АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гігієна годуючих матерей

Дотримання жінкою в післяродовому періоді правил особистої гігієни і режиму дня захищає її від інфекції і сприяє нормальному функціонуванню організму. Перші 5-8 днів після пологів породіллі в пологовому будинку створюється особливий режим і забезпечується спеціальний відхід, проте це не означає, що весь цей час вона повинна нерухомо лежати в ліжку. Визнано доцільним для здорових жінок після неускладнених пологів створювати з перших же днів з дозволу лікаря режим активних рухів, що включає раннє вставання і систематичні заняття гігієнічною гімнастикою.
Активна поведінка породіллі сприяє кращому відновленню тонусу миші тазового дна і черевної стінки, скороченню матки, нормалізації виділень і інших функцій. Щоб попередити відвисання живота, опущення органів черевної порожнини, у тому числі і матки, при вставаннях з ліжка слід забинтувати живіт рушником або спеціально зшитим бинтом, надалі жінка повинна носити післяпологовий бандаж. Поки м’язи промежини і черевної стінки не окріпнули остаточно, породіллі необхідно уникати значної фізичної напруги і навантаження.
Дуже важливо дотримувати строгу чистоту: доглядати порожнину рота, мити руки з милом перед кожним годуванням дитини і прийомом пиши, коротко стригти нігті, часто міняти білизну, двічі в день підмиватися слабким розчином марганцівки. Подкладниє пелюшки міняються не рідше за 3 рази на добу. Породіллі, яким дозволено ходити, з третього дня приймають душ. Обов’язкове надягання маски під час годування. Після виписки із стаціонару жінці так же важливо пам’ятати про строге дотримання режиму, до якого вона звикла в пологовому будинку. До моменту виписки матери з дитиною в призначеній для них удома кімнаті мають бути наведені абсолютна чистота і порядок, прибрані зайві меблі, килими, свійські птиці і тварини. Кімнату слід чаші провітрювати, в ній не можна палити, сушити пелюшки, зберігати брудну білизну. Породіллі необхідне окреме ліжко. Постільну і натільну білизну слід міняти не рідше за 2 рази на тиждень, причому на ліжко поверх простирадла кладуть церату і пропрасовану підстилку.
До відновлення слизистої оболонки матки (на 20-30-й день після пологів) жінці не можна приймати ванни, слід замінити їх щоденним душем або миттям теплою водою з милом, стоячи в тазу. Відвідувати загальну лазню можна тільки через 5-8 тижнів після пологів. У післяродовому періоді не можна купатися у відкритих водоймищах. Особливо ретельно жінка повинна стежити за чистотою зовнішніх статевих органів, підмиваючи їх двічі в день (вранці і увечері) теплою кип’яченою водою з милом і накладаючи на них прокладку з м’якого стираного і пропрасованого полотна або обернутого стерильного Марлея або широкого бинта гігроскопічної вати. Жінка повинна носити бавовняний бюстгальтер для годуючих матерей з чашками і застібкою спереду, що підтримує молочні залози, але що не здавлює їх. Бюстгальтер слід міняти щодня, обов’язково кип’ятити і пропрасовувати гарячим праскою.
Здорова жінка, у якої післяпологовий період протікає без ускладнень, через 6-7 тижнів після пологів може відновити статеве життя. Раніший її початок чреватий матковими кровотечами і занесенням інфекції. Жінки повинні уникати настання нової вагітності, поки продовжується період годування грудьми, оскільки вона несприятливо відбивається на здоров’ї жінки.
Важливим моментом в гігієні післяродового періоду є догляд за молочними залозами, які повинні міститися в бездоганній чистоті. Рекомендується щодня вранці і увечері після годування обмивати молочні залози теплою водою з милом. Спочатку обмивають сосок, потім всю залозу, потім обсушують її стерильною серветкою або Марлеєм. Перед кожним годуванням слід чисто вимитими руками обробити сосок і навколососковий кружок ватяною або марлевою кулькою, змоченим розчином питної соди або риванолу (1:1000), і обсушити ватою. Під час годування забороняється стосуватися соска пальцями. Після годування сосок необхідно обсушити стерильною ватою.
Дуже важливо дотримувати техніку годування грудьми. Якщо дитина, вгамувавши голод, затримує в роті сосок, не слід виймати його силою. Достатньо легко пальцями стискувати ніздрі дитини, і він відпускає сосок.
Якщо після годування в молочній залозі залишається молоко, його необхідно зцідити, заздалегідь вимивши руки з милом. Зціджування проводять без всяких зусиль. Абсолютно неприпустимо здавлювати молочну залозу вище за навколососковий кружок і розминати його, оскільки це веде до мікротравм. Зціджування проводять не більше 15 хвилин після кожного годування залежно від ступеня спорожнення молочної залози. У деяких жінок молоко виділяється мимоволі. Породіллям із слабкими сосками, що легко відокремлюють молоко, рекомендується накладати сухі стерильні марлеві прокладки і часто міняти їх. Корисна дія на організм годуючої жінки, і зокрема на молочні залози, надають повітряні ванни негайно після провітрювання кімнати.
Зі всіх видів ускладнень в післяпологовий період найбільш частим є мастит молочних залоз. Профілактика маститу включає: завчасну підготовку молочних залоз до годування дитини ще в час вагітності, дотримання техніки годування грудьми і гігієнічних правил по догляду за молочними залозами, носіння бюстгальтерів, недопущення переохолодження рук, своєчасне лікування тріщин сосків, дотримання загальногігієнічних правил.
Для нормального перебігу післяродового періоду після виписки з пологового будинку важливе значення мають правильне чергування праці і відпочинку, прогулянки на свіжому повітрі. У перші місяці після пологів жінка швидко стомлюється. Відновлювати домашню роботу вона винна поступово. Важка фізична праця їй абсолютно протипоказана. Тривала післяпологова відпустка і дається для того, щоб жінка могла повністю відновити своє здоров’я, відпочити, приділити достатньо уваги дитині.
У післяпологовий період фізичні вправи рекомендуються всім здоровим жінкам. Вони допомагають швидко відновити тонус черевної стінки і м’язів тазу, усунути можливі після пологів, особливо в перші дні, розлади роботи сечового міхура і кишечника. Заняття можна починати через 24 години після пологів, під керівництвом методиста, після виписки з пологового будинку жінка займається самостійно. Перші заняття породілля проводить тільки лежачи, з найменшим навантаженням і починає їх з дихальної гімнастики. Надалі кількість фізичних вправ поступово збільшується, причому вводяться вправи, які, не стомлюючи породіллю, укріплюють м’язові групи черевної стінки і тазу. Хорошим засобом для поліпшення діяльності тазових органів є самомассаж. Робиться він за допомогою тенісного м’яча в положенні лежачи 2-3 рази на день, але не раніше чим через дві години після їди.
Дуже важливе в цей час перебування на свіжому повітрі. Матері часто доводиться вставати вночі до дитини, тому недолік сну вона повинна заповнювати в денний годинник. Систематичне недосипання і стомлення спричиняє за собою погіршення загального стану, веде до зайвої нервозності, до недокрів’я, зменшенню кількості молока і відбивається на поведінці і здоров’ї дитини.
Величезне значення після виписки з пологового будинку має відвідини жіночої консультації. При нормальному перебігу післяродового періоду обов’язкові відвідини консультації тричі (після виписки, в середині і кінці післяродового періоду). За наявності післяродових ускладнень відвідини консультації мають бути негайними.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 309 | Нарушение авторских прав