 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Інструктивна картка. навчальної практики № 14
навчальної практики № 14 з навчальної дисципліни “ Внутрішні незаразні хвороби “
Тема: Діагностика, терапія і профілактика хвороб системи крові Мета. Набути навичок з клініко-лабораторної дослідження системи крові; вивчити симптоми більш поширених хвороб цієї системи (анемій, кровоплямистої хвороби); ознайомитися з принципами терапії і профілактики хвороб системи крові. Робоче місце:господарство Білоцерківського району Тривалість заняття: 9год., з них самостійна робота – 3 год. Оладнання і матеріали: інструменти для клінічного дослідження тварин, набори приладів, інструментів, реактивів і матеріалів для морфологічні біохімічного дослідження крові; лікарські засоби, апарати і інструменти для введення їх. Література 1. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин/ В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левченка. – Біла Церква, 2004. – 608 с. 2. Внутрішні хвороби тварин / В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, Л.М. Богатко та ін. – Біла Церква, 2001. ч.2, - 543 с. 3. Судаков М.О. та ін. Внутрішні незаразні хвороби тварин. – К.: Мета, 2002. 4. Судаков М.О. та ін. Внутрішні незаразні хвороби с.-г. тварин. Практикум. – К.:Вища школа, 1995. Правила охорони праці і техніки безпеки: - працювати з тваринами у спецодязі (халат, косинка); - підходити до тварини обережно, сміливо; - підходити: до великої рогатої худоби – з правого боку, до коней – спереду зліва дещо збоку; - коні можуть кусатись і бити тазовими кінцівками назад; - врх може вдарити рогами і тазовими кінцівками назад і вбік; - заспокоюють врх, погладжуючи у ділянці міжщелепового простору шиї, лопатки; - коней погладжують і поплескують по шиї в ділянці лопатки і крупа; - свині і собаки – гладять; - кози – поплескують між вухами і по спині; Теоретичні положення: Анемії – це патологічний стан організму, що виникає внаслідок зниження вмісту гемоглобіну і еритроцитів в одиниці об’єму крові, що призводить до гіпоксії при одночасній зміні функції органів кровотворення. В патогенезі цих захворювань є кисневе голодування тканин і виникають патологічні зміни що спровоковані недостатністю трофічної, екскреторної, захисної, терморегулювальної та інших життєво необхідних функції крові. Одночасно з їх розвитком в організмі збуджуються компенсаторно – пристосувальні процеси, спрямовані на поповнення крові еритроцитами і гемоглобіном (вихід у судинне русло депонованої крові, посилення регенерації та проліферації клітин у кістоковому мозку), киснем (активізація функцій системи дихання та серцево-судинної, збільшення проникності оболонок еритроцитів), відповідно змінюється обмін речовин. При дослідженні системи крові у застосовують основні загальні методи клінічного дослідження, лабораторні дослідження крові, а також електрокардіографію. Зміст і послідовність виконання: 1. Провести дослідження тварини хворої на анемії. 2. Провести дослідження тварини хворої на геморагічні діатези 1.1 Постгеморагічна анемія. При. огляді тварин відмічають сонливість, кволість, хитку ходу. Видимі слизові оболонки бліді і сухі. При великих крововтратах виявляють фібриляцію скелетної мускулатури і зниження температури тіла. Пальпацією ділянки серця виявляють підсилений серцевий поштовх. При аускультації І тон серця підсилений, інколиможе бути хлопаючим, II тон — послаблений, тахікардія, задишка. Артеріальний кров'яний тиск і діурез знижені, ШОЕ прискорена, кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в одиниці об'єму крові зменшені. Спочатку, розвивається нормохромна, а потім гіпохромна анемія. В периферичній крові (при дослідженні мазків) виявляють незрілі і змінені еритроцити — гранулоцити, поліхроматофіли, нормобласти (оксифільні нормоцити), еритробласти, мегалобласти, анізоцити, пойкілоцити. Лікування: хворим тваринам призначають повний спокій здійснюють заходи щодо спинення кровотечі. Вводять внутрішньовенно 10 % розчин кальцію хлориду, адреналін, аскорбінову кислоту, 10 % розчин желатину. Роблять переливання стабілізованої крові, застосовують так звані кровозамінники — розчин Рінгера - Локка, ізотонічний розчин натрію хлориду (0,85 %) та гемодез. Профілактика: раціон збагачують білковими, вітамінними кормами, мінеральними речовинами (зокрема, мікроелементами — кобальтом, міддю, залізом). Кількість води не обмежують. Головне в профілактиці постгеморагічної анемії — запобігати травматизму тварин, а також своєчасно лікувати хвороби, які супроводяться кровотечами. 