АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ

Плоду під час розвитку потрібно дедалі більше кисню, білків, жирів, вуглеводів, солей, вітамінів та інших речовин. Усі ці речовини доставляються плодові з орга­нізму матері. В кров матері надходять кінцеві продукти обміну плода, які виводяться видільними органами вагітної. Отже, організм вагітної виконує додаткову роботу, яка вимагає посилення або перебудови діяльності найважливіших систем і органів.

Під впливом нових умов, пов'язаних із розвитком плода, в організмі жінки під час вагітності відбуваються численні й складні зміни. Ці зміни фізіологічні: вони сприяють розвиткові плода, готують організм жінки до пологів і годування ново­народженого груддю.

Виникнення й розвиток змін, пов'язаних із вагітністю, регулюються ЦНС.

Плід­не яйце, яке росте, є подразником нервових закінчень матки. Подразнення пере­даються нервовими шляхами в ЦНС. Там (у корі, підкіркових відділах, зокрема в гіпоталамічній ділянці) виникають відповідні реакції, під впливом яких відбуваються зміни в діяльності залоз внутрішньої секреції та інших органів і систем.

Зміни ЦНС відбуваються не тільки рефлекторно, а й під впливом гормонів. З са­мого початку вагітності змінюється діяльність ряду органів внутрішньої секреції. У зв'язку з цим змінюється співвідношення у крові гормонів, які циркулюють у орга­нізмі. Гормональні зрушення також впливають на діяльність нервової системи й ін­ших органів.

Нервова система. Під час вагітності у нервовій системі відбуваються складні зміни, що мають фізіологічний характер.

- збудливість кори великого мозку зни­жується (у перші місяці вагітності і наприкінці її)

- зростає збудливість ретикулярної формації стовбура і спинного мозку.

- різко зростає збудливість підкіркових відділів, спинного мозку і рецепторів вагітної матки (під час пологів). Зазначені зміни сприяють виникненню пологів.

Протягом вагітності (за винятком її кінця) збудли­вість спинного мозку і рецепторів матки знижена, що зумовлює інертність (спокій) матки і сприяє правильному перебігу вагітності.

Під час вагітності спостерігаються зміни в тонусі вегетативної нервової системи (на початку вагітності в бікваготонії), у зв'язку з чим нерідко виникають різні роз­лади: зміна смаку і нюху, нудота, підвищене виділення слини, блювання, закрепи, запаморочення.

Ендокринна система. У системі залоз внутрішньої секреції під час вагітності відбуваються істотні зміни, які сприяють розвиткові вагітності, виникненню і правильному перебігу пологів.

У яєчнику розвивається нова залоза внутрішньої секреції — жовте тіло вагітності, гормон якого (прогестерон) створює умови для імплантації яйця та розвитку вагітності. Жовте тіло вагітності з 3—4-го місяця вагітності регресує, і функції його виконує плацента. Фолікули в яєчнику не дозрівають, овуляція припиняється. Процес дозрівання фолікулів гальмується гормоном жовтого тіла. На це впливає також зміна гонадотропної функції гіпофіза. Для розвитку вагітності дуже велике значення мають гормони, що виробляються в плаценті. У перші тижні й місяці вагітності посилено синтезується і надходить у кров хоріонічний гонадотропін. Цей гормон сприяє функції жовтого тіла, а отже, фізіологічному перебігові всіх процесів, що відбуваються у матці в ранні строки вагітності.

У плаценті виробляються естрогенні гормони (естріол, естрон, естрадіол) та іших речовин, що зумовлюють скорочення м'язів матки.

Гіпофіз. Передня частка гіпофіза під час вагітності збільшується в 2—3 рази. Під час вагітності значно посилюється продукування гонадотропних гормонів, собливо лютеїнізуючого та лютеотропного (пролактину). Ці гормони посилюють розвиток і ендокринну функцію жовтого тіла, а також сприяють (разом із естрогеном та прогестероном) підготовці молочних залоз до лактації.

