 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання готелів та аналогічних засобів розміщенняМіністерство освіти і науки України Львівський інститут економіки і туризму Кафедра теорії і практики туризму і готельного господарства Технологія готельної справи Конспект лекцій Тема: «Значення санітарії та гігієни в наданні послуг підприємствами готельного господарства». Укладач: Білоцерківська Т.М. Тема «Значення санітарії та гігієни в наданні послуг підприємствами готельного господарства». 1. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання готелів та аналогічних засобів розміщення
2. Організація дезинфекційної справи. Загальні відомості про інфекцію та інфекційні хвороби. Шляхи передачі інфекцій. Заходи профілактики інфекційних захворювань.
3. Значення дотримання правил особистої гігієни. Гігієна шкіри, зубів, ротової порожнини, волосся. Медичні огляди. Боротьба зі шкідливими звичками.
Ключовів слова та поняття: комфортність, профілактика, біосфера, гігієна, санітарія, санітарні вимоги, стандарти, санітарно-епідеміологічна служба, попереджувальний та поточний державний нагляд, медичний огляд, мікроклімат, повітряний режим, інфекції, дезинфекція, дезинсекція, особиста гігієна. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання готелів та аналогічних засобів розміщення Комфортність проживання у готелі великою мірою обумовлюється рівнем виконання санітарно - технічних норм його утримання, що дозволяє забезпечувати життя та здоров'я гостей. Найефективнішим засобом збереження здоров'я людей є профілактика - попередження захворювань. Це досягається за допомогою створення оптимальних умов для нормальної життєдіяльності людини в оточуючому її середовищі. На організм людини постійно впливають різні чинники біосфери. «Біосферою» академік В. І. Вернадський назвав ті області нашої планети, де є життя або існують його прояви. Вона включає: атмосферу (повітря до висоти 20-30 км); літосферу (грунти до глибини 7-10 км); гідросферу (вода). Біосфера - це складна система живих та неживих природних компонентів, що постійно взаємодіють між собою Так, між людським організмом і середовищем його існування встановлюється свого роду «рухома рівновага»: різні чинники довкілля постійно впливають на організм, не викликаючи хворобливих явищ, тому що він пристосовується до них шляхом регуляції. Але, якщо організм підпаде під вплив чинника, незвичного за силою чи характером, рівновагу може бути порушено і тоді виникає захворювання. Серед таких чинників хімічні - хімічні елементи чи сполуки, що входять до складу повітря, води, їжі, грунту тощо; фізичні - температура, вологість, атмосферний тиск, рух повітря, сонячна радіація, шум, вібрація, випромінювання тощо; біологічні - мікроорганізми, віруси, гельмінти, грибки та ін.; психічні - слово, мова, емоції тощо; соціальні характер трудової діяльності, харчування, житлово-побутові умови тощо. Але людина не тільки зазнає впливу довкілля, але й здатна в свою чергу впливати на нього, змінюючи та пристосовуючи його найкращим чином для свого здоров’я. Саме це і є завданням гігієни (грец. Higienos -те, що сприяє здоров'ю). Таким чином, гігієна - це наука, що вивчає вплив чинників і умов довкілля на організм людини з метою розробки правил, норм і заходів з його оздоровлення шляхом використання корисних і усунення шкідливих, чинників. У практику життя гігієнічні норми та правила втілює санітарія. Тобто, санітарія - це система практичних ходів з проведення у життя вимог гігієни.