АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ведення пологів

У пологовий будинок роділлі звичайно надходять наприкінці вагітності, або на початку першого

періоду пологів. Маючи при собі обмінну картку. Роділлі вимірюють температуру тіла, досліджують шкіру та

слизові оболонки, збирають епіданамнез, вивчають обмінну картку. Після обстеження вирішують питання при

госпіталізацію у фізіологічне чи обсерваційне відділення. У приймальному відділенні з’ясовується анамнез,

виконується загальне соматичне та зовнішнє акушерське обстеження, виконується очисна клізма, проводиться

санітарна обробка, після чого роділля переводиться у передпологову палату.

У передпологовій палаті роділлю обстежують більш ретельно і встановлюють за нею динамічне

спостереження, яке полягає в зовнішньому огляді та дослідженні роділлі кожні 2 години (вимірюється

артеріальний тиск, визначається частота серцебиття плода, його характер, ступінь просування голівки по

родовому каналу та характер перейм). Краще, якщо спостереження за переймами та станом плоду здійснюється

за допомогою кардіомонітору.

Ступінь розкриття шийки матки визначають вагінальним дослідженням. Внутрішнє (вагінальне)

акушерське дослідження дає можливість визначити стан родових шляхів, спостерігати за динамікою розкриття

шийки матки під час пологів, механізмом ставлення та переміщення передлеглої частини плода, станом

плодового міхура, вимірювати діагональну кон’югату.

Піхвове дослідження у пологах повинно проводитися при госпіталізації роділлі в стаціонар і відразу

після відходження вод. Крім того, для спостереження за динамікою пологів у першому періоді піхвове

дослідження проводиться кожні 6 годин. При відхиленні від нормального перебігу пологів піхвове дослідження

проводиться за показаннями.

Зовнішнє акушерське дослідження в періоді розкриття повинно проводитися багатократно і

систематично. Записи в історії пологів повинні проводитися не рідше, ніж кожні 2 години. При зовнішньому

акушерському дослідженні необхідно звернути увагу на форму матки і її консистенцію під час і поза

переймами, на висоту стояння дна матки, стан контракційного кільця. Необхідно також визначати положення,

позицію, вид і передлежання плода, а також відношення передлеглої частини до входу в малий таз. Слід також

впевнитися чи є клінічна відповідність між розмірами голівки плода і тазом матері (ознака Вастена).

Силу і тривалість перейм можна визначити рукою, розміщеною на ділянці дна матки. Матка між

переймами повинна добре розслаблюватися.

Аускультація серцевих тонів плода є найкращою в місці розміщення його переднього плеча.

Серцебиття внутрішньоуробного плода має 3 основні аускультативні характеристики: частоту, ритм і ясність.

Частота ударів в нормі коливається від 120 до 160 за 1 хв Серцебиття повинно бути ритмічним і ясним. При

цілому плодовому міхурі серцебиття плода вислуховується через кожні 15-20 хв, а після відходження вод –

через 5-10 хв

Слідкувати за просуванням плода можливо за допомогою:

1) зовнішніх прийомів акушерського дослідження;

2) вагінального дослідження;

3) прийомів Піскачека та Гентера.

При збережених водах роділлі дозволяють ходити по палаті. Лежати роділлі краще на боці позиції

плода, тобто при І позиції плода – на лівому боці, при ІІ позиції – на правому.

При відходженні вод обов’язково виконується вагінальне дослідження, визначається кількість

навколоплідних вод, їх колір, передлегла частина плода та рівень її стояння. При повному відкритті шийки

матки і збережених оболонках проводять амніотомію. По закінченню періоду розкриття шийки матки роділлю

переодягають і переводять до пологової зали. Здійснюють туалет зовнішніх статевих органів розчином

перманганату калію (1:6000) з наступною обробкою 3-5% розчином йоду або іншими дезінфікуючими засобами

(як операційне поле). У періоді зганяння плода здійснюється постійний нагляд за загальним станом роділлі,

контроль за функцією серця плода (після кожної потуги) та просуванням плода по родовому каналу.

Після прорізування голівки проводиться акушерська допомога, яка спрямована на захист промежини та

бережливе виведення плода (рис.21-22). Вона складається з таких моментів:

1) регулювання потуг;

2) запобігання передчасному розгинанню голівки;

3) одночасного зниження напруги тканин промежини шляхом запозичення тканин;

4) виведення голівки плода поза потугою;

5) допомогти при народженні плечиків плода та тулуба.

