АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ваша інтерпретація даного дослідження? Вроджений злоякісний епідермоліз

Прочитайте:
  1. Ваша інтерпретація даного дослідження?
  2. Ваша інтерпретація даного дослідження?
  3. Ваша інтерпретація даного дослідження?
  4. Ваша інтерпретація даного дослідження?
  5. Інтерпретація лабораторно-інструментальних методів обстеження
  6. Інтерпретація показників фізичного розвитку
  7. Медична сестра повинна провести забір матеріалу з носоглотки на чашку Петрі для виявлення палички Борде-Жангу. При якому захворюванні проводиться таке дослідження?
  8. Пошкодження яких утворів головного мозку могло призвести до даного стану?
  9. При тривалому застосуванні фенобарбіталу у хворого з епілепсією розвинулася толерантність до препарату. Що лежить в основі розвитку даного явища?

 

Еталон відповіді:

Вроджений злоякісний епідермоліз. Вторинні контрактури. Вторинна набута синдактилія.

VI. ВИКОНАННЯ 1-Ї МЕДИЧНОЇ МАНІПУЛЯЦІЇ – вимірювання артеріального тиску

 

Основними вимірюваними величинами артеріального тиску (AT) є систолічний або максимальний, середній або середньодинамічний і діастолічний або мінімальний Як правило, вимірюють тиск у плечовій артерії, де він наближений до артеріального. В даний час найбільш широко застосовується звуковий чи аускультативний метод вимірювання артеріального тиску.

 

 

Алгоритм вимірювання АТ

1. Попросити пацієнта лягти в ліжко або сісти біля стола з оголеною рукою, передпліччя покласти на горизонтальну поверхню, цілком розслабити м’язи.

2. Накласти на оголене плече компресійну манжетку на 2-3 см вище ліктьового згину і закріпити її так, щоб між манжеткою і шкірою проходив один палець.

3. З’єднати компресійну манжетку з балоном манометра.

4. Пальпаторно визначити в ліктьовому згині місце пульсації артерії, накласти на це місце фонендоскоп.

5. Взяти в долоню балончик тонометра, закрити вентиль і нагнітати поступово повітря, слідкуючи за показниками манометра, до рівня, що заздалегідь перевищує очікуваний систолічний тиск. При цьому зафіксувати момент, коли зникає звук пульсових ударів.

6. Привідкрити вентиль на балоні і повільно випускати повітря з манжетки, стежити за показниками манометра.

7. Зафіксувати на шкалі манометра відмітку появи звуку пульсових ударів, що відповідає систолічному артеріальному тиску.

8. Продовжити випускати повітря з манжетки, відмітити зникнення звуку пульсових ударів, що відповідає діастолічному артеріальному тиску.

9. Відкрити повністю вентиль на балоні, роз’єднати його з манжеткою і зняти з руки.

VII. ВИКОНАННЯ 2-Ї МЕДИЧНОЇ МАНІПУЛЯЦІЇ – реєстрація електрокардіограми та її оцінка.

Електрокардіограма (ЕКГ) являє собою запис сумарного електричного потенціалу, який виникає в міокардіальних клітинах.

ЕКГ записують за допомогою електрокардіографа, основними складовими якого є гальванометр, система підсилення, перемикач відведень і перемикаючий пристрій. Електричні потенціали, що виникають у серці, сприймаються електродами, підсилюються і приводять у рух гальванометр. Зміни магнітного поля передаються на реєструючий пристрій, і вони фіксуються на електрокардіографічній стрічці, що рухається зі швидкістю 25-50 мм/с (від 10 до 100 мм/с).

З метою запобігання технічним помилкам і перешкодам при записі ЕКГ необхідно звернути увагу на:

· правильність накладення електродів і їхній контакт зі шкірою

· заземлення апарату

· амплітуду контрольного мілівольта (1 мв відповідає 1 см)

· інші фактори, здатні викликати зміни кривої

Електроди для запису ЕКГ накладають на різні ділянки тіла. Один з електродів приєднаний до позитивного полюса гальванометра, інший - до негативного. Система розташування електродів називається електрокардіографічними відведеннями.

Алгоритм реєстрації ЕКГ за трьома стандартними відведеннями від кінцівок (І, ІІ, ІІІ):

1. На нижню третину обох передпліч і ліву гомілку накладають вологі марлеві серветки, на яких розміщують металеві пластинки електродів.

2. Електроди з’єднуються з апаратом спеціальними різнобарвними проводами чи шлангами, що мають на кінцях рельєфні кільця.

3. До електроду на правій руці приєднується червоний провід з одним рельєфним кільцем (негативний електрод).

4. До електроду на лівій руці - жовтий провід із двома рельєфними кільцями.

5. До електроду на лівій нозі - зелений провід із трьома рельєфними кільцями.

6. При реєстрації І відведення електрод на правій руці приєднується з мінусом електрокардіографа (негативний електрод), електрод на лівій руці - із плюсом (позитивний електрод). Вісь відведення розташована горизонтально.

7. При реєстрації ІІ відведення негативний електрод розміщується на правій руці, позитивний – на лівій нозі. Вісь відведення спрямована зверху вниз і справа наліво.

8. При реєстрації ІІІ відведення негативний електрод електрокардіографа розміщується на на ліву руку, позитивний - на ліву ногу, вісь відведення йде зверху вниз і зліва направо.

Крім стандартного відведення є три посилених однополюсних відведення (за Гольдербергом) від кінцівок (aVR, aVL, aVF) і шість однополюсних грудних (V1, V2, V3, V4, V5, V6) відведень (за Уілсоном).


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 500 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)