Підвищується утворення тиреотропного та адренотропного гормонів, що діють на щитовидну і надниркові залози, а також гормона росту. Останній впливає на ріст матки та інших відділів статевого апарата. У гіпоталамусі та задній частці гіпофіза виробляється також вазопресин.

Щитовидна залоза під час вагітності дещо збільшується. Це відбувається внаслідок гіперемії і гіперплазії залозистих елементів, збільшення фолікулів та вмісту в них колоїду. В перші місяці вагітності нерідко трохи підвищується функція щитовидної алози, а в другій половині — іноді виникає гіпофункція її. Проте вміст білковозв'язаного йоду в плазмі не зменшується.

Нерідко виявляється схильність до гіпофункції прищитовидних залоз. У такому разі можливі порушення обміну кальцію, спастичні явища (судома в литкових м'язах).

Надниркові залози у зв'язку з вагітністю зазнають значних змін. Їх кора товщає, підвищуються синтез стероїдних гормонів і виділення їх у кров. Посилюється утворення глюкокортикоїдів (кортикостерон, гідрокортизон), які регулюють вуглеводний та білковий обміни, а також мінералокортикоїдів, які регулюють мінеральний обмін. Під час вагітності в корі надниркових залоз посилюється синтез естрогенів, прогестерону та андрогенів. З діяльністю надниркових залоз пов'язані збільшення в крові рівнів холестерину та інших ліпідів, а також пігментація шкіри під час вагітності. Кора і мозковий шар у взаємодії з АКТГ сприяють підвищенню тонусу органів і тканин вагітної до початку пологів.

Обмін речовин під час вагітності зазнає значних змін, зумовлених перебудовою функції нервової системи і залоз внутрішньої секреції.

Під час вагітності підвищується активність ферментних систем, в обміні речовин переважають процеси асиміляції. Разом із тим збільшується кількість продуктів об­міну (вуглекислоти, азотистих сполук), які підлягають виведенню з організму. Під­вищуються кількість і активність ферментів, фосфатаз.

Основний обмін і споживання кисню під час вагітності зростають. Основний обмін особливо посилюється у другу половину вагітності та під час пологів.

Білковий обмін не посилюється. У організмі вагітних накопичується азот, запас якого потрібний для організму матері і плода. Накопичені білки витрачаються на ріст матки і молочних залоз, на будову органів і тканин плода, який росте. Частина білків відкладається у вигляді запасу, що витрачається після пологів при годуванні дитини груддю.

Вміст білків у сироватці крові під час вагітності трохи знижується за рахунок альбумінів (глобулінова фракція зростає).

Вуглеводний обмін. Вуглеводи, які є енергетичним матеріалом під час вагітності, добре засвоюються. Концентрація цукру в крові звичайно нормальна. Під час поло­гів вміст цукру в крові помірно зростає. Вуглеводи у вигляді глікогену відкладаю­ться не тільки в печінці і м'язах тіла, а й у плаценті та м'язах матки. При переобтяженні організму вуглеводами у вагітних іноді з'являється цукор у сечі, що пояснюється підвищенням проникності ниркового епітелію, зміною тонусу вегетатив­ної нервової системи і посиленням функцій надниркових залоз. Така глюкозурія швидко минає при встановленні правильного режиму харчування.

Ліпідний (жировий) обмін. У крові вагітних підвищується кількість нейтраль­ного жиру, жирних кислот, холестерину, фосфоліпідів та інших ліпідів. Ліпіди нако­пичуються також у надниркових залозах, плаценті і молочних залозах. Нерідко під час вагітності збільшується підшкірножировий шар. Кількість жирів у харчовому раціоні вагітних має бути достатньою для організму матері і плода, але не надмірною.

