АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Аварії на хімічно небезпечних об'єктах.

Сьогодні на території країни налічується понад 1500 різних об'єктів, які виробляють, зберігають або використовують у технологічному процесі СДОР. Окрім зазначеного, цілодобово на території України транспортується майже 15 000 одиниць ємкостей із СДОР. В Україні переробляється до 5% від загальносвітової кількості мінеральних добрив, а навантаження на довкілля вище, ніж у країнах Західної Європи в 3,2 раза, а порівняно з СІЛА - в 6,2 раза (за даними Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи МТІС України).

До хімічно небезпечних об'єктів належать:

- підприємства хімічної, нафтохімічної та нафтопереробної промисловості;

- підприємства, обладнані промисловими холодильними установками,
очисні споруди і водопровідні станції, на яких використовують хлор для
знезараження води;

- склади і бази із запасами СДОР;

- залізничні станції з рухомим складом хімічно небезпечних речовин.
Загрозу виникнення осередків хімічних катастроф становлять і

трубопроводи, що використовуються для транспортування хімічно небезпечних речовин. На території України є етилено- та аміакопроводи. Одним з найпотужніших (3 млн т/рік) є аміакопровід Тольятті-Григорівський лиман, що проходить по території семи областей країни.

У разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах токсичні речовини потрапляють у довкілля. За свідченнями фахівців, під час аварії не виключена можливість поширення кількох токсичних агентів, що можуть утворюватись як результат вторинних хімічних реакцій. При комбінованій дії кількох отрут токсичний ефект може посилюватись (синергізм), послаблятися (антагонізм) або підсумовуватись (адаптивна дія).

Найбільш небезпечними є перші 10 хв розвитку аварії, коли відбувається інтенсивне випаровування СДОР. Встановлено, що в цей період у вигляді первинної хмари в атмосферу потрапляє до 30% від загальної кількості речовин. На цьому етапі розміри первинної хмари і напрямок її руху має невизначений характер. Тому при прогнозуванні поширення хмари СДОР виділяють зону невизначеності, радіус якої може перевищувати 1 км.

Після попадання СДОР на поверхню за межі ємкості її зберігання починається період її поступового випаровування і формування вторинної хмари. Осередок зараження СДОР охоплює площу зони аварії (хімічно небезпечного об'єкта) та площу зараження первинною і вторинними хмарами.

Виходячи з даних щодо номенклатури СДОР та враховуючи кількість окремих сильнодіючих отруйних речовин на території України, вважається найбільш імовірним виникнення хімічних катастроф, які будуть пов'язані з аміаком чи хлором.

Зареєстровано 50 випадків з викидом (виливом) СДОР за межі ємкостей, де вони зберігалися чи транспортувалися. Серйозних наслідків для населення вони не мали, оскільки уражаючої дії СДОР в деяких випадках зазнав лише виробничий персонал підприємств (45 людей постраждали, з яких 5 загинули), а за межі виробничих ділянок їх вплив не поширювався.

Найбільше аварійних викидів (виливів) СДОР сталося на промислових підприємствах (33 випадки), далі йдуть аварії на транспорті (12) і на складах отрутохімікатів та мінеральних добрив (5 випадків). Причинами аварій, головним чином, були технічні неполадки та порушення технологічного процесу через недостатню професійну підготовку чи безвідповідальність технічного персоналу.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 435 | Нарушение авторских прав