АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

V. Орієнтовна основа дії. Методика вимірювання абсолютної і відносної довжин кінцівки.

Методика вимірювання абсолютної і відносної довжин кінцівки.

Довжину нижньої кінцівки визначають від передньої верхньої осі здухвинної кістки до медіальної кісточки (відносна довжина), від великого вертела до медіальної кісточки (абсолютна довжина), довжину стегна – від великого вертела до суглобової щілини коліна, довжину гомілки – від колінного суглоба до латеральної кісточки. Для верхньої кінцівки виміри проводять: довжина верхньої кінцівки – від акроміального кінця ключиці до кінчика III пальця; для плеча – від акроміального кінця ключиці до ліктьового відростка і для передпліччя – від ліктьового відростка до шилоподібного відростка променевої кістки.

Методика пальпації периферичних артерій нижніх кінцівок.

Задня великогомілкова артерія пальпується між задньо-нижнім краєм внутрішньої кісточки й ахіловим сухожилком. Артерія тилу стопи пальпується між першою і другою плюсневими кістками. Підколінна артерія: при глибокій пальпації підколінної ямки при зігнутому під кутом 120 градусів колінному суглобі в положенні хворого животом вниз. Стегнова аортерія пальпується на 1,2-2 см медіальніше від середини пупартової зв’язки.

Методика визначення симпотомів подразнення очеревини.

Симтом Щеткина-Блюмберга. Повільно, плавно натискають пальцями руки на передню черевну стінку, а потім раптово їх забирають. При подразенні очеревини в цій ділянці, на другому етапі прийому, біль гостро посилюється – симптом позитивний.

Симптом Кера. Болючість на вдиху під час пальпації правої підреберної ділянки.

Симптом Воскресенського. Відсутність пульсації черевної аорти при клініці гострого панкреатиту.

 

VІ. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня знань.

Ситуаційні задачі

1. Хворий 76 років, скаржиться на болі в колінних та гомілково-ступневих суглобах, суглобах кисті, що виникають переважно при фізичному навантаженні. Хворіє близько 10-12 років. Захворювання почалося з болю у правому колінному суглобі. Страждає на ожиріння ІІІ ст. При огляді колінні суглоби дещо дефігуровані, без ознак запалення, активні та пасивні рухи у них помірно обмежені, при пальпації не болючі. Гомілково-ступневі суглоби без змін. На обох руках у ділянці дистальних та проксимальних між фалангових суглобах кистей рук спостерігається потовщення. Про яке захворювання йдеться? Як називається описана деформація суглобів кистей рук?

Відповідь: деформуючий остеоартроз. Вузли Гебердена та Бушара.

2. У хворого з суглобовим синдромом знайдені такі деформації в області кистей рук: неповний вивих у пястно-фалангових суглобах та стійке сгинання проксимальних між фалангових та розгинання дистальних між фалангових суглобів. Як називаються описані деформації у суглобах? За якого захворювання вони спостерігаються?

Відповідь: ульнарна девіація та бутоньєрка. При ревматоїдному артриті.

3. У хворого Д. (52 роки) діагностовано цироз печінки. Під час огляду хворого Ви визначаєте збільшення живота, що може бути пов’язане з метеоризмом або наявністю у черевній порожнині вільної рідини. 1. Які методи обстеження слід використати для диференціації вказаних станів? 2. Перелічіть характерні для асциту ознаки. 3. Перелічіть характерні для метеоризму ознаки.

Відповідь: 1. Огляд та перкусія живота у різних положеннях хворого, пальпація живота. 2. Зміна форми живота залежить від зміни положення тіла (у положенні стоячи нагадує наполовину мішок, у горизонтальному положенні – жаб’ячий живіт, мінливість у разі повороту на бік), випинання пупка. Під час перкусії над рідиною визначається тупий перкуторний звук, над кишковиком – тимпаніт, у разі повороту на бік – мінливість зони тупого перкуторного звуку. Позитивний симптом флуктуації під час пальпації. 3. Рівномірне збільшення живота, стала форма під час зміни положення тіла, пупок зглажений. Під час перкусії над усією поверхнею живота визначається тимпанічний звук, під час пальпації – відсутність флуктуації.

4. Хворий К. скаржиться на періодичний біль та здуття живота, що локалізується у лівій здухвинній ділянці. Під час пальпації сигмовидної кишки визначається щільне, бугристе, нерухоме, дещо болюче утворення, розмірами 3х4 см. Ви діагностуєте пухлину сигмоподібної кишки. 1. Яке ускладнення виникло у хворого внаслідок пухлини сигмоподібної кишки? 2. Які ознаки можна виявити під час огляду живота? 3. За яких ще патологічних станів, окрім пухлини, може виникати вказане Вами ускладнення?

Відповідь: 1. Часткова кишкова непрохідність. 2. Локальне випинання та видима перистальтика вище місця непрохідності. 3. За рубцевого звуження, інвагінації, перекруту кишки та ін.

