 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Внутрішня клубова артеріяКлубово-поперекова артерія Верхня сіднична артерія Нижня сіднична артерія Затульна артерія Пупкова артерія Маткова артерія Внутрішня соромітна артеря Нижня міхурові артерія Середня прямокишкова артерія Зовнішня клубова вена Нижня порожниста вена Поперекові вени Яєчкова (яєчникова) вена Ниркова вена Надниркова вена Внутрішня клубова вена Спільна клубова вена (права, ліва) Зовнішня клубова вена Ворітна печінкова вена Верхня брижова вена Нижня брижова вена Селезінкова вена Бічні аортальні лімфатичні вузли Загальні клубові лімфатичні вузли Зовнішні клубові лімфатичні вузли Приматкові лімфатичні вузли Пахвові лімфатичні вузли Ліктьові лімфатичні вузли Поверхневі пахвинні лімфатичні вузли Глибокі пахвинні лімфатичні вузли Припрямокишкові лімфатичні вузли Затульні лімфатичні вузли Нижні брижові лімфатичні вузли Печінкові лімфатичні вузли Селезінкові лімфатичні вузли Воротарні лімфатичні вузли Селезінка Діафрагмова поверхня Нутрощева поверхня Ниркова поверхня Шлункова поверхня Ободовокишкова поверхня Нижній край Верхній край Ворота селезінки Червоподібний відросток Скупчені лімфоїдні вузлики Поодинокі лімфоїдні вузлики Блукаючий нерв (Х пара) Передній і задній блукаючі стовбури Міжреброві нерви Поперекове сплетення Клубово-поперековий нерв Клубово-пахвинний нерв Статево-стегновий нерв Статева гілка Стегнова гілка Бічний шкірний нерв стегна Затульний нерв Стегновий нерв Верхній сідничний нерв Нижній сідничний нерв Соромітний нерв Сідничий нерв Симпатичний стовбур Великий нутрощевий нерв Малий нутрощевий нерв Черевне сплетення
НОРМАЛЬНА АНАТОМІЯ Особливості поперекових хребців (vertebrae lumbales); 1 Мають соскоподібний відросток (processus mamillaris) та додатковий відросток (processus accessorius). 2 Масивне тіло. 3 Сплюснутий сагітально орієнтований остистий відросток. 4 Довгі поперечні відростки, які є рудиментами ребер і називаються реброподібними відростками (processus costalis). 5 Суглобові поверхні лежать в сагітальній площині, причому верхні суглобові поверхні обернені всередину, а нижні – назовні. Крижова кістка ( os sacrum ) утворена п’ятьма крижовими хребцями (vertebrae sacrales),які між собою зрослися. Крижова кістка має трикутну форму. Вгорі на ній розміщується основа крижової кістки (basis ossis sacri), а знизу – верхівка крижової кістки (apex ossis sacri). На ній є передня тазова поверхня, facies pelvica та задня спинна поверхня, facies dorsalis. На тазовій поверхні є чотири поперечних лінії (lineae transversae), які утворилися внаслідок зрощення тіл хребців. Є чотири пари передніх крижових отворів (foramina sacralia anteriora) і чотири пари задніх крижових отворів (foramina sacralia posteriora). На спинній поверхні внаслідок зрощення відростків утворилося п’ять гребенів: серединний крижовий гребінь (crista sacralis mediana) – непарний; присередній крижовий гребінь (crista sacralis medialis) і бічній крижовий гребінь (crista sacralis lateralis) – парні. Через товщу кістки проходить крижовий канал (canalis sacralis), який донизу, на верхівці, закінчується крижовим розтвором (hiatus sacralis). Останній обмежений двома крижовими рогами (cornu sacrale). На бічних частинах (pars lateralis) знаходяться вушкоподібні поверхні (facies articularis) для з’єднання з аналогічними поверхнями тазових кісток. Позаду вушкоподібної поверхні розміщується горбистість крижової кістки (tuberositas ossis sacri). Тіло I поперекового хребця з тілом I крижового хребця утворюють кут, спрямований наперед – мис (promontorium). Куприкова кістка ( os coccygis ) утворена 3-5 куприковими хребцями (vertebrae coccygeae), які зрослися. Кістка має тіло (corpus ossis coccygis) і спрямовані догори куприкові роги (cornu coccygeum). Усі хребці складають хребтовий стовп. Він має вторинну кривину, куди відносяться шийний лордоз (lordosis cervicis) і поперековий лордоз (lordosis lumbalis), які обернені наперед, та первинну кривину, до неї відноситься грудний кіфоз (kyphosis thoracica) і крижовий кіфоз (kyphosis sacralis) – вигини, які обернені дозаду. При неправильній поставі може розвинутись