглеводів; 1% жиру; вітаміни (група В, Е,Д); мінеральні солі(фосфор, залізо, натрій); до 30% клітковини

 

23. При аналізі пастеризованого молока з торгівельної мережі встановлено: температура - 140С, органолептичні властивості - без особливостей; питома вага - 1,024; кислотність – 20 %; вміст жиру - 3,2 %; сухий залишок - 12 %. Гігієнічний висновок:

А. Всі показники молока відповідають гігієнічним вимогам, за винятком температури

B.Всі показники молока відповідають гігієнічним вимогам, проте, кислотність виражена в %, а необхідно - в градусах Тернера

C. Молоко розбавлене водою, окрім цього в молоко доданий крохмаль

D. Молоко фальсифіковане содою

Е. Всі показники молока відповідають Госту

 

24. Досліджений пшеничний формовий хліб, що має правильну форму, гладку без тріщин, поверхню, м'якиш - без особливостей; смак і запах - специфічні. На верхній кірці хліба є слизиста пляма яскраво-червоного кольору; кислотність - 4°, пористість -68%. Гігієнічна оцінка:

А. Всі показники відповідають гігієнічним вимогам, проте поразка його картопляною хворобою робить його непридатною для вживання

B. Хліб уражений червоною цвіллю, а також має знижену кислотність

С. Хліб уражений «чарівною» паличкою, тому, не дивлячись на відповідність гігієнічним вимогам за останніми показниками - непридатний до вживання

D. Хліб уражений плісневим грибком, має підвищену пористість

Е. Хліб уражений пігментоутворюючими бактеріями, проте придатний до вживання, оскільки нешкідливий для організму

 

25. При дослідженні односортної житньої муки встановлено: мука біла, з жовтуватим відтінком, смак і запах - специфічні; вологість - 15%, вміст клейковини - 20%, металодомішок - 1,5мг/кг, вміст спориньї - 0,05%. Гігієнічна оцінка:

А. Мука за всіма показниками відповідає гігієнічним вимогам

B. В муці не допускається вміст металлопримішок

C. В муці не допускаються домішки ріжок і сажок

D. В муці понижена кількість клейковини

Е. Мука має підвищену вологість

 

26. Складовою частиною лактоденсиметра є термометр. З якою метою одночасно з визначенням питомої ваги молока визначається його температура?

А. Гостом нормується не лише питома вага молока, але і його температура

B. Знаючи температуру молока, можна передбачити час його скисання

C. Величина температури молока використовується для перерахунку величини питомої ваги в градуси лактоденсиметра

D. Згідно Госту величина питомої ваги молока при даній температурі за допомогою коефіцієнта поправки наводиться до 20°С

Е. Для розрахунку сухого залишку необхідно знати не лише питому вагу молока, але і його температуру

 

27. Значення пористості хліба?

А. Низька пористість сприяє черствінню хліба

B. Висока пористість перешкоджає підвищенню кислотності хліба

C. Висока пористість покращує смак хліба

D. Це «дренаж» хліба, що сприяє кращому переварюванню і засвоєнню

Е. Низька пористість погіршує смак хліба і сприяє підвищенню його кислотності

 

28. При дослідженні пастеризованого молока встановлено: колір - білий з блакитним відтінком; смак і запах - специфічні; питома вага - 1,021; вміст жиру - 2,5 %; кислотність - 25ºТ; при додаванні розолової кислоти - рожеве фарбування; сухий залишок - 12 %. Гігієнічний висновок:

А. Молоко відповідає гігієнічним вимогам

B. Молоко фальсифіковане содою

C. Молоко розбавлене водою

D. Молоко має підвищену кислотність

Е. Понижений вміст сухого залишку

 

29. Норматив клейковини муки (%):

А. Не більше 10 - 15

B. Не більше 15 -12

C. Не більше 25 - 30

D. Не більше 30

Е. Не більше 15 - 30

 

30. При дослідженні пастеризованого молока встановлено: колір - білий, з жовтуватим відтінком; смак - специфічний; питома вага - 1,024; вміст жиру - 2,5%; кислотність - 26°Т; при додаванні розолової кислоти - рожеве фарбування. Сухий залишок - 12%. Гігієнічна оцінка:

А. В молоці понижена величина сухого залишку

B. Молоко розбавлене водою (понижена питома вага)

C. Молоко фальсифіковане содою (позитивна реакція з розоловою кислотою)

D. Підвищена кислотність молока

Е. Молоко відповідає гігієнічним вимогам за всіма показникам.

 

31. Допустима величина вологості муки (%):

А. Не більше 10

B. Не більше 5 -10

C. Не більше 15

D. Не більше 15 - 20

Е. Не більше 2.

 

32. Які методи застосовуються для гігієнічної оцінки хліба?

А. Визначення органолептичних властивостей і пористості

B. Визначення органолептичних властивостей і вологості

C. Визначення органолептичних властивостей і клейковини

D. Визначення органолептичних властивостей і металодомішок

Е. Визначення органолептичних властивостей і шкідників комор

 

33. При дослідженні пшеничної муки 1 сорту встановлено: запах і смак - специфічні, вологість-25%, вміст клейковини - 32%, металодомішок - 1,5 мг/кг, шкідників комор немає. Гігієнічна оцінка:

А. Мука має підвищену вологість

B. Мука за всіма показниками відповідає гігієнічним вимогам

C. Мука відповідає гігієнічним вимогам лише за оргалептичними показниками

D. Мука має підвищений вміст клейковини

Е. В муці не допускається вміст металодомішок

 

34. Назвіть норматив пористості для житнього хліба:

А. Не більше 48%

B. Не менше 65%

C. Не менше 45%

D. Не більше 63%

Е. Не більше 48 - 63%

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 528 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.256 сек.)