 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Лекція 3. Фізіологія спинного і головного мозку.Фізіологія людини Курс Сестринська справа Лекція 3. Фізіологія спинного і головного мозку.
План
С.р. Функціональна характеристика ядер таламуса і гіпоталамуса. Роль ретикулярної формації.
Нервову систему розділяють на центральну (головний та спинний мозок) та периферичну (31 пара спинномозкових нервів, 12 черепномозкових нервів). Виділяють соматичну нервову систему (регулює поставу і рухи скелетних м’язів) та автономну ( регулює діяльність внутрішніх органів ). Починається спинний мозок (СМ) на рівні верхнього краю першого шийного хребця; переходить в довгастий мозок. Під час розвитку СМ не встигає за розвитком хребта, тому у дорослих він закінчується звуженням (конусом) на рівні І-ІІ поперекового хребця. Так, як СМ коротший від хребтового каналу, то спинномозкові корінці ідуть нижче СМ до своїх міжхребцевих отворів і таким чином утворюються скупчення нервових корінців (кінський хвіст)
СМ розділяють на сегменти, зріз спинного мозку, від якого відходить пара спинномозкових нервів називають спинномозковими сегментами. Кожному сегменту відповідають спинномозкові нерви, які сегментарно інервують шкіру людини та м’язи. Спинномозкові сегменти є: 8 шийних ( segtenta cervicalia C1-C8), 12 грудних segtenta thoracica Th1 –Th12 5 поперекових (segtenta lumdalia L1 –L5),5 крижових (segtenta saralia S1–S5, 1 куприковий (segtenta cocygea Co1. СМ по периферії має білу речовину, яка проходить вздовж всього СМ – канатики. Бічні борозни розділяють канатики на передній, бічний і задній. Біла речовина є скопичення мієлінових нерво вих волокон. З канатиками зв’язана провідна функція СМ. В середині білої речовини міститься сіра – скопичення нервових клітин (нейронів). На розрізі СМ, сіра речовина зовні нагадує метелик, сіра речовина утворює роги – передній, бічний та задній.
Функції СМ – провідникова і рефлекторна. Провідникова – по канатикам проходять власні, висхідні та низхідні шляхи. Висхідні нервові шляхи (чутливі) передають інформацію від тактильних, больових, температурних рецепторів шкіри, вісцерорецепторів та від пропріорецепторів скелетних м’язів до головного мозку. Низхідні шляхи (рухові) – пірамідальні і експірамідальні зв’язують головний мозок з мотонейронами передніх рогів, забезпечуючи вплив ЦНС на рух скелетних м’язів. Рефлекторна діяльність зв’язана з діяльністю рефлекторних центрів СМ. В передніх рогах центри скорочення скелетних м’язів. В бічних рогах центри симпатичної автономної нервової системи. В крижовому відділі СМ – центри сечовипускання, дефекації та статевої діяльності. Власні нервові шляхи забезпечують зв’язок нервових клітин, сегментів СМ. Передній ріг містить рухові нейрони (мотонейрони) і їх аксони виходять у складі передніх корінців і іннервують скелетні м’язи шиї, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок) Бічний ріг (нейрони симпатичної автономної нервової системи) і їх аксони у складі передніх корінців іннервують м’яз розширювач зіниці, м’язи бронхів, серця, внутрішніх органів, потові залози і тонус судин. Бічні роги знаходяться тільки у 8 шийному, всіх грудних, 1-2 поперековому сегментах. Задній ріг ( містить вставні нейрони), які приймають імпульси від чутливих нейронів, які містяться на задньому корінці в спинномозковому вузлі З СМ виходить передній корінець (руховий) і задній (чутливий). Передній корінець (рухомий) виходить із СМ і має волокна, які іннервують скелетні м’язи та м’язи і залози внутрішніх органів, потові залози, тонус судин, м’яз – розширювач зіниці. Задній корінець (чутливий), заходить у СМ, має волокна, по яким проходять імпульси від тактильних, больових, температурних рецепторів шкіри, рецепторів внутрішніх органів, пропріорецепторів м’язів. На задньому корінці розміщається спинномозковий вузол, який має чутливі нейрони. Два корінці зливаються утворюючи спинномозкові нерви (СН). СН по характеру змішані, вони іннервують свій сегмент шкіри та скелетні м’язи.