сколіоз (scoliosis) – бічний вигин хребтового стовпа (частіше в грудному відділі) Тазовий пояс (пояс нижніх кінцівок) включає в себе кульшові кістки та крижову кістку. Кульшова кістка (os coxae) складається з клубової, лобкової та сідничої кісток. В тій ділянці, де тіла усіх трьох кісток зростаються, утворюється кульшова западина (acetabulum), яка має півмісяцеву поверхню (facies lunata), ямку кульшової западини (fossa acetabuli), кант кульшової западини (limbus acetabuli)) і вирізку кульшової западини (incisura acetabuli). Кульшова кістка має затульний отвір (foramen obturatum) та велику сідничу вирізку (incisura ischiadica major). Клубова кістка ( os ilium ) складається з тіла клубової кістки (corpus ossis ilii) і крила клубової кістки (ala ossis ilii), а також має дугоподібну лінію (linea arcuata). Крило клубової кістки вгорі закінчується клубовим гребенем (crista iliaca), на якому розрізняють зовнішню губу (labium externum), внутрішню губу (labium internum) і проміжну лінію (linea intermedia). Спереду гребінь крила закінчується верхньою передньою клубовою остью (spina iliaca anterior superior) та нижньою передньоюклубовою остью (spina iliaca anterior inferior), а ззаду – верхньою задньою клубовою остью (spina iliaca posterior superior) і нижньою задньоюклубовою остью (spina iliaca posterior inferior). Внутрішня поверхня крила клубової кістки зайнята клубовою ямкою (fossa iliaca), а на сідничній поверхні (facies glutea) містяться передня сіднична лінія (linea glutea anterior), задня сіднична лінія (linea glutea posterior) та нижня сіднична лінія (linea glutea inferior), де прикріплюються сідничні м’язи. На крижово-тазовій поверхні (facies sacropelvica) крил розташована вушкоподібна поверхня (facies auricularis) для з’єднання з крижовою кісткою, а вище і ззаду розміщується клубова горбистість (tuberositas iliaca). Лобкова кістка ( os pubis ) розміщується спереду від клубової кістки і має тіло лобкової кістки (corpus ossis pubis), верхню гілку лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) та нижню гілку лобкової кістки (ramus inferior ossis pubica). Останні, з’єднуючись, утворюють лобковий симфіз (symphysis pubis). На верхній поверхні лобкової кістки міститься гребінь лобкової кістки (crista pubica), а спереду – лобковий горбок (tuberculum pubicum). Нижній край верхньої гілки лобкової кістки оточує затульний отвір і містить затульну борозну (sulcus obturatorius), яка обмежована переднім затульним горбком (tuberculum obturatorium anterius) та заднім затульним горбком (tuberculum obturatorium posterius). Між лобковим горбком та кульшовою западиною над затульним отвором розміщується затульний гребінь (crista obturatoria). Сіднича кістка ( os ischii ) має тіло сідничої кістки (corpus ossis ischii) і гілку сідничої кістки (ramus ossis ischii), позаду від якої розташований сідничий горб (tuber ischiadicum). Над сідничим горбом розміщується сіднича ость (spina ischiadica), яка відокремлює велику сідничу вирізку (incisura ischiadica major) від малої сідничої вирізки (incisura ischiadica minor). Лобкова і сіднича кістки обмежовують затульний отвір (foramen obturatum), на верхньому краї якого розміщується затульна борозна (sulcus obturatorius). З’єднання тазового пояса (juncturae cinguli pelvici) Крижово-клубовий суглоб (art. sacroiliaca) – плоский, простий, тривісний, горизонтальна, фронтальна, сагітальна вісі; суглобові поверхні: вушкоподібні суглобові поверхні клубової і крижової кісток; рухи: малорухомий; допоміжний апарат: передня крижово-клубова зв’язка (lig. sacroiliacum anterius), міжкісткова крижово-клубова зв’язка (lig. sacroiliacum interosseum), задня крижово-клубова зв’язка (lig. sacroiliacum posterius), клубово-поперекова зв’язка (lig. iliolumbale), несправжні зв’язки тазу: крижово-горбова (lig. sacrotuberale) та крижово-остьова (lig. sacrospinale) зв’язки. Лобковий симфіз (symphysis pubica), відноситься до напівсуглобів (hemiarthrosis), з’єднує між собою симфізні поверхні лобкових кісток. Має міжлобковий диск (discus interpubicus), в якому є щілина, верхню та нижню лобкові зв’язки (lig. pubicum superius et inferius).
