АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема: «Симптоми та синдроми психічних захворювань».

П Л А Н

1. Поняття про психічні захворювання.

2. Пізнавальна діяльність і її розлади.

3. Розлад емоційної сфери.

4. Розлади вольової діяльності.

Психічними захворюваннями є порушення життєдіяльності організму людини, в першу чергу, що супроводжуються розладом психічної діяльності.

Класифікація психічних захворювань:

1. Психічні хвороби в результаті загальних інфекцій (тиф, грип, малярія і ін.)

2. Психічні хвороби в результаті запалення головного мозку (енцефаліт, менінгіти, сифіліс мозку і ін.)

3. Психічні хвороби в результаті неінфекційних захворювань (захворювання внутрішніх органів, обміну речовин і ін.).

4. Психози інтоксикацій (отруєння алкоголем, наркотиками і іншими отрутами).

5. Психічні хвороби в результаті черепномозкових травм.

6. Психічні хвороби в результаті поразки судин головного мозку (атеросклероз).

7. Психічні хвороби в результаті виникнення пухлин головного мозку.

8. Старече недоумство.

9. Психічні розлади в наслідок психічних травм.

10. Психічні захворювання не встановленої природи, що передаються по спадку (шизофренія, епілепсія, маніакально-депресивний психоз).

Особливості перебігу психічних захворювань.

У перебігу психічних хвороб розрізняють декілька стадій:

· Стадію передвісників – характерні загальні симптоми: нездужання, головні болі, дратівливість, тривожність, зниження працездатності;

· Початкову стадію – вже виявляються основні симптоми захворювання, характерний початок (раптово або поступово);

· Період розгорненої картини захворювання – повний прояв захворювання або з безперервним прогресуючим погіршенням стану (шизофренія, сифіліс мозку, психічні розлади на грунті атеросклерозу судин головного мозку – у людей похилого віку) або з переривистою течією з періодами його поліпшення (від декількох тижнів до декількох років) - алкогольні психози.

У психіатрії розрізняють декілька основних видів порушень психічних процесів:

1. Порушення сприйняття.

2. Порушення мислення.

3. Порушення пам'яті.

4. Порушення емоцій.

5. Порушення вольових процесів.

РОЗЛАДИ СПРИЙНЯТТЯ.

Сприйняття – це психічний процес, що відображає початковий етап пізнавальної діяльності, за допомогою якого відбиваються як окремі властивості явищ і предметів, так і їх цілісні образи.

Сприйняття складається з відчуття і уявлення (уявного образу).

1. Посилення або ослаблення, подразників (звичайний звук може здаватися дуже гучним, світло – дуже яскравим, запах – різким), що поступають ззовні, – гіперестезія або гипостезия.

Такі порушення можуть спостерігатися і у здорових людей, наприклад, після перевтоми, під час вагітності і так далі

2. Збочене сприйняття відчуттів, витікаючих від власного тіла (відчуття колення, паління, тиску, перевертання усередині живота, грудей і ін.), – сенестопатия.

3. Спотворене сприйняття реально існуючих предметів (ілюзії). Ілюзії можуть бути також у здорових людей (наприклад, оптичний феномен – ложка в стакані води здається зламаною, пальто, що висить, в темному коридорі можна прийняти за людину, що стоїть).

4. Галюцинації – сприйняття, що виникають без реального об'єкту. Галюцинації, як і ілюзії, підрозділяються по органах чуття (зрительные, слухові, нюхові і ін.). У здорових людей також можуть бути ілюзії, але вони короткочасні і швидко проходять.

РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

Мислення – це психічний процес, за допомогою якого людина має можливість зіставляти уявлення про предмети, виробляти поняття, думки і висновки.

Мислення – є основною частиною інтелекту (розуму) і представляє вищу форму психічної діяльності людини.

