АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Складноцвіті – Compositae, або Айстрові – Asteraceae. Як виглядає? Дворічна трав'яниста рослина

Як виглядає? Дворічна трав'яниста рослина. Корінь довгий, м'ясистий, веретеноподібний, до 50 см завдовжки. Стебло 60 – 150 см заввишки, все повстистопавутинисте, пряме, борознисте, зелене або пурпурове, у верхній частині розгалужене, гілки спрямовані вгору. Листки – великі, до 50 см у поперечнику, чергові, серцевидно-яйцевидні або яйцевидні, зарубчасто-зубчасті, на кінці загострені, зверху голі, знизу сірувато-повстистопавутинисте. Кошики численні, зібрані в щитки на верхівці стебла та його розгалужень, квітконіжки короткі, кошики сидять у пазухах поступово зменшених верхніх листків; їхня обгортка майже куляста, павутинистопухнасто-зелена, складається з трьох шарів твердих листочків, з яких нижні й середні шилоподібно загострені, закінчені зігнутими до середини гачками (реп'яхи). Квітки – двостатеві, дзвоникувато-трубчасті, лілово-пурпурові, рідше білі. Цвіте в липні-вересні.

Де росте? По всій території УРСР – на вогких місцях, пустирях, біля огорож, поблизу житла, на городах, біля доріг, над берегами річок і струмків.

Що й коли збирають? Багаті на інулін (полісахарид) однорічні корені, восени або навесні наступного року. Трохи підсушені, немиті чистять щіточкою і порізані вздовж на шматки сушать у негарячій печі. Зберігають 1 рік. Восени збирають насіння.

Коли застосовують? При порушенні обміну речовин і функціональної діяльності шлунково-кишкового тракту, при ниркових і жовчних каменях, при подагрі, ревматизмі, для ощищення крові при фурункулах, висипах на тілі, при болях сечовому міхурі, при цукровому діабеті (завдяки вмісту глікозиду арктиїну, леткої олії, інуліну, пектинів, дубильних речовин, гіркоти, ситостерину, стигмастерину, пальмітинової і стеаринової кислот, антибіотика). Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку води беруть чайну ложку подрібненого кореня лопуха (або насіння), настоюють кілька годин, потім варять 5 – 7 хвилин і п'ють 1 – 2 склянки відвару на день, ковтками. Відвар насіння має проносну дію.

При цукровому діабеті 1 столову ложку суміші (порівну) коренів лопуха, лушпиння плодів квасолі, листків чорниці і волоського горіха настоюють на 1 склянці води, варять, як зазначено вище, і п'ють після їди 5 – 6 склянок протягом дня. При подагрі, виразці шлунка, порушенні обміну речовин, свербінні тіла 1 столову ложку суміші (порівну) кореня лопуха, кореневищ пирію, трави череди, трави вероніки і фіалки триколірної варять на легкому вогні в 1 склянці води 15 хвилин і п'ють 3 склянки на день, перший раз натщесерце. При екземах, ревматизмі вживають всередину відвар суміші (порівну) кореня лопуха й оману високого і змазують тіло маззю, застосовують ванни й зігрівальні компреси не лише на окремі частини тіла, але й на весь тулуб.

При ревматизмі, артритах, виразках, лишаях, екземі додають до ванни відвар з суміші коренів лопуха, трави вересу, коренів кропиви, трави багна болотяного, листків розмарину, листків брусниці в необмеженій дозі. При випаданні волосся і проти лупи миють голову двічі на тиждень відваром кореня лопуха й квіток нагідок у співвідношенні 2:1 (жменя суміші на 1 л води) або тричі на тиждень миють відваром в 1 л води суміші коренів лопуха, трави вересу й кропиви малої (по 2 столові ложки) та 1 столової ложки шишок хмелю (діє летка барданова олія).

Відвари можна замінювати маззю з суміші свіжого кореня лопуха, дубової кори, листя горіха волоського, квіток нагідок у співвідношенні 2:1:1:1 – беруть жменю на 250 г мигдалевої, оливкової або соняшникової олії, варять 15 хвилин на малому вогні, щільно накривають, ставлять на цілу ніч у теплу духовку і вранці відціджують у баночку. Цією маззю щоденно натирають вражені місця (також опечені). Нею можна також лікувати застарілий ревматизм. Змазують хворі суглоби і йдуть у лазню, лягають на верхню полицю і, попиваючи, з перервами, склянку теплого відвару коренів лопуха, паряться, аж поки тіло стане сухим (від спраги п'ють сироватку з молока). Після лазні (тім же) ще раз змазують хворі суглоби тією ж маззю і добре їх забинтовують. Вдома вигріваються цілу ніч у ліжку. Свіжі чисті потовчені листки лопуха прикладають на рани, що погано гояться, і на болісні суглоби.

ЛЬОН ЗВИЧАЙНИЙ (ДОВГУНЕЦЬ) –

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 424 | Нарушение авторских прав