АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лекція №3 Нейрон. Структурна і функціональна одиниця НС. Нервові волокна.

1. Функції і основні етапи еволюції НС

2. Будова та функції нейронів. Класифікація нейронів.

3. Функції нейроглій

4. Будова та функції нервових волокон. Закони проведення збудження нервовими волокнами.

5. Аксон ний транспорт

У процесі еволюції НС формувалась як механізм регуляції та узгодження функцій між собою та навколишнім середовищем. Основна функція НС – інтегративна або координаційна. Вона зводиться до аналізу аферентних сигналів, які надходять від рецепторів та синтезу реакцій організму. Павлов говорячи про те саме назвав функції ЦНС аналітико-синтетичними.

Функції ЦНС здійснюється за допомогою процесів збудження і гальмування. НС удосконалювалась до ускладнення рухової активності. У кишковопорожнинних вона є дифузною або сітчастою, у червів нервові клітини концентруються, формуючи вузловий гонгліонарний тип. У комах формуються під та надглоткові ганглії. Найбільш досконалий вид трубчаста НС хордових. Трубчаста НС має чіткий поділ на ЦНС та перефиричні НС. Ускладнена аналізуючих сенсорних та рухових процесів призвело до цефалізації функцій, тобто концентрація їх центрів у головних відділах (цефалон – голова). Вищою формою цефалізації у хребетних є кортикалізація функцій (кортекс- кора) тобто коли усі нижчі структури підлягають вольовому контролю великих півкуль.

2. нервову клітину описав Ян Куркіньє у 1836 ще до кінця 19 ст. вчені суперечились чи вважати структуру НС такою, що побудована із клітин. Нейрони об’єднуються у ланцюги та центри які формують функціональну систему мозку. Об’єднуються вони через синапси кількість нейронів у людини = 50млн. а синаптичні контакти = 10у15 степені. Кількість синапсів не є сталою, вони можуть рости а можуть зникати. Залежить від життєдіяльності людини. Нейрон складається з 4 частин: тіла, найдовшого відростка аксона дендритів, терміналі або аксоні закінчення. Для функціонування нейрон отримує енергію лише аеробним шляхом за участю кисню, тому НС організму людини є чутливою до гіпоксії – низький вміст кисню. Припинення надходження кисню на 10 с. = втраті свідомості а через 10-12хв. смерть. НС носить стимулюючий вплив на тіло людини. Аксон нейрона може мати до 1м в довжину. Його значення проведення нервових імпульсів. У місті його відходження від тіла є виступ, аксон ний горбик. Початок аксона не має мієлінової оболонки(триперна зона). Аксон закінчується тонкими гілками. І накінцітерміналей є синапси.

Деякі аксони утворюють розгалуження – палатералій. Вони об’єднують нейрони у популяції замкнуті ланцюги якими регулює збудження.Дендрити – чисельні відростки довжиною до 1 мм на поверхні мають клітини які регулюють синаптичний контакт. На одному нейроні клітини Форкіньє мозочка може бути 40 тис. шипиків. У нейронів збудження рухається від дендритів до аксонів, на дендритах закінчується терміном аксонів інших клітин. Отже, функція дендритів – сприймання імпульсів які надходять.У тілі нейрона є ядро, рибосоми, мітохондрії, лізосоми, мікротрубочки, АПС, але наявність цих органел свідчить про високу синтетичну діяльність. Синтезовані речовини транспортуються по цитоплазмі аксона. Це механізм аксонного транспорту. Нейрони класифікують за формою тіла (пірамідні, зірчасті, овальні, веритиноподібні. Чим більша дендритна зона тим довший аксон. За довжиною (довгоаксонні, мотонейрони (рухові), пірамідні, короткоаксонні. За кількістю відростків (мультиполярні, біполярні, уніполярні). За фізіологічною функцією (чутливі (сенсорні, рецепторні, аферентні) асоціативні (проміжні, вставні, контактні, інтернейронні рухові (ефекторні, еферентні) за функціями – збудливі або гальмівні. Поділяються від природи медіаторів за принципом Дейла нейрон синтезує лише один медіатор і використовує його у всіх його терміналів.

3. Нейрологія – нервовий клей становить бл.50% об’єму ЦНС. Розміри гліальних клітин у 3-п рази менші за нейрони, зате кількість їх у 10 разів більша. Розрізняють 3 типи гліальних клітин: астроцити (у вигляді зірки) їх значення – опора для нейронів, забезпечення репарації, ізолюють і об’єднують нервові волокна, регулюють склад міжклітинного середовища. Трофічна функція (живлення нейронів) олігодендроцити – мають лиш один відросток. Утворюють релінову оболонку навколо аксонів. Мікрогліоцити – дрібні клітини. Функція – Фагоцитоз продуктів розвитку. Існують припущення про інші функції глій: наприклад що її клітини мають відношення до навчання і пам’яті. Оскільки виявлено що цитоплазматична мембрана може регулювати потенціал дії на 90 мл. Вольт. Друге припущення: клітини нейроглій виявляють фактори росту нервів.

4. Відростки різних нейронів відходять на периферію у складі нервів або нервових стовбурів. Нерви утворені окремими нервовими волокнами, вкритими спільною сполучною тканинною оболонкою. Нерви є трьох типів: чутливі, рухові, змішані. Відповідно відбувався нормальний процес, нерв має бути ізольований. Відомо 2 типи волокон: мієлінові (мають осьовий циліндр, поверхню якого утворює плазматична мембрана в середині його є аксоплазма, а зверху жироподібна мієлінова оболонка, яка має високий електричний опір. Оболонка не є суцільною а переривається через 1-2 мм. Ділянки без оболонки називається перехватом Ранвє. Збудження у цих волокнах провадиться стрибкоподібно або сальтаторно, у кілька раз швидше ніж безмісліпових волокнах. Закони проведення збудження: 1. Закон анатомічної та фізіологічної цінності тобто цілісність волокна = нормальному переданні збудження. 2. Закон двобічного проведеня збудження – у волокні збудження проходить і в одному напрямку і в іншому. 3. закон ізольованого проведення збудження у складі нервів збудження по кожному аксону проходить ізольовано.

5. Розрізняють швидкий та повільний аксональний транспорт. Швидкий відбувається у обидва напрямках. Його швидкість 25-40см на добу. Таким чином транспортуються міхурці мітохондрії, білки, віруси, (герпесу, полімеоліту) токсини(правця) - смертельне захворювання. Повільний транспорт швидкість від 1 до 4 мм на добу. Це переміщення усієї маси аксоплазми і це має значення для росту і регенерації Н клітин.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 582 | Нарушение авторских прав