У місці виходу СН до верхніх та нижніх кінцівок, СМ утворює потовщення шийне (верхні кінцівки) та попереково – крижове (нижні кінцівки). Шийне потовщення більше від попереково –крижового, внаслідок ширшої діяльності верхніх кінцівок. В канатиках СМ проходять висхідні (чутливі) та низхідні (рухові) провідні шляхи. Висхідні шляхи ( тракти ) несуть інформацію від рецепторів: температури, болю по бічним (латеральним) спіноталамічним шляхом; дотику по переднім (вентральним) спіноталамічним шляхам; пропріо -, дотику по нижньому та клиновидному шляху (задні канатики). Пропріорецептивна чутливість – відчуття положення частин тіла в просторі.
Дотикові, больові та температурні шляхи від тулуба та кінцівок. Поперечний зріз спинного мозку. Передньолатеральна система (вентральний і латеральний спіноталамічні, Показана локалізація висхідних шляхів. також споріднені висхідні тракти) також проектується на ретикулярну зверніть увагу на пластинки у складі формацію середнього мозку та неспецифічні таламічні ядра. кожного з них:S – крижові; L – поперекові; Т –грудні; С –шийні.
Висхідні шляхи на різних рівнях утворюють перехрестя, переходять на другі сторони). Низькі шляхи (рухові) ідуть від нейронів рухових центрів кори, до мотонейронів СМ (передній ріг) – кірково - спинномозкові шляхи, управляючи довільними рухами скелетних м’язів. Передній кірково – спинномозковий шлях іде по переднім канатикам СМ, на рівні кожного сегмента робить перехрест, переходячи на другу сторону до мотонейронів передніх рогів. Бічний (латеральний) кірково - спинномозковий шлях проходить в пірамідах довгастого мозку (пірамідальний шлях) СМ робить перехрест, переходячи на другу сторони і в складі бічних канатиків підходить до мотонейронів передніх рогів. Аксони нейронів передніх рогів у складі спинномозкових нервів інервують скелетні м’язи. Завдяки перехрестя висхідних та низхідних шляхів нервові центри правої сторони розміщені у лівій частині головного мозку, а лівої у правій. Крім кірково – спинномозкових шляхів, на рухових нейронах передніх рогів СМ закінчуються шляхи від мозочка, моста, присінка, ретикулярної формації, червоних ядер та покрівлі середнього мозку, базальних ядер, які приймають участь в різних складних рухових реакціях. Перетин СМ приводить до розриву висхідних та низхідних шляхів і тому втрачається чутливість та довільні рухи (параліч) нижче місця перетину. При перетині СМ у всіх хребетних виникає спінальний шок(СШ), упродовж якого всі спільні рефлекси глибоко пригнічені. СШ виникає внаслідок гіперполяризації мотонейронів СМ. В залежності від виду тварин, через деякий час рефлекторні реагування відновлюються навіть посилюються. У жаб і щурів СШ триває декілька хвилин, собак і котів 1-2 години, у мавп декілька днів, у людини декілька тижнів. Тривалість СШ залежить від розвитку кори великих півкуль. У людини період відновлення після пошкодження СМ проходить декілька стадій: 1. Повна арефлексія до 4-6 тижнів (мінімально 2 тижні) 2. Період невеликих згинальних рефлексів від 2 неділь декількох місяців. 3. Поступове посилення згинальних рефлексів до їх генералілізації. 4. Хронічна стадія – відновлення багатьох рефлексів СМ, відмічається гіперрефлексія (внаслідок зняття гальмівного ефекта головного мозку). У СМ замикаються рефлекси розтягнення, шкірні, тонічні, ритмічні. Ці рефлекси залежать від сегментації). Розтягнутий скелетний м’яз скорочується – цю реакцію називають рефлексом розтягування (розтягнення). Ударяючи молоточком по сухожилку нижче від наколінника чотириголового м’яза стегна приводить до рефлекторного скорочення даного м’яза і розгинання гомілки (мотонейрони2 - 4 поперекового сегмента). Ударяючи по ахіловому сухожилку приводить до скорочення литкового м’яза і згинання стопи. (мотонейрони 1-2 крижового сегмента). Шкірні рефлекси – подразнення шкіри приводить до скорочення м’язів. Легке подразнення шкіри приводить до згинання підошви і пальців. Сильне подразнення шкіри підошви приводить до розгинання пальців і згинання гомілки (реакція відсмикування кінцівки). Тонічні рефлекси зв’язані піддержані тонусу м’язів.