1.2 Гемолітична анемія. Тварини пригнічені, видимі слизові оболонки і шкіра бліді і жовтушні, тахікардія, задишка, селезінка збільшена. При дослідженні крові виявляють зменшення кількості еритроцитів і підвищення гемоглобіну (гіперхромна анемія). В мазках крові виявляють незрілі еритроцити — гранулоцити, поліхроматофіли, нормобласти (оксифільні нормоцити), еритробласти, мегалобласти. Виявляють анізоцитоз, пойкілоцитоз, базофільну пунктуацію. У сироватці крові збільшена кількість непрямого білірубіну (до 12,8 мг/100 мл крові і більше). В сечі підвищений вміст уробіліну. Характерна гемоглобінурія (наявність гемоглобіну в сечі). В калових масах підвищений вміст стеркобіліну. Лікування: спрямоване на виведення з організму отрути токсинів. Промивають травний канал, призначають проносні, сечогінні засоби. В тяжких випадках роблять кровопускання. Вводять гіпертонічні розчини натрію хлориду, кальцію хлориду, глюкози. Призначають гемодез (крапельним способом), препарати печінки— антианемін, вітамін В12, мікроелементи — кобальт, мідь, залізо. Профілактика: повинна бути спрямована на контроль якості кормів, своєчасне попередження і лікування піроплазмідозів, інфекційних і інвазійних хвороб, які супроводжуються гемолізом еритроцитів. 1.3 Гіпопластична анемія. При обстеженні тварин відзначають пригнічення, швидку стомлюваність, блідість видимих слизових оболонок і шкіри (іноді з крововиливами в них). Аускультацією виявляють тахікардію, задишку. При дослідженні крові — зниження кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну. В мазках крові виявляють анізоцитоз, пойкілоцитоз еритроцитів, тромбоцитопенію, лейкоцитопенію. ШОЕ прискорена. У пунктаті кісткового мозку знижений вміст еритробластичних клітин і гранулоцитів. Лікування: призначають переливання крові, тканинні препарати, антианемін, препарати миш'яку (калію арсенат або фаулерів розчин миш'яку, миш'яковистий ангідрид), мікроелементи — залізо, мідь, кобальт, вітаміни (В12, К, фолієву кислоту), кальціюхлорид, лейкоген. В раціон включають повноцінні корми, мінерально-вітамінні корми. Профілактика: профілактичні заходи спрямовані на організацію повноцінної годівлі тварин і запобігання порушення обміну речовин, попередження захворювань печінки і нирок, травного каналу, інфекційних і паразитарних хвороб. 1.4 Апластична анемія. При обстеженні у тварин відмічають пригнічення, швидку стомлюваність,зниження або відсутність апетиту, блідість видимих слизових оболонок і шкіри з наявністю крововиливів у них. Виявляють тахікардію, задишку, в крові —різке зниження кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну, тромбоцитопенію, лейкоцитопенію, прискорене ШОЕ. В пунктаті кісткового мозку різко знижений вміст еритробластичних клітин. Лікування: застосовують переливання крові, тканинні препарати, мікроелементи(кобальт, мідь, залізо), антианемін, препарати миш’яку (фаулерів розчин, миш'яковистий ангідрид), вітаміни (В2, К, С, фолієву кислоту), кальцію хлорид, лейкоген. Для профілактики апластичної анемії слід попереджувати тяжкі гострі токсикози і своєчасно застосовувати дезінтоксикаційні засоби. 2. Геморагічні діатези — це захворювання головним клінічним проявом яких є кровоточивість. 2.1 Тромбоцитопенія. При огляді тварин спостерігають пригнічення, зниження апетиту, вгодованості; дрібні цяткові і плямисті крововиливи на шкірі та видимих слизових оболонках. Температура тіла підвищена, помітні симптоми порушення функції серцево-судинної та інших систем організму. У калових масах є домішки крові. Ретракція кров'яного згустку значно знижена. В периферійній крові характерні зміни для постгеморагічної анемії. Лікування: хворим тваринам призначають 10 % розчин кальцію хлориду, 5 % розчин аскорбінової кислоти, вітамін К. Профілактика спрямована на своєчасне лікуванням захворювань печінки, травного каналу та інших хвороб, які супроводжуються тромбоцитопенією. 