Таз (pelvis) в цілому Кульшові та крижова кістки, з’єднуючись за допомогою крижово-клубових суглобів і лобкового симфізу, утворюють таз, який поділяється на два відділи: верхній і нижній. Верхній відділ – це великий таз (pelvis major), а нижній відділ – це малий таз (pelvis minor). Великий таз від малого відмежовується межовою лінією (linea terminalis), яка проходить через мис, дугоподібну лінію клубових кісток, гребені лобкових кісток і верхній край симфізу. Великий таз (pelvis major) обмежований ззаду тілом V поперекового хребця, по боках – крилами клубових кісток. Малий таз (pelvis minor) утворений лобковими і сідничими кістками, має верхній отвір таза (apertura pelvis superior), який є входом в малий таз, і нижній отвір таза (apertura pelvis inferior), який є виходом з малого таза. Затульний отвір в кульшових кістках закритий фіброзною пластинкою – затульною перетинкою (membrana obturatoria). На бічній стінці малого таза знаходяться великий сідничний отвір(foramen ischiadicum majus) і малий сідничний отвір (foramen ischiadicum minus), які обмежовані крижово-остьовою зв’язкою (ligamentum sacrospinale) та крижово-горбовою зв’язкою (ligamentum sacrotuberale). Великий таз має такі поперечні розміри: • відстань між правою та лівою верхніми передніми клубовими остями – міжостьова відстань (distantia interspinosa), дорівнює 25-27 см.; • відстань між найвіддаленішими точками правого та лівого клубового гребенів – міжгребенева відстань (distantia intercristalis), дорівнює 28-29 см.; • відстань між двома великими вертлюгами стегнових кісток – міжвертлюгова відстань (distantia intertrochanterica), дорівнює 30-32 см.; Малий таз має такі розміри: • пряма кон’югата (conjugata recta), або анатомічна кон’югата (conjugata anatomica) – між мисом та верхнім краєм лобкового симфізу, дорівнює 11,5 см; • справжня кон’югата (conjugata vera) або акушерська кон’югата – між мисом та найбільш випнутою точкою лобкового симфізу, дорівнює 10,5 – 11 см.; • косий діаметр (diameter obliqua) або косий розмір входу в малий таз (між крижово-клубовим суглобом однієї сторони і клубово-лобковим підвищенням другої сторони), дорівнює 12 – 12,5 см.; • поперечний діаметр (diameter transversa) або поперечний розмір входу в малий таз (між найвіддаленішими точками межової лінії), дорівнює 13 – 13,5 см.; • прямий розмір виходу з малого таза (між верхівкою куприка і нижнім краєм лобкового симфізу) дорівнює 9 – 10 см.; • поперечний розмір виходу з малого таза (між внутрішніми краями сідничих горбів) дорівнює 11 – 11,5 см. У жінок таз ширший і нижчий, ніж у чоловіків, мис у них виступає наперед менше і тому верхній отвір жіночого таза більше заокруглений. У жінок крижова кістка широка і коротка, а кут, утворений нижніми гілками лобкових кісток становить більше 90°. При вертикальному положенні тіла людини верхній отвір таза нахилений наперед та вниз – нахил таза (inclinatio pelvis) і утворює з горизонтальною площиною гострий кут: у жінок – 55-60°, а у чоловіків – 50-55°. Якщо з’єднати середини усіх прямих розмірів малого таза, то утворюється тазова вісь (axis pelvis) або провідна вісь таза, по якій при нормальних пологах проходить потиличне тім’ячко головки плода.
