АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

НЕРВИ ЖИВОТА І ТАЗА

Від черевної частини блукаючого нерва, який представлений переднім (truncus vagalis anterior) та заднім (truncus vagalis posterior) блукаючими стовбурами, відходять гілки до шлунка, печінки, селезінки, підшлункової залози, нирок, тонкої та товстої кишок (включаючи верхній відділ низхідної ободової кишки). При цьому гілки переднього стовбура іннервують шлунково-кишкову трубку до верхнього відділу прямої кишки, а гілки заднього стовбура заходять в черевне сплетення і разом з його волокнами іннервують органи черевної порожнини.

Поперекове сплетення ( plexus lumbalis ) утворене передніми гілками 4-х верхніх поперекових спинномозкових нервів і частиною ХІІ грудного спинномозкового нерва.

М’язові гілки поперекового сплетення іннервують клубовий м’яз, великий поперековий м’яз та квадратний м’яз попереку.

З-під бічного краю великого поперекового м’яза відходять наступні нерви:

• клубово-підчеревний нерв ( n. iliohypogastricus ) – розташовується паралельно до ХІІ ребра, іннервує бічну групу мязів живота, прямий м’яз живота і шкіру над пахвинною зв’язкою;

• клубово-пахвинний нерв ( n. ilioinguinalis ) – розташовується нижче і паралельно до попереднього, іннервує бічну групу м’язів живота, заходить в пахвинний канал та іннервує шкіру під пахвинною зв’язкою;

• бічний шкірний нерв стегна ( n. cutaneus femoris lateralis ) – пронизує широку фасцію стегна в ділянці передньо-верхньої клубової ості та іннервує шкіру бічної поверхні стегна;

• стегновий нерв ( n. femoralis ) – найбільший нерв поперекового сплетення, який виходить на стегно через м’язову затоку. На стегні він іннервує усі м’язи передньої групи стегна та шкіру над ними. Від стегнового нерва відходить підшкірний нерв (n. saphenus), який проходить у привідному каналі і виходить через його передній отвір, який розташований в нижній частині lamina vastoadductoria, лягає на присередню поверхню гомілки, доходячи до основи великого пальця стопи. Він іннервує шкіру присередньої поверхні гомілки та стопи.

• з атульний нерв ( n. obturatorius ) виходить з-під присереднього краю великого поперекового м’яза, який через затульний канал виходить на стегно. Він іннервує зовнішній затульний м’яз, капсулу кульшового суглоба, всю присередню групу м’язів стегна та шкіру над ними.

• статево-стегновий нерв ( n. genitofemoralis ) виходить з товщі великого поперекового м’яза, який поділяється на стегнову гілку (r. femoralis), що іннервує шкіру в ділянці підшкірного розтвору, і статеву гілку (r. genitalis), яка іннервує м’яз-підіймач яєчка у чоловіків і круглу зв’язку матки у жінок.

Крижове сплетення ( plexus sacralis ) утворене передніми гілкамиV поперекового, всіх крижових і куприкового спинномозкових нервів. Розміщується на передній поверхні грушоподібного м’яза. Куприковий нерв з’єднується з передніми гілками IV-го та V-го крижових нервів, утворюючи куприкове сплетення (plexus coccygeus), яке розміщується на передній поверхні куприкового м’яза та крижово-остьвої зв’язки Від нього відходять відхідниково-куприковий нерв (n.anococcygeus) та м’язові гілки (rr.musculares). Від крижового сплетення відходять короткі та довгі гілки.

До коротких гілок крижового сплетення належать:

• верхній сідничний нерв ( n. gluteus superior ) – виходить через надгрушоподібний отвір і іннервує великий та малий сідничні м’язи і м’яз-натягувач широкої фасції стегна;

• нижній сідничний нерв ( n. gluteus inferior ) – виходить через підгрушоподібний отвір і іннервує великий сідничний м’яз;

• соромітний нерв ( n. pudendus ) – виходить через підгрушоподібний отвір, огинає сідничу ость і через малий сідничий отвір знову потрапляє в порожнину таза, де іннервує всі м’язи промежини і віддає гілки до статевого члена або клітора;

• м’язові гілки ( rr. musculares ) – іннервують внутрішній затульний, грушоподібний м’язи, верхній та нижній близнюкові м’язи і квадратний м’яз стегна.

