АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Секреторна функція

здійснюється за допомогою слинних залоз. Во­на полягає у виділенні (салівації) з клітин специфічних продуктів, які беруть участь у розщепленні поживних речовин.

Слинні залози. Безліч дрібних залоз (губні, щічні, язикові, кутні, піднебінні) розташовані в слизовій оболонці і підслизовій основі. У рото­ву порожнину відкриваються також протоки трьох пар великих слинних залоз: привушних, підщелепних і під'язикових.

Привушна залоза є найбільшою і розташована у защелепній ямці. її верхня частина прилягає до зовнішнього слухового ходу, передньою час­тиною лежить на жувальному м'язі, а нижньою сягає кута нижньої щеле­пи, її вивідна протока пронизує щічний м'яз і відкривається у присінок по­рожнини рота на рівні верхнього другого великого кутнього зуба.

Підщелепна залоза лежить у підщелепній ямці під діафрагмою рота. її вивідна протока відкривається під язиком.

Під'язикова залоза - найменша, розташована під язиком на верхній по­верхні діафрагми рота. її вивідна протока відкривається одним загальним отвором із протокою підщелепної залози. За своєю будовою усі три пари великих слинних залоз є складними альвеолярно-трубчастими залозами.

Слина виробляється привушними (серозні), підщелепними (серозно-сли­зові), під'язиковими (слизові) і дрібними (водянисті) залозами слизової обо­лонки рота. Останні й під'язикові виділяють секрет постійно, а привушні й під­щелепні - тільки при їх збудженні.

Серозний секрет - білковий за складом; слизовий - глікопротеїдний, який надає в'язкого, слизистого характеру, і водянистий - багато води.

Слинні залози, крім слини, синтезують і виділяють у кров паротин, інсуліноподібний білок, фактори росту нервів та епітелію, тимоциттрансформувальний фактор, еритропоетин, ренін.

СЛИНА.

Протягом доби утворюється 0,5 - 2,0 л сли­ни.

Слина - це прозора, інколи мутнувата (залежно від складу), яка на 99,5 % складається з води. Питома вага слини близько 1,001, рН змінюється від 5,8 до 7,4. Причому зі збіль­шенням секреції рН зростає до 7,8.

До складу слини входять:

- епітеліальні клітини,

- частинки їжі,

- нейтрофільні лейкоцити,

- лімфоцити,

- слиз,

- мікроорганізми.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 718 | Нарушение авторских прав