АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Отруєння севіном

Етіологія. Карбаматні препарати застосовуються для боротьби з шкідниками і збудниками хвороб рослин, з бур'янами, а також з ектопаразитами птиць. Сюди відносяться різні з'єднання, що володіють в основному середньою і малою токсичністю для птиці. Зокрема севін застосовується як інсектоакаріцид для обробки насіння кукурудзи, а також для обробки пташників проти кровоссальних комах і кліщів. Препарат володіє середньою токсичністю для птиці, ЛД₅₀ для курей складає 160 – 200 мг/кг маси тіла (для ссавців – до 450 мг/кг). Отруєння птиць виникають внаслідок різних порушень при проведенні заходів із застосуванням карбаматних препаратів, при попаданні їх в корми і воду.

Механізм токсичної дії. Токсична дія карбаматних з'єднань у зв'язку з їх особливостями в хімічній будові декілька розрізняється, але загальним для багатьох з них є розлади найважливіших ферментних систем. Так, севін пригнічує холінестеразу і ацетилхолінестеразу, що призводить до морфофункціональних порушень центральної і вегетативної нервової системи та інших органів.

Клінічні ознаки. При гострому отруєнні характерними ознаками є зміна кольору гребеня і сережок. Спочатку вони сіро-бліді, потім поступово стають вишневими, в найбільш виражених випадках набувають чорного відтінку. Із загальних клінічних симптомів в перші години у птиць виникають ознаки холіноміметичної дії: короткочасне збудження, що змінюється пригніченням, скутістю рухів і порушенням координації, почастішанням дихання і сіпанням язика. Потім спостерігаються слино- і сльозотеча, звуження зіниць, ослаблення рефлексів, ознаки бронхоспазму, зниження апетиту, пронос, тремор скелетної мускулатури, клоніко-тонічні судоми, парези і паралічі. Птиця звичайно гине протягом перших діб при явищах асфіксії і паралічу ЦНС.

При хронічному отруєнні внаслідок зниженого апетиту і тривалого проносу відзначають сильне схуднення птиць, викривлення кісток кінцівок. Знижується несучість, при цьому яйця деформовані, горбисті, з відсутньою межею між жовтком і білком, іноді без шкаралупи.

Патологоанатомічні зміни. У птиць, загиблих від гострого отруєння, спостерігається застійна гіперемія підшкірної клітковини, внутрішніх органів і мозку з його оболонками. Трупне задубіння добре виражене і швидко наступає. Слизова оболонка зобу, шлунку і кишечника катарально, іноді геморагічно запалена, в ній краплинні і смугасті крововиливи. Крім того, в м'язовому шлунку відзначають виразки кутикули. У печінці застійна гіперемія, дистрофія некротичні вогнища. Жовчний міхур сильно розтягнутий (збільшений в 3 - 6 разів). У нирках і міокарді зерниста дистрофія. У легенях застійна гіперемія і набряк. Головний мозок і його оболонки застійно гіперемійовані, набряклі, в речовині мозку крововиливи, які більш виражені у основи великих півкуль.

При хронічному отруєнні виражене катаральне запалення шлунково-кишкового тракту з наявністю виразок, у тому числі і в зобі. Відзначають також зернисту і жирову дистрофію печінки і нирок, атрофію яєчника з відсутністю дозріваючих фолікулів, виснаження, деформацію кісток кінцівок.

Діагностика. Діагноз ставлять па підставі клінічних ознак і патологоанатомічної картини з урахуванням анамнестичних даних і результатів хіміко-токсикологічних досліджень (зниження активності холінестерази в крові, виявлення севіна і його метаболіту 1-нафтолу в кормах і воді, у вмісті травного тракту і інших органах загиблих птиць).

Лікування. Комплексне. Для зняття антихолінестеразного дії рекомендоване застосування холінолітиків – атропіну сульфат внутрішньом'язово в дозі 10 мг/кг в комплексі з тропацином в дозі 20 мг/кг, аскорбіновою кислотою і вітаміном В₆ (піридоксином).

Забій птиці дозволяється через 24 доби після отруєння або через 10 - 12 діб після протипаразитарних обробок, але тільки після проведення токсикологічних досліджень м'язів (залишки севіну в м'язах не допускаються).

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 467 | Нарушение авторских прав