Порушення темпу мислення:

· Прискорення мислення – швидка мова, втрачається зв'язок між окремими фразами і словами (при маніакальному синдромі);

· Уповільнення мислення – одноманітна, тягуча мова з великими паузами (депресивний синдром);

· В'язкість мислення – втрачається здатність виділити головне і другорядне, загострення уваги на дрібницях деталях (епілепсія);

· Резонерствування – схильність до непотрібних, порожніх міркувань, безплідного мудрування (шизофренія);

· Розірвана мислення - порушення логічної послідовності міркувань. Мова стає безглуздою і складається з окремих слів, вигуків, мимрення (шизофренія);

· Персеверация мислення – таке порушення мислення, коли тривало переважає якась одна думка або одне уявлення. При правильній відповіді на перше питання на все подальші питання хворого дає одна і та ж відповідь.

1. Порушення змісту мислення.

Такі порушення діляться на три групи:

· Нав'язливі стани;

· Надцінні ідеї;

· Марення

Нав'язливі стани – це такі думки і дії, непотрібність яких хворий розуміє, але позбавиться від них не може (шизофренія, невроз нав'язливих станів).

Нав'язливість не завжди є ознакою психічного захворювання (наприклад, мотив популярної пісні, що прив'язався).

Однією з форм нав'язливих станів є нав'язливі страхи (фобії). Існує велике число фобій, наприклад, страх висоти, страх відкритих (або закритих) просторів, страх захворіти якою-небудь хворобою і так далі

Крім того, до нав'язливих станів відносять нав'язливі контрастні бажання коли у хворої людини з'являється бажання зробити щось, що не відповідає обстановці (тобто зробити недозволене): засміятися на похоронах, непристойно висловитися в пристойній компанії і так далі

Надцінні ідеї – переконання, які виникають під впливом реальної ситуації і набувають надмірно важливого значення – в першу чергу це ідеї ревнощів, подружній невірності і так далі Такі стани виникають в складних життєвих ситуаціях при розладах особи, при захворюваннях головного мозку, шизофренією і так далі

Марення – це висновок, який не відповідає дійсності і що не піддається переконанню.

Марення – це абсолютна ознака психічного захворювання.

Форми марення:

1. Марення відношення – хворі затверджують що різні предмети мають до них якесь відоме тільки ним відношення.

2. Марення переслідування – хворі відзначають, що «підозрілі люди» стежать за ними.

3. Марення отруєння – хворі вважають, що їх хочуть отруїти, підсипати в їжу отруту.

4. Марення фізичної дії – хворі стверджують, що на них впливають спеціальними променями, за допомогою радіо, телебачення і інших приладів.

5. Марення величі і багатства – хворі вважають себе великими полководцями, ученими, багачами.

6. Депресивне марення – хворі вважають себе дурним, бездарним, аморальним. Супроводжується зниженим настроєм.

7. Марення самозвинувачення – хворі стверджують, що винні в різних протиправних діях (вбивствах). У такому стані хворі можуть зробити самогубство.

РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ (ВІДЧУТТІВ)

Під емоціями розуміють психічний процес, який виражає відношення суб'єкта до самого собі і різним явищам життю.

При психічних захворюваннях спостерігається підвищення або пониження емоційності.

Симптоми підвищеної емоційності:

1. Ейфорія – невиправдано піднесений, радісний настрій (прогресуючий параліч, маніакально-депресивний психоз).

2. Депресія – стан протилежне ейфорії. Хворі переживають почуття пригніченості, пригноблення і туги (маніакально-депресивний психоз, реактивні психози).

3. Тривога – внутрішній неспокій, нез'ясовне тривожне передчуття, неспокійний стан (при психозах і депресіях).

4. Страх – коли тривога стосується власного благополуччя і здоров'я.

5. Дисфорія – похмурий, тужливо-злобний, незадоволений настрій, іноді із спалахами люті, гніву.

Симптоми зниженої емоційності:

Емоційна тупість – хворі байдужі до всього, байдужі до страждання близьких людей (шизофренія).

Може бути також емоційна неадекватність, коли хворий з посмішкою повідомляє про важкі переживання.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 847 | Нарушение авторских прав