 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Схема розвитку ВІЛ-інфекції
ВІЛ відноситься родини лентівірусів, що входять до родини ретровірусів. Більшість ретровірусів викликає некотролюємий клітин господаря. В той же час патогенетична дія лентівірусів проявляється у вигляді руйнування клітин, які вони інфікують. Розвиток ВІЛ-інфекції починається відразу після проникнення вірусу в організм людини. Інфікування відбувається через сперму, вагінальну рідину, кров хворго в результаті його контакту зі здоровими людьми. ВІЛ інфікує переважно СД4 Т-клітини та макрофаги. В перший період розвитку інфекції, що позначається як етап грипозоподібного стану, відбувається „спалах” розмноження вірусу, що реєструється за чисельністю віріонів у крові. Збільшення кількості вірусних часток є симптоматичною ознакою захворювання. В той же період спостерігається зниження числа СД4 Т-клітин у периферичній крові: приблизно з 1000 до 600 клітин на 1 мл. Через 4 – 8 тижнів від момента інфікування починається другий етап – асимптоматична фаза ВІЛ-інфекції. В цей період мобілізуються імунні механізми захисту: накопичуються антитіла до вірусних білків і збільшується кількість специфічних до вірусу СД8 Т-клітин. Вірус в асимптоматичний період практично повністю зникає з крові, а кількість СД4 Т-клітин на початку періоду повертається до норми. Аде відсутній у крові вірус мобілізується на поверхні дендритних клітин у вигляді комплекса з антитілами. Звідси він проникає у інактивні СД4 Т-клітини, що оточують первинні та вторинні фолікули. Саме фолікули лімфоїдної тканини є основним методом підтримання інфекції, а сформована імунна відповідь не в стані запобігати ефективному накопиченню вірусів. У симптоматичний період відбувається сниження кількості СД4 Т-клітин і екпонтеціальне накопичення вірусу у крові. Процес розмноження вірусів, що „вирвався” з під контролю імунної системи, призводить до повного виснаження лімфоїдної тканини, виникненню супутніх інфекцій і в результаті до летального ісходу.
ПРИКЛАДИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ: Досить часто причиною набутих імунодефіцитів є інфекційне ураження організму, при якому збудники безпосередньо розмножуються в клітинах імунної системи і руйнують їх. Виберіть серед перерахованих ті захворювання, при яких має місце вищезгадане. * А. Інфекційний мононуклеоз, СНІД. Б. Туберкульоз, мікобактеріоз. В. Поліоміеліт, гепатит А. Г. Дизентерія, холера. Д. Ку-гарячка, висипний тиф. Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 407 | Нарушение авторских прав |