5. У хворого під час поверхневої пальпації живота визначається болючість та резистентність черевної стінки у правому підребір’ї поруч зовнішнього краю прямого м’язу живота. 1. Про патологію яких органів можна думати? 2. Назвіть пальпаторні ознаки резистентності черевної стінки. 3. Яке діагностичне значення має резистентність?

Відповідь: 1. Про патологію жовчного міхура або дванадцятипалої кишки. 2. Локальний опір черевної стінки під час пальпації. 3. Локалізація резистентності відповідає патологічному процесу у підлежачому органі.

6. У хворого на виразку дванадцятипалої кишки раптово виник «кинджальний» біль у животі. Під час пальпації визначається різка розлита болючість та напруження м’язів черевної стінки. 1. Яке ускладнення виникло у хворого? 2. Що можна відзначити під час огляду живота? 3. Яке діагностичне значення має резистентність?

Відповідь: 1. Перфорація виразки з розвитком дифузного перитоніту. 2. Відсутність участі живота в акті дихання. 3. Позитивний сиптом Щоткіна-Блюмберга; зникнення шумів кишківника зумовлене паралічем його м’язів, що пов’язане з розвитком перитоніту.

 

7. Хворий скаржиться на те, що коли він ковтає хліб, м’ясо, їжа проходить утруднено. 1. Про які симптоми диспепсії йдеться? 2. Чим може бути обумовлена скарга хворого? 3. Які необхідно призначити додаткові методи дослідження?

Відповідь: 1.Дисфагія. 2. Наявність дискінезії, стриктури, ахалазії, рака стравоходу, стиснення стравоходу ззовні аневризмою аорти, пухлиною середостіння. 3. Езофагоскопію, рентгенологічне, ендоскопічне, ультразвукове дослідження стравоходу, гістологічне вивчення біоптатів слизової оболонки стравоходу, цитологічне дослідження.

8. Хворий К. (34 років) протягом 12 років страждає на виразку дванадцятипалої кишки. Вранці відчув сильну слабкість, покрився потом, зблід. Через 10 хвилин з’явилась блювота з домішками крові. Об’єктивно: блідість шкірних покривів, пульс 110 за хвилину, артеріальний тиск 90/50 мм рт. ст. Живіт бере участь у акті дихання, м’який, неболючий.

1. Як називається це ускладнення виразкової хвороби? 2. Який ще симптом характерний для нього? 3. Які додаткові методи обстеження необхідні у першу чергу?

Відповідь: 1. Масивна шлунково-кишкова кровотеча. 2. Мелена. 3. Термінова фіброгастроскопія з метою встановлення джерела кровотечі та його ліквідації за допомогою ендоскопічних методів, визначення гематокриту.

9. Хворий В. (28 років) протягом 4 років страждає на виразку шлунка з локалізацією виразкового дефекту в антральному відділі. Сьогодні вдень раптово виник інтенсивний гострий біль у верхній половині живота, одноразова блювота шлунковим вмістом. Об’єктивно: язик сухий, живіт обмежено бере участь у акті дихання, відзначається розлита болючість під час пальпації в епігастральній ділянці та м’язове напруження.

1. Про яке ускладнення виразкової хвороби шлунка йдеться? 2. Який додатковий метод обстеження допомагає діагностувати це ускладнення? 3. До чого призведе це ускладнення у разі несвоєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги?

Відповідь: 1. Перфорація. 2. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини. 3. Розвиток розповсюдженого перитоніту.

10. Хворий скаржиться на непостійний біль у правому підребір’ї, нудоту, гіркоту в роті, відрижку, зниження апетиту. 1. Про захворювання яких органів можна думати? 2. На що ще може скаржитись хворий у разі патології цих органів? 3. Яка причина виникнення болю?

Відповідь: 1. Про захворювання печінки, жовчновивідних шляхів. 2. Скарги з боку центральної нервової системи, свербіж шкіри, жовтяниця, лихоманка. 3. Втягнення у запальний процес очеревини, що покриває печінку або жовчний міхур, значне розтягнення жовчного міхура, дискінезія жовчних шляхів.

11. Хворого доставлено до клініки зі скаргами на різкий біль у правому підребір’ї та блювоту. Біль виник після вживання жирної та гострої їжі. Під час пальпації живота відзначається напруження та болючість у правому підребір’ї. 1. Про який патологічний стан можна думати? 2. Які додаткові ознаки можна виявити під час фізичного обстеження хворого? 3. Обгрунтуйте механізм утворення болю в разі вказаної Вами патології?

Відповідь: 1. Про наявність жовчної кольки. 2. Позитивні симптоми Мюсі, Кера, Ортнера. 3. Спастичне скорочення м’язів загального жовчного протоку, підвищення у ньому тиску, спазм сфінктера Одді внаслідок жовчнокам’яної хвороби бо дискінезії жовчних шляхів

12.

 

 


Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 521 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)