Коли людина лежить в стані спокою то рефлекси розтягнення стимулюють мотонейрони і виникає невелика напруженість. Тонічні рефлекси дають можливістьт піддержувати позу людини. Під час втомленості м’язи згиначі починають згинатися, що приводить до розтягу м’язів розгиначів і їхнє скорочення. Ритмічні рефлекси зв’язані з реципрокною інервацією. Під час рефлексу розтягування протилежні за функцією м’язи щодо м’язів, які скорочуються розслаблюються (гальмується мотонейрон розгиначів). Гальмування згиначів приводить до збудження розгиначів. Приклад ритмічних рефлексів є чесальний рефлекс. При невеликому постійному подразненні шкіри, виникає деякий час циклічна циркуляція нервових імпульсів по типу реципрокності взаємодії нейронів згиначів і розгиначів, при яких збудження одних змінює їхнє гальмування. За участю СМ відбуваються різні рухові сегментарні реакції, але вони не об’єднуються в єдиний руховий руховий акт, внаслідок сегментарної інервації є лише можливість, обєднуватися в декілька сегментів. СМ продовжується в головний мозок (ГМ). ГМ має 5 відділів: довгастий, задній, середній, проміжний, кінцевий мозок. Довгастий, міст, середній мозок складають стовбур мозку. Довгастий мозок з’єднується з мостом, утворюючи на задній поверхні ромбоподібну ямку. Довгастий мозок і міст зовні мають білу речовину, в товщині яких зназодиться сіра (ядра). На дні ромбоподібної ямки знаходяться ядра 5 пари трійчастого нерва, 6 пари (відвідний нерв) 7 пари (лицевий нерв) 8 пари (пристиково – завитковий нерв) 9 пари (язикоглотковий нерв), 10 пари (блукаючий нерв), 11 пари (додатковий нерв), 12 пари (під’язиковий нерв). Функції нервів зображено на малюнку.
(Мал. ІІІ) Довгастий мозок з’єднується з мостом, утворюючи на задній поверхні ромбоп
Змішані нерви 5,7,9,10 пари мають чутливі та рухові ядра і нерви.Забезпечують інервацію голови та внутрішніх органів. 8 пара забезпечує відчуття рівноваги та слуху. 6,11, 12 пари є руховими нервами. Нерви 7,9,10 мають парасимпатичні ядра. За рахунок білої речовини відбувається провідникова функція довгастого мозку і моста. Проходять висхідні та низхідні шляхи. За рахунок ядер здійснюються рефлекси. Довгастий мозок регулює дихання, серцеву діяльність, ядра довгастого мозку приймають участь в рефлексах сосання, жування, ковтання,блювання,чхання, кашлю, моргання та травлення.
Довгастий мозок і міст забезпечують перерозподіл м’язового тонусу по всіх сегментах СМ забезпечуючи статичні та статокінетичні рефлекси. Статичні рефлекси
визначаюють положення тіла в просторі. Статокінетичні рефлекси визиваються переміщенням тіла. Статистичні рефлекси діляться на рефлекси положення, або поза-тонічні, які забезпечують повернення тіла з ненормального положення у звичайне. Рефлекси положення або поза-тонічні забезпечуються довгастим мозком і мостом за рахунок перерозподілу тонусу м’язів між згиначами та розгиначами. Наприклад, зменшуючи тонус згиначів збільшується тонус розгиначів кінцівок. У виникненні пололження тіла основне значення має аферентна імпульсація присінкового (вестибулярного) органа (тонічні лабірінтні рефлекси) та пропріорецепторів шиї (тонічні шийні рефлекси). Тонічні лабірінтні рефлекси зумовлені впливом земного тяжіння на присінковий апарат, внаслідок чого міняється тонус м’язів. У тварин, що живуть на деревах і висять головою вниз, розвивається підвищений тонус (ригідність) м’язів згиначів. У людей за рахунок прямоходіння м’язів – розгиначів. При падінні розгинаються верхні кінцівки, попереджаючи удар. Шийні тонічні рефлекси виникають при нахилі голови тварини вниз підвищується тонус згиначів передніх кінцівок і розгиначів задніх. При підйомі голови розгинаються передні, а згинаються задні. В людини нахил голови підвищує тонус згиначів, а назад розгиначів. Нахил голови в бік підвищує тонус згиначів на цій стороні, і розгиначів на протилежній частині.
