АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Антропометричні дослідження хворих

Прочитайте:
  1. III етап. Дослідження причин труднощів адаптації в дітей «контрольної групи»
  2. Real-time PCR (ПРЛ у реальному часі) та її застосування у вірусологічних дослідженнях.
  3. А) Загальне об’єктивне дослідження.
  4. А. 4.4. Клінічні критерії диференціальної діагностики коматозних станів у хворих на цукровий діабет
  5. А. Дослідження учнів
  6. А. Реєстрація хворих
  7. А. Рентгенівські методи дослідження.
  8. Алгоритм забору крові на дослідження методом ІФА
  9. Алгоритм променевого дослідження при деяких захворюваннях серця.
  10. Алгоритм променевого дослідження при ішемічній хворобі серця.

Антропометричні дослідження параметрів фізичного розвитку людини включають вимірювання зросту, маси ті­ла, окружності грудної клітки та живота. Звичайно антро­пометричні дослідження у приймальному відділенні прово­дить медична сестра.

Вимірювання зросту проводять за допомогою спеціаль­ного приладу — зростоміра (мал. 8, а, б). Вертикальна йо­го стійка має сантиметрові поділки. Вздовж стойки пере­сувається горизонтально розташована планшетка. Хворий стоїть спиною до стойки, щільно торкаючись її п'ятками, сідницями, лопатками та потилицею. Голова хворого повин­на знаходитись у такому положенні, щоб верхній край зов­нішнього слухового проходу та кути очей були на одній го­ризонтальній лінії. Планшетку опускають на голову хво­рого та відраховують поділки на шкалі до нижнього краю планшетки.

 

 

Вимірювання росту можна проводити л у по­ложенні хворого сидячи; до висоти хворого у поло­женні сидячи подають відстань від підлоги до лавки зростоміра.

Зріст важкохворого вимірюють сантиметро­вою стрічкою у положен­ні хворого лежачи.

 
 

Отриманий результат заносять до історії хво­роби.

Вимірювання маси ті­ла хворого проводять на медичних вагах, які перед цією процедурою пра­вильно встановлюють та відрегульовують (мал. 9).

Зважування проводять натще після випорожнення сечового міхура та кишок. Хворий повинен бути одягне­ний тільки в натільну білизну.

Хворий обережно стає посередині площадки вагів при опущеному затворі. Коли досягнуто рівновагу, затвор вагів піднімають, важки пересувають на планках коромисла ва­гів ліворуч до тих пір, поки воно не стане на одному рівні з контрольною рискою. Потім затвор вагів знову опуска­ють, а показники нижньої (1 поділка дорівнює 1 кг) та верхньої (1 поділка дорівнює 100 г) планок підсумовують. Отриманий результат заносять до історії хвороби.

Зважування стаціонарних хворих проводять один раз на тиждень. Двічі або тричі на тиждень проводять зважування хворих з ожирінням, виснажених та хворих з набря­ками.

Вимірювання окружності грудної клітки проводять м'я­кою сантиметровою стрічкою (мал. 10), спереду по IV реб­ру (під сосками у чоловіків), ззаду під лопатками. При цьо­му руки хиорого знаходяться в опущеному положенні. Ок­ружність грудної клітки вимірюють під час максимального вдиху та видиху, а також при спокійному диханні.

Вимірювання окружності живота має значення у хворих на водянку живота, або асцит (вимірюють щодня), а також при ожирінні. Вимірювання проводять натще. Сантиметрову стрічку накладають спереду на рівні пупка, ззаду на рівні IIIпоперекового хребця.

 
 

У хворих з асцитом збільшення окружності живота на­віть на 1 см може свідчити про накопичення рідини в че­ревній порожнині.

 

Мал. 9. Зважування хворого на медичних вагах Мал. 10. Вимірювання окружності грудної клітки

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 455 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)