АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ

На початку хвороби частіше за все дискретні, відсутня специфічна симптоматика сепсису. Але вкрай важливо його запідозрити і своєчасно почати лікувати, тому що новонароджений від сепсису може загинути протягом кількох годин.

Тому так важливо правильно проаналізувати анамнез, фактори ризику, оцінити загальний клінічний стан дитини. У новонародженого порушення мікроциркуляції й ознаки недостатньої перфузії тканин найбільш ярко проявляються з боку шкіри – виявляють блідість, мармуровість, сіруватий або жовтяничний її колір. Нерідко живіт здутий, можлива венозна сітка та набряки на передній черевній стінці, гепатомегалія, ділянки склереми, дитина вкрай швидко охолоджується під час огляду, вираз обличчя страждальницький, сердитий. Дитина млява або, навпаки, значно збуджена.

В цілому, можливі наступні клінічні прояви неонатального сепсису з боку різних органів та систем:

§ недостатній температурний контроль, лихоманка понад 37,7^о С / гіпотермія менше 36,5^о С, різниця в пахвовій і базальній температурі,

§ ЦНС: млявість /збудливість, гіпорефлексія, тремор/ судоми, кома, напруження/ вибухання переднього тім’ячка, аномальний рух очей, м’язова гіпотонія / збільшення тонусу,

§ респіраторний тракт: тахіпное, апное, ціаноз / підвищена потреба в кисні, задишка, стогін на видиху, нерегулярні дихання, ретракція, хрипи,

§ гастроінтестинальний тракт: слабке смоктання, блювання, діарея, метеоризм, набряк / еритема черевної стінки, гастроінтестинальна кровотеча, позитивний тест на кров у калі, гепатомегалія, ехографічно збільшений жовчний міхур,

§ шкіра: висип / еритема, пурпура/петехії, пустули / параніхії, омфаліт, плями, склерема, набряки,

§ система крові: жовтяниця, особлива пряма гіпербілірубінемія, кровотеча, спленомегалія, згущення крові,

§ система кровообігу: симптом “білої плями ”, блідість / ціаноз, холодна шкіра, тахікардія, аритмія, артеріальна гіпотензія,

§ метаболізм: метаболічний ацидоз, гіпер- або гіпоглікемія, глюкозурія, синдром порушеної секреції антидіуретичного гормону, ін.

Часто новонароджені з сепсисом мають різноманітну супутню патологію, що вносить особливості в клінічні прояви (внутрішньошлуночкові крововиливи, відкрита артеріальна протока тощо).

Діагностичні заходи при сепсисі новонародженого включають:

§ Аналіз крові загальний (включаючи лейкоцитарну формулу та тромбоцити), С-реактивний протеїн (особливо його моніторинг – при надходженні дитини та через 24 години), цукор крові, креатинін, азот сечовини, білірубін, ферменти печінки, Na, K, Ca, Cl, показники кислотно-лужного стану та гази крові, бактеріологічний посів. Бажано взяти 1 мл крові для бактеріального дослідження, зробити аеробний та анаеробний аналізи, при внутрішньолікарняному сепсисі – взяти культури крові з двох різних судин. Вкрай важливе значення при трактуванні лабораторних показників має їх динаміка. Крім того, дані клінічного аналізу крові дозволяють розрахувати лейкоцитарний індекс інтоксикації, лімфоцитарний індекс, а також індекс імунореактивності.

§ Аналіз сечі загальний та її бактеріологічний посів.

§ Люмбальна пункція після стабілізації стану дитини та відсутності геморагічного синдрому. Менінгіт спостерігається у 25% новонароджених із сепсисом, може бути і при негативних культурах крові. Підраховують цитоз спинномозкової рідини, фарбують за Грамом, визначають вміст білка, цукру, проводять латексну фіксацію та бактеріологічний посів

§ Фарбування за Грамом та бактеріологічне дослідження виділень з ендотрахеальної трубки, кінчику катетеру якщо видаляють його, уражених ділянок шкіри, порожнин суглобів, виділяємого із очей, із носоглотки, плеврального випоту, при амніоніті із зовнішнього слухового проходу, посів кала

§ При підозрі на ДВЗ-синдром – коагулограма

§ За показаннями специфічна вірусологічна діагностика: сечі, кала, крові. (полімеразна ланцюгова реакція, електронна мікроскопія, виділення вірусу, дослідження імуноглобулінів, зокрема IgM у пуповинній крові)

§ Бактеріологічне та патологічне дослідження плаценти,

§ Рентгенографія грудної клітки, черевної порожнини, ехографія нирок, нейросонографія, ехокардіографія тощо.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 437 | Нарушение авторских прав