Мінеральний і водний обміни. Під час вагітності солі кальцію затримуються в організмі і витрачаються на будову кісткової системи плода. Посилюється засвоєн­ня фосфору, потрібного для розвитку нервової системи і скелета плода, а також для синтезу білків у організмі матері.

Від матері до плода переходить залізо, яке є складовою частиною гемоглобіну. В період внутрішньоутробного розвитку плід накопичує залізо в печінці і селезінці. При недостатньому введенні заліза з їжею у вагітної розвивається анемія, а у плода спостерігаються інші порушення. Відзначають затримку в організмі вагітної інших неорганічних речовин — калію, натрію, магнію, хлору, кобальту, міді та інших мікроелементів. Ці речовини також переходять до плода, забезпечуючи нормальний перебіг процесів обміну й росту.

Накопичення неорганічних речовин впливає на водний обмін: під час вагітності спостерігається схильність до затримки води в організмі. Затримка води, пов'язана головним чином із сповільненням виведення натрію хлориду. У регуляції водного обміну під час вагітності важливу роль відіграють гормони кори надниркових залоз (мінералокортикоїди). При нормальному перебігу вагітності значної затримки води і хлоридів не буває, рідина швидко виділяється з організму. При патологічному її перебігу (різні токсикози) виділення рідини сповільнюється, внаслідок чого накопичуються хлориди та вода і виникають набряки.

Вітаміни. Для загального обміну речовин під час вагітності дуже велике значення мають вітаміни. Потреба організму вагітної у вітамінах зростає у зв'язку із потребою забезпечувати ними плід і підтримувати власний обмін речовин на фізіологічному рівні. Особливо збільшується потреба у таких вітамінах, як А, В, Е, К, РР і С. Добова потреба у вітаміні С зростає у 2—3 рази. Вона має велике значення для розвитку тлода, зародкових оболонок і плаценти. Ретинол відіграє велику роль у процесах росту плода, тіамін — в регулюванні функцій нервової, ферментних та інших систем. Вітамін В потрібний для повноцінного розвитку скелета плода, він сприяє розвиткові вагітності (коли його не вистачає, настає викидень).

При нераціональному харчуванні в орга­нізмі вагітної виникає нестача вітамінів, яка може призвести до порушення перебігу вагітності. При гіповітамінозі порушується розвиток плаценти. Профілактичне засто­сування вітамінів (особливо взимку й навесні) сприяє нормальному перебігові вагіт­ності, правильному розвиткові плода.

Серцево-судинна система. Під час вагітності до серцево-судинної системи став­ляться підвищені вимоги. Це пов'язано із зростанням судинної мережі матки та інших відділів статевих органів, збільшенням маси крові, виникненням нового пла­центарного кола кровообігу.

Серце вагітної поступово пристосовується до навантаження. Відбуваються фі­зіологічна гіпертрофія лівого шлуночка, підвищення функціональної здатності серця, збільшення хвилинного об'єму, деяке підвищення судинного тонусу і приско­рення пульсу. В зв'язку з високим стоянням діафрагми в останні місяці вагітності серце розташовується горизонтальніше і ближче до грудної клітки. Межі серця при цьому розширюються і серцевий поштовх зміщується назовні. Перегини великих судин можуть спричинити появу шумів (систолічних). Ці зміни функціональні, вони зникають після пологів.

Під час вагітності різко збільшується мережа судин матки, піхви, молочних залоз. На зовнішніх статевих органах, у піхві і на нижніх кінцівках нерідко спостерігається розширення вен, іноді утворюються варикозні вузли.

Збільшується проникність капілярів, що сприяє переходові в тканини води, солей, альбумінів та інших речовин. Артеріальний тиск при фізіоло­гічному перебігу вагітності нормальний. У другу половину вагітності відзначають нестійкість артеріального тиску, схильність до гіпертензії, що пов'язана з підвищенням судинного тонусу. З другого боку, під час вагітності артеріальний тиск іноді знижується. Клінічні спостереження свідчать, що зниження артеріального тиску не­рідко спостерігається у вагітних (у середині вагітності), хворих на гіпертонічну хворобу

Кров. Під час вагітності посилюється кровотворення, збільшуються кількість ери­троцитів, гемоглобіну, плазми крові та загальний об'єм циркулюючої крові.

