АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Крушинові – Rhamnaceae

Прочитайте:
  1. Вкажіть систематичне положення (тип, клас, ряд, родина, рід, вид) збудників бабезіозу собак і котів.
  2. Гидродинамическая величина Электрическая величина
  3. Гидродинамический фактор
  4. Гідродинаміка потоку в трубі
  5. Гідродинамічний опір судинної системи
  6. Головним фактором, що визначає величину аеродинамiчного опору є
  7. Исследование внутриглазного давления и гидродинамики глаза
  8. Прародина славян по генетическим данным
  9. Причины включения гидродинамического фактора
  10. Родина Аґрусові – Grossulariaceae

Як виглядає крушина? Кущ, іноді деревце 150 – 300 см заввишки, з черговими, гострими, майже цілокраїми листками, на жилках яких зісподу є волоски. Гілки і черешки волохаті, без колючок. Кора гладка, темно-бура, з сочевичками у вигляді білястих рисок. Коли зішкрібати нігтем корковий її шар, під ним з'явиться шар пурпурно-червоний. Пелюстки непоказних квіток всередині білі, ззовні зеленуваті. Плоди спочатку зелені, потім червоні, стиглі – 'чорні, ягодоподібні кістянки з двома-трьома кісточками. Цвіте в травні – червні.

Де росте? Поширена в Лісостепу, на Поліссі, зрідка в Степу – в долинах річок, в Криму – в горах. Росте по лісах, чагарниках, на вологих заплавних луках, серед заростей лози, іноді по берегах рік і серед очерету.

Що й коли збирають? Кору, коли вона добре відстає від деревини (січень, травень-липень). Вогку, ще м'яку, її дрібно ріжуть і сушать у затінку (на горищах). Подібний до крушини жостір проносний (Rhamnus cathartica L.*), але він на кінцях гілок має колючки. Як проносний засіб вживають ягоди жостеру. Збирають також ягоди крушини ламкої.

Коли застосовують? Кору крушини вживають при хронічних запорах, при опуханні печінки, при геморої, як нешкідливий проносний засіб (можливе звикання до неї). Вона протипоказане вагітним жінкам. Крім антраглікозидів (глікофрангулін, франгулін – 2 – 7%), у корі є сапоніни, деяка кількість леткої олії, цукри, яблучна кислота і багато дубильних речовин. З кори крушини готують відвар. На 1 склянку води беруть 1 столову ложку подрібненої кори дворічного зберігання* (доза регулюється особливостями хворого), варять 15 хвилин. Випивають відвар протягом дня за 5 – 6 разів (антраглікозидн, що містяться в корі, діють повільно – 8 – 10 годин). Для збудження виділення жовчі варять 30 хвилин 2 столові ложки кори крушини в 1 склянці води і п'ють по 1 столовій ложці цього відвару – 2 – 3 рази на день. Проти хронічних запорів беруть 1 столову ложку суміші кори крушини ламкої, листків бобівника трилистого, трави буркуну лікарського і насіння кмину в співвідношенні 5:2:2:1 на 1 склянку окропу, настоюють 20 хвилин і п'ють по півсклянки на ніч (додавання кореневища солодцю у співвідношенні 10:8 до кори крушини посилює її дію). Ягоди крушини (порошок з ягід трирічної давності, на кінчику складеного ножика, 0.2 – 0.5 г тричі на день) вживають від проносів, при недокрів'ї й надмірних менструаціях.

*Свіжа кора і ягоди спричинюють нудоту і діють як блювотний засіб (дія емодину – похідного антранолу).

При дуже запущеній корості миють тіло міцним відваром кори крушини. При паршах роблять компреси з цього відвару на голову.

Як виглядає жостір проносний? Гіллястий кущ або деревце, гіллячки якого закінчуються колючками. Листки яйцевидні, черешкові, жорсткі. Квіти дрібні, жовто-зелені. Цвіте у травні – червні. Плід – соковита, синювато-чорна кістянка з 3 – 4 кісточками, достигає з кінця серпня по жовтень.

Де росте? По всій території УРСР, крім Карпат, але є на Закарпатті.

Що збирають? Плоди – в серпні – вересні. В ягодах жостеру миляться антрахінові глікозиди (франгулін, хризофанова кислота, емодин, рамнокатартин), флавоноїди (рамноцитрин, кемлфе нол, рамнетин, кверцитрин), слиз, цукор, гіркота, пектини, дубильні та інші речовини.

Коли застосовують? Вживають при спастичних й атонічних запорах як Проносний і сечогінний засіб, при водянці серцевого походження, при жовтяниці, від ядухи, кашлю з харкотинням, при подагрі, гастритах, також при геморої.

Застосовують як відвар (напар). Одну столову ложку сухих ягід, залитих 1 склянкою окропу, настоюють 8 – 10 годин; п'ють по півсклянки двічі на день – перед сном і натщесерце. Сирий сік з ягід рекомендують по 1 столовій ложці для дорослих і 1 чайній ложці для дітей як сильний проносний і сечогінний засіб.

Проти ядухи ожирілі люди вживають кору жостеру проносного. На півлітра води беруть 30 г кори жостеру, 20 г кори бузини чорної і 20 г трави пасльону солодко-гіркого, варять 5 – 7 хвилин і п'ють по малій чарці (40 мл) тричі на день.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 634 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)