АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лекція№2 Біоелектричні явища основа функціонування НС

1. Фізіологічні процеси обміну

2. Мембранна та її потенціал спокою

3. Потенціал дії

4. Зміни збудливості клітин під час збудження

5. Поширення потенціалу дії

6. Закони подразнення клітин електричним струмом.

Компактменталізація – це поділ внутріклітинного простору за участю мембран на відділи або комперкменти для здійснення різноманітних функцій. Пов’язана із структурною, бар’єрною косметичною, транспортною, електричною, рецепторно-регуляторною. На сьогодні існує рідинноплазматина модель мембрани. Згідно з якою вона утворена бімолекулярним шаром ліпідів (фосфоліпідів) в якому гідрофорбні хвости молекул спрямовані всередину а гідрофільні частини назовні. Містить ліколіпіди, холестирон, білки (перефиричні та інтегральні) основна властивість – напівпроникливість. Через неї шляхом дифузії проходить кисень, вуглекислий газ, вода, алкоголь, важко дифундують цукри а для заряджених молекул йонів вона практично не прониклива. Існують йонні канали (відкриваються при збудженні) проникнення йонів за градієнтом концентрацій називають полегшеною дифузією – канали змінюють свій стан (відкритий або закритий) при зміні конформації білків. Для кожного видів йонів існує окремий тип каналів (калій, натрій, хлор, кальцій). Розрізняють канали витоку потенціало-залежні і хемочутливі. Перші – в стані спокою другі - проходження електричного треті – потенціал - залежні. Окрім каналів у мембрані є помпи наприклад натрій калієва атффаза. Функціонує із затратою енергії атф. Вона транспортує через мембрану натрій і калій створюючи їх. У цитоплазмі завдяки цьому є вища концентрація калій + а міжклітинному середовищі кальцій + хлор-.

2.У стані спокою мембрана найбільш проникна для йонів калію. І менше для інших тому він виходить із клітини переносячи позитивний заряд. В результаті зовнішня поверхня мембрани заряджається позитивно а внутрішня негативно. Виникає різниця потенціалів, яка й отримала назву мембранний потенціал спокою (МПС) натрій калієва помпа розщеплюючи одну молекулу атф до адф і фосфату переносять три йони натрію з клітини і 2 йони калію у клітину. Сумарно на 2 цикл з клітини виводиться 1 позитивний заряд. У різних клітинах (мпс) становить від -55до -100млВ у клітинах секреторних м’язів він є нижчим -30млВ МПС – мають всі живі клітини. Із смертю клітини заряд зникає.

3. Клітини збудливих тканин (нервова м’язова секреторна) у відповідь на порогове подразнення генерують потенціал дії їх можна реєструвати за допомогою введення в клітину електродів. Потенціал дії це швидке мембранного потенціалу від негативних значень потенціалів спокою до позитивного піку +30… та наступне відновлення його до рівня спокою. Кожне таке коливання триває від 1 до 50 сек. І досягає амплітуди 120 потенціал дії має фази 1- наростання під час якої мембрана втрачає нормальний негативний заряд тобто поляризацію (фаза деполяризації) коли деполяризація переходить в 0рівень потенціал стає позитивним наступає 2фаза – овершут 3фаза – відновлення вихідного потенціалу (ре поляризація) за нею йде гіперполяризація та слідові деполяризація. Під час потенціалу дії відбувається перезарядка(реверсія позитивного заряду) в основі цих процесів лежать зміни проникності мембрани для йонів натрію і калію.

4. Під час розвитку потенціалу дії збудливість клітин змінюється якщо подразник буде діяти у період висхідної фази (деполяризації) то інший потенціал дії не виникає цей період носить назву незбудливості (рефлекторності) Цей період має різну тривалість залежно від виду організму навіть типів тканин. Зумовлюється Інактивацією натрієвих потенціало залежних каналів. За фазою абсолютної рефлекторності настає фаза відносної. (коли у відповідь на подразник виникає потенціал дії менший амплітуди, потім слідує фаза вищої ніж у нормі збудливості (супернормальність) у часі вона збігається із слідовою деполяризацією. Фаза субнормальності –відповідає слідові гіперполяризація.

5. Потенціал дії має здатність до поширення вздовж мембрани клітини що забезпечує передачу інформації закодованої у частоті їх генерації. Вздовж нервового волокна.

6. Вивчались із застосуванням мікрострумів. На основі досліджень виявили кілька законів.

1) закон сили подразнення (щоб виник потенціал дії необхідно створити критичну деполяризацію. Сила струму яка її спричиняє у живій системі. Це буде сила подразника називається пороговою. Поріг має однакову величину.

2) закон гіперболи. Порогова сила струму знаходиться у оберненій залежності від тривалості його дії. Реобаза- мінімальна сила струму що викликає збудження при тривалій дії. Хронаксія – час протягом якого має діяти струм подвійної реобази. Щоб спричинити збудження.

Закон градієнта – порогова сила струму збільшується при зменшені крутості наростання його силою.

Закон все або нічого – амплітуда потенціалу дії не залежить від сили подразника. Полярний закон Флюгера – при позаклітинному подразнені постійний електричний струм подразнює двічі у області прикладання катода та анода.

Закон електротону - дія підпорогового електричного струму на збудливі клітини супроводжуються масивними змінами МПС. Цей стан називається електротоном при цьому катод підвищує, а анод знижує збудливість.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 361 | Нарушение авторских прав