Збільшення маси крові, еритроцитів і гемоглобіну починається в перші місяці і триває до 7—8-го місяця. Перед пологами інтенсивність кровотворення знижу­ється. Об'єм циркулюючої крові наприкінці вагітності зростає на 35-40 %, а цирку­люючих еритроцитів — на 15-20 %. У більшості здорових вагітних кількість еритроцитів і гемоглобіну нормальна, нерідко спостерігається незначний лейкоцитоз (за рахунок нейтрофілів). Вміст моноцитів, еозинофілів і тромбоцитів звичайний. Швидкість осідання еритроцитів під час вагітності прискорюється до 20—30 мм за 1 год.

Збільшення маси крові, еритроцитів і гемоглобіну має велике значення для доставки до плода і тканин вагітної поживних речовин та кисню.

Система органів дихання. Під час вагітності діяльність легень посилюється у зв'язку із збільшенням потреби в кисні (хоча наприкінці вагітності матка відтісняє діафрагму вгору).

Дихальна поверхня і життєва місткість легень не зменшуються завдяки розши­ренню грудної клітки. Дихання в останні місяці вагітності стає частішим і глибшим, газообмін посилюється. Нерідко бувають застійні явища в гортані і слизовій обо­лонці бронхів, унаслідок чого підвищується чутливість організму вагітних до грипу та інших інфекційних захворювань.

Органи травлення. У багатьох жінок на початку вагітності спостерігається зміна смакових відчуттів, з'являються примхи (потяг до кислого, солоного, крейди, глини та ін.), огида до деяких видів їжі (наприклад, до м'яса, жирів тощо). У деяких вагіт­них значно підвищується апетит, що пов'язано із змінами, які відбуваються в нервовій системі (діенцефальна ділянка) та в секреції органів травлення. Секреція залоз шлунка і кишок нормальна, проте іноді спостерігається зниження кислотності шлункового соку. Шлунок зміщується маткою, яка росте, вгору і назад. Кишки також відтісняються від передньої черевної стінки. У деяких вагітних виникає гіпотонія нижнього відділу кишок.

Печінка бере участь у регулюванні всіх видів обміну речовин і знешкоджує токсичні продукти обміну. В останні місяці вагітності печінка зміщується вгору й назад, кровопостачання її посилюється. Змін у її структурі не виникає. У зв'язку із змінами обміну і необхідністю знешкодження продуктів метаболізму не тільки мате­рі, а й плода навантаження на печінку під час вагітності зростає. У здо­рових жінок при фізіологічному перебігові вагітності печінка справляється з підви­щеним навантаженням і функції її не порушуються.

Сечовидільні органи. Нирки під час вагітності функціонують з великим навантаженням, тому що вони виводять назовні продукти обміну з організму вагітної і плода, котрий росте. Незважаючи на це, при фізіологічному перебігу вагітності в нирках не виникають ні морфологічні, ні функціональні зміни. В останні місяці вагітності у сечі можуть з'явитися сліди білка. Це свідчить про можливість виникнення серйозного захворювання — токсикозу вагітності. Навіть сліди білка в сечі треба вважати сигналом про преморбідний стан. Іноді у вагітних виникає глюкозурія, особливо коли в їжі надлишок вуглеводів. У разі її появи вагітну треба старанно обстежити.

У перші місяці вагітності деякі жінки відзначають часті позиви до сечовипускання. Це пояснюється тим, що матка натискує на сечовий міхур. У наступні місяці вагітності сечовий міхур розтягується, зміщується вгору, сечівник витягується і випрямляється. Тонус сечоводів знижується, просвіт їх стає ширшим. Наприкінці вагітності голівка плода притискується до входу в малий таз. У зв'язку з цим вона може тиснути на сечовий міхур, зумовлюючи позиви до сечовипускання.