Середній мозок має ніжки мозка, покрівлю з чотиригорбковою пластиною, водопровід, покрив мозку, червоні ядра і чорну речовину. На рівні верхніх горбків знаходяться ядра 3 пари черепно-мозкових нервів, на рівні нижніх горбків 4 пари черепних нервів. Ядра верхніх горбків забезпечують первинні рефлекси зору (повернення голови і шиї на світло), нижні горбки – первинні рефлексу слуху (повертання голови і шиї на звук) – орієнтовні рефлекси. Верхні горбки забезпечують зіничний рефлекс – при світлі зіниці звужуються за рахунок 3 пари черепних нервів (окоруховий нерв), а також реакції акомодації (рух очей на предмет). Ядра чотиригорбкової пластинки забезпечують сторожеві рефлекси. При світовому або звуковому подразнику не тільки відбувається повернення голови і шиї, але й розприділяється тонус м’язів, підвищується тонус м’язів згиначів, для бігу або нападу.В експериментальної тварини, унаслідок перитинання стовбура головного мозку на рівні верхньогокраю мосту задній і спинний мозок відокремлений від від решти ЦНС, то у тварин розвивається децеребраційна регідність – підвищується тонус м’язів розгиначів. (кінцівки сильно витягуються, голова запрокидується назад, хвіст припіднятий). У тварин (мезенцефальних) у яких зберігають середній мозок тонус розприділений нормально, вони можуть відновить позу і її зберігати. Значну роль в цьому відіграли червоні ядра. За допомогою середнього мозку відбуваються рефлекси виправлення, за допомогою яких тварину на який бік, або і спину не положить вона повертає тіло у правильне положення. Спочатку відновлюється положення голови, а потім і тулуба (відносно центру тяжіння). За допомогою середнього мозку відбуваються статокінетичні рефлекси. При різкому гальмуванні прямолінійного або обертаючого руху підвищується тонус розгиначів і закидається голова. При русі в ліфті вгору підвищується тонус згиначів, при зупинці м’язів розгиначів. Чорна речовина середнього мозку забезпечує координацію жування, ковтання з диханням, а також дуже тонкі кисті рук. Середній мозок в порівняно з заднім забезпечує більш пристосованість м’язового тонусу до різних рухів, тварина може відновлювати положення тіла, пристосовувати її до рухів. З’являються орієнтовні та сторожові рефлекси. САМОСТІЙНА РОБОТА: Проміжний мозок складається з таламуса, гіпоталамуса, епіталамуса, мета- таламуса (бічні та присередні колінчаті тіла). В таламус сходиться вся сенсорна, чутлива, аферентна інформація (за винятком нюхової) всього організму та підкоркових центрів, в ньому вона оцінюється і вибірково передається в кору кінцевого мозку. Кора має зв’язки з таламусом для оцінки і вибору інформації. Таламус вибирає саму важливу сенсорну інформацію для великого мозку. В таламусі нараховується 40 пар ядер. Специфічні ядра (переключателі) – одержують аферентні імпульси основних сенсорних зон – соматосенсорної, зорової і слухової і переключає на відповідні зони кори. Соматосенсорна на задню при центральну звивину, зорова на звивини потиличної частки, слухова на звивини скроневої частки. Неспецифічні ядра – виконують роль регуляторної формації мозку (РФ) одержуючи аферентні сигнали від РФ стовбура мозку, гіпоталамуса і посилає зв’язки у всі зони кори і лімбічну систему, зв’язує сенсорну інформацію, вегетативні функції з емоціями. Ядра з асоціативними функціями – одержавши імпульси від специфічних та неспецифічних ядер таламуса, їх аналізує і передає в асоціативні зони кори. Таким чином таламус інтегрує всі зони кори. Ядра зв’язані з моторними (руховими) зонами кори) одержують аферентну інформацію від мозочка, базальних ядер, чорної речовини середнього мозку і передає її до моторної зони кори, яка забезпечує довільні рухи. Мозочок, базальні ядра одержують інформацію з асоціативних зон кори. Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 2622 | Нарушение авторских прав |
