АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лекція 10. РОЛЬ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ У РЕГУЛЯЦІЇ ГОМЕОСТАЗУ, НЕСПЕЦИФІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ОРГАНІЗМУ

Прочитайте:
  1. C Підшлункової залози
  2. C. Нагрубання молочних залоз, кров’янисті виділення зі статевої щілини.
  3. D. Відповідь організму на подразнення
  4. E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях
  5. II. Хвороби щитоподібної залози
  6. III. Хвороби гіпофіза, парашитоподібної і надниркових залоз
  7. IV. Фармакологічна корекція тимчасової і клімато-географічної адаптації спортсменів
  8. А. Пристосування організму до змін довкілля
  9. Анатомія великих травних залоз
  10. Анатомо-фізіологічна характеристика щитовидної та паращиттовидної залоз; наслідки при відхиленнях функцій.

Підшлункова залоза

Ендокринну функцію виконує острівкова частина (острівці Лангерганса) підшлункової залози. Це – скупчення ен- докринних клітин A (α), В (β), D (δ) і F серед екзокринної тканини, яка складає основну масу підшлункової залози. Клітини В виробляють інсулін, клітини A – глюкагон, клітини D – соматостатин, клітини F – панкреати- чний поліпептид. В екстрактах залози знайдені ще 3 гормони – ліпокаїн, центропнеін і ваготонін.

Інсулін – знижує рівень глюкози в крові, підвищує поглинання і використання клітинами глюкози й амі- нокислот, підвищує проникливість мембран клітин для глюкози, сприяє переходу глюкози в глікоген у пе- чінці та в м’язах. Регулює жировий обмін. Сприяє утворенню жирових кислот, гальмує мобілізацію жиру з жирової тканини. Сукупність аномалій, спричинених нестачею інсуліну, називають цукровим діабетом. Діабет супроводжується поліурією, полідипсією, втратою маси тіла за поліфагії (збільшеного апетиту), гіперглікемією, глюкозурією, кетонемією, ацидозом та комою. Пусковим провідним патогенетичним фак- тором розвитку коми є метаболічний ацидоз.

Глюкагон – підвищує рівень глюкози в крові, підсилює розщеплення глікогену до глюкози в печінці, тобто діє як антагоніст інсуліну. Крім того, глюкагон стимулює розщеплення жиру в жировій тканині.

Ліпокаїн - сприяє розщепленню жирів.

Соматостатин - пригнічує секрецію інсуліну й глюкагону, знижує секрецію травних соків, пригнічує пе- ристальтику, внаслідок чого пригнічується травна активність, і, отже, запобігається велике коливання рівня цукру.

Наднирники

Це парний орган, розміщений на верхніх полюсах нирок. Наднирники складаються із 2-х шарів, які функціонують незалежно. Зовнішній шар - кора, внутрішній - мозковий.

За гістологічною будовою кора має 3 зони:

1) клубочкову

2) пучкову

3) сітчасту

Клубочкова зона продукує мінералокортикоїди: альдостерон, і дезоксикортикостерон, які регулю- ють водно-сольовий обмін, сприяють збереженню Na+ i Cl- в організмі, виведенню К+, підтримують осмо- тичний тиск, артеріальний тиск, мають прозапальну дію, підвищують проникливість капілярів.


 

Пучкова зона продукує глюкокортикоїди: кортизол, кортикостерон, які:

1) мають вплив на вуглеводневий обмін, підсилюючи глюконеогенез, утворення глікогену в печінці, підвищуючи рі- вень глюкози в крові;

2) викликають розпад білка в сполучній і лімфатичній тканині;

3) пригнічують запальні й алергічні реакції, оскільки знижують проникливість мембран судин і знижують активність гіалуронідази;

4) зменшують утворення антитіл;

5) впливають на кровотворні органі, знижуючи кількість лімфоцитів й еозинофілів;

6) пригнічують секрецію кортикотропіну (АКТГ).

При дії несприятливих факторів підсилюється секреція кортикотропіну й, відповідно, глюкокорти- коїдів. Такий стан канадський патофізіолог Сельє назвав терміном «стрес». У розвитку стресу Сельє виділив три стадії: 1) тривоги, 2) резистентності, 3) виснаження.

Сітчаста зона продукує статеві гормони: андрогени, естрогени й прогестерон. Вони обумовлюють ро- звиток вторинних статевих ознак і функціонування статевих органів. Зумовлюють анаболічну дію на біл- ковий обмін, стимулюючи синтез білка в організмі.

При гіпофункції кори наднирників виникає аддісонова (бронзова) хвороба.

Мозкова речовина наднирників виробляє адреналін і норадреналін. Вони мають вплив на різні фун- кції організму, у тому числі на внутрішньоклітинні процеси обміну речовин. Адреналін підвищує силу й частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск. Звужує капіляри внутрішніх органів, розширює артеріоли в серці й скелетних м’язах, підвищує рівень глюкози в крові за рахунок розщеплення глікогену в м’язах і печінці. Сприяє виділенню зі стінок судин факторів утворення протромбінази й таким чином підсилює зсідання крові.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 479 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)