Система опорних органів. Під час вагітності відбуваються серозне просочування і розпушування суглобних зв'язок, симфізарного хряща і синовіальних оболонок лобкового симфізу та крижово-клубового зчленування. Ці зміни найбільшою мірою виражені в лобковому симфізі.

Внаслідок змін, які поглиблюються, лобкові гілки розходяться в боки на 0,5— 0,6 см. Більше розходження (1—2 см) вважають патологічним, особливо при виникненні больових відчуттів.

Завдяки фізіологічним змінам у суглобах таза трохи збільшується прямий розмір входу в таз, що сприяє перебігові пологів (пристосувальний чинник). Під час вагітності розширюється грудна клітка, реберні дуги трохи піднімаються, нижній кінець грудини віддаляється від хребта. Змінюється постава вагітної. В міру росту матки і збільшення живота хребет випрямляється, плечі й потилиця відхиляються назад, вигин спини в ділянці хребта посилюється (“горда хода” вагітної).

Шкіра. Під час вагітності шкіра зазнає своєрідних змін. Досить часто спостерігається відкладання пігменту коричневого або кавового кольору в певних ділянках шкіри: по білій лінії живота, на сосках і навколо сосків, а також на обличчі. Особливо часто пігментні плями утворюються на лобі, переніссі і верхній губі. Пігментація більшою мірою виражена у брюнеток. Походження пігменту зв'язане із зміною діяльності кори надниркових залоз.

Черевна стінка у зв'язку із збільшенням вагітної матки поступово розтягується. Особливо це помітно при великому плоді, багатоводді і багатоплідній вагітності. При значному розтягуванні стінок живота у жінок з не досить еластичною шкірою з’являються своєрідні рубці (смуги) вагітності (striae gravidarum). Вони утворюються внаслідок розходження сполучнотканинних та еластичних елементів шкіри. Рубці вагітності мають вигляд рожевих, червонуватих або синювато-багрових дугоподібних смуг. Розміщуються вони звичайно на шкірі живота, інколи на шкірі молочних залоз стегон. Після пологів рубці вагітності набувають вигляду білих блискучих смужок. Під час наступної вагітності можуть утворитись свіжі червонувато-синюваті рубці при наявності старих побілілих.

Під час вагітності відбуваються зміни в ділянці пупка. У другу половину вагітності пупок згладжується, на 10-му місяці він випинається.

У жінок, які багато народжували, а також при багатоплідній вагітності і надмір­ному скупченні навколоплідних вод буває розходження прямих м'язів живота.

У деяких вагітних починає рости волосся на обличчі, ногах, по білій лінії живота (гіпертрихоз). Ріст волосся на незвичних місцях пов'язаний із зміною діяльності залоз внутрішньої секреції та ендокринної функції плаценти.Гіпертрихоз звичайно зникає через кілька місяців після пологів.

Маса тіла під час вагітності прогресивно збільшується. Це пов'язано з ростом пло­да і матки, збільшенням навколоплідних вод, загальної маси крові. Збільшення маси тіла зумовлюється також відкладанням жиру і серозним просочуванням тканин вагітної, деяку роль при цьому відіграє й збільшення молочних залоз.

Протягом перших місяців вагітності приріст маси тіла мало помітний (або його немає). Після 3-го місяця вона поступово наростає; особливо помітно це в другій половині вагітності. Маса тіла жінки в другій половині вагітності зростає на 300-350 г за 1 тиж (можливі коливання від 250 до 400 г). Перевищення цих показників звичайно свідчить про надмірну затримку води в організмі, що буває при гестозах. За час вагітності маса тіла жінки зростає на 10—12 кг.