Регулювання потуг проводиться таким чином: породілля повинна під час виникнення потуги її

посилити або послабити. Щоб посилити – породілля впирається ногами, бере у руки віжжі піднімає голову до

грудей, та робить глибокий вдих. А коли хвиля скорочень зменшується, то послабити потугу можна поклавши

руки на груди, головний кінець опустити, відовлікти породіллю, наприклад: попросити її порахувати.

Крім того, потрібно запобігти передчасному розгинанню голівки до утворення точки фіксації. Долоню

лівої руки кладемо на лобкове склепіння, а 4 пальці цієї руки розташовуємо на голівці, запобігаючи її

розгинанню під час потуг та швидкому просуванню по родовому каналу.

Зменшення напруги промежини дає можливість зробити її більше піддатливою для проходження

голівки, що прорізується за рахунок запозичення тканин з сусідніх областей (тканини великих статевих губ).

Запозичення проводять донизу у направленні до промежини, спускаючи тканини з голівки плоду. Але це

виконувати під час потуг заборонено.

Виведення голівки плоду поза потугою проводимо, коли з’явилася потилиця плоду та ділянка

підпотиличної ямки впирається у симфіз. Роділлі при цьому тужитися не можна. Вона повинна дихати ротом,

поклавши руки на груди.

Після народження голівки роділлі пропонують потужитися, якщо плечики самостійно не

народжуються. Голівку беремо обома руками, не надавлюючи на обличчя, відхиляємо донизу до тих пір, поки

переднє плечико не підійде до лонного склепіння. Потім її піднімаємо вгору, правою рукою здвигаємо

промежину з заднього плечика та обережно виводимо його з статевої щілини. У пахвинну впадину, зі сторони

спинки плоду, вводимо вказівні пальці обох рук і тіло піднімаємо вперед і вгору, що сприяє швидкому

народжуванню. Проводиться первинний туалет новонародженого (див. розділ 13). Спостерігають за загальним

станом роділлі, визначають крововтрату, здійснюють контроль за виділенням плаценти.

У послідовому (третьому) періоді періоді пологів виділяють фазу відшарування плаценти від стінки

матки і фазу виділення (народження) посліду (плаценти, плодових оболонок і пуповини).

Послідовий період потрібно проводити вичікувально та прискіпливо спостерігати за роділлею і

починати його зі спорожнення сечового міхура. При задовільному стані роділлі і відсутності ознак внутрішньої

або зовнішньої кровотечі можливо очікувати самостійного відокремлення плаценти і народження посліду

протягом 30 хв

В окремих випадках може трапитися затримка відокремленої плаценти. У зв’язку з цим необхідно

знати ознаки, які вказують на те, що плацента відокремилася і знаходиться в нижньому сегменті матки, шийці

або піхві. Ознаки відокремлення плаценти:

- ознака Шредера – зміна форми і висоти стояння дна матки. Одразу після народження плода матка

приймає округлу форму і розміщується по середній лінії. Дно матки знаходиться на рівні пупка. Після

відокремлення плаценти матка витягується, відхиляється праворуч, а її дно піднімається до правого підребер’я

(рис.23);

- ознака Альфельда – опущення лігатури, що накладена на пуповину біля піхви, на 10-12см;

- ознака Чукалова-Кюстнера – при натискуванні ребром долоні над лоном відбувається втягування

пуповини при невідокремленій та невтягування пуповини при відокремленій від стінок матки плаценти

(рис.24);

- ознака Довженка – втягування і опускання пуповини при глибокому диханні вказує на те, що

плацента не відокремилася, і навпаки – відсутність втягування пуповини при вдиху вказує на відшарування

плаценти;

- ознака Клейна – аналогічна ознаці Довженка тільки при вимушеному натужуванні;

- ознака Штрассмана – при постукуванні по матці коливальний рух крові передається по пуповині

тільки при невідшарованій плаценті. Для того щоб установити, що плацента відокремилася, достатньо

використати 2-3 ознаки.

Якщо плацента відокремилася, то відразу ж починають її виділення. Роділлі пропонують потужитися,

під дією черевного пресу відшарована плацента звичайно легко народжується. Якщо цей спосіб не дає успіху,

то вживають зовнішні прийоми по виділенню посліду.

