АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Активна реакція крові

Прочитайте:
  1. A. Зменшення онкотичного тиску плазми крові
  2. D. Зниження гідростатичного тиску крові
  3. D. Порушенням співвідношення білкових фракцій крові
  4. А. Вагітність 40 тижнів, І період пологів, активна фаза
  5. А. Достроково в залежності від титру Ат у крові вагітної.
  6. А. Наявності у матері Ат до еритроцитів групи крові плода.
  7. Активная тактика ведения III периода родов.
  8. Активная фаза конфликта (КА-фаза, симпатикотония)
  9. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження крові, спинномозкової рідини, сечі, калу, мієлограми, медико-генетичних проб, ІФА-діагностики.

Активна реакція крові (рН) обумовлена співвідношенням в ній Н+ і ОН- йонів. Кров має слаболужну реакцію. рН артеріальної крові – 7,4, венозної – 7,35. Крайні межі зміни рН, що сумісні з життям – 7,0-7,8.

Зрушення рН крові в кислу сторону – ацидоз, у лужну – алкалоз. Як ацидоз, так і алкалоз можуть бути дихальними, метаболічними, компенсованими й некомпенсованими.

Кров має 4 буферні системи, які підтримують сталість рН.

1) Буферна система гемоглобіну. Ця система представлена відновленим гемоглобіном (ННв) і його калієвою сіллю (КНв). В тканинах Нв виконує функцію лугу, приєднуючи Н+, а в легенях веде себе як кис- лота, віддаючи Н+.

2) Карбонат-бікарбонатна буферна система – представлена вугільною кислотою в недисоційованому й дисоційованому станах: Н2СО3 ↔ Н+ + НСО3-. Якщо в крові збільшується кількість Н+, реакція іде ліворуч. Йони Н+ зв’язуються з аніоном НСО3- з утворенням додаткової кількості недисоційованої вугільної кислоти (Н2СО3). При виникненні дефіциту Н+ реакція іде праворуч. Потужність цієї системи визначаєтся тим, що Н2СО3 в організмі перебуває в стані рівноваги з СО2: Н2СО3 ↔ СО2 + Н2О (реакція відбувається за участю карбоангідрази еритроцитів). При зростанні в крові напруги СО2,одночасно зростає концентрація Н+. Над-

лишок СО2 виділяється легенями при диханні, а Н+ - нирками. При зменшенні напруги СО2, його виділення

3 2 3 2 2
легенями при диханні зменшується. У кінцевому вигляді функціонування карбонат-бікарбонатної буфер- ної системи можна представити наступним чином: Н+ + НСО - ↔ Н СО ↔ Н О + СО.

3) Фосфатна буферна система утворена:

а) дігідрофосфатом NaH2PO4 - веде себе як слаба кислота;

б) гідрофосфатом Na2HPO4 - веде себе як луг.

- + 2-

Функціонування фосфатної буферної системи можна представити наступним чином: H2PO4 ↔ Н + HPO4.

Концентрація фосфатів у плазмі крові мала для того, щоб ця система відігравала значну роль, однак, вона має важливе значення для підтримання внутріклітинного рН та рН сечі.

4) Буферна ситема білків плазми крові. Білки є ефективними буферними системами, оскільки здат- ність до дисоціації мають як карбоксилові, так і амінні вільні групи:

RCOOH ↔ RCOO- + Н+

- +

RNH3 ↔ RNH2 + Н

Значно більший внесок у створення буферної ємності білків вносять бокові групи, що здатні йонізува- тися, особливо імідазольне кільце гістидину.

При клінічній оцінці кислотно-лужної рівноваги у комплексі показників важливе значення мають рН артеріальної крові, напруга СО2, стандартний бікарбонат плазми крові (standart bicarbonate – SB; скла- дає 22- 26 ммоль/л; являє собою вміст бікарбонатів у плазмі крові, повністю насиченій киснем при на- прузі вуглекислого газу 40 мм рт.ст. та температурі 370С) та вміст у плазмі аніонів усіх слабих кис-

лот (перш за все бікарбонати та аніонні групи білків). Усі ці разом взяті аніони називаються буферними основами (buffer bases – BB). Вміст ВВ в артеріальній крові складає 48 ммоль/л.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 815 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)