2.2 Кровоплямиста хвороба. При обстеженні тварин звертають увагу на раптові крововиливи на слизовій оболонці носової порожнини і кон'юнктиві, носові витікання і широкі набрякові інфільтрати в ділянці голови, грудей, нижньої стінки живота і кінцівок, різке припухання ніздрів, губ, щік і спинки носа. Лицева частина голови у коней стає схожою на голову бегемота. При пальпації набряки спочатку гарячі, болісні, а потім холодні, безболісні, вони чітко відмежовані від нормальних ділянок тіла. Поверхня шкіри набрякових ділянок покрита жовтою клейкою серозною рідиною, яка засихає і утворює жовто-бурі кірочки. В тяжких випадках захворювання в таких набрякових вогнищах відбувається гангренозний розпад тканини з наступним розвитком сепсису. Тварини через силу приймають корм, дихання і діурез у них утруднюються. При дослідженні у сечі виявляють білок, уробілін, гемоглобін, формені елементи крові, епітеліальні клітини і циліндри. Температура тіла частіше нормальна, в тяжких випадках — періодично підвищується. При аускультації серця і на електрокардіограмі виявляють тахікардію, екстрасистолію, систолічні шуми. При дослідженні мазків крові виявляють виражену еозинофілію, нейтрофілію, а також зміни еритроцитів, які характерні для постгеморагічної анемії. В сироватці крові підвищена кількість непрямого білірубіну (до 51,2 мг на 100 мл). Лікування: призначають протиалергічні засоби: новокаїн, натрію саліцилат, амідопірин, кальцію хлорид, кальцію глюконат, димедрол, кортикотропін, кортизон і його аналоги. Застосовують також аскорбінову кислоту, вікасол, серцево-судинні засоби, серотерапію, протимікробні засоби (сульфаніламіди, антибіотики). Рекомендують лужну дієту. Профілактичні заходи спрямовані на запобігання інфекційним хворобам, які частіше ускладнюються кровоплямистою хворобою, а також своєчасне застосування протиалергічних засобів при ускладненнях цих захворювань. Самостійна робота: Оформити історію хвороби системи крові у дрібних тварин Після виконання завдання студенти повинні знати: клініко – лабораторні дослідження системи крові; симптоми більш поширених хвороб цієї системи (анемій, кровоплямистої хвороби); ознайомитися з принципами терапії і профілактики хвороб системи крові. Вміти: проводити клініко-лабораторної дослідження системи крові; та діагностувати за симптомами більш поширених хвороб цієї системи; розробляти принципи терапії і профілактики хвороб системи крові. Домашнє завдання: повторити тему ” Хвороби системи крові “ ст.105-112, 117-120.
Інструктивна картка навчальної практики № 15 з навчальної дисципліни “ Внутрішні незаразні хвороби “
Тема:Діагностика, терапія і профілактика хвороб сечової і нервової системи Робоче місце: господарство Білоцерківського району Тривалість заняття: 9 год., з них сам. робота – 3 год. Мета. Набути навичок з клінічного дослідження сечової і нервової системи; засвоїти симптоми і синдроми найбільш поширених хвороб сечової і нервової системи; ознайомитися з принципами терапії і профілактики хвороб сечової і нервової системи (на прикладі найбільш поширених хвороб). Обладнання і матеріали: інструменти для перкусії, сечові катетери, прилади і реактиви для лабораторного дослідження сечі, крові, лікарські засоби, препарати і інструменти для їх уведення, прилади для вимірювання артеріального і венозного кров'яного тиску; прилади і реактиви для лабораторного дослідження крові; набір для дослідження нервової системи (І. П. Шаптали), лікарські засоби, препарати і інструменти для їх уведення. Література 1. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин/ В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левченка. – Біла Церква, 2004. – 608 с. 2. Внутрішні хвороби тварин / В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, Л.М. Богатко та ін. – Біла Церква, 2001. ч.2, - 543 с. 3. Судаков М.О. та ін. Внутрішні незаразні хвороби тварин. – К.: Мета, 2002. 4. Судаков М.О. та ін. Внутрішні незаразні хвороби с.-г. тварин. Практикум. – К.: Вища школа, 1995. Правила охорони праці і техніки безпеки: - працювати з тваринами у спецодязі (халат, косинка); - підходити до тварини обережно, сміливо; - підходити: до великої рогатої худоби – з правого боку, до коней – спереду зліва дещо збоку; - коні можуть кусатись і бити тазовими кінцівками назад; - врх може вдарити рогами і тазовими кінцівками назад і вбік; - заспокоюють врх, погладжуючи у ділянці міжщелепового простору шиї, лопатки; - коней погладжують і поплескують по шиї в ділянці лопатки і крупа; Теоретичні положення: При дослідженні сечової системи у тварин застосовують основні загальні методи клінічного дослідження, лабораторні дослідження сечі, крові, цистоскопію та рентгенографію. Хвороби сечовидільної системи поділяють на хвороби нирок, сечових шляхів. Хвороби нирок