Молочні залози під час вагітності зазнають значних змін, оскільки організм готу­ється до лактації. Залозисті часточки збільшуються, кількість їх зростає. У перші місяці при натискуванні на сосок з'являються краплинки молозива, у другій половині вагітності молозиво може виділятися само­стійно. Кровопостачання молочних залоз посилюється, підшкірні вени розширюють­ся і просвічують крізь ніжну шкіру. Молочні залози збільшуються й стають напру­женими. В них нерідко відчувається поколювання. Соски збільшуються, пігментуються разом із навколососковим колом.

Ріст молочних залоз і підготовка їх до лактації відбуваються під впливом гормо­нів, що виробляються в плаценті (естрогени, прогестерон). Секреція активізується лактогенним (лютеотропним) гормоном гіпофіза.

Зміни в статевих органах. Вагітність зумовлює зміни в організмі жінки, проте найзначніші зміни відбуваються в матці. Під час вагітності змінюються величина, форма, положення, консистенція і реактивність (збудливість) матки.

Величина матки збільшується протягом усієї вагітності. Наприкінці вагітності матка займає майже всю порожнину живота. Довжина невагітної матки становить 7-8 см, наприкінці вагітності вона досягає 37-38 см. Поперечний розмір збільшує­ться з 4-5 см до 25-26 см, передньозадній — до 24 см. Маса невагітної матки дорівнює 50 г (у жінок, які народжували, до 100 г), наприкінці вагітності — 1000-1200 г (без плодового яйця). Об'єм порожнини матки наприкінці вагітності збільшується в 500 раз. Матка збільшується, головним чином унаслідок гіпертрофії (збіль­шення кількості) м'язових волокон. Кожне м'язове волокно стає довшим у 10- 12 раз і товщим у 4-5 раз. Одночасно розмножуються м'язові волокна, ростуть новоутворені м'язові елементи і сітчастоволокнистий та аргирофільний каркас матки, який нерозривно зв'язаний з її м'язами.

У пізніші строки матка збільшується в головному внаслідок розтягнення її стінок плодом з його оболонками і водами. На кінець вагітності стінки матки потоншуються до 0,5-1 см.

Це призводить до розм'якшення матки, збільшення її пластичності і еластичності. Матка набуває здатності змінювати форму, величину, місткість, тонус, збудливість і скоротливість. Слизова оболонка матки зазнає істотних змін, перетворюючись на децидуальну (відпадну). Судинна мережа матки значно збільшується.

Зміни в судинній системі і кровопостачанні матки мають велике значення для доставки плодові поживних речовин, кисню не тільки через м'язи матки, а й материнську частину плаценти.

Нервові елементи матки гіпертрофуються, і їх кількість збільшується, різко зростає число чутливих рецепторів. Ці рецептори відіграють велику роль у передаванні імпульсів від плода в центральну нервову систему матері. Кількість крові, що протікає через судини матки, під час вагітності збільшується у багато разів.

У м'язах матки з розвитком вагітності посилюється синтез скоротливого білка актоміозину, що має істотне значення для перебігу пологів. Кількість актоміозину зростає з розвитком вагітності і на кінець її збільшується більш ніж на 25 % порівняно з вмістом його у невагітній матці. Найбільше скоротливого білка в м'язах тіла матки. У перешийку матки процеси гіпертрофії і гіперплазії виражені значно меншою мірою, ніж у тілі матки.

У шийці матки поступово розвиваються застійні явища, вона стає синюватою, набрякає, розм'якшується. Шийковий канал заповнений густим слизом (слизова пробка).

До 4-го місяця вагітності плодове яйце міститься в порожнині матки. Потім нижній полюс плодового яйця, яке росте, розтягує перешийок матки і розташовується в ньому. Перешийок з цього часу входить до складуплодовмістилища і перетворюється на нижній сегмент матки.

Зовнішнє і внутрішнє вічко матки у першовагітних залишається закритим до поло­гів. У тих, хто вагітний повторно, канал шийки матки в останні місяці вагітності роз­ширюється (нерідко на палець).