Ці заходи знаходять відображення у санітарних правилах і нормативах, що затверджують гігієнічні правила і норми, яких слід дотримувати при будівництві та експлуатації різних об'єктів, і | зокрема - готелів. Так, санітарні норми і правила утримання приміщень готелю (СанПіН) видаються Міністерством охорони здоров'я України. Крім цих правил важливими елементами санітарного законодавства є будівельні норми і правила {БНіП, ДБН) для всіх видів промислового, комунального та інших видів будівництва, а також: державні стандарти (ГОСТ, ДСТУ), наприклад, на якість питної води, харчових продуктів, полімерних матеріалів тощо, а для готелів - особливо стандарти, що стосуються роботи ресторанного господарства, класифікації готелів, туристичні стандарти тощо. Всі ці стандарти, крім технічних вимог, містять також вимоги санітарні. Здійснення санітарно-гігієнічних заходів з метою охорони здоров'я населення є обов'язком державних органів, установ та організацій. Головна роль у забезпеченні дотримання санітарно-гігієнічних вимог та здійсненні санітарно-гігієнічних заходів належить органам державного санітарного контролю - санітарко-епідеміологічній службі, основні завдання якої: - попередження інфекційних, професійних та інших захворювань, масового розповсюдження хвороб (епідемій); - контроль за виконанням санітарного законодавства щодо умов праці та побуту, харчування людей, за промисловими та комунальними об'єктами, охороною довкілля; - організація та проведення заходів із оздоровлення праці, побуту й відпочинку людей; - розповсюдження санітарних знань. У готелях ці завдання виконує спеціальна посадова особа - санітарний лікар. Така посада обов'язково існує у великих готельних комплексах, до складу яких входить ресторанний блок. Органи санітарного контролю - санепідемстанції - з метою виконання цих завдань здійснюють попереджувальний та поточний державний нагляд. Попереджувальний нагляд – це перевірка дотримання гігієнічних норм і санітарних правил у ході проектування та будівництва різних об'єктів, у тому числі готелів, контроль за всіма впровадженими у виробництво виробами, якість яких може впливати на здоров'я людей. Поточний нагляд - систематичне спостереження за санітарним станом об'єктів у процесі їх експлуатації. Санітарно-епідеміологічні станції періодично проводять перевірки санітарного стану готелів, за результатами яких складаються відповідні довідки. У деяких готелях існують санітарні паспорти готелю, куди періодично заносяться дані перевірок, що дозволяє більш повно та чітко уявляти зміни у їх санітарному стані та розробляти відповідні рекомендації. У самому готелі для цього служать журнали обліку санітарного стану, які веде санлікар готелю, а також журнали обліку санітарних обробок, проведення навчань та інструктажів для персоналу, проходження персоналом медичних оглядів. Медичні огляди є обов'язковим заходом для персоналу готелів, що працює на найбільш уразливих точки зору гігієни та санітарії ділянках (у тому числі - заклади харчування, житлові поверхи тощо), і проводяться регулярно з різною періодичністю для різних їх видів (так, наприклад, флюорографія - один раз на рік, огляд терапевта, дерматолога та гінеколога - двічі на рік тощо}. Результати медичних оглядів відображуються у персональних санітарних книжках працівників. У них також робляться відмітки про навчання необхідному мінімуму знань з санітарії, якими зобов'язаний володіти обслуговуючий персонал. Всі працівники готелю навчаються санітарному мінімуму до початку роботи в готелі, а в подальшому проходять таке навчання щонайменше кожні два роки. Оскільки готель для проживаючого є тимчасовим житлом, його санітарний стан повинен відповідати усім вимогам, які пред'являються до житлових приміщень. Санітарно-гігієнічні вимоги до готелів можна згрупувати по п'яти позиціях: - вимоги до території та будинку готелю, йогообладнання; - вимоги щодо профілактики розповсюдження інфекцій; - вимоги до особистої гігієни персоналу; - вимоги щодо чистоти приміщень готелю. Вимоги до території, будинку готелю та його технічного обладнання повинні враховуватись уже на етапі проектування. Це відображено у будівельних нормах та правилах, відповідних стандартах. Готель необхідно розміщувати у сприятливих, екологічно безпечних умовах. Так, земельна ділянка, на якій планується звести готель, не повинна бути заболоченою, занадто сухою, мусить бути озелененою. Вона повинна бути відокремленою від великої магістралі та сусідніх територій зеленою смугою. Розташування будинку на території планується з урахуванням особливостей місцевого клімату - бажано, щоб сонце потрапляло в усі його приміщення протягом дня. Але у спекотливих регіонах доступ сонця краще обмежити, наприклад, за допомогою захисних архітектурно-художніх плит на фасаді. У регіонах з холодною зимою готельний вестибюль можна відокремити не тільки подвійним тамбуром при вході, але й повітряною теплою завісою, облаштованою в цьому тамбурі. На території готелю повинні бути передбачені автостоянка, рекреаційна зона (обов'язкова для курортних готелів), зручні під’їзди до будинку, окремий господарський двір і спеціально відведені місця для сміттєвидалення. Набір приміщень та їх планувальне вирішення теж визначаються з урахуванням санітарних вимог. Особливо це стосується житлової частини. Мінімальна площа номера не повинна бути менше 8-9 кв. м, що дозволяє забезпечити в ньому необхідний для людини об'єм повітря, а також можливість зручно розмістити меблі. Планування номера повинно передбачати можливості для організації у ньому сну, відпочинку, роботи, прийому гостей. Спальне приміщення не повинно бути прохідним. Передпокій призначений не тільки для роздягання та зберігання верхнього одягу, він також відокремлює житлову кімнату від коридорних шумів і потоків холодного повітря тощо. Будівельні та оздоблювальні матеріали, що використовуються для будинку і приміщень готелю, повинні бути не тільки красивими, але й екологічно безпечними, такими, що пройшли відповідний контроль, відповідають стандартам і не справляють шкідливого впливу на здоров'я людини чи оточуюче середовище. Бажано при цьому, щоб вони легко піддавалися прибиранню та не накопичували пилу, бруду або статичної електрики. Велику роль у створенні найкращих умов для збережений здоров'я та гарного самопочуття проживаючих у готелі відіграє його оснащення відповідними технічними системами. Це водопровід (гаряче та холодне водопостачання), каналізація, опалення, вентиляція та кондиціювання освітлення, звукоізоляція тощо. Житлові приміщення мусять бути просторими, сухими з комфортною температурою, в них повинні бути забезпечені чистота повітря та тиша. Це досягається через підтримання у приміщеннях готелю оптимального мікроклімату. Мікроклімат готелю - це різновид місцевого клімату штучно створений в умовах готельного будинку. Його найважливішими характеристиками є температурний режим та інсоляція, склад і рух повітря, вологість. Температура повітря залежить від пори року і є різною для різних приміщень. Так, в опалювальний сезон оптимальною температурою повітря у житлових номерах є + 18-22°С, влітку вона може бути вищою - до +25 С. В адміністративно-господарських приміщеннях нормальною вважається температура +18°, у санвузлах житлових номерів - +25°, у санвузлах загального користування - +16". Підтримувати нормальну температуру у приміщеннях готелю допомагає система опалення, в гарячу пору року - кондиціювання повітря. Нині у готелях діють системи центрального опалення - водяного або парового, і все частіше нині використовується система панельно-променевого опаленим як найбільш гігієнічного. При панельно-променевому опаленні нагрівальний елемент розташовується у товщі панелей стін, підлоги або стелі кімнати. До опалювальних систем пред'являються наступні гігієнічні вимоги: вони повинні забезпечувати рівномірну температуру у приміщеній, не повинні бути джерелом забруднення повітря (наприклад, окисами вуглецю чи сірчаними газами, що утворюються при пригоранні органічного пилу на опалювальних приборах) і бути легко доступними для очищення. Приміщення готелю повинні добре освітлюватися сонячними променями та мати гарне штучне освітлення. Правильне і раціональне освітленняприміщення покращує зорову функцію очей людини, підвищує її життєвий тонус. А інсоляціяприміщень (опромінювання сонцем) справляє кориш фізіологічну дію на організм людини та згубно діє п на хвороботворні мікроби, що можуть бути в повітрі. Гарне природне освітлення приміщень великою мірою залежить від чистоти вікон. Чисте віконне скло затримує 10-15% світла, забруднене - Вже 15 - 50%, замерзле - до 