Поперекові вузли ( ganglia lumbalia ) поперекового відділу симпатичного стовбура представлені 4-5 вузлами і міжвузловими гілками. Ці вузли знаходяться на передньо-бічній поверхні тіл поперекових хребців, досередини від великого поперекового м’яза. Поперекові вузли правого i лівого симпатичних стовбурів з’єднуються між собою сполучними гілками (rr. communicantes). До першого i другого поперекових вузлів підходять сполучні білі гілки (r. communicans albus), від кожного вузла відходять сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) до поперекових спинномозкових нервів i поперекові нутрощеві нерви (nn. splanchnici lumbales)), які ідуть до черевного сплетення i мають як передвузлові, так i післявузлові нервові волокна.

Крижові вузли ( ganglia sacralia ) крижового відділу симпатичного стовбура представлені чотирма вузлами, які лежать на тазовій поверхні крижової кістки, досередини від тазових крижових отворів. Внизу правий i лівий симпатичні стовбури наближаються i закінчуються в непарному вузлі (ganglion impar), або куприковому симпатичному вузлі. Крижові вузли правої i лівої сторони з’єднуються між собою поперечними гілками. Від них відходять сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) до крижових спинномозкових нервів i крижові нутрощеві нерви (nn. splanchnici sacrales), які ідуть до верхнього i нижнього підчеревних автономних (вегетативних) сплетень.

Передвузлові волокна у складі великого i малого нутрощевих нервів, а також поперекових нутрощевих нервів підходять до передвузлових симпатичних вузлів, які лежать спереду хребтового стовпа у мicцi відходження від черевної аорти черевного стовбура i верхньої брижової артерії. Це півмісяцевої форми черевні вузли (ganglia coeliaca), верхній брижовий вузол (ganglion mesentericum superius), аортально-ниркові вузли (ganglia aorticorenalia), діафрагмові вузли (ganglia phrenica), ниркові вузли (ganglia renalia) та деякі інші. Післявузлові волокна від них ідуть до органiв разом з кровоносними судинами i утворюють по їx ходу одноіменні сплетення. Найбільшим вегетативним сплетенням є черевне сплетення (plexus coeliacus), від якого іде іннервація печінки, селезінки, шлунка, підшлункової залози, тонкої кишки i товстої кишки (до низхідної ободової).

Черевне сплетення (plexus coeliacus) продовжується навколо черевнoї аорти, утворюючи черевне аортальне сплетення ( plexus aorticus abdominalis ), від якого іде іннервація нирок, надниркових залоз, сечоводів i яєчок (яєчників).

У місці відходження від черевноі аорти нижньої брижової артерії черевне аортальне сплетення утворює нижнє брижове сплетення ( plexus mesentericus inferius ), від якого по артеріях іде іннервація низхідної ободової, сигмоподібної ободової i верхньої частини прямої кишок.

В місці роздвоєння аорти утворюється непарне верхнє підчеревне сплетення ( plexus hypogastricus superior ), до якого підходять нутрощеві нерви від нижніх поперекових i верхніх крижових вузлів симпатичного стовбура. Нижче мису верхнє підчеревне сплетення ділиться на праве i ліве нижнє підчеревні сплетення ( plexus hypogastricus inferior ), від яких іде іннервація органів i тканин малого таза. До нижнього підчеревного сплетення підходять крижові нутряні нерви.

Парасимпатична частина блукаючого нерва складається із дорсального ядра блукаючого нерва i численних внутрішньостінкових вузлів, що входять до складу біляорганних i внутрішньоорганних сплетень. Ці вузли входять до складу серцевого, стравохідного, легеневого, шлункового, селезінкового, підшлунковозалозового та ін. нутрощевих автономних вегетативних сплетень, які іннервують гладкі м’язи i залози внутрішніх органів шиї, грудей i живота.

Тазова частина парасимпатичної системи представлена парасимпатичними ядрами, тазовими парасимпатичними вузлами i відростками клітин цих вузлів, які йдуть у складі передніх корінців, а потім передніх гілок крижових спинномозкових нервів i утворюють парасимпатичний корінець – radix parasympathica, або тазові нутрощеві нерви – nn.splanchnici pelvici. Ці нерви підходять до нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior) i в складі його гілок досягають зовнішнix i внутрішніх статевих органів, органів сечової системи, що знаходяться в порожнині малого таза i відділів товстої кишки нижче лівого згину ободової кишки.

ДОДАТОК А

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 388 | Нарушение авторских прав