АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Як робити штучну вентиляцію легенів

images

1. Покласти потерпілого спиною на рівну поверхню.

2. Очистити ротову порожнину від слизу, згустків крові, блювотиння.

3. Якщо немає черепно-мозкової травми, відвести голову потерпілого максимально назад і висунути його нижню щелепу вперед і вгору, натиснувши двома пальцями нижче вух. Якщо це не призвело до відновлення самостійного дихання, зробити штучну вентиляцію легень методом “з рота в рот”.

4. Підтримуючи однією рукою нижню щелепу потерпілого, затиснути йому ніздрі. Глибоко вдихнувши, щільно обхопити губами рот хворого.

5. Вдувати повітря слід 15—16 разів на хвилину. Комбінувати штучне дихання та непрямий масаж серця потрібно так: 2 вдихи — 15 натискань. Якщо реанімацію проводять двоє людей, то перший робить один вдих, а інший 5 натискань.

6. За правильного проведення реанімації грудна клітка потерпілого під час вдування піднімається, а потім опускається; при цьому з його рота відчувається потік повітря. Ефекту від штучної вентиляції легень не буде, якщо немає герметичності: повітря виходитиме у щілину між ротами постраждалого й рятівника.

7. ь Вдих одночасно роблять і в рот, і в ніс, якщо реанімують дитину, або у дорослого є травми рота, міцно стиснуті щелепи.

5.Рятівник, визначивши промацуванням місце натискання (воно повинно бути на два пальні вище від кінця груднини), кладе одну руку долонею вниз, а другу - навхрест поверх неї.. Сила тиску на груднину повинна бути такою, щоб еластична частина нижнього відділу грудної клітки змістилась у напрямі до хребта на 4-6 см. При цьому тиск передається на серце, переповнене кров'ю, від чого воно стискається між грудиною і хребтом. Кров проштовхується з порожнини серця в кров'яне русло. Натискання здійснюють протягом 0,5 с після чого руки розслаблюють, але не забирають з грудини. Після припинення натискання серце знову розтягується і наповнюється кров'ю. Повторювати натискування потрібно кожної секунди або й частіше, але не менше 60 натискувань за 1 хв. Не треба натискувати на верхню частину груднини, на закінчення нижніх ребер, щоб не пошкодити їх, та внутрішніх органів. Дорослим потерпілим натискування здійснюють корпусом, не згинаючи рук у ліктьових суглобах. Дітям у віці до 12 років непрямий масаж серця потрібно проводити однією рукою і робити при цьому 65-90 натискувань за 1 хв. Новонародженим і дітям до року для зовнішнього масажу серця достатньо сили двох пальців. Число натискувань 100-120 за 1 хв.

Якщо першу допомогу надає одна людина, то найдоцільніше після двох глибоких вдувань повітря в рот чи в ніс потерпілого робити 15 натискувань на грудну клітку, потім знову два глибоких вдування і 15 натискувань на ділянку серця і т. д. Пауза при цьому, звичайно, повинна бути мінімальною. При наявності помічника один (менш досвідчений) проводить штучну вентиляцію легенів, а інший масажує серце. Після одного глибокого вдування 5 разів натискують на грудну клітку. Якщо це робити дуже важко, можна після кожних двох глибоких вдувань провести 15 стискань. У момент вдування серце масажувати не можна, бо повітря не буде надходити в леґені. Рятівники міняються ролями через 5-10 хв. Для визначення пульсу на сонній артерії через кожні 2 хв. На 2-3 с припиняють масаж серця. Поява пульсу в момент перерви свідчить про відновлення діяльності серця. Після цього штучну вентиляцію потрібно продовжувати до появи самостійного дихання. При відсутності пульсу необхідно негайно відновити масаж серця. Про поліпшення стану потерпілого свідчать звуження зіниць, зменшення синявості шкіри та слизових оболонок, підвищення артеріального тиску до 60-90 мм. рт. ст.

Для підвищення ефективності масажу серця рекомендують трохи підняти ноги потерпілого (на 0,5 м), щоб забезпечити кращий приплив крові у серце з вен нижньої частини тіла. Після відновлення діяльності серця у потерпілого з'являється регулярний пульс. Якщо через 30-40 хв. Від початку масажу серця та штучного дихання діяльність систем не відновлюється, зіниці залишаються широкими, без реакції на світло, можна вважати, що в організмі відбулися незворотні зміни і загибель мозку, тоді реанімацію можна припинити. При появі абсолютних ознак смерті реанімація може бути закінчена раніше.

Для того, щоб непрямий масаж серця провести правильно і успішно, необхідна наявність наступних умов:

людина повинна лежати на спині, на твердій поверхні, в іншому випадку через пружною ефекту масаж буде неефективний;

руки необхідно прикладати до нижньої третини грудної клітки, там розташовуються головні м'язові органи серця - шлуночки;

натискати треба не всією поверхнею долоні, а лише тієї, яка розташована ближче до зап'ястя. Кисть другої руки розташовується зверху, для того, щоб підсилити тиск;

натискати необхідно швидким толчкообразное рухом. Після кожного такого поштовху руки необхідно прибрати, для того, щоб грудна клітка змогла розправитися безперешкодно. Саме в цей час серце заповнюється венозною кров'ю;

сила прикладання обох рук та маси тіла у людини, що проводить непрямий масаж серця, до грудної клітки дорослої людини, повинна зміщувати грудну клітку на чотири або шість сантиметрів, не більше;

людина, що проводить непрямий масаж серця повинен знаходитися набагато вище хворого, для того, щоб упиратися обома прямими руками. Якщо необхідно проводити непрямий масаж серця у маленької дитини, то досить використовувати одну руку. У новонароджених дітей масаж проводиться одним пальцем;

непрямий масаж серця повинен забезпечити близько 60 серцевих скорочень в хвилину, при цьому треба враховувати, що її буде витрачено час на штучне дихання

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 402 | Нарушение авторских прав