АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Практична робота №2: Визначення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ)

ШКФ визначають за об'ємом фільтрату, що надхо­дить у початковий відділ нефронів обох нирок за 1 хв. Метод грунтується на визначенні кліренсу.

Кліренс—швидкість очищення плазми відповідної ре­човини за 1 хв. при проходженні її через нирки.

Для визначення ШКФ використовують інертні нетоксичні речовини, не зв'язані з білками плазми крові, що вільно проходять через пори мембрани шляхом фільтра­ції і не підлягають ні реабсорбції, ні секреції. Такими розчинами є інулін, ендогенний креатинін та ін. ШКФ вимірюють у мілілітрах за 1 хв. на 1,73 м2 по­верхні тіла, і кількісно він відповідає кліренсу речови­ни, від якої плазма очищається лише шляхом фільтра­ції. Отже, можна застосувати таку формулу:

Сіп = V іn. V

Ріп

де Сіn — кліренс інуліну, або ШКФ; Ріn — концентрація інуліну в плазмі крові; Vіn-концентрація інуліну в сечі; V — кількість сечі (мл/хв).

ШКФ становить у чоловіків 125 мл/хв; у жінок – 110 мл/хв, з віком вона зменшується: Сіn = 153,2 — 0,96. вік (у роках).

Мета роботи: визначити і оцінити швидкість клубоч­кової фільтрації.

Для роботи потрібна таблиця для визначення пло­щі поверхні тіла.

Хід роботи. За результатами визначення концентрації інуліну чи ендогенного креатиніну в крові і сечі і кількості сечі розраху­вати ШКФ.

Завдання 1. Розрахувати ШКФ У чоловіка віком 35 років (зріст 175 см, маса тіла 72 кг), якщо після введення інуліну кон­центрація його в плазмі крові становить 0,04 ммоль/л, в сечі - 0,85 ммоль/л. Сечі виділяється 5 мл/хв.

Завдання 2. Розрахувати ШКФ У чоловіка віком 40 ро­ків (зріст 178 см, маса тіла 75 кг), якщо після введення інуліну концентрація його в плазмі крові становить 0,044 ммоль/л, в се­чі - 0,72 ммоль/л, а сечі виділяється 4 мл/хв.

Завдання 3. Розрахувати ШКФ у жінки віком 34 років (зріст 160 см, маса тіла 54 кг), якщо після введення інуліну кон­центрація його в плазмі крові становить 0,05 ммоль/л, в сечі - 0,76 ммоль/хв, сечі виділяється 3,3 мл/хв.

Завдання 4. Розрахувати ШКФ у чоловіка віком 38 років (ріст 180 см, маса тіла 78 кг), якщо концентрація ендогенного креатиніну в плазмі крові становить 0,21 ммоль/л, а в сечі - 12,6 ммоль/л, кількість сечі -1 мл/хв.

Висновки: у висновках дати оцінку показникові.

 

Робота 3. Дослідження канальцевої реабсорбції

Величину канальцевої реабсорбції речовин визначають за різницею між кількістю їх у первинній і кінцевій сечі.

Величину канальцевої реабсорбції води (RH2О) ви­значають за різницею між швидкістю клубочкової філь­трації (Сіп) і кількістю кінцевої сечі і виражають у від­сотках по відношенню до ШКФ:

Cin -V

R H2О=.100%

Cin

У звичайних умовах величина реабсорбції становить 98—99 %. Для оцінки функції проксимальних канальців визначають величину максимальної реабсорбції глюкози (Тmg), збільшуючи її концентрацію в плазмі крові до межі, що значно перевищує порогову:

Тmg = Pin. Pg – Ug. V

де Сіп - ШКФ; Pg -концентрація глюкози в плазмі крові; Ug - концентрація глюкози в сечі; V — кількість виділюваної за 1 хв. сечі. Середня величина Тmg у чоловіків становить 34,7 ммоль/л, поверхні тіла. У віці після 40 років Тmg зменшується на 7% на кожні 10 років життя.

Мета роботи: визначити і оцінити показники каналь­цевої реабсорбції.

. Для роботи потрібна таблиця для визначення пло­щі поверхні тіла.

Хід роботи. З а в д а н н я 1. Визначити R H2О у чоловіка віком ЗО років (зріст 170 см, маса тіла 65 кг), якщо концентрація ендогенного креатиніну в плазмі крові становить 0,21 ммоль/л, в сечі — 10,7 ммоль/л, кількість сечі — 1 мл/хв.

З а в д а н н я 2. Визначити показник максимальної реабсорбції глюкози у жінки віком 40 років (зріст 165 см, маса тіла 65 кг), якщо ШКФ становить 100 мл/хв, концентрація глюкози в плазмі крові - 22,2 ммоль/л, в сечі - 111 ммоль/л, кількість сечі -5 мл/хв.

