АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

У дітей та підлітків

Найбільш поширені серед сучасних школярів такі психопатологічні реакції:

–активний протест (істерія, забіякуватість);

– пасивний протест (дрібні капості, утеча з дому, суїцид, перебування у світі фантазії, неврастенія, тик, енурез, логоневроз та ін.);

– наслідування (імітація) асоціальних елементів поведінки (паління, вживання алкоголю та наркотиків, бродяжництво).

Можливє психогенне патологічне формування особи у вигляді:

– афективно-збудливого варіанту (неадекватна реакція, агресивно-злобна поведінка, готовність до створення конфліктних ситуацій, негативне ставлення до дорослих, постійне особливе реагування на навколишні речі, події, навіть якщо це не стосується даної особи);

– гальмівного варіанту як результату неправильного виховання з гіперопікою (невпевненість, образливість, острах, психогенна астенія, відмова від спілкування, покидання дому, заїкання, енурез);

– істероїдного варіанту коли дитина кумир у сім'ї (егоїстичність, егоцентризм, істероїдні реакції, напади істерії);

– нестійкого варіанту (підпадання під чужий вплив, небажання та невміння долати труднощі, відсутність навичок та інтересу до праці, залежність поведінки від хвилинних бажань, відсутність волі);

– дефіцитарного варіанту, що визачають у дітей з різними патологіями, дітей-інвалідів у вигляді усвідомлення неповноцінності, астенії, соціальних обмежень.

Тип характеру визначають за посиленням окремих рис вдачі, вибірковістю реакцій на психічну дію як явну, так і приховану. Виокремлюють такі типи характеру:

– гіпертимний: непосидючість, невміння затримувати увагу, емансипованість, недисциплінованість, легковажне ставлення до правил і законів;

– циклічний з підйомом рівного настрою, та подальшим нападом млявості, складнощами в навчанні, прагненни до самотності;

– лабільний: схильність до невротичних реакцій, (увага тих, хто оточуює викликає дійсну радість);

– астено-невротичний виникає на фоні природженої невропатії

(природжена нервовість) у вигляді розладу сну та апетиту, сомнабулізму, говоріння уві сні, нічних жахів, вибіркового ставлення до їжі, відрижки, диспепсії, схильності до психопатії;

– сенситивний: лякливість, потяг до навчання, соромливість з відчуттям неповноцінності, реакція субкомпенсації з невластивою веселістю, невимушеністю;

– психостенічний: нерішучість, схильність до міркування, самоаналізу, легкість виникнення страхів, побоювань, захисна реакція, невроз нав'язливих станів;

– шизоїдний: діти віддають перевагу товариству дорослих, замкнуті, відгороджені, з недостатньо розвиненою інтуїцією, багатим внутрішнім світом;

– епілептоїдний: різкі зміни настрою (від злісті до туги), афективна реакція на випадкові подразники, лють, в'язкість, інертність у всіх сферах діяльності, дбайливе ставлення до свого здоров'я, злопам'ятливість;

– істеричний: брехливість, бажання себе прикрасити, привернути до себе увагу, егоцентризм, претензія на лідерство;

– нестійкий: неслухняність, непосидючість, абстрагованість, підвищений потяг до задоволення, розваг, компаній з делінквентною поведінкою;

– конформний: прагнення до дотримання загальноприйнятих, однакових норм, недорозвинуте уміння аналізувати свої та чужі вчинки, значний рівень підпорядкованості оточенню.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 301 | Нарушение авторских прав