АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Опис приладів та методу вимірювань

Існує ряд експериментальних методів визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини. Найбільш простий з них– це метод відриву крапель. Далі теоретично обґрунтуємо його. При порівняно невеликій швидкості витікання рідин з вузької трубки утворюються краплі майже сферичної форми. Крапля зростає в розмірі і відривається тоді, коли її вага дорівнює силі поверхневого натягу. Перед відривом краплі виникає "нитка", по якій і відбувається розрив (див. рис. 190.1); тоді справедлива наступна рівність

2πrσ = P, звідки

де Р – вага краплі, r – її радіус, σ – коефіцієнт поверхневого натягу.

Вагу краплі можна виміряти, але вимірювання радіуса краплі пов'язане з деякими труднощами.

Відносний спосіб вимірювання σ дозволяє не вимірювати безпосередньо радіус краплі. Він полягає у порівнянні відомого значення коефіцієнта поверхневого натягу рідини із невідомим. Тоді можна записати для еталонної рідини (дистильована вода) 2πRσе = Ре; для невідомої рідини 2πRσ = Р (де Ре, Р – вага краплі відповідно еталонної і досліджуваної рідин), звідки (190.2)

Щоб не визначати вагу краплі, замінюють у цій формулі вагу краплі Р її значенням через об'єм, визначений за шкалою бюретки V, густину рідини ρ і кількість крапель.

Тобто: для досліджуваної рідини ;

для еталонної ;

де m, mе – маса крапель; – об'єм крапель; g – при-скорення вільного падіння; ρ -густина рідини.

Підставимо значення Р та Ре в формулу (190.2) і одержимо формулу для обчислювання коефіцієнта поверхневого натягу досліджуваної рідини:

(190.3)

де se – коефіцієнт поверхневого натягу еталонної рідини;

ne – кількість крапель еталонної рідини;

re – густина еталонної рідини;

n – кількість крапель досліджуваної рідини;

r – густина досліджуваної рідини.

За еталонну рідину рекомендують брати дистильовану воду.

Прилад для визначення коефіцієнта поверхневого натягу складається з бюретки 1, закріпленої на штативі 2. Рідину, що витікає з бюретки, збирають у скляні хімічні стакани 3.


Дата добавления: 2016-06-05 | Просмотры: 316 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)