З а в д а н н я 3. Розрахувати максимальну реабсорбцію глю­кози у чоловіка віком 40 років (зріст 178 см, маса тіла 80 кг), якщо у нього ШКФ становить 15 мл/хв, концентрація глюкози в плазмі крові—19,4 ммоль/л, в сечі—94,4 ммоль/л, кількість се­чі—5,5 мл/хв.

Висновки: У висновках дати оцінку показникові


Робота 4. Дослідження ниркового кровообігу і плазмообігу

Клінічні методи визначення ефективного ниркового плазмообігу і кровообігу грунтуються на визначенні клі­ренсу ПАГ, оскільки за низької концентрації цієї речо­вини в плазмі крові вона практично повністю звільняє­ться від неї за одне проходження через нирку.

U ПАГ . V

С ПАГ =

P ПАГ

 

Середня швидкість ниркового плазмообігу становить для чоловіків 720 мл/хв, для жінок—660 мл/хв на 1,73 м2 поверхні тіла.

Швидкість ефективного ниркового плазмообігу за­лежно від віку.пацієнта розраховують за формулою: 840,0—6,44. вік (у роках).

Мета роботи: визначити нирковий плазмообіг і кровообіг.

Хід роботи. Завдання 1. Визначити швидкість ефектив­ного ниркового плазмообігу і кровообігу у чоловіка віком 42 ро­ків (зріст 175 см, маса тіла 78 кг), якщо концентрація ПАГ у плазмі крові становить 0,115 ммоль/л, у сечі—120,09. ммоль/л, кількість сечі—3,5 мл/хв, гематокрит—50%.

Завдання 2. Визначити швидкість, ефективного ниркового плазмообігу у жінки віком 50 років (зріст 165 см, маса тіла '70 кг), якщо концентрація ПАГ у плазмі крові становить 0,103 ммоль/л, у сечі—18,82 ммоль/л, кількість сечі—3 мл/хв.

Висновки: у висновках дати оцінку показникові, і визначити, про що він свідчить.

Таблиця для визначення поверхні тіла (м2) за показниками зросту (в см) та маси тіла (в кг) за методом Дюбуа

Маса тіла (кг)              
Зріст (см)
  1,70 1,77 1,84 1,90 1,96 2,02 2,08
  1,67 1,74 1,80 1,86 1,92 1,98 2,04
  1,64 1,71 1,77 1,83 1,89 1,95 2,00
  1,61 1,67 1,73 1,79 1,85 1,91 1,96
  1,57 1,63 1,69 1,76 1,81 1,86 1,91
  1,54 1,60 1,66 1,72 1,78 1,83 1,88
  1,50 1,56 1,62 1,68 1,73 1,78 1,83
  1,46 1,52 1,58 1,64 1,69 1,74 1,79
  1,42 1,48 1,54 1,60 1,65 1,70 1,75

6. Завдання для самостійної праці й самоконтролю

6.1.Дайте відповіді на запитання:

1) Порівняйте склад плазми крові і первинної сечі і зробіть висновок.

2) Розрахуйте тиск фільтрації у нирці людини в нормі.

3) Після втрати крові тиск її у капілярах ниркових клубочків зменшився з 70 до 60 мм рт. ст. Як і чому зміниться діурез? Яке значення мають ці зміни?

4) Який механізм збільшення діурезу при гіперглікемії?

 

6.2.Виберіть правильну відповідь:


1. Гідростатичний тиск крові в капілярах клубочка - 55 мм рт. ст., онкотичний тиск плазми – 30 мм рт.ст., концентрація глюкози в плазмі - 15 ммоль/л, добовий діурез - 2,5 л. Збільшення діурезу є наслідком зменшення:

  1. Швидкості клубочкової фільтрації
  2. Ізоосмотичної реабсорбції води
  3. Онкотичного тиску плазми
  4. Канальцевої секреції
  5. Ефективного фільтраційного тиску

 

2. Кліренс інуліну становить 110 мл / хв. у жінки з поверхнею тіла 1,73 кв.м. Це свідчить про нормальну швидкість:

  1. Клубочкової фільтрації
  2. Канальцевої секреції
  3. Канальцевої реабсорбції
  4. Ниркового кровообігу
  5. Ниркового плазмообігу

 

3. рН артеріальної крові - 7,4; первинної сечі – 7,4; кінцевої сечі – 5,8. Зниження рН кінцевої сечі є наслідком секреції у канальцях нефрону однієї з речовин:

  1. Калію
  2. Йоду
  3. Сечовини
  4. Водню
  5. Креатиніну

 

4. В експерименті виявили, що тиск крові в капілярах клубочка - 47 мм рт. ст., тиск первинної сечі в капсулі нефрону – 10 мм рт. ст., онкотичний тиск первинної сечі – 0 мм рт. ст. Визначити, при якій величині онкотичного тиску плазми (в мм рт. ст) припиниться клубочкова фільтрація

  1. 57.
  2. 47
  3. 37
  4. 27
  5. 10.

