АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Метасимпатична нервова система

Багато внутрiшнiх органiв пiсля перетинання симпатичних i парасимпатичних шляхiв, або навiть пiсля вилучення з органiзму, продовжують здiйснювати властивi їм функцiї без особливих змiн. Зберiгає коор- диновану перистальтичну й всмоктувальну функцiї кишка, скорочується серце. Сегменти або смужки мат- ки, сечоводу, жовчного мiхура продовжують скорочуватися з частотою й амплiтудою, що властива кожно- му органу. Ця функцiональна автономiя пояснюється наявнiстю в стiнках органiв, яким прита- манна автоматiя, ганглiозної системи, котра здiйснює регуляторний вплив на них. Для здiйснення автономної рефлекторної та iнтегративної діяльностi є всi ланцюги – чутливi, вставнi, руховi, а також медiатори. Цю систему видiлено в метасимпатичну частину АНС (рис. 4.37).

Метасимпатична нервова система володiє багатьма ознаками, якi вiдрiзняють її вiд iнших частин АНС.

· Iннервує тiльки внутрiшнi органи, якi володiють власною моторною активнiстю, тобто автоматією; у сферi її iннервацiї знаходяться гладкi м'язи, всмоктувальний i секретуючий епiтелiй, локальний кровообiг, мiсцевi ендокриннi елементи.

· Одержує синаптичнi входи вiд симпатичної та парасимпатичної нервової системи й не має прямих синаптичних контактiв з еферентною частиною соматичної рефлекторної дуги.

· Поряд із загальним вiсцеральним аферентним шляхом має власний сенсорний ланцюг.

· Не знаходиться в антагонiстичних вiдносинах з iншими частинами нервової системи, але являючи со- бою iстинно базову iннервацiю, володiє значно бiльшою, нiж симпатична й парасимпатична нервова системи, незалежнiстю вiд ЦНС.

· Органи з пошкодженими або з вимкненими за допомогою ганглiоблокаторiв метасимпатичними шля- хами втрачають властиву їм здатнiсть до координованої ритмiчної моторної функцiї.

· Метасимпатична нервова система володiє влас- ним медiаторним ланцюгом.

Рис. 4.37. Функціональний модуль метасимпатичної частини автономної нервової системи.

1 – чутливий нейрон; 2 – інтернейрон; 3 – еферентний нейрон; 4 – постгангліонарний симпатичний нейрон і його волокно; 5 – прегангліонарний симпатичний нейрон і його волокно; 6 – прегангліонарний парасимпатичний нейрон і його волокно.

Отже, метасимпатична система звільняє ЦНС від надмірної інформації та разом з тим забезпечує надійність регуляції функції. Метасимпатична сис-

тема – це своєрідний мікропроцесор, розташований поблизу від ефекторів (гладеньких м’язів, екскретую- чого, всмоктуючого епітелію, ендокринних елементів). Апарат метасимпатичної системи ініціює та про- грамує роботу ефекторів, здійснюючи біжучу регуляцію заради підтримання постійності внутрішнього се- редовища. Поряд із цим, АНС (разом з іншими відділами ЦНС) діє як головний комп’ютер, виконує при- значення стратегічного керування в якості модулятора, особливо на початку і в кінці дії. У ЦНС записано певні програми для забезпечення сенсомоторної регуляції та координації ефекторних структур цілісного організму.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 527 | Нарушение авторских прав