Вплив автономної нервової системи на дiяльнiсть ефекторних органiв
АНС координує й адаптує дiяльнiсть органiв, якi приймають участь у збереженнi динамiчної рiвноваги життєвоважливих функцiй, регулюючи метаболiзм, збудливiсть, автоматизм внутрiшнiх органiв i ЦНС (рис. 4.39).
У фiзiологiчних умовах мiж тонусом симпатичного й парасимпатичного вiддiлiв АНС має мiсце
«вiдносна рiвновага». При перевазi тонусу одного з них тонус iншого знижується. Аналогiя з вiдомим для скелетних м'язiв принципом реципрокностi стає основою для уявлення про «антагонiстичнi» вiдносини мiж симпатичним i парасимпатичним вiддiлами АНС. Однак таке уявлення знаходиться в протирiччi з рядом фактiв. Наприклад, слиновидiлення стимулюється як симпатичними, так i парасимпатичними волокнами. Крiм того, iснує ряд органiв, якi iннервуються тiльки симпатичними або тiльки парасимпатичними волок- нами.
Згiдно сучасних уявлень головна роль парасимпатичної й метасимпатичної систем полягає в здiйсненнi механiзмiв рiзних функцiй, що забезпечують гомеостаз – вiдносну динамiчну постiйнiсть внутрiшнього середовища й стiйкiсть головних фiзiологiчних функцiй.
Симпатична нервова система розглядається як система тривоги, мобiлiзацiї захисних сил i ресурсiв для активної взаємодiї з факторами середовища. З цього випливає, що, забезпечуючи максимальну на- пругу функцiй органiв i систем для захисту органiзму, симпатична нервова система дестабiлiзує постiйнiсть внутрiшнього середовища. Завдання вiдновлення й пiдтримання цiєї постiйностi, порушеної внаслiдок збудження симпатичної нервової системи, беруть на себе парасимпатична й метасимпатична системи.
Особливу роль автономної нервової системи в органiзмi обгрунтував Л.А.Орбелi. Якщо стимуляцiєю рухового нерва досягти втоми скелетного м'яза жаби, а потiм одночасно подразнювати симпатичнний стовбур, тодi працездатнiсть втомленого м'язу пiдвищується – феномен Орбелi – Гiнецинського. Таке пiдвищення працездатностi м'язу є результатом стимулюючого впливу на обмiннi процеси. Дослiдженнями школи Л.А.Орбелi показано, що сим- патична iннервацiя впливає на функцiональний стан усiх без винятку органiв i тканин, у тому числi й ЦНС. Таким чи-
ном було сформульовано струнке вчення про адаптацiйно–трофiчну функцiю АНС.
Збудження симпатичної нервової системи є обов'язковою умовою стресорних станiв, воно стає пер- шою ланкою запускання складного ланцюга гормональних реакцiй.
Рис. 4.39. Вплив симпатичного й парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи на органи, які нею іннервуються (за Ф.Блум та ін., 1988).
Багато з внутрiшнiх органiв мають подвiйну й навiть потрiйну (симпатичну, парасимпатичну й метасим- патичну) iннервацiю. Вивчення ролi кожної з них здебiльшого здiйснюють електричним подразненням, хiрургiчним чи фармакологiчним виключенням.
Дiя подразнення симпатичних або парасимпатичних волокон iлюструється в таблицi 4.2.
Таблиця 4.2
Показники змiн функцiй рiзних органiв при стимуляцiї симпатичних i парасимпатичних нервiв.
Орган або система
| Симпатичнi нерви й адренорецептори
| Парасимпатичнi нер- ви й холінорецептори
| Травна система:
поздовжнi і циркулярні м'язи сфiнктери
| Розслаблення Скорочення
| α, β α
| Скорочення Розслаблення
| Сечовий мiхур:детрузор внутрішній сфiнктер
| Розслаблення Скорочення
| β α
| Скорочення
-
| Бронхiальнi м'язи
| Розслаблення
| β
| Скорочення
| Внутрiшньочнi м'язи:розширюючий зiницю сфiнктер зiницi вiйковий
| Скорочення
-
Розслаблення
| α
-
β
| –
Скорочення Скорочення
| Пiломоторнi м'язи
| Скорочення
| α
| -
| Статевi органи:
|
|
|
| сiм'янi пухирцi
| Скорочення
| α
| -
| сiм'явиносна протока
| Скорочення
| α
| -
| Серце:
ритм
сила скорочень
| Прискорення Збiльшення
| β β
| Уповiльнення Зменшення
| Кровоноснi судини:
|
|
| -
-
-
-
Розширення
(?)
Розширення
| артерiї шкiри
| Звуження
| -
| артерiї черевної порожнини
| Звуження
| -
| артерiї скелетних м'язiв
| Звуження
| -
| артерiї коронарнi
| Розширення
| β
| судини мозку
| Звуження
| α
| артерiї статевих органів
| Звуження
| α
| вени
| Звуження
| α
| Екзокриннi залози:
|
|
|
| слиннi
| Секрецiя
| α
| Секрецiя
| слiзнi
| -
| -
| Секрецiя
| травнi
| Зниж. секреції
| α
| Секрецiя
| потовi
| Секрецiя (холiнергічні волокна)
| -
| -
| Метаболiзм:
|
|
|
| печiнка
| Глiкогеноліз,
| -
| -
|
| глюконеогенез
| -
| -
| жировi клiтини
| Лiполiз
| β
| -
| секрецiя iнсулiну
| Зменшення
| β
| -
| Яскраво участь симпатичної нервової системи виявляється у формуваннi емоцiйних реакцiй людини незалежно вiд причини, що їх викликала. Симпатична нервова система має розгалужену систему зв'язкiв, яка забезпечує миттєву генералiзовану вiдповiдь усiх органiв i систем. Значним доповненням є вихiд у кров з надниркових залоз i хромафiнної тканини «рiдкої симпатичної нервової системи» – адреналiну й норадреналiну.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 569 | Нарушение авторских прав
|