 

5.Кліренс інуліну на площу стандартної поверхні у чоловіка – 125 мл/хв. Концентрація глюкози в крові –4,5 ммоль/л, глюкозурія, діурез збільшений.

Ймовірною причиною зазначених змін є порушення функції

A. Клубочків

B. Проксимальних канальців

C. Низхідного відділу петлі Генле

D. Висхідного відділу петлі Генле

E. Дистальних канальців

 

6. Реабсорбція глюкози здійснюється шляхом вторинного активного транспорту в одному з наступних відділів нефрону:

  1. Проксимальних канальцях
  2. Низхідному відділі петлі Генле
  3. Висхідному відділі петлі Генле
  4. Дистальних канальцях
  5. Збиральних трубочках

 

7. В капсулу Шумлянського – Боумена профільтрувалось за 1 хвилину 125 мл плазми крові, кінцевої сечі утворилось 1 мл. Визначити, в якому з відділів нефрону реабсорбується 2/3 води (від профільтрованої) за осмотичним градієнтом:

  1. Збиральних трубочках
  2. Низхідному відділі петлі Генле
  3. Висхідному відділі петлі Генле
  4. Проксимальних канальцях
  5. Дистальних канальцях

 

8. Пацієнту призначено антибіотик пеніцилін. Визначити, у якому з відділів нефрону відбувається його секреція й виділення з організму:

A. Проксимальних канальцях

  1. Низхідному відділі петлі Генле
  2. Висхідному відділі петлі Генле
  3. Дистальних канальцях
  4. Збиральних трубочках

 

9. В експерименті заблокували процеси енергоутворення в епітелії канальців нефронів, внаслідок чого діурез збільшився в 4 рази. Ймовірною причиною збільшення діурезу є первинне зменшення реабсорбції:

А. Калію

В. Натрію

С. Кальцію

D Глюкози

Е. Фосфатів

10. При дослідженні виділення нирками низькомолекулярної речовини виявили, що її кліренс більший за кліренс інуліну. Які процеси в нефроні зумовлюють виділення цієї речовини:

  1. Клубочкова фільтрація
  2. Секреція в канальцях
  3. Секреція в збиральних трубочках
  4. Секреція в петлі Генле
  5. Клубочкова фільтрація й канальцева секреція


Література

1. Філімонов В. І. Фізіологія людини, 2010, С. 489—502.

2. Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 – С. 641-663.

3. Фізіологія. За ред. В.Г.Шевчука. Видавництво “Нова книга”, 2005. С.383 - 395

 

 


 

КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УАНМ

 

 

КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ, БІОФІЗИКИ, МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ ТА БІОХІМІЇ

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна “ФІЗІОЛОГІЯ”
Модуль №2 “Фізіологія вісцеральних систем”.
Змістовий модуль №16 Система виділення
Тема практичного заняття №19А Дослідження участі нирок у підтримання гомеостазу.
Курс 2-й
Факультет СТОМАТОЛОГІЧНИЙ

 

ТРИВАЛІСТЬ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ 3 АКАД. ГОД.

 

Київ – 2013


Актуальність теми

Нирки функціонують у організмі як ефективні гомеостатичні органи. Завдяки механізмам регуляції вони функціонують у різних умовах, за рахунок чого підтримується сталість внутрішнього середовища організму. Знання і розуміння механізмів регуляції рівня рідини в плазмі крові, її осмотичного тиску, концентрації окремих електролітів, кислотно-основного стану потрібні лі­карю, бо в клінічній практиці йому часто доводиться впливати на ці механізми з метою нормалізації гомеостазу.

2.Навчальні цілі:

Ø Пояснювати механізми регуляції гомеостазу за участю нирок на основі аналізу констант гомеостазу: об’єму циркулюючої крові, концентрації іонів, осмотичного тиску, кислотно-лужної рівноваги.

Ø Аналізувати стан системи виділення у людини, зокрема, функцію нирок на підставі кількісного та якісного складу сечі, її відносної щільності в динаміці залежно від харчового й питного режимів..

Ø Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити висновки про механізми регуляції їх за участю нирок.

Ø Аналізувати вікові особливості функцій системи виділення та механізми їх регуляції.


Дата добавления: 2016-06-06 | Просмотры: 926 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.01 сек.)