АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вплив автономної нервової системи на дiяльнiсть ефекторних органiв

Прочитайте:
  1. A. виробляє рилізинг-фактор, що впливає на синтез ФСГ і ЛГ
  2. II. Хвороби кістково-суглобової системи
  3. АВТОНОМНА ЧАСТИНА ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
  4. Адаптація зорової сенсорної системи
  5. Анатомічна будова та функції лімбічної системи.
  6. Анатомія та фізіологія дихальної системи
  7. АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
  8. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей раннього віку. Медсестринське обстеження даної системи.
  9. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
  10. Анатомо-фізіологічні особливості кровi та системи кровотворення.

АНС координує й адаптує дiяльнiсть органiв, якi приймають участь у збереженнi динамiчної рiвноваги життєвоважливих функцiй, регулюючи метаболiзм, збудливiсть, автоматизм внутрiшнiх органiв i ЦНС (рис. 4.39).

У фiзiологiчних умовах мiж тонусом симпатичного й парасимпатичного вiддiлiв АНС має мiсце

«вiдносна рiвновага». При перевазi тонусу одного з них тонус iншого знижується. Аналогiя з вiдомим для скелетних м'язiв принципом реципрокностi стає основою для уявлення про «антагонiстичнi» вiдносини мiж симпатичним i парасимпатичним вiддiлами АНС. Однак таке уявлення знаходиться в протирiччi з рядом фактiв. Наприклад, слиновидiлення стимулюється як симпатичними, так i парасимпатичними волокнами. Крiм того, iснує ряд органiв, якi iннервуються тiльки симпатичними або тiльки парасимпатичними волок- нами.

Згiдно сучасних уявлень головна роль парасимпатичної й метасимпатичної систем полягає в здiйсненнi механiзмiв рiзних функцiй, що забезпечують гомеостаз – вiдносну динамiчну постiйнiсть внутрiшнього середовища й стiйкiсть головних фiзiологiчних функцiй.

Симпатична нервова система розглядається як система тривоги, мобiлiзацiї захисних сил i ресурсiв для активної взаємодiї з факторами середовища. З цього випливає, що, забезпечуючи максимальну на- пругу функцiй органiв i систем для захисту органiзму, симпатична нервова система дестабiлiзує постiйнiсть внутрiшнього середовища. Завдання вiдновлення й пiдтримання цiєї постiйностi, порушеної внаслiдок збудження симпатичної нервової системи, беруть на себе парасимпатична й метасимпатична системи.

Особливу роль автономної нервової системи в органiзмi обгрунтував Л.А.Орбелi. Якщо стимуляцiєю рухового нерва досягти втоми скелетного м'яза жаби, а потiм одночасно подразнювати симпатичнний стовбур, тодi працездатнiсть втомленого м'язу пiдвищується – феномен ОрбелiГiнецинського. Таке пiдвищення працездатностi м'язу є результатом стимулюючого впливу на обмiннi процеси. Дослiдженнями школи Л.А.Орбелi показано, що сим- патична iннервацiя впливає на функцiональний стан усiх без винятку органiв i тканин, у тому числi й ЦНС. Таким чи-


 

ном було сформульовано струнке вчення про адаптацiйно–трофiчну функцiю АНС.

Збудження симпатичної нервової системи є обов'язковою умовою стресорних станiв, воно стає пер- шою ланкою запускання складного ланцюга гормональних реакцiй.

Рис. 4.39. Вплив симпатичного й парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи на органи, які нею іннервуються (за Ф.Блум та ін., 1988).


 

 

Багато з внутрiшнiх органiв мають подвiйну й навiть потрiйну (симпатичну, парасимпатичну й метасим- патичну) iннервацiю. Вивчення ролi кожної з них здебiльшого здiйснюють електричним подразненням, хiрургiчним чи фармакологiчним виключенням.

Дiя подразнення симпатичних або парасимпатичних волокон iлюструється в таблицi 4.2.

 

Таблиця 4.2

Показники змiн функцiй рiзних органiв при стимуляцiї симпатичних i парасимпатичних нервiв.

Орган або система Симпатичнi нерви й адренорецептори Парасимпатичнi нер- ви й холінорецептори
Травна система: поздовжнi і циркулярні м'язи сфiнктери Розслаблення Скорочення α, β α Скорочення Розслаблення
Сечовий мiхур:детрузор внутрішній сфiнктер Розслаблення Скорочення β α Скорочення -
Бронхiальнi м'язи Розслаблення β Скорочення
Внутрiшньочнi м'язи:розширюючий зiницю сфiнктер зiницi вiйковий Скорочення - Розслаблення α - β – Скорочення Скорочення
Пiломоторнi м'язи Скорочення α -
Статевi органи:      
сiм'янi пухирцi Скорочення α -
сiм'явиносна протока Скорочення α -
Серце: ритм сила скорочень Прискорення Збiльшення β β Уповiльнення Зменшення
Кровоноснi судини:     - - - - Розширення (?) Розширення
артерiї шкiри Звуження -
артерiї черевної порожнини Звуження -
артерiї скелетних м'язiв Звуження -
артерiї коронарнi Розширення β
судини мозку Звуження α
артерiї статевих органів Звуження α
вени Звуження α
Екзокриннi залози:      
слиннi Секрецiя α Секрецiя
слiзнi - - Секрецiя
травнi Зниж. секреції α Секрецiя
потовi Секрецiя (холiнергічні волокна) - -
Метаболiзм:      
печiнка Глiкогеноліз, - -
  глюконеогенез - -
жировi клiтини Лiполiз β -
секрецiя iнсулiну Зменшення β -

Яскраво участь симпатичної нервової системи виявляється у формуваннi емоцiйних реакцiй людини незалежно вiд причини, що їх викликала. Симпатична нервова система має розгалужену систему зв'язкiв, яка забезпечує миттєву генералiзовану вiдповiдь усiх органiв i систем. Значним доповненням є вихiд у кров з надниркових залоз i хромафiнної тканини «рiдкої симпатичної нервової системи» – адреналiну й норадреналiну.


 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 569 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)