 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Запам’ятовувати складні рухові реакції під час тренування.Пошкодження базальних ядер КМ супроводжується гіпокінезами і гіперкінезами. Гіперкінезія – виникнення надмірних та аномальних рухів, ригідністі. Хорея – швидкі мимовільні танцювальні рухи. Атетоз – тривалі повільні судоми. Балізм – мимовільні рухи раптові, інтенсивні, насильницькі. Гіпокінезія – сповільнення, затруднення рухів. Брадікінезія – сповільнення рухів. Акінезія- затруднення початку руху. Паркінсонізм –(тремтячий параліч) – хвороба, яка характеризується акінезією, брадікінезією, регідністю м’язів, тремором. В основі хвороби лежить зниження дофамінового гальмування лушпини і наслідок виникає дисбаланс збудження і гальмування мотонейронів. Кора кінцевого мозку самого більшого розвитку досягає у людини. Різні частки кори є найвищими центрами сенсорної та рухової діяльності. На малюнку відображено функцію окремих зон кори.
Соматосенсорна інформація через таламус попадає в задню прицентральну звивину тім’яної частки (соматосенсорна ділянка 1) і Сильвієвій борозні (сомато-сенсорна зона 2). При чому проекція чутливості на звивині відповідає частинам тіла. Ноги розміщені на вершині завитка, а головне біля основи.
У завитці лише сфокусована топографія волокон від різних частин тіла. А розміри ділянок кори, які отримують імпульси від певної частини тіла, пропорційні до кількості рецепторів в цій частині тіла. Сенсорні ділянки кори, які сприймають імпульси від тулуба і спини, порівняно малі, тоді як ділянки, які сприймають імпульси від рук і частини рота пов’язані з мовою – великі. Для мозку характерна пластичність. Коли за допомогою тренувань збільшити відчуття пальців (у сліпих людей), то зона відповідна в корі збільшується. Ампутація кисті приводить до зменшення даної зони. Клітини ділянок сенсорної кори впорядковані у вигляді окремих колонок або стовпців. Аналогічно до сенсорної зони збудована рухова зона. Різні ділянки тіла (м’язи) та їх рух відображені в передній прицентральній звивині лобової частки. Стопа проектується у верхній частині звивини, а обличчя внизу.
Для моторної кори також характерна пластичність. При збільшенні тренування швидкості кисті збільшується відповідає зона кори. Зміни помітні уже за тиждень, а максимальний розвиток через 3-4 неділі. При подразненні сенсорних зон кори або рухових зон виникають відповідні відчуття або рухи. Крім сенсорних та рухових зон, у корі є премоторна зона (лобова частка) яка відповідає за підготовку рухів та асоціативні зони, у яких зароджуються наміри, програми.
У людини саме більше місця займають асоціативні зони, з ними пов’язані зародження наміру, поведінки, пам’яті і т.д.. Приклад системності діяльності мозку є організація довільних рухів. Намір виникає в асоціативних полях кори КМ, через організацію функціональних систем (П.К. Анахін) для отримання корисного результату. Намір формується під впливом аферентної імпульсації, пам’яті, емоцій, потреб і т.д. від намірів формується план і результат, як у корі так і в базальних ядрах та бічних ділянках мозочка. Від БЯ та мозочка через таламус інформація надходить до премоторної та моторної (рухової) зони кори. А від неї по кірково – спинномозковим шляхам (КСМШ) та кірково - ядерним шляхам (КЯШ) потрапляє до мотонейронів спинного мозку або рухових ядер стовбура мозку. КСМШ і КЯШ починаються 30 % волокон від моторних зон кори, 30% від пре- моторної зони, 40% від соматосенсорної зони і закінчується на мотонейронах СМ або ядрах стовбура мозку. У своєму шляху КСМШ віддає гілочки до таламусу, червоному ядру, мосту (а від нього до мозочка. В організації довільних рухів можуть бути задіяні також схеми автоматичних рухів які утворились завдяки досвіду. Схеми автоматичних рухів (ходьба, біг, плавання, писання і т.д.) запрограмовані в корі, базальних ядрах так і мозочку. Рух спричиняє зміни в потоках чутливих нервових імпульсів що проходять від м’язів, сухожилків, суглобів, шкіри. Вся зворотня інформація необхідна для забезпечення точності і плавності рухів потрапляє безпосередньо до моторної кори і спінального мозочка який відповідно передає інформацію до ядер стовбура мозку. При організації довільних рухів залучається також вегетативні реакції (через гіпоталамус) та емоції (через лімбічну систему). Довільні та мимовільні рухи неможливі без мозочка. Мозочок складається з черв’яка та півкулі мозочка. Трьома парами ніжок мозочок зв’язаний з довгастим мозком, мостом, середнім, проміжним і кінцевим мозком.
Фізіологічно мозочок поділяється на три частини. Вузлик черв’яка і клаптик півкулі утворюють клаптико - вузликову частку або присінковий (вестибулярний) мозочок. Ця частка фізіологічно найстаріша і пов’язана з присінковою системою і важлива для підтримки рівноваги. Решта черв’яка з суміжними з ними при середніми ділянками півкуль становить спинальний мозочок, до яких підходять пропріорецептивні шляхи від тіла, а також шляхи, по яким надходить інформація щодо відображення частин тіла у моторній корі. Зіставляючи планування (кори) з реалізацією виконання рухів у частин тіла (пропріорецептори), мозочок забезпечує плавність і координацію рухів. Бічні (латеральні) ділянки півкуль мозочка називають новим мозочком. Ці з філогенетичного погляду найновіші структури мозочка досягає найбільшого розвитку у людини. Разом з моторною корою структури нового мозочка виконують планування і програмування рухів. Мозочок одержуючи інформації від присінкових (вестибулярних) ядер через моторні зони кори впливає на тонус м’язів, піддержує позу та рівновагу під час рухів. Мозочок через канали зворотнього зв’язку з моторною зоною кори забезпечує навчання програм точних дій. За рахунок тренувань координація рухів становить більш точна та швидка. Пошкодження мозочка визиває у людей атонію – м’язову слабкість, астенію – швидке втомлення м ’язів, атаксію – п’яна хода, неточність рухів. Можливе дисметрія – непопадання пальцем точно в ціль, асинергія – немає співдружністі рухів у різних суглобах, скандована мова – невиразна. При видаленні мозочка у собаки, тварина не може деякий період встати. Пізніше рухи відновлюються, тварина встає, але шатається, падає, дуже багато лишніх рухів головою, кінцівками. Базисний рівень знань: 1. Будова сегменту. Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 1090 | Нарушение авторских прав |