М’ЯЗИ ЖИВОТА (musculi abdominis) поділяються на передню, бічну та задню групи. До м’язів передньої групи живота належать: 1 Прямий м’яз живота (musculus rectus abdominis) – тягне ребра вниз, згинає хребет, бере участь в утворенні черевного преса. 2 Пірамідний м’яз (musculus pyramidalis) – натягує білу лінію живота. До бічної групи м’язів живота належать: 1 Зовнішній косий м’яз живота (musculus obliquus externus abdominis)- повертає тулуб в протилежну сторону, а при двосторонньому скороченні – опускає ребра, нахиляє тулуб наперед і бере участь в утворенні черевного преса. 2 Внутрішній косий м’яз живота (musculus obliquus internus abdominis) – повертає і згинає тулуб у свою сторону, опускає ребра і бере участь в утворенні черевного преса. 3 Поперечний м’яз живота (musculus transversus abdominis) – опускає ребра і зменшує розміри черевної порожнини, є основним м’язом черевного преса. До задньої групи м’язів живота належить: 1 Квадратний м’яз попереку (musculus quadratus lumborum) – утримує хребет у вертикальному положенні, згинає поперекову частину хребта, а при односторонньому скороченні – нахиляє тулуб у свій бік. Біла лінія живота ( linea alba ) – утворена внаслідок перехрестя волокон апоневрозівкосих і поперечного м’язів живота. Біла лінія простягається від мечоподібного відростка груднини до лобкового симфізу. Посередині розміщується пупкове кільце (anulus umbilicalis). Вище пупка біла лінія ширша і тонша, а нижче пупка – вужча і товстіша. Біла лінія живота є місцем серединної лапаротомії. Піхва прямого м’яза живота ( vagina musculi recti abdominis ). Прямий м’яз живота лежить в піхві, яка утворена апоневрозами широких м’язів живота. Передня стінка піхви над пупком утворена апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота і передньою пластинкою апоневрозу внутрішнього косого м’яза живота (lamina anterior). Задня стінка піхви утворена задньою пластинкою апоневрозу косого (lamina posterior) і апоневрозом поперечного м’язів живота. Нижче пупка апоневрози усіх трьох м’язів живота, зростаючись між собою, утворюють передню стінку піхви, а поперечна фасція, яка вкриває черевну стінку з внутрішньої сторони, – задню стінку піхви. На цьому рівні розміщується ввігнутий донизу апоневротичний край – дугоподібна лінія (linea arcuata). Потовщення передньої стінки піхви прямого м’яза живота в нижній частині пов’язане з вертикальним положенням тіла. ПАХВИННИЙ КАНАЛ (canalis inguinalis) Нижні краї апоневрозів зовнішніх косих м’язів живота, перекидаючись між верхніми передніми клубовими остями і лобковими горбками з кожної сторони, підвертаються всередину і утворюють пахвинні зв’язки (ligamentum inguinale). Пахвинний канал довжиною 4-5см існує в нормі, розміщується в пахвинній ділянці, над пахвинною зв’язкою і спрямований зверху вниз і присередньо. У чоловіків в ньому проходить сім’яний канатик, а у жінок – кругла зв’язка матки. Стінки пахвинного каналу утворені: передня стінка – апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота, задня стінка – поперечною фасцією, верхня стінка – нижніми краями внутрішнього косого і поперечного м’язів живота і нижня стінка -пахвинною зв’язкою. Канал має два кільця: поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) обмежене бічною ніжкою (crus laterale) і присередньою ніжкою (crus mediale) апоневрозу зовнішнього косого м’яза живота, міжніжковими волокнами (fibrae intercrurales) і поверненою зв’язкою (ligamentum reflexum); глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus) представляє собою заглибину в задній стінці каналу. Кільця пахвинного каналу є слабкими місцями передньої черевної стінки разом з білою лінією живота та пупковим кільцем, де можуть виходити грижі (кили). Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 594 | Нарушение авторских прав |