Способи виділення посліду:

- спосіб Абуладзе – бережний масаж матки для її скорочування. Потім обома руками захоплюють

передню черевну стінку в повздовжню складку і пропонують роділлі потужитися. Внаслідок значного

підвищення внутрішньочеревного тиску народжується послід (рис.25);

- спосіб Гентера – дно матки вивести до середньої лінії живота, бережний масаж. Тильні поверхні

проксимальних фаланг пальців рук кладуть на дно матки в ділянці її кутів і поступово натискають на них в

напрямку донизу і внутрішньо. При цьому способі виділення посліду роділля не повинна тужитися (рис.26);

- спосіб Креде-Лазаревича – матку вивести до середньої лінії, легкий масаж для її скорочення. Потім

дно матки охоплюють так, щоб великий палець знаходився на передній стінці матки, долоня – на дні, а чотири

пальці – на задній стінці матки. Після цього вижимають послід – надавлюють на дно матки донизу і вперед

вздовж осі тазу і одночасно зжимають матку в передньо-задньому напрямку (рис.27).

Послідовий період закінчується народженням посліду. Послід, що народився, підлягає ретельному

огляду на цілісність частин плаценти та наявність всих оболонок. Для цього його кладуть на гладкий піднос

материнською поверхнею вгору та оглядають спочатку плаценту, а потім оболонки для встановлення їх

цілісності. Звертають увагу на ступінь віддаленості оболонок від краю плаценти. Чим ближче ця область до

краю плаценти, тим нижче розташувалася плацента в порожнині матки. Простежується хід судин на плодовій

стороні плаценти. Перехід судин з плаценти на оболонки може вказувати на наявність додаткових дольок

плаценти та оболонкового їх прикріплення. Також частини нерідко затримуються в матці. Оглядають місце

прикріплення пуповини, вимірюють її довжину, відмічають наявність особливостей (справжні та хибні вузли та

ін.). Після огляду посліду його зважують та оприділяють розміри материнської поверхні за допомогою

сантиметрової стрічки.

Після народження посліду у всих породіль ретельно оглядають пологові шляхи. Шийка матки, стінка

піхви, оглядаються за допомогою дзеркал. Всі знайдені розриви м’яких тканин родових шляхів (промежини,

піхви, шийки матки) ушиваються в асептичних умовах під місцевою або загальною анестезією.

Для огляду пологових шляхів породіллю кладуть на рахманівське ліжко. Для утримання нижніх

кінцівок використовують спеціальні ноготримачі. Зовнішні статеві органи, внутрішня поверхня стегон

обробляються одним з дезінфікуючих розчинів. Піхвове дзеркало та підіймач вводять у піхву, оголюючи шийку

матки. Шийка матки захвачується вікончатими затискачами, оглядається на всьому її протязі, поступово

перекладаючи затискачі. Після огляду шийки оглядають стінки піхви, заднє та переднє склепіння піхви. Якщо

виявлено розриви, глибокі тріщини, то проводиться їх ушивання.

Після закінчення пологів породілля повинна протягом 2 годин знаходитися у пологовій залі.

Контрольні запитання

1. Що таке пологи?

2. Що відносять до провісників пологів?

3. Назвіть ознаки початку пологів.

4. Як називають жінку під час пологів?

5. Назвіть періоди пологів.

6. Назвіть складові зганяючих сил.

7. Ознаки початку першого періоду пологів та його тривалість.

8. Тривалість періодів пологів.

9. Як утворюються передні та задні навколоплідні води?

10. Ознаки початку періоду зганяння.

11. Що таке біомеханізм пологів?

12. Назвіть моменти біомеханізму пологів при передньому виді потиличного передлежання.

13. Особливості біомеханізму пологів при задньому виді потиличного передлежання.

14. Теорія біомеханізму пологів по А.Я.Красовському.

15. Обстеження роділлі під час її надходження у пологовий будинок.

16. Нагляд за роділлею в передпологовій палаті.

17. Захист промежини.

18. Назвіть ознаки відділення плаценти.

19. Способи виділення відокремленного посліду.

20. З яких дій складається огляд після народження посліду?

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 582 | Нарушение авторских прав