поділяють на дві основні групи – запальні процеси нефрити (гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит, пієлонефрит) та дистрофічні процеси (нефроз, нефросклероз, гідронефроз). Серед хвороб сечових шляхів розрізняють уроцистит, сечокам’яну хворобу. З метою профілактики слід не допускати поїдання тваринами мінеральних добрив, пестицидів, отруйних рослин на пасовищі, в сіні, зеленій масі. Не можна перебільшувати дозу кухонної солі. Необхідно охороняти тварин від переохолодження, запобігати хворобам, які ускладнюються нефритом. При дослідженні нервової системи у тварин застосовують основні загальні методи клінічного дослідження, а також лабораторні дослідження ліквору і крові. Хвороби нервової системи умовно поділяються на хвороби органічного і функціонального характеру. До хвороб органічного характеру відносять захворювання, що характеризуються переважно судинними розладами, і хвороби запального та дистрофічного характеру. Судинні розлади: сонячний удар, гіперемія головного мозку. До органічних хвороб запального характеру відносять запалення головного мозку та спинного, їх оболонок. У групу функціональних хвороб виділяють неврози. Окрему групу хвороб становлять пухлини головного і спинного мозку. Зміст і послідовність виконання: 1. Дослідити тварину хвору на нефрит. 2. Дослідити тварину хвору на нефроз. 3. Дослідити тварину хвору на уроцистіт 4. Дослідити тварину хвору на тепловий удар 5. Дослідити тварину хвору на сонячний удар. 6. Дослідити тварину хвору на неврози 1. Нефрит. На початку хвороби виявляють зниження або відсутність апетиту, продуктивності, працездатності, пригнічення, набряки, олігурію або анурію. Температура тіла підвищена. При дослідженні в сечі виявляють білок, кров, клітини ниркового епітелію, інколи циліндри (гіалінові, епітеліальні), сеча каламутна, червонуватого або бурого кольору з підвищеною густиною. В крові — нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ прискорена. Нефрит часто ускладнюється серцево-судинною недостатністю. При терапії усувають причини хвороби, в раціон вводять вуглеводисті і вітамінні корми. З раціону виключають карбамід, силос, жом, брагу та інші подразнюючі, токсичні корми, обмежують добавки протеїну і кухонної солі. При гострому перебігу проводять курс лікування антибіотиками з одночасним застосуванням серцевих і сечогінних речовин. При розвитку уремічного синдрому роблять кровопускання, а після, цього внутрішньовенно вводять глюкозу або кальцію хлорид. Для послаблення больового синдрому рекомендують хлоралгідрат, новокаїн, супрастин, піпольфен, біляниркову новокаїнову блокаду. З метою профілактики слід не допускати поїдання тваринами мінеральних добрив, пестицидів, отруйних рослин на пасовищі, в сіні, зеленій масі. Не можна перебільшувати дозу кухонної солі. Необхідно охороняти тварин від переохолодження, запобігати хворобам, які ускладнюються нефритом. 2. Нефроз. При дослідженні виявляють зниження або втрату апетиту, продуктивності, працездатності, пригнічення, олігурію або поліурію. В сечі — білок, клітини ниркового епітелію, багато циліндрів (епітеліальних, зернистих, жирових, воскоподібних), густина її може бути підвищеною, нормальною або зниженою. В крові знижена кількість гемоглобіну, ШОЕ прискорена. При терапії усувають етіологічні фактори, які викликають хворобу. Забезпечують повноцінним раціоном з достатньою кількістю протеїну, дещо обмежують дачу кухонної салі і води. Внутрішньовенно вводять глюкозу з кофеїном, застосовують сечогінні і гормональні речовини. Профілактика спрямована на застереження згодовування тваринам токсичних кормів, отруєнь пестицидами і своєчасне лікування інфекційних, гінекологічних і хірургічних хвороб. 3. Уроцистит. Виявляють пригнічення, хвилювання, зниження апетиту, продуктивності, працездатності, поліурію, болючість при діурезі. Температура тіла може бути підвищена. При пальпації сечового міхура — болючість. В сечі — кров, в останніх порціях — еритроцити, лейкоцити, слиз, кришталики сечокислого амонію, клітини епітелію сечового міхура. Сеча має аміачний запах. При терапії з раціону виключають токсичні і подразнюючі корми. Травоїдним дають траву, лугове сіно, висівки, коренебульбоплоди, а м'ясоїдним — бульйон, кашу та молочні доброякісні відходи. Напувають без обмежень. Медикаментозне лікування комплексне, з врахуванням аналізу сечі. Для дезінфекції сечового міхура застосовують при кислій