80%. Тому так важливо регулярно мити віконне скло, очищувати його від пилу, бруду, льоду та снігу, не заставляти світлових отворів тощо. Головними гігієнічними вимогами до штучного освітлення є його достатня інтенсивність, рівномірність та відсутність різких тіней. Недостатня освітленість викликає втому центральної нервової системи, порушує нормальну функцію очей та може спричинити хвороби. Інтенсивність освітлення вимірюється в люксах. У житлових приміщеннях норми освітлення повинні становити 75-100 лк. при люмінесцентних лампах і 30-50 лк - при лампах розжарювання Що спрямовують його вгору, де воно розсіюється стелею та стінами, створюють сприятливий для ока потік світла. Також можуть застосовуватися світильники розсіяного світла (шар матового скла), що створюють рівномірне освітлення. У житлових номерах, крім загального освітлення зі стелі, слід застосовувати також місцеве освітлення - підвісні плафони, настінні бра, підлогові торшери, настільні лампи. Світильну арматуру необхідно періодично очищувати. Повітряний режим уприміщеннях готелю визначають склад та рух повітря. Кожна доросла людина протягом доби вдихає 5-30 куб. м повітря, чистота якого має велике значення для її здоров'я. Між: тим повітря постійно забруднюється двоокисом вуглецю (вуглекислий газ), що виділяє людина при диханні, газоподібними продуктами, що утворюються при розкладі органічних речовин (поту, виділень сальних залоз, розкладу залишків їжі), тютюновим димом тощо. Їх велика концентрація в повітрі кімнати негативно впливає на самопочуття людини: дихання втрачає глибину, зменшується надходження кисню у кров, з'являється головний біль, слабкість, утомлюваність. Якщо повітря забруднюється шкідливими газами, то вони переходять з легень у кров та справляють загальну хвороботворну дію на організм. Великий вміст уповітрі пилу також утруднює дихання, подразнює дихальні шляхи. Найчастіше пил накопичується на підлозі, меблях, предметах обстановки (особливо на м'якому інвентарі) та надходить у повітря при ходінні, неправильному сухому прибиранні, перестиланні ліжок, чищенні м'якого інвентарю. Разом із пилом до повітря потрапляють мікроорганізми, у тому числі - патогенні (хвороботворні). Так, наприклад, стрептокок, дифтерійна паличка, туберкульозні бактерії та деякі інші зберігають свою і життєдіяльність у пилу десятки днів (особливо в місцях, що їм не опромінюються сонцем). Через повітря закритих приміщень передається багато хвороб, зокрема, туберкульоз, сезонні респіраторні захворювання, скарлатина, повітряна віспа та ін. Бактеріальне забруднення повітря прямо пропорційне його запиленості. Важливим санітарним заходом у боротьбі з забрудненням повітря є провітрювання приміщень. Вентиляція може бути природною - на основі різниці температур всередині | приміщення та за його межами. Її можна підсилити відкриванням кватирок і фрамуг. Правильне і часте провітрювання приміщень зменшує кількість мікроорганізми і пилу в повітрі у 3-5 разів. Штучна вентиляція в готелі може бути роздільною - приточною чи витяжною у залежності від виду приміщень, де її встановлено, або комбінованою – приточно - витяжною. Швидкість руху повітря вимірюється у м/сек. У житловому приміщенні вона мусить бути не більше 0,3 м/сек.. Нині у готелях все частіше застосовуються кондиціонери, які забезпечують необхідні гігієнічні якості повітря, комфортні для людини. У кондиціонерах відбувається обхідна обробка повітря, що подається у приміщення (очищення, підігрів або охолодження, зволоження), і його встановлена якість автоматично підтримується необхідний час. Шкідливі для здоров'я людини також підвищена вологість або надмірна сухість повітря у житловому приміщенні. Організм людини дуже чутливо реагує на коливання вологості повітря. Оптимальна вологість готельних приміщень мусить бути в межах 40-60%. У сучасних готелях підтримувати нормальний склад, температуру та вологість повітря допомагає комплексна система «клімат-контроль».
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 4964 | Нарушение авторских прав |