АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Рекомендації щодо покращення охорони праці

Прочитайте:
  1. IV. Рекомендації з документального оформлення результатів модульного контролю
  2. Виникнення однорідних травм у людей, що перебувають у подібних умовах праці і побуту, називається травматизмом.
  3. Для гігієнічної оцінки умов праці лікаря стоматолога виникла потреба визначити рівень освітленості. Який прилад потрібен для цього?
  4. Загальні правила й рекомендації щодо формування позитивного ставлення школярів до уроків фізичної культури
  5. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. ГІГІЄНА ПРАЦІ.
  6. МЕТОДИ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ.
  7. Методичні рекомендації
  8. Методичні рекомендації
  9. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
  10. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

За аналізом стан охорони праці у відділенні (кабінеті) реабілітації Миколаївської обласної клінічної лікарні підтримується на високому рівні.

Вважаємо можливим навести рекомендації щодо удосконалення навчання персоналу і відпрацювання техніки безпеки в аварійних ситуаціях.

Нехтування правилами експлуатації може привести до ураження організму електричним струмом (електротравми), відмороженню, опіків, баротравми, отруєння хімічними речовинами (сірководнем), опромінювання радіоактивними речовинами (радон).

Найбільшу небезпеку при проведенні фізіотерапевтичних процедур становить ураження електричним струмом – електротравма. Вона виникає при безпосередньому контакті хворого або медсестри з елементами апаратів зі струмом і проявляється у судорожному скороченні скелетних м’язів, болем, різким зблідненням видимого шкірного покрову. Далі залежно від амперажу, що проходить через тканини потерпілого, відбувається зупинка дихання, порушення серцевого ритму і втрата свідомості, які можуть призвести до смерті хворого. При ураженні електричним струмом потрібно негайно вжити реанімаційні заходи:

1. Необхідно припинити контакт потерпілого з джерелом струму (розімкнути електричний ланцюг, вимкнути рубильник).

2. При розладі дихання і серцевій діяльності потерпілому відповідно до правила: відсмоктують секрет трахіобронхіального дерева, забезпечують проходимість повітроносних шляхів (Airway open), проводять штучне дихання методом “рот в рот” або “рот в ніс” (Breath support) і підтримують циркуляцію крові шляхом непрямого масажу серця (Circulation support). Після відновлення ефективної циркуляції крові, ураженому вводять внутрішньовенно згідно з показаннями 0,5 (0,3) мл 0,1% розчину адреналіну, 0,5-1 мл 0,1% розчину атропіну, 2-4 мл розчину лідокаїну, 5-8 мл 25% розчину магнію сульфату в 50-100 мл розчину глюкози і 200 мл 2% розчину гідрокарбоната натрію (або трісаміну).

3. Невідкладні реанімаційний заходи продовжують до повного відновлення серцевої та дихальної діяльності. При необхідності викликають швидку допомогу або лікаря-реаніматолог.

При виникненні ситуації, яка може призвести до аварії, нещасного випадку, при виявленні електроструму на корпусі апарата, необхідно припинити роботу, вимкнути головний мережевий рубильник, викликати електрика, сповістити про те, що сталося адміністрації та контролювати усунення несправності. При пожежі необхідно вимкнути апарат, від’єднати мережевий шнур, скористатися вогнегасником, викликати пожежну команду.

Крім того вважаємо за необхідне посилити контроль за дотриманням правил техніки безпеки після закінчення роботи:

1. Після закінчення робочого дня всі рубильники, вимикачі апаратів, а також виделки штепсельних розеток вимкнути від мережі.

2. Робоче місце привести в належний стан.

3. Перевірити приміщення, вимкнути освітлення (крім чергового), здати робочий одяг, зробити запис в журналі про технічний стан апаратури і повідомити адміністрації про наявні неполадки та вжити заходів для їх усунення.

Слід також проводити регулярні атестації робочих місць персоналу санаторія, оскільки умови праці тут є специфічними і можуть викликати ризик розвитку професійних захворювань.

Висновки до Розділу ІV:

Стан охорони праці, рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності працівників системи охорони здоров'я України є серйозною соціально-економічною проблемою галузі, що безпосередньо впливає на надання медичної іреабілітаційної допомоги населенню країни.

На працюючих в установах охорони здоров'я впливають ті ж фактори, що і в будь-який інший галузі промисловості - захворюваність, умови та характер праці та т.д. Однак на медичний персонал більше ніж в інших галузях, впливають особливості професійної діяльності.

Незважаючи на постійні заходи щодо нормалізації санітарно-гігієнічних умов праці, захисту від негативних наслідків впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, поліпшенню санітарно-побутового забезпечення працівників, та інших аспектів охорони праці у санаторії-профілакторії «Інгул» (м.Миколаїв) серед співробітників трапляються поодинокі випадки професійної захворюваності та виробничого травматизму.

Отже, система охорони праці потребує доопрацювання і оптимізації, в першу чергу, на державному рівні (Міністерство охорони здоров’я, обласне та міське управління охорони здоров'я) та на рівні внутрішньої організації охорони праці у закладі і формування відповідального ставлення до власної безпеки керівників і персоналу.

 

 


Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 625 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)