Форма вагітної матки також змінюється. У ранній строк вагітності відзначаєть­ся випинання тієї ділянки матки, де відбулась імплантація яйця. З 3-го місяця вагітності матка округлюється, стає кулястою, а надалі — яйцеподібною.

Положення матки змінюється відповідно до збільшення її розміру. З самого по­чатку вагітності перегин матки наперед збільшується, а потім кут між тілом і шийкою матки зникає. Коли мине 3 міс вагітності, дно матки піднімається вище від площини входу в малий таз, наприкінці 9-го місяця воно до­сягає підребер'я.

Збудливість матки у перші місяці вагітності знижена. Зі збільшенням строку ва­гітності вона зростає, досягаючи найвищого ступеня на час пологів. У вагітних відбу­ваються нерегулярні, слабкі, неболючі скорочення матки, які сприяють кровообігові в системі міжворсинчастих просторів і в матці. Цих скорочень вони майже не від­чувають.

У 7-9 міс скоротливість матки посилюється, до кінця вагітності скорочення стають все частішими і сильнішими.

Маткові труби під час вагітності товщають, стають соковитими внаслідок гіпере­мії і серозного просочування тканин. У міру росту матки положення маткових труб стає прямовиснішим, наприкінці вагітності вони звисають униз по краях матки.

Яєчники трохи збільшуються, стають м'якшими, овуляція в них припиняється. В одному з яєчників міститься жовте тіло вагітності. У зв'язку з ростом матки яєч­ники піднімаються з малого таза і розташовуються в черевній порожнині.

Зв'язки матки довшають і товщають. Особливо значно гіпертрофуються круглі і крижово-маткові зв'язки, що сприяє утримуванню матки в правильному положенні під час пологів. Круглі зв'язки матки промацуються крізь черевну стінку у вигляді тяжів. За розташуванням круглих зв'язок можна зробити висновок про місце прикріплення плаценти; якщо плацента локалізується на передній стінці, то круглі зв'язки йдуть паралельно або розходяться донизу. Коли плацента прикріплена до задньої стінки матки, круглі зв'язки йдуть униз.

Під час вагітності клітковина таза стає пухкою, соковитою, легкорозтяжною. Піхвова клітковина у зв'язку з вагітністю зазнає істотних змін. Кровопостачання стінок піхви різко зростає.

Стінки піхви розпушуються, стають соковитими і легкорозтяжними. Слизова оболонка піхви набуває синюшного забарвлення. Під час вагітності відбуваються гіперплазія і гіпертрофія м'язових та сполучнотканинних елементів піхви. У зв'язку з цим піхва довшає, розширюється, складки слизової оболонки виступають виразніше.

Внаслідок розпушення збільшується здатність слизової оболонки піхви до всмок­тування. Тому під час вагітності небезпечні спринцювання різними розчинами. Під час вагітності кількість вмісту піхви збільшується у зв'язку з гіперемією і посилен­ням транссудації.

У вмісті піхви здорових вагітних переважають вагінальні палички (І—II ступінь чистоти), реакція кисла.

Зовнішні статеві органи під час вагітності набрякають, слизова оболонка входу в піхву стає ціанотичною. Уповторновагітних іноді на зовнішних статевих органахутворюються варикозні вузли.

Отже, в організмі вагітної відбуваються складні зміни. У підготовці до вагітності і в забезпеченні розвитку плода беруть участь усі найважливіші системи організму жінки. Спостережувані зміни мають пристосувальний характер, сукупність їх визначає процес продовження роду.

Вважають, що в центральній нервовій системі під час вагітності виникає домінанта — осередок збудження (домінанта вагітності, гестаційна домінанта), який забезпечує фізіологічні перетворення в організмі матері, конче потрібні для розвитку плода.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 729 | Нарушение авторских прав