АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРОВІДHА СИСТЕМА СЕРЦЯ.

Провідна система серця побудована з ембріональної м'язевої тканини,

яка утворює в серці вузли, пучки, волокна (мал.6).

Мал. 6 – 7 Провідна система серця і латентні водії ритму

Кардіоміоцити провідникової системи менші за розмірами, мають відростки, які переплітаються між собою. Клітини згруповані тільки в певних ділянках серця та утворюють там вузли. Провідникова система серця включає синусний вузол Кис-Флека (розміщений в правому передсерді біля місця впадіння порожнистих вен), атріовентрикулярний вузол Ашоф-Тавара (розміщений в міжпередсердній перегородці на межі передсердь та шлуночків), пучок Гіса, що йде в міжшлуночковій перегородці, останній ділиться на праву та ліву ніжки, які переходять у волокна Пуркін'є, котрі контактують з кардіміоцитами робочого міокарду. Крім того, від вузла Кис-Флека відходять 3 пучки: пучок Бахмана йде в ліве передсердя, пучок Венкенбаха та пучок Тореля передають збудження до атріовентрикулярного вузла. Кожна клітина провідникової системи серця має більше саркоплазми, ніж клітини робочого міокарду, значно менше в їх складі скоротливих волокон. В них слабо виражена Т – система. Вони більш стійкі до недостачі кисню, в них переважає анаеробний гліколіз. Особливості структури провідної системи створюють інші властивості: високу збудливість, велику провідність та автоматію.

Збудливість клітин провідникової системи серця значно вища, ніж клітин робочого міокарду. Це пов'язано з тим, що після закінчення збудження потенціал спокою не досягає навіть Е критичного, бо місцеве збудження формує пейсмекерний потенціал уже на рівні - 40 мВ і спонтанно виникає новий імпульс. Потенціал спокою клітин провідникової системи низький (60мВ), Е критичне досягає лише 35 мВ. ПД має амплітуду 60 мВ, не має овершуту, верхівка потенціала закруглена, тривалість кальцієвого плато значно менша, але замість фази спокою виникає фаза діастолічної деполяризації, котра зумовлена входом натрію чи кальцію через повільні кальцієві канали в клітини(мал.8).

Мал.8 Потенціал дії клітин провідної системи серця (4-фаза діастолічної деполярізації).

Ця фаза забезпечує високе Е порогове та здатність серця до автоматії.

Здатність клітин до автоматії (здатність генерувати імпульси без участі ЦНС) неоднакова. Водієм ритму являється синусний вузол. Він задає найбільшу частоту – 60- 80 імпульсів за хвилину, 50 – 60 сигналів дає атріовентрикулярний вузол Ашоф-Тавара, пучок Гіса дає найменшу частоту – 30 -40 імпульсів за хвилину. Таким чином, виникає певна закономірність "убывающий градиент автоматии", тобто чим далі від вузла Кис-Флека, тим менше ступінь автоматії. Водій ритму вузол Кис – Флека пригнічує пейсмекерну активність нижче розміщених елементів провідникової системи та заставляє працювати їх в своєму ритмі.

На випадок руйнування основних (істинних) вузлів автоматії природа створила запасний варіант – додаткові (латентні) пучки (мал.7): пучок Кента йде від вузла Кис-Флека в правий шлуночок, пучок Джеймса йде від вузла Кис-Флека до міжшлункової перегородки нижче пучка Гіса, а пучок Макхейма проходить повз пучок Гіса, безпосередньо в лівий шлуночок. Волокна всіх трьох пучків ніде не перериваються, тобто сигнали йдуть без затримки, тому частота серцевих скорочень в цьому випадку буде більше 100 за хвилину. Доказом, що справжнім водієм ритму серця є синусний вузол являються досліди з лігатурами Станніуса на жабах та досліди Гаскелла з теплом і холодом.

Провідність імпульсів по елементах провідникової системи більша, ніж по робочому міокарду. Так, в передсердях сигнали передаються зі швидкістю 0,8 -1 м/сек., по пучку Гіса 1,5 – 2 м/сек, по ніжках пучка Гіса – 3 – 4 м/сек. В атріовентрикулярному вузлі відбувається затримка передачі сигналів в зв’язку з синапсом. Цей вузол не містить швидких натрієвих каналів, тому може пропустити максимально лише 200 імпульсів. Друга затримка передачі сигналів має місце в зоні передачі імпульсів з волокон Пуркін'є на робочий міокард. Робочий міокард майже не використовує власну здатність проводити сигнали, а реалізує цей процес через провідну систему серця.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 657 | Нарушение авторских прав