реакції сечі гексаметилентетрамін, а при лужній — фенілсаліцилат. Щоб прискорити виведення продуктів запалення, застосовують сечогінні: темісал, амонію хлорид, калію ацетат, хвощ польовий, листя мучниці та ін. При хронічному циститі сечовий міхур промивають за допомогою катетера теплими розчинами — 0,05 % калію перманганату, 0,1 % етактридину лактату, 0,5 % протарголу, 3 % борної кислоти та ін. При геморагічному циститі застосовують кровоспинні засоби, а болючість і спазми сечового міхура послаблюють введенням новокаїну, анальгіну і хлоралгідрату. Показані тепло на ділянку сечового міхура і введення за допомогою катетера в сечовий міхур 5 % розчину антипірину. Профілактика спрямована на своєчасне лікування хворих тварин з гінекологічними хворобами, дотримання правил асептики при катетеризації і проведенні штучного осіменіння. Слід запобігати переохолодженню тварин. 4. Сонячний удар. Виявляються в'ялість, швидка втома, посилене потовиділення, видимі слизові оболонки червоніють, виражений переляк, зіниці розширені. Температура тіла нормальна або трохи підвищена. Згодом спостерігаються збудження, нестриманий рух, судороги. Виражені тахікардія і тахіпное. При терапії тварин переводять у затінок, звільняють від упряжі і дають досхочу холодної води. Голову тварини обливають також холодною водою. Внутрішньовенно вводять глюкозу з кофеїном, препарати наперстянки, підшкірно — лобелін, кордіамін. При сильному збудженні застосовують хлоралгідрат, броміди, а також медінал, аміназин і веронал. При появі ознак розвитку, набряку легенів — помірне кровопускання з розрахунку. 5—10 мл крові на 1 кг маси тіла, і після цього внутрішньовенно вводять кальцію хлорид. Для захисту тварин від довготривалої дії прямих сонячних променів обладнують тіньові навіси, обмежують випасання тварин у жарку пору дня, забезпечують їх достатньою кількістю води. 5. Тепловий удар. Тварина відмовляється від корму, сильно потіє, збуджена. У неї порушується координація рухів, зіниці розширені, температура тіла підвищена, слизові оболонки синюшні. Тахікардія і тахіпное, артеріальний кров'яний тиск підвищений, а венозний — знижений. Виявляють симптоми набряку легенів. При терапії усувають фактори перегрівання (провітрюють приміщення, тварин виводять на свіже повітря, переводять у прохолодне місце тощо), тварин напувають, обливають прохолодною водою, застосовують холодні клізми. Для відновлення нормальної діяльності серця вводять глюкозу з кофеїном, препарати наперстянки, кордіамін, лобелін. При появі ознак розвитку набряку легенів роблять помірне кровопускання з наступним внутрішньовенним введенням розчину кальцію хлориду. Профілактика спрямована на оберігання тварин від перегрівання і високої вологості, особливо під час транспортування. Стежать за справністю вентиляції і забезпеченістю питною водою. 6. Неврози. У хворих тварин спотворюються умовні рефлекси, знижується апетит, підвищується подразливість, з'являються переляк і агресивність, судороги при незначних подразненнях. Спостерігають порушення ритму серця. Неврози можуть викликати гіпертонічну хворобу, виразкову хворобу шлунка та інші хвороби. При терапії усувають причини хвороби. При експлуатації враховують породу, продуктивність, вік, індивідуальні особливості тварини. В легких випадках клінічного прояву неврозів після усунення причин і створення відповідних умов утримання і використання тварини видужують без застосування ліків. При клінічному прояві постійних порушень нервової системи для відновлення процесів гальмування і збудження застосовують броміди, кофеїн, снотворні і заспокійливі засоби, вітаміни групи В. Тварин, які не мають племінної і господарської цінності, вибраковують. З метою профілактики необхідно дотримуватися правил тренування, експлуатації, технології утримання і вирощування. Після виконання завдання студенти повинні знати: причини, симптоми, лікування, профілактику і встановлювати діагноз хвороб сечової і нервової системи. Самостійна робота: Оформити історію хвороби сечової і нервової системи у дрібних тварин Вміти: проводити клінічне дослідження тварин, лікування і розробляти профілактичні заходи щодо хвороб сечової і нервової системи. Домашнє завдання: повторити теми: Хвороби нирок і сечових шляхів “ с. 15-22, 29-36, 40-44; “ Хвороби нервової системи “ с. 63-68, 86-87 Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 540 | Нарушение авторских прав |